Рішення № 48159115, 03.08.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 2/78/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.2015 Справа № 908/3619/15

Суддя Мойсеєнко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик», м. Київ,

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Костянтинівка, Запорізька область,

про стягнення 10894,21 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Рудюк В.О., довіреність б/н від 31.07.2015 р.;

від відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення за договором поставки №896 від 08.05.2012р. основного боргу у розмірі 7603,82 грн., 532,27 грн. - штрафу, 1865,60 грн. - пені та 892,52 грн. - 20% річних, розрахованих за прострочення оплати в період з 21.11.2014 р. по 31.05.2015 р., усього - 10894,21 грн.

Позов заявлено на підставі ст.ст. 23, 94, 526, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.06.2015р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 2/78/15 та призначено розгляд справи на 07.07.2015р. Ухвалою суду від 16.06.2015р. виправлено описку у вступній частині ухвали від 15.06.2015р.: суму предмету позову зазначено 10894,21 грн. Ухвалою суду від 07.07.2015 р. відкладено розгляд справи на 03.08.2015 р. у зв'язку з необхідністю витребування у адресного бюро письмової інформації про місце реєстрації ОСОБА_1.

В судовому засіданні 03.08.2015 р. був присутній представник позивача, за його заявою фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалась.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідач не надав відзиву на позов та витребуваних судом документів, не направив у судове засідання свого представника, не повідомив причин неявки. Про час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся ухвалами суду від 15.06.2015 р. та від 03.08.2015 р., які надсилались на зазначену в позові адресу відповідача: АДРЕСА_1. Дана адреса є місцезнаходженням відповідача згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач не є припиненим, що підтверджується витягом з цього реєстру станом на 22.06.2015 р. Ухвала суду від 15.06.2015 р. повернулась до суду з відміткою поштової установи про відсутність адресата за вказаною адресою. У зв'язку з цим ухвалою суду від 07.07.2015р. суд витребував у адресного бюро письмову інформацію про місце реєстрації ОСОБА_1. Згідно відповіді адресного бюро ОСОБА_1 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, однак знята з реєстрації 19.03.2014 р. за рішенням суду, реєстрація відсутня.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

У п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин, враховуючи положення ст. 64 ГПК України, суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Статтею 75 ГПК України передбачено, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, і розгляд справи можливий без присутності представника відповідача.

В судовому засіданні 03.08.3015 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

08.05.2012 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик» (постачальник, позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (покупець, відповідач) укладено договір поставки № 896 на постачання алкогольних напоїв.

За умовами пунктів 3.2, 3.3 договору постачальник зобов'язаний поставити товар за адресою, яка зазначена в його замовленні, а також в засвідчених покупцем копіях ліцензій як місце здійснення діяльності, або за адресою, яка зазначена в засвідчених покупцем копіях довідок про внесення місць зберігання алкоголю до Єдиного державного реєстру. Постачальник постачає товар покупцю на підставі його замовлення. Покупець має право здійснити замовлення в усній формі або за допомогою факсимільного, електронного чи поштового зв'язку.

Пунктом 3.6 договору встановлено, що покупець зобов'язаний до моменту першої поставки надати постачальникові повідомлення зі зразками підписів осіб, уповноважених приймати товар і підписувати товаросупроводжувальні документи та зразками печаток (штампів). Підпис особи, уповноваженої приймати товар на товаросупроводжувальних документах, зразок якого є у повідомленні, наданому покупцем, вважається достатнім доказом того, що товар прийнятий уповноваженою особою покупця, без необхідності завірення такого підпису печаткою (штампом). Наявність на товаросупроводжувальних документах печатки (штампу), зразки яких було попередньо надано покупцем, є належним доказом того, що товар прийнятий уповноваженою особою покупця, навіть якщо зразок підпису особи, зазначений у повідомленні, не збігається з тим, який наявний на товаросупроводжувальних документах. У випадку, якщо зразок підпису та (або) зразок печатки (штампу) на накладній не збігається зі зразками підписів та (або) зразками печаток (штампів), наданих покупцем постачальнику у повідомленні, проте такий підпис (печатка, штамп) наявний на накладних, що були оплачені покупцем раніше, то вважається, що товар прийнятий уповноваженою особою покупця.

Найменування, кількість, асортимент товару визначаються покупцем у замовленні та зазначаються постачальником у видатковій накладній на товар (п. 4.1 договору).

Ціна на товар зазначається постачальником у видатковій накладній на товар (п. 5.2 договору).

Відповідно до п. 6.1 договору розрахунки за товар здійснюються покупцем протягом 14 календарних днів з дня отримання товару шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника або в іншому узгодженому сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України або за домовленістю сторін - шляхом попередньої оплати.

Сторони погодили у п. 6.4 договору сторони, що якщо покупець при здійсненні оплати товару не вказує номер накладної, за яку здійснюється розрахунок, то постачальник має право здійснити зарахування грошових коштів як оплату за накладні, строк оплати по яких настав раніше.

Пунктом 9.6 договору встановлено, що даний договір чинний (строк дії) протягом 2 років з дати укладення. У випадку, якщо жодна зі сторін не заявила про свої наміри розірвати або змінити договір за один місяць до його закінчення, даний договір вважається автоматично пролонгованим на той же термін на тих же умовах.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач поставив відповідачу товар (алкогольні напої) за адресою: АДРЕСА_2, згідно видаткових накладних:

№ 31708/29490 від 06.11.2014 р. на суму 2520,18 грн.;

№ 31711/29491 від 06.11.2014 р. на суму 3572,64 грн.;

№ 31979/29780 від 11.11.2014 р. на суму 1437,96 грн.

№ 32726/30522 від 18.11.2014 р. на суму 1427,76 грн.;

№ 32727/30523 від 18.11.2014 р. на суму 2807,28 грн., всього на суму 11765,82 грн.

Накладні підписані відповідачем ОСОБА_1.

За накладною на повернення товару від покупця № 261 від 06.02.2015 р. відповідач повернув позивачу товар на суму 2862,00 грн.

Відповідач частково оплатив товар на загальну суму 1300,00 грн., що підтверджується прибутковими касовими ордерами № 21 034 від 10.12.2014 р. на суму 500,00 грн., № 21 227 від 15.12.2014 р. на суму 500,00 грн., № 2 424 від 23.02.2015 р. на суму 100,00 грн., № 2 614 від 25.02.2015 р. на суму 100,00 грн., № 2 729 від 02.03.2015 р. на суму 100,00 грн.

Товар на суму 7603,82 грн. не оплачений.

Правовідносини сторін врегульовано договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В порушення умов п. 6.1 договору відповідач не здійснив повний розрахунок за отриманий товар протягом 14 календарних днів з дня отримання товару, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 7603,82 грн.

Позивач надав суду акт звірки взаємних розрахунків сторін станом на 31.12.2014р., в якому відповідач визнав заборгованість в розмірі 10765,82 грн. з урахуванням перших двох оплат.

За приписами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не надав доказів сплати заборгованості або обґрунтованих заперечень проти позову.

За таких обставин суд задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 7603,82 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сторони узгодили в п. 9.2 договору, що у випадку порушення покупцем строків оплати отриманого від постачальника товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику 20% річних від суми боргу за користування чужими коштами.

За прострочення оплати товару в період з 21.11.2014 р. по 31.05.2015 р. позивач нарахував і пред'явив до стягнення 20% річних в сумі 892,52 грн.

Суд визнав вимоги про стягнення 20% річних в сумі 892,52 грн. обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати; у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару більше ніж на 30 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 7% від суми боргу.

За прострочення оплати товару позивач нарахував і пред'явив до стягнення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 21.11.2014 р. по 31.05.2015 р. в сумі 1865,60 грн. та штраф 7% від суми боргу в розмірі 532,27 грн.

Суд перевірив розрахунок штрафних санкцій та задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 1865,60 грн. та штрафу в сумі 532,27 грн.

Таким чином, позовні вимоги задоволені судом повністю.

Відповідно до вимог 49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за розгляд позовної заяви покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, індивідуальний податковий номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик» (02088, м. Київ, вул. Леніна, б. 42, ідентифікаційний код 35871504) основний борг у сумі 7603,82 грн. (сім тисяч шістсот три грн. 82 коп.), пеню в сумі 1865,60 грн. (одна тисяча вісімсот шістдесят п'ять грн. 60 коп.), штраф у сумі 532,27 грн. (п'ятсот тридцять дві грн. 27 коп.), 20% річних у сумі 892,52 грн. (вісімсот дев'яносто дві грн. 52 коп.) та витрати зі сплати судового збору в сумі 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.).

Видати наказ.

Суддя Т.В.Мойсеєнко

Повне рішення оформлено та підписано

згідно із вимогами ст. 84 ГПУ України 10.08.2015 р.

і набирає законної сили після закінчення

десятиденного строку з дня його підписання.