Рішення № 48158730, 05.08.2015, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.08.2015 Справа № 907/702/15

За позовом державного підприємства „Берегівське лісове господарство", с.Яноші, Берегівський район

до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Ужгород

про стягнення суми 9143,04 грн.

Суддя Васьковський О.В.

Представники:

від позивача - Буря В.В. (дов. №б/н від 02.06.15 )

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ: про стягнення суми 9143,04 грн. заборгованості, в т.ч. 7631,73 грн. основної заборгованості та суми 1511,31 грн. - пені за договором купівлі-продажу необробленої деревини на аукціонних торгах №1/148 від 03.09.14 (з урахуванням заяви про зміну підстав позову від 16.0.15).

Позивач просить задоволити позов, мотивуючи тим, що відповідач у встановлений у договорі строк не оплатив товар у повному об'ємі, внаслідок чого у нього виникла та рахувалася прострочена заборгованість, у зв'язку з чим відповідач зобов'язаний сплатити пеню, нараховану позивачем у відповідності до п.9.5 договору.

Відповідач належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, однак письмових пояснень по суті заявлених вимог з доказами в їх обґрунтування не подав та у судове засідання не з'явився, тому справа розглянута у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Між позивачем (продавець по договору) та відповідачем (покупець по договору) укладено договір купівлі-продажу необробленої деревини на аукціонних торгах №1/148 від 03.09.14 (далі - договір), згідно п.п. 1.1.-1.3 якого за результатами проведення аукціону із продажу ресурсів необробленої деревини заготівлі 4-го кварталу 2014 р., який відбувся 03.09.14, позивач зобов'язався передати у власність на відповідних франко-умовах (нижній, проміжний, верхній склад) відповідача необроблену деревину (надалі - «товар»), а відповідач зобов'язався прийняти товар і сплатити за нього ціну відповідно до умов, які визначені в договорі; право власності на майно переходить до відповідача з моменту повної оплати позивача вартості купленого на аукціоні товару та надання товаро-транспортного документу на базисі поставки.

Відповідно до п.п.3.1-3.2 договору ціна на товар встановлена в гривнях за 1 куб.м. на відповідних франко-умовах (нижній, проміжний, верхній склад) у розмірі 665,00 грн. з ПДВ; загальна сума договору становить 66500,00 грн. б ПДВ за об'єм 100 куб.м. техсировини - дуб, сорт, D 36-49., L 1-6.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, згідно товаро-транспортних накладних серії ЗКА №002740 від 07.11.14, ЗКА №002735 від 07.11.14 поставив відповідачу товар - техсировину, ясен, D 26-35, 36-49, 50 і >, L 1-6 на загальну суму 12261,73 грн., а відповідач прийняв вказаний товар.

Згідно ч.1 ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; тощо.

Умовами договору купівлі-продажу необробленої деревини на аукціонних торгах №1/148 від 03.09.14 визначено інший предмет договору, ніж той, що фактично поставлений згідно товаро-транспортних накладних серії ЗКА №002740 від 07.11.14, ЗКА №002735 від 07.11.14. Крім того, у в товаро-транспортних накладних серії ЗКА №002740 від 07.11.14, ЗКА №002735 від 07.11.14 підставою для поставки товару договір купівлі-продажу необробленої деревини на аукціонних торгах №1/148 від 03.09.14 року не значиться.

Таким чином, дії сторін (передача продавцем товару покупцю за видатковими накладними, прийняття товару покупцем) свідчать про виникнення між ними правовідносин поставки, а підставою виникнення спірних правовідносин є товаро-транспортні накладні, до яких застосовуються положення ст.712 Цивільного кодексу, які регулюють відносини договору поставки.

Відповідно до ч.1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 265 Господарського кодексу України).

Згідно з п. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару

Відповідач свої зобов'язання по оплаті за поставлений товар згідно товаро-транспортних накладних серії ЗКА №002740 від 07.11.14, ЗКА №002735 від 07.11.14 здійснив частково на суму 4630,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №4429 від 15.09.14 на суму 4300,00 грн. та №5531 від 06.02.15 на суму 1330 грн. Станом на день розгляду справи відповідач - у повному обсязі товар не оплатив, внаслідок чого у нього виникла та рахується прострочена заборгованість у сумі 7631,73 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків заборгованості відповідача за договором від 03.09.14.

Позивач звертався до відповідача листом №60 від 25.02.15 з претензією№1 про сплату заборгованості у сумі 7631,73 грн. за договором №1/148 від 03.09.14, однак відповідач залишив її без відповіді та задоволення.

За порушення термінів оплати товару позивач відповідно до товаро-транспортних накладних (далі-ттн) за період з 07.11.14 по 07.05.15, нарахував відповідачу пеню, відповідно до п.9.1 договору в розмірі 0,1% від суми борги за кожен день прострочення. Керуючись вказаним пунктом договору, позивач на суму простроченої заборгованості нарахував відповідачу пеню, сума якої в цілому по кожній передачі продукції підтвердженій накладними, згідно поданого позивачем розрахунку становить 1511,31 грн.

Згідно ст.551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Статтею 213 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Таким чином, оскільки підставою виникнення спірних правовідносин є поставка товару згідно товаро-транспортних накладних, відсутні підстави для задоволення суми 1511,31 грн. пені до стягнення з відповідача .

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позовні вимоги до відповідача позивачем належним чином обґрунтовані та доведені відповідно з вимогами ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача суми 7631,73 грн. основної заборгованості підлягає задоволенню повністю, у вимозі позивача про стягнення з відповідача суми 1511,31 грн. пені слід відмовити.

Отже, позов підлягає задоволенню частково.

Згідно з ст.49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пропорційно розміру задоволених позовних вимог у відшкодування витрат по сплаті судового збору сума 1525,18 грн.

Керуючись ст. ст. 1, 15, 32, 33, 34, 43, 49, 75,77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

позов задоволити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, (88000, АДРЕСА_1, ід.код НОМЕР_1) на користь державного підприємства „Берегівське лісове господарство", (90233, Закарпатська область, Берегівський район, с. Яноші, вул. Головна, 50 «а», код 22114537):

- суму 7631,73 грн. основної заборгованості;

- суму 1525,18 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили і підлягає обов'язковому виконанню на території України в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 10.08.15.

Суддя О.В. Васьковський