Рішення № 48158325, 06.08.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.08.15р. Справа № 904/6014/15За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісопторг", м. Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Юніксінвестагро", м. Новомосковськ

про стягнення 367 193,70 грн. заборгованості за поставлений товар, 28 248,76 грн. пені, 36 719,37 грн. штрафу, 13 098,25 грн. 3% річних, 235 460,82 грн. інфляційних втрат

Суддя Бондарєв Е.М.

Представники:

Від позивача Семенюк В.В., довіреність 02.01.2013 року, представник

Від відповідача: Тарабака Є.А., довіреність 16.07.2015 року, представник

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервісопторг" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Юніксінвестагро" заборгованості у сумі 680 720,90 грн., з яких:

- 367 193,70 грн. заборгованості за поставлений товар;

- 28 248,76 грн. пені за період з 09.07.2014 року по 01.11.2014 року;

- 36 719,37 грн. штрафу;

- 13 098,25 грн. 3% річних за період з 01.05.2014 року по 09.07.2015 року;

- 235 460,82 грн. інфляційних втрат за період з травня 2014 року по травень 2015 року. Судовий збір у сумі 13 614, 43 грн. позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 15 від 01.06.2012 року в частині своєчасної оплати за товар поставлений за накладною № 15/1 від 30.04.2014 року на суму 367 193,70 грн.

У судовому засідання представник позивача підтримав вимоги позову з наведених у ньому підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніксінвестагро" заперечує проти позовних вимог посилаючись на те, що між сторонами по справі дійсно був укладений вищевказаний договір, але відносини по цьому договору були припиненні ще 2013 році і жодних поставок на умовах цього договору сторони не виконували. Відповідно до п.7.1 договору, договір набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представника і діє до 31.12.2013 року. Крім того, відповідач зазначає, що товар по накладній, копія якої надана позивачем, не отримував. З копії накладної, що знаходиться в матеріалах справи вбачається з боку отримувача відтиск печатки схожої на печатку відповідача, в наданій накладній відсутня інформація про особу та посаду цієї особи, яка нібито отримала цей товар. Також в накладній відсутній будь-який підпис, як доказ отримання цього товару.

На підставі зазначеного вище, відповідач 05.08.2015 року звернувся до суду із клопотанням про призначення експертизи друкарських форм, а саме на вирішення експерта поставити наступні питання: 1) Яким засобом нанесений відтиск печатки? 2) Чи відтиск печатки товариства з обмеженою відповідальністю "Юніксінвестагро" в накладній №15/1 від 30.04.2014 року відповідає вільним зразкам натиску печаткам товариства з обмеженою відповідальністю "Юніксінвестагро"?

У судовому засіданні представником відповідача заявлено усне клопотання про призначення експертизи підпису особи Леонової І.І. у накладній №15/1 від 30.04.2014 року.

04.08.2015 року від відповідача надійшло клопотання про здійснення технічної фіксації судового засідання.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2015 року порушено провадження у справі № 904/6014/15 та призначено її розгляд в засіданні на 28.07.2015 року, після чого розгляд справи відклався до 06.08.2015 року за клопотанням відповідача.

Запис розгляду судової справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: автоматизованої системи "Документообіг господарських судів". Для архівного оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер 1001172LC11382.

У судовому засіданні 06.08.2015 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.06.2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Сервісопторг" (далі - продавець, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Юніксінвестагро" (далі - покупець, відповідач) укладено договір № 15 (далі - Договір) відповідно до пункту 1.1. якого продавець зобов'язується поставляти, а покупець - приймати та оплачувати: товар, за умовами, наведеними у договорі та узгодженими сторонами.

Відповідно до розділу 2 договору договір вважається укладеним відносно постачання певної партії товару після погодження сторонами у встановленому в пункті 2.2 договору порядку кількості, номенклатури та вартості товару, що підлягає постачанню в межах відповідної партії.

Погодження умов постачання певної партії товару здійснюється відповідно до статті 181 Господарського кодексу України та статей 641, 642 Цивільного кодексу України наступним чином:

а) на підставі переговорів представників сторін та усної заявки покупця продавець забезпечує поставку попередньо погодженої партії товару покупцю. Факт поставки товару покупцю вважається пропозицією (офертою) продавця щодо погодження кількості, номенклатури, вартості та умов оплати товару відповідно до товаротранспортної накладної та/або рахунку;

б) у разі фактичного прийняття покупцем відповідної партії Товару на запропонованих продавцем умовах щодо кількості, номенклатури, вартості та умов оплати товару, вказані умови поставки вважаються узгодженими сторонами, а договір - укладеним в частині постачання відповідної партії Товару на відповідних умовах;

в) у разі відмови покупця від укладення договору в частині постачання відповідної партії товару на запропонованих продавцем умовах покупець зобов'язаний прийняти поставлений товар на безоплатне відповідальне зберігання або передати його перевізнику для повернення продавцеві. Про неприйняття товару покупець зобов'язаний повідомити продавця не пізніше наступного робочого дня.

Згідно з п.3.2 договору умови оплати: оплата виконується шляхом перерахування покупцем на поточний рахунок продавця 100% суми, зазначеної в рахунках та/або накладних до договору в термін згідно виставлених рахунків. можливе здійснення оплати векселем.

Моментом постачання вважається передача товару на користь покупця на складі продавця, або за реквізитами вантажоодержувача. Передача підтверджується підписом представника покупця та його печаткою/штампом (п.4.2 договору).

Відповідно до п.4.3 договору право власності на товар переходить в момент постачання Товару. Приймання товару покупцем проводиться:

- за кількістю - згідно з товаросупроводжувальними документами;

- за якістю - згідно сертифікату якості виробника товарів (п.4.4 договору).

Пунктом 7.1 договору сторони узгодили, що договір набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2013 року. Якщо жодна із сторін за місяць не підтвердить про припинення договору у вищезазначений термін, дія договору пролонгується на наступний календарний рік на тих же умовах.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на суму 367 193,70 грн., що підтверджується накладною № 15/1 від 30.04.2014 року (а.с. 12 том 1), згідно якої термін оплати передплата на момент постачання, рахунок-фактуру СФ 15/1 від 30.04.2014 року (30.04.14) отримано, рахунок-фактура надається постачальником разом з накладною.

Згідно рахунку-фактури № 15/1 від 30.04.2014 року на суму 367 193,70 грн. рахунок на попередню оплату дійсний протягом одного банківського дня.

Накладна №15/1 від 30.04.2014 року містить підпис генерального директора Верещака О.Є. та відтиск печатки товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісопторг" та підпис директора Леонової Ірини Іванівни та відтиск печатки товариства з обмеженою відповідальністю "Юніксінвестагро".

За поставлений товар відповідач станом на час розгляду справи не розрахувався.

Таким чином, несплачений відповідачем отриманий товар складає 367 193,70 грн., що і є причиною виникнення спору.

Згідно з частиною першою статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами частини другої статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша статті 655 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 Цивільного кодексу України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 Цивільного кодексу України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 Цивільного кодексу України ( п.1.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

За викладеного та відповідно до умов договору наявність заборгованості відповідача у сумі 367 193,70 грн. на час звернення позивача до суду та вирішення спору підтверджується належними та допустимими доказами.

Враховуючи встановлені обставини справи і відповідно до умов договору строк оплати є таким, що настав, а вимоги позивача щодо стягнення заборгованості у сумі 367 193,70 грн. за поставлений товар такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

За частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 7.2 договору за порушення терміну оплати за договором покупець сплачує:

- штрафну неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України з простроченої суми за період прострочки;

- штрафну неустойку у вигляді штрафу в розмірі 10 відсотків від простроченої до сплати більш ніж на 30 днів суми.

Так, на підставі пункту 7.2 договору, з урахуванням того, що позивачем його зобов'язання за договором були виконані у повному обсязі, а відповідачем порушені, була нарахована пеня за загальний період прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачем з 09.07.2014 року по 01.11.2014 року в сумі 28 248,76 грн. та штраф у сумі 36 719,37 грн.

Розрахунки пені та штрафу, здійснені позивачем, перевірені господарським судом та визнаються такими, що відповідають умовам договору та фактичним обставинам справи, а отже, є правомірними позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 28 248,76 грн. та штрафу в сумі 36 719,37 грн.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку інфляційних втрат у сумі 235 460,82 грн. за період з травня 2014 року по травень 2015 року та 3% річних у сумі 13 098,25 грн. за період з 01.05.2014 року по 09.07.2015 року встановлено, що вони здійснені вірно, а тому заявлені до стягнення інфляційні втрати та 3% річних підлягають задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню, а саме стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість у загальній сумі 680 720,90 грн., з яких: 367 193,70 грн. заборгованість за поставлений товар, 28 248,76 грн. пеня, 36 719,37 грн. штраф, 13 098,25 грн. 3% річних, 235 460,82 грн. інфляційні втрат.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у сумі 13 614,42 грн.

Розглянувши клопотання позивача про призначення у справі судової експертизи, суд вважає, що призначення судової експертизи для дослідження питань щодо яким засобом нанесений відтиск печатки та чи відтиск печатки товариства з обмеженою відповідальністю "Юніксінвестагро" в накладній № 15/1 від 30.04.2014 року відповідає вільним зразкам натиску печаткам товариства з обмеженою відповідальністю "Юніксінвестагро" є недоцільним з огляду на те, що судом в попередньому судовому засіданні були оглянуті оригінали доданих до матеріалів справи документів, включно оригінал накладної №15/1 від 30.04.2014 року (а.с. 12 том 1). У судовому засіданні 06.08.2015 року судом додатково було оглянуто оригінал накладної № 15/1 від 30.04.2014 року та оригінал довіреності представника відповідача для з'ясування ідентичності печатки відповідача. Судом не виявлено відмінностей відтиску печатки у наданих документах. Крім того, відповідачем не надано доказів втрати печатки товариства з обмеженою відповідальністю "Юніксінвестагро" або звернення до правоохоронних органів стосовно зникнення печатки.

Щодо усного клопотання представника відповідача про призначення експертизи підпису особи у накладній № 15/1 від 30.04.2014 року, то клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав. Договір № 15 від 01.06.2012 року та накладна № 15/1 від 30.04.2014 року підписано уповноваженою особою відповідача Леоновою Іриною Іванівною (а.с.10-12 том 1). У суду не має сумнівів у підписі цих документів саме Леоновою І.І.

Також заявлені клопотання про проведення експертизи не вирішують питання наявності заборгованості. Наданими позивачем документами підтверджується господарські відносини між цими суб'єктами господарювання та підписами з боку відповідача документів таким підписом як і накладна № 15/1.

Відповідно до п.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року "Про судове рішення" результати розгляду господарським судом заяв (клопотань) учасників судового процесу повинні зазначатися в мотивувальній частині, а не в резолютивній частині рішення суду, прийнятого по суті справи, за винятком тих випадків, коли суд вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову (статті 67,68 Господарського процесуального кодексу України), відстрочку або розстрочку виконання рішення (ст.121 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Юніксінвестагро" (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Північна, будинок 4Г, ідентифікаційний код 31708547) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісопторг" (49000, м. Дніпропетровськ,вул. Н. Перемоги, 30а, ідентифікаційний код 31543614) основний борг у сумі 367 193,70 грн., пеню у сумі 28 248,76 грн., 36 719,37 грн. штрафу, 3% річних у сумі 13 098,25 грн., інфляційні втрати у сумі 235 460,82 грн., судовий збір у сумі 13 614,42 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.08.2015 року.

Суддя Е.М. Бондарєв