Постанова № 48157662, 03.08.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

03 серпня 2015 р. № 820/7009/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Лук'яненко М.О.,

за участі секретаря судового засідання Звягіна Я.І.,

представників сторін:

позивача - Кізілова О.В.,

відповідача - Поярко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом приватного підприємства "МП ТРЕЙД" до головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання незаконним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій, просить суд: визнати незаконним та скасувати наказ головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 06.07.2015 року №193 щодо проведення фактичної перевірки приватного підприємства "МП ТРЕЙД".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що дії головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області щодо складання спірного наказу суперечать положенням Податкового кодексу України, оскільки, за своїм змістом та правовою суттю не містять інформації, що передбачена положеннями ст. 80 Податкового кодексу України.

У судовому засіданні представник позивача вимоги адміністративного позову підтримав та просив його задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував, надав суду письмові заперечення, позиція яких повністю збігається з викладеною в судовому засіданні, де зазначив, що на адресу ГУ ДФС у Харківській області надійшло звернення народного депутата України Капліна С.М. від 23.06.2015 року №633, в інтересах громадського комітету пенсіонерів м. Харкова на систематичне порушення мережею магазинів "ДІГМА" діяльність, яких оформлена на ПП "МП Трейд" порядку проведення розрахункових операцій, що підтверджує наявність законодавчо обґрунтованої обставини для проведення фактичної перевірки позивача. Враховуючи наявність обставин, визначених підпунктом 80.2.3 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, керівником контролюючого органу, прийнято рішення у формі наказу від 06.07.2015 року №193 "Про проведення фактичної перевірки ПП "МП Трейд"". Таким чином, наказ на проведення фактичної перевірки ПП "МП ТРЕЙД" винесений відповідачем в межах чинного податкового законодавства України, а відтак скасуванню не підлягає.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що 23.06.2015 року на адресу ГУ ДФС у Харківській області надійшло звернення народного депутата України Капліна С.М. №633, в інтересах громадського комітету пенсіонерів м. Харкова, в якому останні просили перевірити порядок використання РРО мережею маркетів "ДІГМА" з метою недопущення порушень вимог законодавства (а.с. 27-28).

В подальшому, в.о. начальника головного управління державної фіскальної служби у Харківській області складено наказ про проведення фактичної перевірки ПП "МП ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 34952938) №193 від 06.07.2015 року на підставі п.п.80.2.3 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України (а.с. 25).

Згідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Порядок проведення фактичної перевірки передбачений ст. 80 Податкового кодексу України.

Так, п.80.2 ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема: письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування.

Зі змісту п.80.5 ст.80 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

За правилами статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

З аналізу вище вказаної норми Податкового кодексу України витікає, що положення даної статті регулюють лише обов'язкові реквізити щодо оформлення направлення на проведення фактичної перевірки, жодної вимоги до форми наказу та його змісту положення підпункту 81.1 статті 81 Кодексу не містять, відтак не зазначення в спірному наказі реквізитів заяви, яка слугувала підставою для проведення фактичної перевірки, не тягне за собою наслідків неправомірності винесеного наказу.

При цьому, суд зауважує, що наявність окремих дефектів в оформленні наказу, не може розглядатися як обставина для визнання спірного наказу протиправним, оскільки з його змісту можливо встановити передбачену законодавством підставу для призначення фактичної перевірки платника податків.

Вищевказана позиція суду узгоджується з практикою Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі від 09.07.2014 року №К/800/19335/13.

У судовому засіданні представник позивача зазначив, що додаток №2 до наказу №193 від 06.07.2015 року підписаний лише начальником відділу контролю за проведенням розрахункових операцій та проведення фактичних перевірок, отже на думку позивача, рішення про проведення фактичної перевірки прийнято начальником структурного підрозділу, а не керівником податкового органу.

Суд, з даним твердженням представника позивача не погоджується, оскільки загальні вимоги до документування управлінської інформації та організації роботи документами в установах незалежно від способу фіксації та відтворення інформації, яка міститься в документах, включаючи їх підготовку, реєстрацію, облік і контроль за виконанням встановлені положеннями Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року №1242 та Інструкції з діловодства у територіальних органах Державної фіскальної служби України, цього Регламенту та інших нормативних документів з питань складання розпорядчих документів.

Так, пунктом 50 Інструкції №1242 передбачено, що додатки оформляються, як правило, на стандартних аркушах паперу. Усі додатки до документів візуються працівником, який створив документ, та керівником структурного підрозділу, в якому його створено.

Поряд із цим, суд вважає за необхідне вказати, що Забайрачна С.С. як начальник відділу контролю за проведенням розрахункових операцій та проведення фактичних перевірок лише завірила витяг із загального переліку суб'єктів господарювання, які підлягають фактичним перевіркам, а сам перелік підписаний відповідним керівником, як то передбачено положеннями діючого законодавства України.

Таким чином, фактична перевірка ПП "МП ТРЕЙД" проведена на підставі наказу ГУ ДФС у Харківській області від 06.07.2015 року №193, виданого за підписом виконуючого обов'язки Яковлева С.Є., на якого наказом №1480-0 від 21.05.2015 року покладено виконання обов'язків начальника головного управління ДФС України, що цілком відповідає приписам діючого законодавства.

Крім того, у своїх пояснення представник позивача посилався на положення п. 7 Указу Президента України від 23.07.1998 року №817/98 підприємствам, установам і організаціям усіх форм власності рекомендовано ведення журналів відвідання їх та їх структурних підрозділів представниками контролюючих органів з обов'язковим зазначенням у цих журналах строків та мети відвідання, посади і прізвища представника, який обов'язково ставить свій підпис у цьому журналі. Відмова представника контролюючого органу від підпису в журналі є підставою для недопущення його до проведення перевірки.

З приводу вище вказаного, суд зауважує, що положення п. 7 Указу Президента України від 23.07.1998 року №817/98 (зі змінами внесеними Указом Президента України від 22 серпня 2000 року №1011/2000) не розповсюджуються на спірні правовідносини, оскільки регулюють проведення контролюючими органами планових та позапланових перевірок.

А отже, не допускаючи перевіряючих до фактичної перевірки позивачем порушено приписи ст. 81 Податкового кодексу України.

Згідно частини 1 статі 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивачем не надано жодних доказів того, що дії посадових осіб головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, які виразились у прийнятті спірного наказу на проведення фактичної перевірки приватного підприємства "МП ТРЕЙД" №193 від 06.07.2015 року є протиправними та такими, що порушують його права.

Таким чином, суд приходить до висновку, що наказ №193 від 06.07.2015 року головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про проведення фактичної перевірки приватного підприємства "МП ТРЕЙД" законний і обґрунтований, оскільки він виданий у межах наданих повноважень, у встановленому законом порядку, відповідно відсутні підстави для його скасування.

Приймаючи до уваги викладене, та враховуючи те, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому не порушував прав позивача, суд знаходить позов необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 7-11, ч. 1 ст. 158, ст.159, ч. ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст.162, ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов приватного підприємства "МП ТРЕЙД" до головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання незаконним та скасування наказу - залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 7 серпня 2015 року.

Суддя М.О. Лук'яненко