Постанова № 48157468, 05.08.2015, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/3302/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2015 року м. Одеса

09год. 00хвил.

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Аракелян М.М., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Іллічівськ Одеської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, встановив наступне.

До суду надійшла адміністративна позовна заява Управління Пенсійного фонду України в м. Іллічівськ Одеської області, в якій позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 (68001, АДРЕСА_1, гурт., ІНФОРМАЦІЯ_1; податковий номер - НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Іллічівськ Одеської області (код ЄДРПОУ - 24531883) р/р 2560730114014 в філії - Одеське обласне управління АТ "Ощадбанк" МФО 328845 заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 569, 64 грн.

Згідно ст.72 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» N 1058-IV від 09 липня 2003 року, джерелами формування коштів Пенсійного фонду є страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; суми від фінансових санкцій, застосованих відповідно до цього Закону та інших законів до юридичних та фізичних осіб за порушення встановленого порядку нарахування, обчислення і сплати страхових внесків та використання коштів Пенсійного фонду, а також суми адміністративних стягнень, накладених відповідно до закону на посадових осіб та громадян за ці порушення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464) платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно п. 3 Розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464 з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску. Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється. Пенсійний фонд спільно з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та Державною податковою адміністрацією України проводить звірення платників страхових внесків у порядку, встановленому Пенсійним фондом спільно з Державною податковою адміністрацією України за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, згідно свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи, зареєстрована як фізична особа суб'єкт підприємницької діяльності з 06.08.2010 року, та взята на облік в УПФУ у м. Іллічівськ Одеської області як фізична особа-підприємець з 09.08.2010 року за №15030310631 відповідно до ст. 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» N 1058-IV від 09 липня 2003 року, а з 01.01.2011 року відповідно до п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI, як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідності до ст.1 Закону України №-2464-IV під єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування розуміється консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 2 ст.3 Закону України №2464-IV передбачено, що єдиний внесок є загальнообов'язковим платежем.

Згідно п. 5 ст.7 Закону України № 2464 - IV єдиний внесок нараховується на суми незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

Відповідно до ст.9 Закону України №2464-IV та Інструкції «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яка затверджена постановою Правління Пенсійного фонду України 27.09.2010р. № 21-5 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.10.2010р. за №994/18289, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування згідно встановлених законодавством строків і тарифів.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст.7 Закону № 2464-VI єдиний внесок нараховується для платників на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату.

Розмір єдиного внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлюється ст. 8 Закону № 2464-VI.

Згідно ч.5 ст.8 Закону № 2464-VI єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 1 ч. 1 ст.4 Закону, встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим пункту 1 частини першої ст. 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску з урахуванням видів їх економічної діяльності.

Згідно з ч. 2,3,4,5,7,8,12 ст.9 вищезазначеного Закону та підпунктів 4.3.1, 4.3.6 пункту 4.3 Розділу IV Інструкції «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 27.09.2010 р. за № 21-5, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 р. за N 994/18289 (далі - Інструкція № 21-5) платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Разом з тим, судом встановлено, що в порушення вимог п. 1 ч. 2 ст. 6 та ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», відповідачем було самостійно обчислено, але не було своєчасно сплачено нарахований єдиний внесок.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Пунктом 2 частиною 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум, у тому числі за донарахування платником або територіальними органами Пенсійного фонду своєчасно не нарахованого єдиного внеску, накладається штраф розмірі 5 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний базовий звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Пунктом 1 частиною 12 статті 25 вказаного Закону за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування на рахунки органів Пенсійного фонду сум єдиного внеску, фінансових санкцій, нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум, розрахована за кожний день прострочення їх перерахування (зарахування) платежу.

Судом встановлено, що згідно повідомлення-розрахунку за ОСОБА_1 рахується заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 569, 64 грн. Відповідачу надіслано вимогу Ф -281 про сплату боргу у розмірі 569, 64 грн. від 09.04.2013р.

31.07.2014 року за даними ІКІС ПФУ: Підсистема „Відомості з реєстру страхувальників " ОСОБА_1. припинила підприємницьку діяльність фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності. Проте заборгованість фізичної особи - підприємця ОСОБА_1. перед управлінням Пенсійного фонду України в м. Іллічівськ Одеської у розмірі 569,64 грн. не погашена.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» від 04.07.2013 року №406 адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування передано до органів доходів і зборів.

Разом з тим, абз. 3 ч. 3 Прикінцевих положень ЗаконуУкраїни «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» від 04.07.2013 року №406 встановлено, що органи Пенсійного фонду України продовжують адмініструвати єдиний внесок у частині завершення процедур такого адміністрування.

Згідно із ч.12 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника, а Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не передбачають будь-яких правил щодо звільнення від сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до частини 1 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження, виконуються негайно.

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги Управління Пенсійного Фонду України в м. Іллічівськ Одеської області підтвердженими наданими доказами, обґрунтованими, відповідаючими чинному законодавству, що є підставою для їх задоволення.

Керуючись ст.ст.158-162, 183-2, ч.1 ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Іллічівськ Одеської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (68001, АДРЕСА_1, гурт., ІНФОРМАЦІЯ_1; податковий номер - НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Іллічівськ Одеської області (код ЄДРПОУ - 24531883) р/р 2560730114014 в філії - Одеське обласне управління АТ "Ощадбанк" МФО 328845 заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 569(п'ятсот шістдесят дев'ять)грн. 64коп.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ч.ч.8, 9 ст.183-2 КАС України постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови. Апеляційні скарги у справах, передбачених пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, розглядаються апеляційними судами в порядку письмового провадження. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя М.М. Аракелян