Постанова № 48157443, 06.08.2015, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2725/15

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2015 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Андрухіва В.В.

при секретарі Рижук В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області Чернавської Інни Василівни, Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

14 травня 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області Чернавської Інни Василівни, Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області, в якому просила суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області Чернавської Інни Василівни № 17543124 від 27.11.2014 року про відмову у державній реєстрації прав власності;

- зобов'язати Реєстраційну службу Одеського міського управління юстиції Одеської області здійснити державну реєстрацію права власності на 1/2 частину садиби (одноквартирний житловий будинок), що розташована за адресою: Одеська область, м. Одеса, вулиця Монгольська, будинок 7, за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) відповідно до рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 15.05.2014 року і цивільній справі № 521/19245/13ц, внести відповідний запис до Державного реєстру прав на нерухоме майно.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що 24.11.2014 року ОСОБА_1 звернулась до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за реєстраційним номером 9087883, яка була розглянута державним реєстратором Чернавською Інною Василівною. Рішенням № 17543124 від 27.11.2014 року позивачу відмовлено у державній реєстрації права власності на 1/2 частину садиби (одноквартирний житловий будинок), що розташована за адресою: Одеська область, м. Одеса, вулиця Монгольська, будинок 7, з посиланням на ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пункти 20 та 28 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою кабінету Міністрів від 17.10.2013 року № 868. Як зазначає позивач, в обґрунтування прийнятого рішення Державний реєстратор вказав, що при розгляді документів було встановлено, що відповідно до відомостей РПВН, літера «К» - котельня, згідно рішення суду визнається право на літеру «К» - сарай, крім того, наявне самочинне будівництво 1,2 метри. Вказане рішення ОСОБА_1, вважає незаконним, необґрунтованим та таким, що порушує її права та законні інтереси, посилаючись на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 15 травня 2014 року, яке підтверджує її право власності на дану нерухомість. Позивач вказує, що даним рішенням, встановлено, що приміщення під літерою «К» - сарай, площею 3,1 кв.м. Це ж саме підтверджується рішенням Малиновського суду м. Одеси від 19.02.2009 року, яким визнано право власності, зокрема, за ОСОБА_3 - спадкодавцем позивача на 1/2 частку садиби розташованої за адресою: АДРЕСА_1

Також позивач, посилаючись на ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», зазначає, що у державного реєстратора не було підстав для відмови у державній реєстрації, оскільки в оскаржуваному рішенні не наведено обґрунтованих фактів, які свідчать про наявність підстав вважати подані позивачем до реєстрації документи, в тому числі судове рішення про визнання права власності на нерухоме майно, такими що не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують. Зокрема, державним реєстратором не вказано, у зв'язку з чим ним встановлено самочинний характер будівництва та чим цей факт підтверджено. Крім того, позивач стверджує, що державним реєстратором не прийнято до уваги той факт, що позивач звернулась з заявою про реєстрацію права власності на 1/2 частку садиби площею літ. «А» загальною площею 73,8 кв.м., до складу якої не входить самочинне будівництво літ. «а2» площею 1,2 кв.м.

Таким чином, позивач, враховуючи відсутність обґрунтованих підстав для такої відмови у державній реєстрації, просить скасувати оскаржуване рішення та зобов"язати Реєстраційну службу здійснити реєстрацію права власності на нерухоме майно з внесенням відповідного запису до державного реєстру прав на нерухоме майно.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідачі до судового засідання повторно не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені у встановленому законом порядку.

Крім того, 09.06.2015 року до суду надійшов лист начальника служби від 27.05.2015 року № 12-7-2679РС, в якому повідомляється, що відповідно до витягу з наказу Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 15.05.2015 року №854-к, Чернавську І.В. звільнено з займаної посади.

Враховуючи, що Реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції Одеської області надано витребувані судом документи, згідно ч.4 ст.128 КАС України суд ухвалив про розгляд справи за відсутності відповідачів на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що згідно рішення Малиновського районного суду м. Одеси в 19.02.2009 року по справі №2-1889/09, зокрема, за ОСОБА_3, визнано право приватної власності на 1/2 частку садиби (житлової будинку індивідуального житлового фонду) під АДРЕСА_1 яка складається з: літ. «А» - житлового будинку, площею 75 кв.м.; літ. «Б» - сарай, площею 35,2 кв.м., літ «В» - літня кухня, площею 41 кв.м.; літ «Г» - погріб з шийкою, площею 7,4 кв.м.; літ. «Е» - гараж, площе 28,0 кв.м.; літ. «З» - вбиральня, площею 4,4 кв.м.; літ. «И» - літній душ площею 5,0 кв.м.; літ. «К» - сарай, площею 3,1 кв.м.; І - мостіння; № 1-6 огорожа, що загалом розташована на земельній ділянці площею 558 кв.м. -порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_4. Зазначене рішення вступило в законну силу 29.02.2009 року.

Згідно рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 15 травня 2014 року визнано за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, - на 1/2 частину садиби (одноквартирного житлового будинку) АДРЕСА_1 до складу якої входить: житловий будинок літ. «А» загальною площею 73,8 кв.м., в тому числі житловою 46,1 кв.м., який складається: 1-1 - коридор, площею 4,5 кв.м.; 1-2 - кухня, площею 6,8 кв.м; 1-3 - ванна, площею 5,3 кв.м.; 1-4 - кухня, площею 11,1 кв.м.; 1-5 - житлова кімната, площею 10,3 кв.м.; 1- 6 - житлова кімната, площею 9,8 кв.м.; 1-7 житлова кімната, площею 26,0 кв.м.; літ. «Б» - сарай, площею 35,2 кв.м., літ. «В» - літня кухня, площею 41,2 кв.м.; літ. «Г» - погріб з шийкою, площею 7,4 кв.м.; літ. «Е» - гараж, площею 28,0 кв.м.; літ. «З» - вбиральня, площею 4,4 кв.м.; літ. «И» - літній душ, площею 5,0 кв.м.; літ. «К» - сарай, площею 3,1 кв.м.; І - мостіння; № 1-6 огорожа, що загалом розташована на земельній ділянці площею 558 кв.м. Зазначене рішення набрало законної сил 26.05.2014 року.

Судом встановлено, що 24.11.2014 року ОСОБА_1 звернулась до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за реєстраційним номером 9087883, згідно якої просила зареєструвати за нею право власності на 1/2 частину садиби (одноквартирний житловий будинок), що розташована за адресою: Одеська область, м. Одеса, вулиця Монгольська, будинок 7.

Як вбачається з матеріалів справи, до заяви було додано: копію паспорту громадянина України, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, копію заочного рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 15.05.2014 року по справі № 521/19245/13ц, документ на підтвердження внесення сплати за надання витягу з Державного реєстру прав та документ на підтвердження сплати держмита.

Рішенням № 17543124 від 27.11.2014 року державного реєстратора прав на нерухоме майно Чернавської І.В. позивачу відмовлено у державній реєстрації права власності на 1/2 частину садиби (одноквартирний житловий будинок), що розташована за адресою: Одеська область, м. Одеса, вулиця Монгольська, будинок 7, з посиланням на ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пункти 20 та 28 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою кабінету Міністрів від 17.10.2013 року № 868.

Приймаючи оскаржуване рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, при розгляді документів, Державним реєстратором встановлено, що відповідно до відомостей РПВН, літера «К» - котельня, згідно рішення суду визнається право на літеру «К» - сарай. Наявне самочинне будівництво 1,2 метри.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 182 Цивільного кодексу України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом, а ч.4 передбачено, що порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право власності на нерухоме майно.

Частиною 2 ст.15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що орган державної реєстрації прав, державні реєстратори зобов'язані надати до відома заявників інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації прав. Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно п.1 ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Згідно ч.1 ст.24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; 3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; 4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; 5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 51) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 52) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 53) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; 54) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; 55) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 56) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; 6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Згідно п.15 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 р. № 868, під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо:

1) обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках);

2) повноважень заявника;

3) відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах;

4) наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону;

5) наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Відповідно до ч.4 ст.24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Відповідно п.20 Постанови Кабінету Міністрів від 17.10.2013 року № 868 «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», за результатами розгляду заяви та документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав або рішення про відмову в такій реєстрації.

Пунктом 28 Постанови Кабінету Міністрів від 17.10.2013 року № 868 «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» встановлено, що Державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Як вже було зазначено вище, державний реєстратор відмовив позивачу у державній реєстрації права власності на нерухоме майно з тих підстав, що, відповідно до відомостей РПВН, літера «К» - котельна, згідно рішення суду визначається право на літеру «К» - сарай.

Як вбачається з копій документів облікової справи, наданої відповідачем, на підставі яких державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Чернавською Інною Василівною було прийнято рішення №17543124 від 27.11.2014 року про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, правовстановчим документом для проведення державної реєстрації на 1/2 частину садиби (одноквартирного житлового будинку) АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 - було рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 15 травня 2014 року по справі №521/19245/13ц, яким встановлено, що літера «К» - сарай. Дане рішення набрало законної сили 26.05.2014 року.

Жодним документом облікової справи або витягом з Реєстру прав власності на нерухоме майно, на підставі даних якого ОСОБА_1 27.11.2014 року було відмовлено у державній реєстрації, не підтверджується, що літера «К» - котельна.

Крім того, даний факт щодо визначення літери «К», як «сарай» знаходить своє підтвердження в рішенні Малиновського районного суду м. Одеси в 19.02.2009 року по справі № №2-1889/09, яким було визнано право власності на 1/2 частину садиби (одноквартирного житлового будинку) АДРЕСА_1 за ОСОБА_3, яка є спадкодавцем позивача, а також технічним паспортом на зазначене нерухоме майно.

З огляду на викладене суд вважає безпідставним посилання державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Чернавської І.В. в оскаржуваному рішенні, що літера «К» - це котельна, оскільки жодного доказу на підтвердження зазначеної обставини суду надано не було.

Іншою підставою для відмови позивачу у державній реєстрації 1/2 частини садиби (одноквартирного житлового будинку) АДРЕСА_1 було посилання державного реєстратора на наявність самочинного будівництва 1,2 метри, згідно відомостей отриманих з Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Слід зазначити, що позивач звернулась з заявою про реєстрацію права власності на 1/2 частку садиби літ. «А» загальною площею 73,8 кв.м., до складу якої не входить самочинне будівництво літ. «а2» площею 1,2 кв.м.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 15 травня 2014 року визнано за ОСОБА_1 право власності саме на вищевказане нерухоме майно загальною площею 73,8 кв.м., без врахування самочинного будівництва 1,2 кв.м.

Таким чином, рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 15.05.2014 року по справі № №521/19245/13ц, яке набрало законної сили, згідно п.5 ч.1 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" є підставою для державної реєстрації за позивачкою.

При цьому, передбачених ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" підстав для відмови ОСОБА_1 в реєстрації права власності на 1/2 частини садиби (одноквартирного житлового будинку) АДРЕСА_1 суд не вбачає.

Згідно ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Чернавською Інною Василівною № 17543124 від 27.11.2014 року про відмову у державній реєстрації прав власності є протиправним та підлягає скасуванню.

Для повного відновлення порушеного права позивача належить зобов"язати Реєстраційну службу Одеського міського управління юстиції Одеської області здійснити державну реєстрацію права власності на 1/2 частину садиби (одноквартирний житловий будинок), що розташована за адресою: Одеська область, м. Одеса, вулиця Монгольська, будинок 7, за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) відповідно до рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 15.05.2014 року по цивільній справі № 521/19245/13ц та відповідно до ч.1 ст.26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та абзацу 1 п.22 Порядку (Постанова КМ № 686 від 17.10.2013 року), внести відповідний запис до Державного реєстру прав на нерухоме майно.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає повному задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що згідно ч.1 ст.94 КАС України, якщо, судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Тому судові витрати, понесені позивачем та підтверджені належними доказами, підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 6-9, 11, 71, 86, 94, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області Чернавської Інни Василівни № 17543124 від 27.11.2014 року про відмову у державній реєстрації прав власності.

Зобов'язати Реєстраційну службу Одеського міського управління юстиції Одеської області здійснити державну реєстрацію права власності на Ѕ частину садиби (одноквартирний житловий будинок), що розташована за адресою: Одеська область, м.Одеса, вулиця Монгольська, будинок 7, за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) відповідно до рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 15.05.2014 року по цивільній справі № 521/19245/13ц, та внести відповідний запис до Державного реєстру прав на нерухоме майно.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) сплачений при подачі позову судовий збір у розмірі 73,08 грн. (сімдесят три гривні 08 копійок).

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції - протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили у разі неподання апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст постанови виготовлено 10.08.2015 року.

Суддя: В.В. Андрухів

.