МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Миколаїв
07.08.2015 р. № 814/1760/15
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Желєзного І.В. в порядку письмового провадження розглянув адміністративну справу
за позовомОСОБА_1, АДРЕСА_1 (АДРЕСА_2), Врадіївка, Врадіївський район, Миколаївська область, 56300 ОСОБА_2, АДРЕСА_3 (АДРЕСА_2), Врадіївка, Врадіївський район, Миколаївська область, 56301 ОСОБА_3, АДРЕСА_4(АДРЕСА_2,54020), Врадіївка, Врадіївський район, Миколаївська область ОСОБА_4, АДРЕСА_5(АДРЕСА_2),Врадіївка, Врадіївський район, Миколаївська область, 56300 ОСОБА_5, АДРЕСА_6 (АДРЕСА_2), Врадіївка, Врадіївський район, Миколаївська область, 56301 ОСОБА_6, АДРЕСА_3( АДРЕСА_2), Врадіївка, Врадіївський район, Миколаївська область, 56301
доГоловного управління Держземагентства України у Миколаївській області, вул. Миру, 34, к. 711, Миколаїв, 54034
провизнання протиправною відмови в наданні дозволу на розробку землеустрою ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (далі - позивачі) звернулися до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держземагенства у Миколаївській області (далі - відповідач, Держземагенство) про визнання неправомірними дій відповідача та забов'язання вчинити певні дії, в якому просили визнати протиправною відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність позивачів та забов'язати Держземагенство повторно розглянути заяви ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтованою площею 2.0га в межах території Краснопільської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області та вчинити дії відповідно до положень діючого законодавства.
В обґрунтування вимог позивачі вказали, що відповідачем безпідставно відмовлено в надані дозволу на отримання земельних ділянок у власність, оскільки таке може бути обмежене лише у виключних випадках. Законодавством України встановлений вичерпний перелік підстав для відмови в надані дозволу на отримання земельної ділянки у власність, серед яких немає такої підстави, як заперечення органу місцевого самоврядування.
Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що позивачам правомірно відмовлено в надані дозволу на розроблення проекту землеустрою відповідно до наказу Держземагенства України від 15.10.2014 р. №328, оскільки відповідачем від Краснопільської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області отримано заперечення проти надання дозволу на розроблення проекту землеустрою позивачам.
Відповідно до ст.ст.122,128 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що в лютому 2015 року ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до Держземагенства з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2.0 га кожному в межах території Краснопільської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області.
16.03.2015 р. кожним з позивачів отримано листа з відмовою в надані такого дозволу, підставою для якої стало заперечення від Краснопільської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області від 27.02.2015 р. у надані дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Відповідно до ст. 2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень судам належить перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, із якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.7 ст.118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Згідно ч.4 ст.122 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Частинами 2 та 3 ст.123 Земельного кодексу України в встановлено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Як вбачається з п.2 Наказу Держземагенства України від 15.10.2014 р. №328 «Про введення в дію рішень колегії Держземагенства від 14.10.2014 р.», звернення юридичних та фізичних осіб щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які не перебувають у їхньому користуванні, що надходять з 15 жовтня 2014 року, обов'язково направляються на розгляд місцевих рад. У разі надходження у десятиденний строк від органу місцевого самоврядування мотивованих заперечень стосовно надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, які безпосередньо передбачені законом, зокрема частиною сьомою статті 118 та частиною третьою статті 123 Земельного кодексу України, відповідач може відмовляти заявникові у задоволенні відповідного клопотання (пп.2.3 Наказу).
Встановлені в судом обставини та аналіз вищезазначених норм законодавства вказують на правомірність заявлених позивачем вимог, оскільки посадовими особами Головного управління Держземагенства у Миколаївській області неправомірно відмовлено ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_2 в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність позивачів на підставі заперечень органу місцевого самоврядування (Краснопільської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області), яке не містить легітних підстав для відмови в розробці проектів.
Вищенаведене в сукупності є підставою для задоволення позову.
Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 70-71, 86, 122,138, 158-163 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити .
2. Визнати протиправною відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
3. Зобов'язати Головне управління Держземагентства у Миколаївській області повторно розглянути заяви ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га в межах території Краснопільської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області відповідно до вимог чинного законодавства.
4. Присудити на користь ОСОБА_4 судовий збір в сумі 73,08 грн., сплачений квитанцією № 138 від 19.05.2015 р. та квитанцією № 186 від 19.05.2015 р..
Присудити на користь ОСОБА_6 судовий збір в сумі 73,08 грн., сплачений квитанцією № 178 від 19.05.2015 р. та квитанцією № 130 від 19.05.2015 р..
Присудити на користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі 73,08 грн., сплачений квитанцією № 174 від 19.05.2015 р. та квитанцією № 126 від 19.05.2015 р..
Присудити на користь ОСОБА_5 судовий збір в сумі 73,08 грн., сплачений квитанцією № 196 від 19.05.2015 р. та квитанцією № 148 від 19.05.2015 р..
Присудити на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 73,08 грн., сплачений квитанцією № 192 від 19.05.2015 р. та квитанцією № 144 від 19.05.2015 р..
Присудити на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 73,08 грн., сплачений квитанцією № 176 від 19.05.2015 р. та квитанцією № 128 від 19.05.2015 р..
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.
Суддя Желєзний І. В.
Судове рішення № 48157388, Миколаївський окружний адміністративний суд було прийнято 07.08.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 814/1760/15. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: