Постанова № 48157206, 10.08.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2015 року №810/3030/15

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області до Приватного підприємства «Мастеко» про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

15 липня 2015 року до Київського окружного адміністративного суду звернулась Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області з позовом до Приватного підприємства «Мастеко» про стягнення податкового боргу у сумі 54533,26 грн.

Зазначали, що вказаний податковий борг виник внаслідок несплати грошових зобов'язань із єдиного податку у сумі 54533,26 грн., згідно податкових декларацій за півріччя 2014 року, три квартали 2014 року, 2014 рік та І квартал 2015 року, а також податкового повідомлення-рішення від 26 серпня 2014 року №1921532736, з урахуванням наявної переплати. Оскільки відповідач добровільно не сплатив зазначений податковий борг, позивач просить його стягнути у судовому порядку.

Ухвалою суду від 17 липня 2015 року відкрито скорочене провадження у справі.

Відповідач заперечень проти позову та необхідних документів або заяви про визнання позову не надав.

На адресу місцезнаходження Приватного підприємства «Мастеко», згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, судом направлено копію ухвали від 17 липня 2015 року про відкриття скороченого провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак вказана поштова кореспонденція повернулась до суду у зв’язку із відсутністю за зазначеною адресою адресата. При цьому, у разі повернення поштового відправлення, яке не вручене адресату з незалежних від суду причин, згідно приписів частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, вважається, що така кореспонденція вручена належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи із такого.

Приватне підприємство «Мастеко» як суб’єкт підприємницької діяльності зареєстроване 5 липня 2002 року (а.с.5).

На підтвердження наявності у ПП «Мастеко» заявленої до стягнення заборгованості податковим органом надано та судом досліджено довідки про наявний податковий борг (а.с.16-17), копії податкових декларацій платника єдиного податку - юридичної особи за півріччя 2014 року, три квартали 2014 року, 2014 рік та І квартал 2015 року (а.с.20-23), копію податкового повідомлення-рішення від 26 серпня 2014 року №1921532736 разом із доказами направлення ПП «Мастеко» (а.с.24-25), копію акта камеральної перевірки від 13 серпня 2014 року №2503/10-02-15-03/31952851/192 (зв.а.с.25,а.с.26), розрахунок штрафної санкції (а.с.27), копію корінця податкової вимоги форми «Ю» від 25 вересня 2014 року №698-25 із доказами вручення вимоги відповідачу (а.с.28), зворотній бік облікової картки платника податків – відповідача (а.с.18-19).

Як вбачається із таких документів, податковий борг із єдиного податку ПП «Мастеко», з урахуванням наявної переплати, становить 54533,26 грн.

Відомості щодо оскарження податкового повідомлення-рішення від 26 серпня 2014 року №1921532736 на час прийняття рішення у справі – відсутні.

Таким чином, грошові зобов’язання, визначені цим податковим повідомленням-рішенням, є узгодженими; при цьому, відповідач не сплатив відповідні грошові зобов’язання як у встановлений для цього десятиденний строк, так і у подальшому.

Станом на день розгляду справи доказів сплати заборгованості суду не подано.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить із такого.

Як передбачає стаття 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За правилами підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язується сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 291.2 статті 291 Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

За положеннями пункту 296.3 статті 296 Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої - шостої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

За приписами пункту 295.3 статті 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої - шостої груп сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

За визначенням у пункті 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація (розрахунок) – це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України врегульовано, що грошовим зобов'язанням платника податків є сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

За правилами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Як передбачає пункт 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Згідно із пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

За визначенням підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

За змістом пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

У відповідності із підпунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Доказів оскарження у судовому порядку заявленої до стягнення заборгованості, як і заперечень на позовну заяву - до суду не подано.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а податковий борг у сумі 54533,26 грн. таким, що підлягає стягненню.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи викладене, оцінюючи у сукупності встановлені обставини та перевівши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 86, 94, 128, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Стягнути із Приватного підприємства «Мастеко» до відповідного бюджету податковий борг із єдиного податку у сумі 54533 (п’ятдесят чотири тисячі п’ятсот тридцять три) грн. 26 коп.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Скрипка І.М.