Постанова № 48156962, 04.08.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2015 р. Справа №805/2012/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

час прийняття постанови: 12:35

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Дмитрієва В.С., при секретарі судового засідання Шалагіновій М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Лиман Донецької області до Фермерського господарства «З.А.Л.ІВ» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільговий умовах в розмірі 2279,40 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Лиман Донецької області звернулося до суду з позовом до Фермерського господарства «З.А.Л.ІВ» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2 за період з січня 2015 року по березень 2015 року в розмірі 2279,40 грн., позов вмотивовано тим, що відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 100 відсотків відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком.

Відповідачеві у відповідності до Інструкції № 21-1 надсилалися повідомлення про фактичний розрахунок витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, але витрати відшкодовані не були.

Оскільки на теперішній час відповідач не є платником фіксованого сільськогосподарського податку, позивач просив стягнути з нього суму боргу у розмірі 2279,40 грн. за період з січня 2015 року по березень 2015 року.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила стягнути з відповідача зазначену суму фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечували проти позову та пояснили, що гр. ОСОБА_1 працювала у фермерському господарстві «З.А.Л.ІВ» протягом липня-вересня 2010 робітником, праця якого не пов'язана з безпосереднім виробництвом сільськогосподарської продукції. Тому органами Пенсійного фонду протиправно призначена пенсія вказаній особі на підставі п. «ж» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Також за приписами Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відшкодування Пенсійному фонду України витрат на виплату та доставку пільгових пенсій здійснюється з Державного бюджету України. Просили відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, суд встановив.

Фермерське господарство «З.А.Л.ІВ» є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому порядку, є платником єдиного внеску до Пенсійного Фонду України.

Згідно довідки Слов'янської ОДПІ від 17.03.2014 №1136/10/05-17-15 у 2014 році Фермерське господарство «З.А.Л.ІВ» було платником фіксованого сільськогосподарського податку.

Відповідно до трудової книжки серії №0870543, на у фермерському господарстві «З.А.Л.ІВ» працювала ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на посаді робітника з 01 липня 2010 року по 01 жовтня 2010 року.

За заявою ОСОБА_1 від 27 липня 2010 року призначена пенсія як багатодітній матері зайнятій у сільськогосподарському виробництві на пільгових умовах, відповідно до пунктів "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5.11.1991 року №1788-ХІІ.

На адресу відповідача органами Пенсійного фонду України направлений розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсії за особовою справою ОСОБА_1 на 2015 рік. На підтвердження здійснення витрат на виплату пенсії вказаній особі за ухвалою суду надано відкріпні талони поштового відділення за січень-березень 2015 року.

1 січня 2015 року набрав чинності Закон України №71-VІІІ від 28.12.2014 «Про внесення змін до Податного кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким внесено зміни до пункту 9.1 ст. 9 Податкового кодексу України, а саме: з переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок.

За таких обставин, суд вважає, що з січня 2015 року відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення відповідно до пунктів 1 та 2 статті 1 Закону України від 26 червня 1997 року N 400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон N 400/97-ВР).

Згідно з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону N 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону N1788-XII до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 цього Закону.

Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону N 400/97-ВР встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Цей порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України не змінився у зв'язку з набранням Законом України від 9 липня 2003 року N 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон N 1058-IV) чинності з 1 січня 2004 року.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 9 липня 2003 року «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» питання про відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених, зокрема, відповідно до пунктів «б» - «з» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», було врегульовано Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до положень якого відповідач входив до переліку платників збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.

Згідно з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Стосовно законності нарахування управлінням ПФУ відповідачу сум на відшкодування витрат з виплати та доставки пенсії, призначеної на підставі пункту «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», то обов'язок відшкодовувати їх ґрунтується на абзаці четвертому підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідно до якого підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Таким чином, аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам відповідно до пунктів «а», «б» - «з» частини першої статті 13 Закону України «Про Пенсійне забезпечення» за списком № 1 та списком № 2, покриваються підприємствами та організаціями.

При цьому, обов'язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених ПФУ після 1 січня 2004 року не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу (до чи після набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 25 вересня 2012 року у справі № 21-251а12, від 25 вересня 2012 року у справі № 21-293а12 та від 17 грудня 2013 року у справі № 21-453а13.

Доводи представників відповідача про те, що гр. ОСОБА_1 працювала у фермерському господарстві «З.А.Л.ІВ» на посаді робітника, праця якого не пов'язана з безпосереднім виробництвом сільськогосподарської продукції суд не приймає, оскільки відповідачем не надано належних доказів на підтвердження цих обставин.

Враховуючи вищевикладене, позов Управління Пенсійного фонду України в м.Красний Лиман Донецької області до Фермерського господарства «З.А.Л.ІВ» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільговий умовах за період з січня 2015 року по березня 2015 року в розмірі 2279,40 грн. підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Лиман Донецької області - задовольнити.

Стягнути з Фермерського господарства «З.А.Л.ІВ» (код ЄДПОУ: 34032208) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Лиман Донецької області заборгованість з відшкодування фактичних витрат з виплати та доставки пенсій, призначених на пільгових умовах за період січень - березень 2015 року в розмірі 2279 (дві тисячі двісті сімдесят дев'ять) гривень 40 копійок.

Вступна та резолютивна частини прийняті в нарадчій кімнаті, проголошені у судовому засіданні 04 серпня 2015 року у присутності представників сторін. У повному обсязі постанова виготовлена 07 липня 2015 року.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Дмитрієв В.С.