Постанова № 48156472, 04.08.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2015 р. Справа № 804/7764/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіГолобутовського Р.З. при секретаріВербному Д.С. за участю: представника позивача представника відповідача Журавльов О.С. Волошин А.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітас" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

23 червня 2015 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітас» (далі - ТОВ «Мелітас»), в якому просить:

-визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області щодо відмови у прийнятті податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітас» з ПДВ за січень 2015 року, а податкову декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітас» з ПДВ за січень 2015 року визнати такою, що прийнята датою її фактичного отримання, тобто 07.04.2015 р.;

-зобов'язати Державну податкову інспекцію у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39734820, місцезнаходження: 49061, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, Бабушкінський район, вул. Героїв Сталінграда, буд 25) відобразити показники (дані) податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітас» з ПДВ за січень 2015 року з додатками в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітас»;

-в порядку ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України зобов'язати Державну податкову інспекцію у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39734820, місцезнаходження: 49061, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, Бабушкінський район, вул. Героїв Сталінграда, буд 25) у десятиденний строк з дня отримання судового рішення у даній справі, яке набрало законної сили, подати звіт про виконання судового рішення у даній справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07.04.2015 р. ТОВ «Мелітас» засобами електронного зв'язку направлено до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період січень 2015 року, однак у відповідь отримано електронну квитанцію №1, якою повідомлялося, що документ не прийнято, оскільки ТОВ «Мелітас» не було платником ПДВ на дату подання звіту. Зазначає, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2014 р. у справі №804/148/14 визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська №1001/10-04-62-18-02-43 від 19.11.2013 р. про анулювання реєстрації платника ПДВ, вказане рішення на час подання податкової звітності набрало законної сили, у зв'язку з чим відмова ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська у прийнятті декларації ТОВ «Мелітас» з податку на додану вартість за січень 2015 року є протиправною.

Представником відповідача надані заперечення, в яких зазначено, що згідно з обліковою справою ТОВ «Мелітас», свідоцтво платника ПДВ анульовано ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська на підставі акту про анулювання реєстрації платника ПДВ від 19.11.2013 р., що стало підставою для не прийняття податкової декларації. Також вважає, що ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська не відмовляла у прийнятті податкової звітності, а тому не вчиняла будь-яких протиправних дій щодо ТОВ «Мелітас».

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги та доводи підтримав.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у запереченнях.

Заслухавши представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ТОВ «Мелітас» 30.04.2003 р. зареєстроване Виконавчим комітетом Бабушкінської районної ради та перебуває на податковому обліку у ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська як платник податків та зборів, зокрема податку на додану вартість.

07.04.2015 р. ТОВ «Мелітас» направило засобами електронного зв'язку до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період січень 2015 року.

Вказана податкова звітність не була прийнята з причин анулювання свідоцтва платника ПДВ - в період січень 2015 року ТОВ «Мелітас» не був платником ПДВ, про що свідчить копія електронної квитанції №1, що міститься в матеріалах справи.

Порядок подання до територіальних органів Міністерства доходів і зборів України податкової звітності регулюється нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 49.1 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно з пунктом 49.2 статті 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до пункту 49.3 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Пунктами 49.8, 49.9 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно із пунктом 49.11 статті 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до територіальних органів Міністерства доходів і зборів України податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пункту 48.3 та пункту 48.4 статті 48 Кодексу, такий територіальний орган Міністерства доходів і зборів України зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови:

-у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання;

-у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

Отже, у разі відмови у прийнятті податкової звітності територіальний орган Міністерства доходів і зборів України зобов'язаний надати платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті податкової звітності із зазначенням підстав неприйняття.

Як встановлено у судовому засіданні рішення про відмову у прийнятті податкової декларації ТОВ «Мелітас» із зазначенням причин такої відмови ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська прийнято не було, проте як вбачається із матеріалів справи, податкова декларації ТОВ «Мелітас» з податку на додану вартість за січень 2015 року податковим органом не прийнята.

Пунктом 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно з положеннями п. 48.1, п. 48.3, п. 48.4, п. 48.7 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору. Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:

- тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

- звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

- звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

- повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

- код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

- реєстраційний номер облікової картки платника податків;

- місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

- найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність;

- дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

- ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;

- підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку ( за наявності).

Як передбачено абзацом 1 п. 49.9 ст. 49 Податкового кодексу України, за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Згідно пункту 49.10 статті 49 Податкового кодексу України відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених статтею 49 ПК України передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

Під час судового розгляду судом досліджені: податкова декларація з ПДВ за січень 2015 року, додаток 2, додаток 3.

Зазначена податкова звітність оформлена відповідно до приписів чинного законодавства, містить обов'язкові реквізити, підписи уповноважених осіб та печатку підприємства.

Також Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2014 року у справі № 804/148/14 частково задоволено адміністративний позов ТОВ «МЕЛІТАС» до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про визнання дій протиправними, скасування запису відповідача-1 від 19.11.2013 р., визнання протиправним та скасування рішення відповідача-2 №1001/10-04-62-18-02-43 від 19.11.2013 р. та зобов'язання вчинити певні дії, а саме: визнано протиправними дії Державного реєстратора реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_5 щодо внесення 19.11.2013р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно ТОВ "МЕЛІТАС" запису №12241430019035376 назва реєстраційної дії: "внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою" та скасовано вказаний запис; визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №1001/10-04-62-18-02-43 від 19.11.2013р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2015 року постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2014 року у справі № 804/148/14 залишено без змін.

Згідно частини 5 статті 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

На підставі частини 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, станом на час розгляду справи по суті, рішення яке стало підставою не прийняття у позивача податкової звітності податковим органом, скасоване у судовому порядку.

Слід зазначити, що відповідно до Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.08.2010 року №1172/11/13-10 - у разі набрання законної сили рішенням про задоволення позовних вимог та визнання протиправним рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відповідне рішення податкового органу вважається протиправним з моменту його прийняття.

Відтак, зважаючи на викладене, посилання відповідача на наявність факту анулювання свідоцтва платника ПДВ у ТОВ «МЕЛІТАС» не відповідає дійсним обставинам справи та спростовується письмовими доказами, наявними в матеріалах справи.

Згідно з п. 49.13 ст. 49 Податкового кодексу України у разі, якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Задоволення судом позовних вимог щодо визнання протиправною відмови прийняти податкову декларацію означає, що податкова декларація повинна бути прийнята податковим органом вчасно на підставі п. 49.13 ст. 49 ПК України, а саме з дати її фактичного подання. У такому разі обов'язок платника податків щодо своєчасного подання податкової декларації є виконаним належним чином, а його порушені права повинні бути відновленими.

Резолютивна частина постанови адміністративного суду про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження в якій є протиправність відмови податкового органу у прийнятті податкової декларації має містити висновок про визнання протиправною відмову податкового органу прийняти податкову декларацію, а податкової декларації такою, що подана платником податків у день її фактичного отримання органом державної податкової служби (із зазначенням дати).

Вимоги про зобов'язання податкового органу прийняти податкову декларацію, визнання протиправними рішення, дії, бездіяльності податкового органу, визнання поданої декларації податковою звітністю, визнання податкової декларації поданою варто розглядати як вимогу про визнання протиправною відмови у прийнятті податкової декларації, поданої платником податків на певну дату.

Наведена правова позиція викладена в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 15.06.2012 р. N 1503/12/13-12.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відмова Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області у прийнятті податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітас» з ПДВ за січень 2015 року є протиправною, з огляду на що зобов'язує Державну податкову інспекцію у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області податкову декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітас» з ПДВ за січень 2015 року визнати такою, що прийнята датою її фактичного отримання, тобто 07.04.2015 року.

Частиною 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення. Оскільки відмова у прийнятті поданої декларації призводить до виникнення юридичних наслідків для платника податків у вигляді накладення на такого платника штрафу за несвоєчасне подання декларації відповідно до п.п.49.12.1 п.49.12 ст.49 Податкового кодексу України, то така відмова може бути предметом розгляду в адміністративних судах України.

Крім того, Методичними рекомендаціями щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених наказом ДПС України 14.06.2012 р. № 516, встановлено, що за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється і вважається прийнятою. Обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом ведення та захисту податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію. За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків, несуть відповідальність підрозділи ведення та захисту податкової звітності.

Відповідно до п. 8 розділу 1 Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України 05.12.2013 № 765 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 4 лютого 2014 р. за № 217/24994 (далі - Порядок № 765) супроводження єдиного технологічного процесу автоматизованої обробки інформації щодо обліку податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску здійснюється територіальними органами Міндоходів відповідно до функціональних повноважень.

Згідно з п. 11 розділу 1 Порядку № 765 за даними оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, коштів передоплати та єдиного внеску Міндоходів та його територіальними органами в автоматичному режимі формуються звітність і зведена інформація про нарахування та надходження податків, зборів, митних платежів, коштів передоплати, єдиного внеску, податковий борг, недоїмку із сплати єдиного внеску відшкодування податку на додану вартість, результати перевірочної роботи, розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу), надміру сплачених сум платежів та єдиного внеску тощо.

Пунктом 1 розділу 2 Порядку № 765 передбачено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску територіальними органами Міндоходів відкриваються інтегровані картки платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками, а для обліку сум передоплати - за кожним платником.

Відповідно до п. 16 розділу 2 Порядку № 765 посадовими особами Головного управління Міндоходів на підставі даних інтегрованої картки щороку станом на 1 січня здійснюється інвентаризація взаєморозрахунків за кожним платником та оформлюється акт про звірення залишків сум коштів передоплати на відповідному рахунку, відкритому на ім'я Головного управління Міндоходів, обидва примірники якого направляються листом з повідомленням про вручення платнику податків для узгодження суми залишку. Протягом 30 днів з дати складання Головного управління Міндоходів акта про звірення залишків перший примірник, підписаний платником, повинен бути повернений Головного управління Міндоходів.

Наведені вище положення законодавства дають підставу для висновку про наявність у платника податків матеріально-правового інтересу в тому, щоб дані карток особових рахунків правильно відображали фактичний стан платежів до бюджету.

На підставі викладеного, суд зобов'язує Державну податкову інспекцію у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області відобразити показники (дані) податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітас» з ПДВ за січень 2015 року з додатками в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітас».

Що стосується позовних вимог в частині встановлення судового контролю в порядку ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України, то вони задоволенню не підлягають, оскільки у даному випадку суд не вбачає підстав для встановлення такого контролю за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень, адже у суду не має достатніх підстав вважати, що відповідач буде перешкоджати його виконанню після набрання ним законної сили.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги за заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За таких обставин, суд частково задовольняє адміністративний позов.

Керуючись ст. ст. 11, 14, 69, 70, 71, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітас» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо відмови у прийнятті податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітас» з податку на додану вартість за січень 2015 року.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області прийняти податкову декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітас» з податку на додану вартість за січень 2015 року з додатками датою її фактичного отримання, тобто 07.04.2015 р.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області відобразити показники (дані) податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітас» з податку на додану вартість за січень 2015 року з додатками в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітас».

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 10 серпня 2015 року

Суддя Р.З. Голобутовський