ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 серпня 2015 р. Справа № 804/8868/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіГолобутовського Р.З. при секретаріВербному Д.С. за участю: представника позивача представника відповідача Бочанова Я.В. Семенко Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Комунального підприємства "Жовтоводськтепломережа" до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
15.07.2015 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду на новий судовий розгляд надійшла адміністративна справа за позовом Комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з позовними вимогами: скасувати податкові повідомлення - рішення Верхньодніпровської об'єднаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області:
- від 15.07.2013 року №0002421720 форми «Р» про визначення податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 3627,15 грн. - за основним платежем та 906,79 грн. - за штрафними санкціями;
- від 15.07.2013 року №0001132220 форми «Р» про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 1017920,39 грн. - за основним платежем та 508960,20 грн. - за штрафними санкціями;
- від 15.07.2013 року №0001122220 форми «Р» про визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток підприємств і організацій, що належать до комунальної власності у розмірі 283569,00 грн. - за основним платежем та 141785,00 грн. - за штрафними санкціями.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що посадовими особами Верхньодніпровської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведена виїзна позапланова документальна перевірка КП «Жовтоводськтепломережа» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010р. по 31.12.2012р. та іншого законодавства за період з 01.01.2010р. по 31.12.2012р., за результатами якої складено акт №472/222-23645975 від 13.06.2013р., висновки якого не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства, ґрунтуються лише на припущеннях та матеріалах, отриманих від податкових органів, а також зроблені без урахування дійсних фактичних обставин, без надання належної оцінки документам, що були надані в підтвердження здійснення фінансово-господарських операцій, у зв'язку із чим податкові повідомлення-рішення від 15.07.2013 року №0002421720, №0001132220, №0001122220 прийняті на підставі даного акту, є незаконними та підлягають скасуванню.
Представник відповідача в ході судового розгляду проти задоволення позову заперечував, зазначив, що з наданих для перевірки документів не можливо визначити, яким чином здійснювалась організація дозволу входу-виходу на територію ТЕЦ робітникам ТОВ «Надія», які здійснювали роботи, як організовувалось проживання працівників, що задіяні в роботі, чи фіксувалось прибуття, вибуття працівників ТОВ "Надія", що виконували роботи. Крім того, у КП «Жовтоводськтепломережа» відсутні підстави для включення до складу податкового кредиту податкових накладних №10273 від 27.11.2012р. на суму 582673,86 грн., №10304 від 27.11.2012р. на суму 2056655,36 грн., №11502 від 30.11.2012р. на суму 2011389,42 грн., №12204 від 30.11.2012р. в листопаді 2012 року, отриманих від НАК «Нафтогаз України», оскільки відсутні підтверджуючі документи на отримання цих податкових накладних: акти приймання - передачі природного газу у листопаді відсутні, акти приймання - передачі природного газу, надані підприємством в ході перевірки, які підписані 31.01.2013р., не є підставою для отримання податкових накладних в листопаді 2012 року, оплата за 27.11.2012р. (дата отримання податкових накладних №10273 від 27.11.2012р. на суму 582673,86 грн., №10304 від 27.11.2012р. на суму 2056655,36 грн.) здійснена в сумі 184012,61 грн., в т.ч. ПДВ -30668,77 грн., оплата за 30.11.2012р. (дата отримання податкових накладних №11502 від 30.11.2012р. на суму 2011389,42 грн., №12204 від 30.11.2012р.) здійснена в сумі 43058,03 грн., в т.ч. ПДВ-7176,34 грн. Також, КП «Жовтоводськтепломережа» не підтвердило документально факт здійснення господарських операцій з придбання товарів у ПДВП «Техдеталь» та не мало права на податковий кредит у сумі 1029,42 грн. Враховуючи викладене, вважає, що акт перевірки від 13.06.2013р. №472/222-23645975 складений правомірно, згідно діючого законодавства, а висновки за результатами акту перевірки є цілком обґрунтованими, тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 15.07.2013 року №0002421720, №0001132220, №0001122220, винесені на підставі зазначеного акта, є правомірними та не підлягають скасуванню.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Матеріали справи свідчать, що Комунальне підприємство «Жовтоводськтепломережа» зареєстроване як юридична особа 05.10.1999р. виконавчим комітетом Жовтоводської міської ради та з 05.10.1999р. взято на податковий облік в Верхньодніпровській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.
Судом встановлено, що у період з 20.05.2013 року по 06.06.2013 року на підставі направлень 20.05.2013 року №184/22 та від 21.05.2013 року №186/222, виданих Верхньодніпровською ОДПІ головним державним податковим ревізор - інспектором відділу планування організації податкового контролю та аналітичної роботи управління податкового контролю юридичних осіб, інспектору податкової служби 1 рангу Дідик О.А., головним державним податковим ревізор - інспектором відділу податкового контролю фізичних осіб, радником податкової служби ІІІ рангу Немченко І.Г. було проведено виїзну позапланову документальну перевірку КП «Жовтоводськтепломережа» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р. та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р., за результатами якої складено акт №472/222-23645975 від 13.06.2013 р..
Перевіркою встановлено порушення:
1. п.138.2 ст.138, п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2012 рік у сумі 713269 грн. та занижено податок на прибуток за 2012 рік на загальну суму 238569 грн.;
2. п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результат чого: донараховано податку на додану вартість у сумі 1017920,39 грн., у тому числі: за вересень 2011 року - 362,10 грн., лютий 2012 року - 658,13 грн., березень 2012 року - 2663,40 грн., квітень 2012 року - 7326,62 грн., травень 2012 року - 268,62 грн., серпень 2012 року - 131,64 грн., жовтень 2012 року - 260,44 грн., листопад 2012 року - 194025,03 грн., грудень 2012 року - 812224,41 грн.;
завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на додану вартість за грудень 2012 року у сумі 17210 грн.
3. п.п. 4.2.9 «е», п.п.4.2.11 п.4.2 ст.4, п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8, п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168, п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, що призвело до не нарахування та не перерахування до бюджету ПДФО на загальну суму 3627,15 грн.
Комунальне підприємство «Жовтоводськтепломережа» не погодившись із висновками, зазначеними в акті перевірки, подало до Жовтоводського відділення Верхньодніпровської ОДПІ заперечення, за розглядом яких Верхньодніпровською ОДПІ повідомлено листом від 10.07.2013 р. № 3845/10/22-2, що висновки акту перевірки залишаються без змін.
На підставі Акта перевірки №№472/222-23645975 від 13.06.2013 року Верхньодніпровської ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення 15.07.2013 року:
-№0002421720, яким КП «Жовтоводськтепломережа» збільшено грошове зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку, у розмірі 4533,94 грн., у тому числі: 3627,15 грн. - за основним платежем та 906,79 грн. - за штрафними санкціями;
-№0001132220 яким КП «Жовтоводськтепломережа» збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 1526870,59 грн., у тому числі: 1017920,39 грн. - за основним платежем та 508960,20 грн. - за штрафними санкціями;
-№0001122220 яким КП «Жовтоводськтепломережа» збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств і організацій, що належать до комунальної власності, у розмірі 425354,00 грн. 283569,00 грн. - за основним платежем та 141785,00 грн. - за штрафними санкціями.
Не погоджуючись із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, КП «Жовтоводськтепломережа» оскаржено прийняті рішення в адміністративному порядку.
27.09.2013 р. Головним управлінням Міндоходів у Дніпропетровській області прийнято рішення №2826/10/10-36-10-6-09, яким залишено без змін оскаржувані податкові повідомлення - рішення, а скаргу - без задоволення.
Рішенням Міністерства доходів і зборів України від 30.10.2013 р. № 14306/6/99-99-10-01-15 повторну скаргу на податкові повідомлення - рішення Верхньодніпровської ОДПІ від 15.07.2013 р. №0001122220, №001132220, №0002421720 та рішення ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області 27.09.2013 р. №2826/10/10-36-10-6-09 залишено без змін, а повторну скаргу - без задоволення.
Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.
Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Статтею 9 вказаного Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Відповідно до п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Згідно п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового Кодексу України (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.
У відповідності до п. 138.2 ст.138 Податкового Кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу».
Згідно п.138.4. ст.138 Податкового Кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг…»
У відповідності до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового Кодексу України (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Таким чином, до складу валових витрат підприємства відноситься вартість товарів (робіт, послуг) які підтверджені первинними документами - накладними, актами виконаних робіт, первинною транспортною документацією.
Згідно п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченим пунктом 201.11 ст.201 цього кодексу.
Окремою підставою для відсутності у платника податків права на отримання зазначених податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, недоліки таких документів, або складання таких документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, тобто відображення у первинних документах недостовірних даних.
Для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності проведення позивачем податкового обліку, суд перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами.
Поряд з цим, окрім мінімально необхідних згідно податкового законодавства документів суд має перевірити й інші документи та обставини, які мають підтвердити реальність виконання спірної операції, що відображена в податковому обліку.
Також належить враховувати вимоги "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88. Так, відповідно до пунктів 2.4, 2.14 - 2.16 Положення, первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити, у тому числі: зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.
Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Крім того, керуючись Листом Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини:
1. Рух активів у процесі здійснення господарської операції.
2. Установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції.
3. Установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.
Надаючи оцінку операціям, які відображені в податковому обліку позивача, суд зазначає, що матеріали справи свідчать, що між КП «Жовтоводськтепломережа» (покупець) та НАК «Нафтогаз України» (продавець) укладено договір на купівлю-продаж природного газу № 14/2306/11 від 30.09.2011р., за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця у VI кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями.
30.09.2011 р. між КП «Жовтоводськтепломережа» (покупець) та НАК «Нафтогаз України» (продавець) укладено договір на купівлю-продаж природного газу № 14/2538/11, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця у VI кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами.
Згідно укладених договорів приймання - передачі газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання - передачі газу. Обсяг споживання газу Покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу Покупця. Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, Покупець зобов'язується надати Продавцеві підписані та скріплені печатками Покупця та газорозподільного (газотранспортного) підприємства три примірники акта приймання - передачі газу, в якому зазначається фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути Покупцеві та газорозподільному (газотранспортному) підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між Сторонами.
На підставі укладених договорів складено акти приймання - передачі природного газу від 31.01.2013р., за якими КП «Жовтоводськтепломережа» відображено в бухгалтерському обліку за жовтень 2012 року наступні бухгалтерські проводки: акт приймання передачі природного газу від 31.01.2013р. до договору №14/2306/11 від 30.09.2011р.: 2310 0002 - 2032 0027 - 393745,70 грн., 2310 0002 - 6313 2864 - 8036,67 грн., 2310 0002 - 6313 2864 - 156333,96 грн.; акт приймання передачі природного газу від 31.01.2013р. до договору №14/2538/11 від 30.09.2011р.: 2310 0002 - 2032 0027 - 1314734,58 грн., 2310 0002 - 6313 2863 - 26294,70 грн., 2310 0002 - 6313 2863 - 114500,68 грн., а також НАК «Нафтогаз України» виписано податкові накладні 27.11.2012 р. та 30.11.2012р.
КП «Жовтоводськтепломережа» віднесено до складу витрат за 4 квартал 2012 року та віднесено до собівартості придбаних товарів суму 2013646,28 грн. за актами приймання - передачі природного газу, які не містять номеру та датовані 31.01.2013 року.
Судом не приймається до уваги рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2013 року у справі № 904/3368/13, як доказ правомірності формування витрат, оскільки у даному рішенні вказано про факт поставки природного газу за актами приймання-передачі на загальну суму 7389448,26 грн. та лише за договором №14/2538/11 від 30.09.2011р., в той час як в ході проведення перевірки досліджувались два договори, укладені між КП «Жовтоводськтепломережа» та НАК «Нафтогаз України» - №14/2538/11 від 30.09.2011р. та №14/2306/11 від 30.09.2011р.; задекларовані КП «Жовтоводськтепломережа» витрати на суму 2013646,28 грн. та первинні документи, на підставі яких КП «Жовтоводськтепломережа» сформовано валові витрати за 4 квартал 2012 року, не були досліджені, встановити відповідність між актами приймання-передачі, наданими до Господарського суду Дніпропетровської області, та наданими в ході проведення перевірки, неможливо.
На підставі викладеного, оскільки акти приймання - передачі природного газу, надані в ході перевірки датовані 31.01.2013р. та не є підставою для отримання податкових накладних в листопаді 2012 року, а підтверджуючі документи на отримання податкових накладних: акти приймання - передачі природного газу за листопад 2012 року - відсутні, у КП «Жовтоводськтепломережа» відсутні підстави для включення до складу податкового кредиту податкових накладних №10273 від 27.11.2012р. на суму 582673,86 грн., №10304 від 27.11.2012р. на суму 2056655,36 грн., №11502 від 30.11.2012р. на суму 2011389,42 грн., №12204 від 30.11.2012р. в листопаді 2012 року, отриманих від НАК «Нафтогаз України» та формування валових витрат на суму 2013646,28 грн. за рахунок включення собівартості придбаного товару.
З матеріалів справи слідує, що між КП «Жовтоводськтепломережа» (замовник) та ТОВ «Надія» (підрядник) укладено договори №21-03/12 від 21.03.2012р., №03-04/12 від 03.04.2012р. на виконання режимно - налагоджувальних та екологічно-теплотехнічних випробувань водогрійного котла типа "ПТВМ-100" в ТЕЦ КП "Жовтоводськтепломережа".
На підставі укладених договорів сторонами складено акти приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2012 року.
З досліджених актів приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2012 року встановлено відсутність дати підписання та номеру акту.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Надія» знаходиться в м. Дніпропетровську, в той час як КП «Жовтоводськтепломережа» знаходиться в м. Жовтих Водах. Режимно-налагоджувальні та еколого-теплотехнічні випробування водогрійного котла проводились на території ТЕЦ в м. Жовті Води. В договорі від 21.03.2012 №21-03/12 та 03.04.2012 №03-04/12 зазначено, що роботи виконуються на протязі 2-х місяців з моменту передоплати.
При дослідженні судом технічного звіту по режимно-налагоджувальних та екологічно - теплотехнічних випробувань водогрійного котлоагрегату типу "ПТВМ - 100" станційний № 7, заводський № 3334, реєстраційний № 47570, що працює на природному газі в котельні ТЕЦ КП «Жовтоводськтепломережа встановлено, що основою для проведення налагоджувальних робіт на діючому обладнанні (у відповідності з предметом договору) є закінчення трьохрічного строку проведення режимно-налагоджувальних і екологічно - теплотехнічних випробувань та відсутність режимної карти. Так, відповідно до Графіка 1.2 вказаного звіту найменування таких робіт як проведення випробувань на 4 - х теплових навантаженнях строком виконання 30.04.2012 року з відповідальним ТОВ «Надія». Однак, суд зазначає, що на підтвердження виконання договірних зобов'язань були надані для перевірки акти приймання виконаних будівельних робіт, в яких не зазначено ні номеру, ні дати підписання акту.
Крім того, суд вважає, що КП «Жовтоводськтепломережа» не підтверджено необхідність виконання даних робіт та, як наслідок, понесених витрат, оскільки для перевірки не надані висновки, дефектні відомості та інші документи.
З наданих для перевірки документів не можливо визначити, яким чином здійснювалась організація дозволу входу-виходу на територію ТЕЦ робітникам ТОВ «Надія», які здійснювали роботи, як організовувалось проживання працівників, що задіяні в роботі, чи фіксувалось прибуття, вибуття працівників ТОВ «Надія», що виконували роботи.
Крім того, Верхньодніпровською ОДПІ отримано від Лівобережної ОДПІ акт від 15.01.2013р. №153/227/13425445 позапланової виїзної перевірки ТОВ «Надія» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства, згідно якого не підтверджено взаємовідносини КП «Жовтоводськтепломережа» з ТОВ «Надія» у березні та квітні 2012 року.
За викладених обставин, оскільки операції з режимно-налагоджувальних та екологічно - теплотехнічних випробувань водогрійного котла типа "ПТВМ-100" в ТЕЦ КП "Жовтоводськтепломережа" не підтверджені первинними документами, у КП "Жовтоводськтепломережа" відсутні підстави для відображення у складі витрат суму 49950,11 грн. за рахунок включення собівартості придбаних послуг.
Судом встановлено укладення КП «Жовтоводськтепломережа» договорів на придбання продукції № 12 від 01.02.2011р. та № 14 від 01.02.2012р. із Приватним Дніпропетровським виробничим підприємством «Техдеталь» (продавець) щодо придбання товару.
На підставі укладених договорів КП «Жовтоводськтепломережа» отримано видаткові накладні на товар (свердло різних діаметрів, підшипник 6318, анкер цанговий 25/20L=200) та податкові накладні.
За умовами укладених договорів передбачено самовивіз товару або у окремих випадках постачання продавцем. Документи щодо підтвердження перевезення зазначеного товару (товарно-транспортні накладні, подорожні листи відсутні), а також пояснення щодо транспортування товару (ким саме, власними засобами або залученими перевізниками, на підставі якого договору) надані не були.
Досліджені видаткові накладні №РН-0016 від 09.02.2012р. та №РН-0119 від 28.08.2012р. за наявності підпису отримувача відсутнє його прізвище та ініціали, що не дає змогу ідентифікувати особу, яка прийняла вантаж, також не зазначено довіреність, за якою отримано товар.
Отже факт передачі товарів від продавця до покупця, його транспортування та зберігання є непідтвердженим.
Суд звертає увагу, що за відсутності факту придбання послуг або в разі якщо придбані послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість, навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
Також судом встановлено, що Верхньодніпровською ОДПІ від ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська отримано акт від 15.02.2013р. №501/225-08/23935495 позапланової виїзної перевірки Приватного Дніпропетровського виробничого підприємства «Техдеталь» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства, згідно якого не підтверджено взаємовідносини КП «Жовтоводськтепломережа» з ПДВП «Техдеталь» у вересні 2011 року, лютому 2012 року та серпні 2012 року.
Таким чином, оскільки КП «Жовтоводськтепломережа» не підтверджено документально факт здійснення господарських операцій з придбання товарів у ПДВП «Техдеталь», у КП «Жовтоводськтепломережа» право на податковий кредит у сумі 1029,42 грн. не виникло.
Судом встановлено, що між КП «Жовтоводськтепломережа» та Приватним науково-технологічним підприємством «Регіон» укладено договори постачання №420 від 20.02.2012р. та №019/12 від 01.02.2012 р., предметами яких є придбання товару. Постачання здійснюється за складу постачальника. Товар постачається в тарі, передбаченій відповідними Гостами, ТУ і іншої узгодженої технічної документації на продукцію.
Відповідно до п.4.5 укладених договорів разом з товаром продавець передає покупцю оригінал рахунку на фактично відвантажений товар; видаткову накладну; податкову накладну; сертифікат якості на товар або інший документ, підтверджуючий якість товару.
На підставі укладених договорів КП «Жовтоводськтепломережа» отримано видаткові накладні на товар (хімреактиви - спирти, кислоти, гліцерин тощо), податкові накладні та складено товарно-транспорті накладні.
Так, досліджена судом видаткова накладна №1182 від 25.02.2012р. за наявності підписів постачальника та отримувача не містить прізвище та ініціали, що не дає змогу ідентифікувати особу, яка відпустила товар та прийняла, також не зазначено довіреність, за якою отримано товар.
У видатковій накладній № 370 від 24.02.2012р. зазначено: ПОКУПЕЦЬ отримує хімреактиви, що відносяться до категорії прекурсорів та повинен мати ліцензію на роботу з ними.
В ході розгляду справи не було надано сертифікати якості або технічні паспорти на товар, що має бути виданий підприємством-виробником або правомірним органом, без яких передача товару за умовами укладених договорів не може бути здійснена.
Так, відповідно до п.2 ст. 662 Цивільного кодексу "Обов'язок продавця" продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Таким чином, встановити виробника та походження продукції, реалізованої КП «Жовтоводськтепломережа», не можливо.
Отже факт передачі товарів від продавця до покупця, його транспортування та зберігання не підтверджені.
Таким чином, оскільки КП «Жовтоводськтепломережа» не підтверджено документально факт здійснення господарських операцій з придбання товарів у ПНВП «Регіон», у КП «Жовтоводськтепломережа» право на податковий кредит у сумі 651,51 грн. не виникло.
Також, у періоді, що перевірявся, КП «Жовтоводськтепломережа» здійснювало оплату послуг з навчання штатних працівників на адресу підприємств, які не є учбовими закладами І-ІV рівня акредитації або професійно-технічними закладами.
Так, 20.12.2010р. КП «Жовтоводськтепломережа» укладено договори №237/12, №238/12, від 21.09.2010р. № 146/09, № 142/09 з ТОВ «Інститут економічних досліджень» (виконавець), за яким виконавець зобов'язаний: вживати всіх необхідних заходів щодо належної організації та проведення навчання спеціаліста/спеціалістів замовника на курсах «Державні закупівлі в Україні»; по закінченню навчання та за умови успішного складання іспиту забезпечити видачу спеціалісту/спеціалістам замовника сертифікат встановленого зразка про проходження навчання.
КП «Жовтоводськтепломережа» отримано від ТОВ «Інститут економічних досліджень» акти здачі-приймання робіт (послуг), ТОВ «Інститут економічних досліджень» виписано штатним працівникам КП «Жовтоводськтепломережа» сертифікати.
Оплата здійснена у безготівковій формі, про що складені платіжні доручення.
Відповідно пункту 1.2 ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», що був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, (далі - Закон №889) доходом фізичної особи - платника податків є сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь.
Згідно п.п.4.3.20 п.4.3 ст.4 Закону №889 не включаються до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу сума, сплачена працедавцем на користь закладів освіти у рахунок компенсації вартості підготовки чи перепідготовки платника податку - найманої особи за профілем діяльності чи загальними виробничими потребами такого працедавця. Оскільки підприємство ТОВ "Інститут економічних досліджень", яке видало сертифікати про проходження навчання та підвищення кваліфікації, не є учбовим закладом І-ІV рівня акредитації або професійно-технічним закладом, вартість навчання та підвищення кваліфікації є доходом фізичної особи - платника податків
Згідно п.п.4.2.9.е) п.4.2 ст.4 Закону №889 до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).
Відповідно до вимог абз. "а" пункту 19.2 ст. 19 Закону №889 особи, які відповідно до цього закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.
Листом ДПА України від 20.07.2007 року № 7013/6/17-0716 роз'яснено, що якщо підготовка або перепідготовка платника податку-найманої особи за профілем діяльності чи загальними виробничими потребами працедавця (з отриманням освітньо-кваліфікаційного рівня) здійснюється в навчальних закладах, то згідно з п. п. 4.3.20 п. 4.3 статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» до складу загально місячного або річного оподаткованого доходу платника податків не включається і не підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб сума, сплачена працедавцем на користь закладів освіти (вищих навчальних закладів I-IV рівня акредитації або професіонально-технічних навчальних закладів) у рахунок компенсації вартості такого навчання, але не вище розміру суми визначеної у пункті 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 ЗУ, з урахуванням на кожен повний чи не повний місяць підготовки чи перепідготовки такої найманої особи, тобто не вище суми, яка дорівнює сумі прожиткового мінімуму, установленого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 грн.
Пунктом 3.5 Положення про професійне навчання працівників на виробництві, затвердженого спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства освіти і науки України №127/151 від 26.03.2001р., встановлено, що підвищення кваліфікації керівних робітників і спеціалістів здійснюється у відповідних учбових закладах або в закладах післядипломної освіти.
Доказів присвоєння ТОВ «Інститут економічних досліджень» статусу закладу освіти - учбового закладу або закладу післядипломної освіти КП «Жовтоводськтепломережа» не надано.
Таким чином, податковим агентом - КП «Жовтоводськтепломережа» не включено до загального місячного оподатковуваного доходу платників податку дохід, отриманий як додаткове благо у вигляді безоплатно отриманих послуг навчання та підвищення кваліфікації на загальну суму 9740,00 грн., що призвело до не нарахування та не перерахування до бюджету ПДФО у розмірі 1461,00 грн.(9740,00 * 15%).
Враховуючи викладені обставини та керуючись зазначеними нормами, висновок Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про порушення Комунальним підприємством «Жовтоводськтепломережа» п.138.2 ст.138, п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, п.п. 4.2.9 «е», п.п.4.2.11 п.4.2 ст.4, п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8, п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168, п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду, у зв'язку з чим було правомірно прийняті податкові повідомлення-рішення від 15.07.2013 року №0002421720, №0001132220, №0001122220.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги за заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.
Також, відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.
Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
З огляду на те, що позовні вимоги в даному випадку є майновими, отже позивач повинен сплатити за подання до адміністративного суду адміністративного позову судовий збір у розмірі 4872,00 грн., що становить 4 розміри мінімальної заробітної плати, а сплатив лише 487,20 грн., тому суд стягує з позивача 4384,80 грн. (4872,00 грн. - 487,20 грн.).
Керуючись ст. ст. 11, 14, 69, 70, 71, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.
Стягнути з Комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» (ЄДРПОУ 23645975) решту суми судового збору у розмірі 4384,80 грн. (отримувач: УДКСУ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ (отримувача) 37989253, рахунок: 31210206784008, банк: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО: 805012, код бюджетної класифікації доходів 22030001, призначення платежу - судовий збір за позовом).
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складено 10 серпня 2015 року
Суддя Р.З. Голобутовський
Судове рішення № 48156468, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 04.08.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 804/8868/15. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: