Постанова № 48156464, 04.08.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2015 р. Справа № 804/4303/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Коренева А.О.,

при секретарі судового засідання - Максименко Е.М.

за участю

представника позивача - Франскевич Ю.І.,

представника відповідача - Петрашку О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Незалежний реєстратор підприємств харчової промисловості України» до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ «Незалежний реєстратор підприємств харчової промисловості України», звернувся до суду з позовом до Дніпропетровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просив визнати протиправними дії Дніпропетровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Незалежний реєстратор підприємств харчової промисловості України», за результатами якої складено Акт від 06.01.15 № 6/22-04/33152670, визнати протиправними дії Дніпропетровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області щодо внесення коригувань показників податкової звітності ТОВ «Незалежний реєстратор підприємств харчової промисловості України» до підсистем автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок», у тому числі до автоматизованої інформаційної підсистеми «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ «Незалежний реєстратор підприємств харчової промисловості України», здійснені на підставі Акту від 06.01.2015 року №6/22-0433152670, зобов'язати Дніпропетровську ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області відновити показники податкової звітності ТОВ «Незалежний реєстратор підприємств харчової промисловості України» в підсистемах автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок», у тому числі у автоматизованій інформаційній підсистемі «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які ТОВ «Незалежний реєстратор підприємств харчової промисловості України» зазначило у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період серпень та вересень 2014 року та які були відкориговані податковим органом на підставі Акту від 06.01.2015 року № 6/22-04/33152670. На обгрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що наказ № 5 від 06.01.2015 р., на підставі якого ОДПІ була проведена невиїзна перевірка, виданий ОДПІ з порушенням норм чинного податкового законодавства. На думку позивача, право на проведення позапланової документальної перевірки у податкового органу виникає лише у випадку, коли платнику податків до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки. Позивач зазначає, що відповідач не мав законних підстав для видання наказу № 5 від 06.01.2015 року, а також не мав права розпочинати позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ «НРПХПУ». Крім того, позивачем зауважено, що при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки ОДПІ умисно не направляла позивачу жодного запиту щодо документального підтвердження реальності господарських відносин за серпень-вересень 2014 року, мотивуючи це тим, що ТОВ «НРПХПУ» не знаходиться за офіційною адресою, що є порушенням п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України. При складанні Акту від 06.01.2015 року відповідачем не було встановлено доказів наявності вироку суду відносно будь-кого з контрагентів за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво), а договори, укладені Позивачем з даними товариствами до теперішнього часу у судовому порядку не визнано недійсними. Також позивач вважає неправомірними дії Дніпропетровської ОДПІ щодо внесення на підставі Акту перевірки до автоматизованих інформаційних баз коригувань самостійно задекларованих підприємством показників податкової звітності. Так, інформація на підставі висновків Акту була введена до бази даних АІС «Податковий Блок», у зв'язку з чим працівниками податкового органу було відкориговано показники податкової звітності Позивача в Автоматизованій інформаційній системі «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України». Зі змісту норм чинного законодавства України вбачається, що зміни до електронних баз даних можуть бути внесені податковим органом лише на підставі самостійно складеної та поданої платником податків до податкового органу за місцем реєстрації податкової звітності або на підставі винесеного податковим органом за результатами документальної перевірки та узгодженого у встановленому законом порядку податкового повідомлення-рішення, яке відповідачем не приймалось та на адресу позивача не направлялось. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, навівши доводи, викладені в позові.

Відповідач, Дніпропетровська ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, проти задоволення позову заперечував, мотиви незгоди зводяться до того, що проведеною перевіркою позивача встановлено факти формування податкових зобов'язань по операціях з підміни товарів, що свідчить про можливі порушення податкового законодавства та залучення суб'єкта до схеми формування штучного податкового кредиту. Також ОДПІ наголошує, що подана до податкової податкова звітність позивача у будь-якій формі - документальній або електронній містить саме задекларовані показники кредиту та зобов'язань з ПДВ. Ці показники не можуть бути змінені податковим органом. В той же час для реалізації покладених діючим законодавством функцій податкові органи з метою оперативного обміну податковою інформацією вносять до різноманітних баз даних відповідну інформацію щодо платників податків, в т.ч. інформацію, встановлену за результатами перевірочних заходів. Наявність такої інформації використовується для контролю за оподаткуванням та не перешкоджає діяльності платника податків і не створює порушення його прав, оскільки не змінює задекларовані показники податкової звітності. В судовому засіданні представник відповідача просив відмовити в задоволені позову на підставі доводів, викладених в запереченнях проти позову.

Вивчивши доводи позову та заперечень, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд при винесені постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що відповідачем відносно позивача проведена документальна позапланова невиїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійснені фінансово-господарських взаємовідносин з платниками податків за серпень та вересень 2014р. Результати перевірки оформлені Актом від 06.01.15 №6/22-04/33152670. За змістом вказаного Акту перевірка проведена на підставі наказу ОДПІ від 06.01.15 №5 та відповідно до пп.78.1.1 п.78.1, пп.78.1.4 п.78.1 ст.78, ст.79 ПКУ. Інформація про направлення на адресу позивача копії означеного наказу та повідомлення про проведення перевірки позивача в означеному акті відсутні (а.с.25-29). За змістом п.3.2 згаданого акту «наявна у контролюючого органу інформація про можливі порушення податкового законодавства, в тому числі за даними інформаційних баз; аналізом звітності з ПДВ за серпень та вересень 2014року, яка не вважається податковою декларацією та наявної податкової інформації, встановлено факти формування податкових зобов'язань по операціях з підміни товарів, що свідчить про можливі порушення податкового законодавства та залучення суб'єкта до схеми формування штучного податкового кредиту.».

Як вбачається із заперечень проти позову, наданих відповідачем, та не заперечується в судовому засіданні представником відповідача, інформація за актом перевірки від 06.01.15 відносно позивача внесена до різноманітних баз даних, у тому числі у автоматизовану інформаційну підсистему «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» задля використання такої інформації для контролю за оподаткуванням.

Не погодившись із наявністю підстав для проведення ОДПІ 06.01.15 перевірки відносно позивача та відображенням результатів такої перевірки, дані якої відміні від даних податкової звітності позивача за серпень та вересень 2014р., в АІС «Податковий блок», позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд зазначає таке. Особливості проведення документальної невиїзної перевірки визначені приписами ст.79 ПКУ.

Так, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки. Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

Суд відмічає, що приписи ст.79 ПКУ не містять вимоги про необхідність отримання платником податків копії наказу про проведення перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце її проведення саме до початку перевірки. Разом з тим, враховуючи визначене положеннями ПКУ право платника податків оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього не залежно від виду такої перевірки, а також право платника податків бути присутнім під час проведення невиїзної перевірки, реалізація яких унеможливлюється в разі неотримання платником повідомлення про проведення такої перевірки до її початку, суд доходить до висновку, що з копією наказу про проведення невиїзної перевірки, відомостями про дату її початку та місце проведення платник податків має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 27.01.15 у справі за позовом ТОВ «Будгарантінвест-55» до ДПІ у м. Южному Одеської області про визнання незаконним наказу про проведення документальної невиїзної перевірки та визнання протиправними дій (№ рішення 43075087). Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла таких висновків: аналізованими нормами ПК, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 ПК призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів направлення на адресу платника податків - позивача копії наказу №5 та повідомлення про проведення перевірки до початку її проведення, в судовому засіданні представником відповідача не зазначено про існування таких доказів, які б підтверджували отримання зазначених документів позивачем до початку невиїзної перевірки відносно нього. Відсутня відповідна інформація і в самому акті перевірки від 06.01.15.

За відсутністю факту повідомлення платника податків - позивача про проведення перевірки в установлений законом спосіб, суд доходить до висновку про неправомірність дій ДПІ із проведення невиїзної перевірки відносно позивача, за результатами якої складений Акт від 06.01.15 № 6/22-04/33152670.

Суд також зважує, що визначеним ст. 81 ПК України правом на недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки платник податків може скористатись при проведені податковим органом документальної виїзної або фактичної перевірки, тобто таких перевірок які проводяться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єктів права власності, стосовно яких проводиться перевірка. В даному випадку спірним наказом призначена невиїзна перевірка позивача, яка, відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України проводиться в приміщенні органу державної податкової служби та щодо якої у позивача відсутня фізична можливість скористуватись правом на недопущення посадових осіб відповідача до її проведення.

Стосовно відображення ОДПІ в підсистемах АІС «Податковий блок» інформації за актом перевірки від 06.01.15 № 6/22-04/33152670, в тому числі показників податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача за серпень та вересень 2014р. на підставі вказаного акту перевірки, які відрізняються від тих, які визначені позивачем в податкових деклараціях з ПДВ за серпень та вересень 2014 р., суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 74.1 ст.74 ПКУ податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Відповідачем не заперечується, що до підсистеми АІС «Податковий блок» внесена інформація відносно позивача на підставі інформації Акту від 06.01.15 № 6/22-04/33152670, складеного за результатами здійсненого ОДПІ контролю за позивачем у вигляді проведеної невиїзної перевірки.

Оскільки дії зі здійснення такого контролю, а саме проведення ОДПІ невиїзної перевірки відносно позивача, є неправомірними, то й відсутні правові наслідки такої та, відповідно, внесення ОДПІ показників сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ позивача на підставі акту від 06.01.15 № 6/22-04/33152670 в підсистемах АІС «Податковий блок», відмінних від тих, що зазначені ним в податковій звітності за серпень та вересень 2014р., є протиправним, а відтак такі показники підлягають відновленню відповідно до даних, зазначених позивачем у податкових деклараціях з ПДВ за серпень та вересень 2014р.

Окрім того, суд зважує на таке. Приписами ст.192 ПКУ визначено, що у разі якщо після постачання товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів(послуг) особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів(послуг), суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню. Результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом державної податкової служби.

Відповідно до ст.58 ПКУ, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що коригування сум податкових зобов'язань та податкового кредиту, в тому числі приведення їх у відповідність з результатами перевірки, в автоматизованій інформаційній системі може здійснюватися лише після узгодження податкових зобов'язань шляхом надання платником ПДВ уточненої декларації або винесення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення. Відтак, відображення в підсистемах АІС «Податковий блок» податкових зобов'язань та податкового кредиту за серпень та вересень 2014р. на підставі даних акту перевірки від 06.01.15 було здійснено ОДПІ у спосіб, що суперечить закону, адже позивачем уточнююча декларація не подавалася, податкові повідомлення-рішення на час здійснення коригування (приведення їх у відповідність з результатами перевірки) контролюючим органом не приймалися.

Беручи до уваги наведене, позовні вимоги ТОВ «Незалежний реєстратор підприємств харчової промисловості України» підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Дніпропетровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Незалежний реєстратор підприємств харчової промисловості України», за результатами якої складено Акт від 06.01.15 № 6/22-04/33152670.

Визнати протиправними дії Дніпропетровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області щодо внесення коригувань показників податкової звітності ТОВ «Незалежний реєстратор підприємств харчової промисловості України» до підсистем автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок», у тому числі до автоматизованої інформаційної підсистеми «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ «Незалежний реєстратор підприємств харчової промисловості України», здійснені на підставі Акту від 06.01.2015 року №6/22-0433152670.

Зобов'язати Дніпропетровську ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області відновити показники податкової звітності ТОВ «Незалежний реєстратор підприємств харчової промисловості України» в підсистемах автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок», у тому числі у автоматизованій інформаційній підсистемі «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які ТОВ «Незалежний реєстратор підприємств харчової промисловості України» зазначило у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період серпень та вересень 2014 року та які були відкориговані податковим органом на підставі Акту від 06.01.2015 року № 6/22-04/33152670.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Незалежний реєстратор підприємств харчової промисловості України» (код ЄДРПОУ 33152670) витрати по сплаті судового збору в сумі 73,08 грн. (сімдесят три гривні 08 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами, визначеними ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений 10.08.15.

Суддя А.О. Коренев