Постанова № 48156269, 03.08.2015, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2015 року Справа № 803/1432/15-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

при секретарі Головатій І.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Еко-технологія» до Христинівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Еко-технологія» (далі ТзОВ «Науково-виробниче підприємство «Еко-технологія») звернулося з адміністративним позовом до Христинівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 24.12.2014 року №0000852200, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з орендної плати за землю на 101150,22 грн. (в тому числі: за основним платежем на 80920,22 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 20230,00 грн.).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на хибність висновків, викладених у акті про результати документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати орендної плати за землю юридичних осіб за період з 01.11.2011 року по 31.10.2014 року щодо порушення товариством вимог Податкового кодексу України (далі ПК України) щодо заниження орендної плати. Товариство зазначає, що своєчасно протягом 2011-2014 років декларувало та сплачувало орендну плату за земельну ділянку згідно договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення від 14.09.2006 року №4063 (в новій редакції від 10.11.2009 року). Відповідачем неправомірно зроблено висновки про неповну сплату позивачем орендної плати за землю з посиланням на тимчасовий договір від 01.07.2011 року, який позивачем не був підписаний, та на нову редакцію договору оренди земельної ділянки від 14.09.2012 року, оскільки договір в даній редакції почав діяти лише з дати його державної реєстрації з 15.01.2014 року. Вказує, що товариством не допускались порушення вимог податкового законодавства, які зафіксовані в акті перевірки, з огляду на що просить оскаржуване податкове повідомлення-рішення визнати протиправним та скасувати.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала із підстав, викладених у позовній заяві, просила позов задовольнити повністю.

В письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач позовні вимоги ТзОВ «Науково-виробниче підприємство «Еко-технологія» не визнав, посилаючись на правомірність висновків контролюючого органу, зроблених при проведенні перевірки, вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, винесене відповідно до вимог чинного законодавства, у звязку з чим просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

В судове засідання відповідач свого представника не направив, хоча належним чином був повідомлений судом про дату, час та місце судового розгляду. За таких обставин судовий розгляд здійснювався у відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити з врахуванням наступного.

Судом встановлено, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «Науково-виробниче підприємство «Еко-технологія» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати орендної плати за землю юридичних осіб за період з 01.11.2011.2011 року по 31.10.2014 року Христинівською ОДПІ складено акт перевірки від 03.12.2014 року №135/23-24-22-009 (а.с.13-15), в якому зафіксовано порушення позивачем вимог пункту 286.4 статті 286 ПК України, а саме: неподання платником податків у жовтні 2012 року податкової декларації з плати за землю з уточненими показниками, та абзацу другого пункту 288.4 статті 288 ПК України, внаслідок чого товариством занижено орендну плату за землю в сумі 80920,22 грн.

На підставі акта перевірки від 03.12.2014 року №135/23-24-22-009 Христинівською ОДПІ винесене податкове повідомлення-рішення від 24.12.2014 року №0000852200 (а.с.12), яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з орендної плати за землю на 101150,22 грн. (в тому числі: за основним платежем на 80920,22 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 20230,00 грн.). Крім того, відповідачем 24.12.2014 року було винесене також податкове повідомлення рішення №0000842200 про застосування до товариства штрафу в сумі 170 грн., яке останнім не оспорюється.

Результати документальної позапланової невиїзної перевірки були позивачем оскаржені шляхом подання скарги до Головного управління ДФС у Черкаській області, ДФС України (а.с.31-32, 33-35).

За наслідками розгляду скарг ТзОВ «Науково-виробниче підприємство «Еко-технологія» рішенням ГУ ДФС у Черкаській області від 26.02.2015 року №3781/23-00-10-020 (а.с.37-39), рішенням ДФС України від 12.05.2015 року №9952/6/99-99-10-01-02-25 (а.с.41-43) податкове повідомлення-рішення Христинівської ОДПІ від 24.12.2014 року №0000852200 залишено без змін, а скарги позивача без задоволення.

Як вбачається з акту документальної позапланової невиїзної перевірки, підставою для прийняття контролюючим органом оскаржуваного рішення стали висновки про те, що ТзОВ «Науково-виробниче підприємство «Еко-технологія» в порушення вимог пункту 288.4 статті 288 ПК України занижено суму орендної плати за землю відповідно до укладених договорів.

Висновки Христинівської ОДПІ, викладені в акті документальної позапланової невиїзної перевірки, суд вважає правомірними з огляду на таке.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності обовязковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до пункту 288.1 статті 288 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Як передбачає пункт 288.4 статті 288 ПК України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Судом встановлено, що 10.11.2009 року між Христинівською РДА, як орендодавцем, та СТОВ «Верхнячка-Агро» і ТзОВ «Науково-виробниче підприємство «Еко-технологія» як орендарями, укладено в новій редакції договір оренди земельної ділянки від 14.09.2006 року №4063, відповідно до умов якого орендодавець надав, а орендарі прийняли у строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться в адміністративних межах Верхняцької селищної ради Христинівського району, Черкаської області, на підставі розпорядження Христинівської РДА від 04.11.2009 року №169 «Про надання в оренду земель» (а.с.18-19). Згідно пунктів 2, 5 договору в оренду передано земельну ділянку загальною площею 37,3907 гектарів, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 509261,33 грн. Пунктом 9 договору встановлена орендна плата в розмірі 15277,84 грн. (3% від нормативної грошової оцінки) в рік (а.с.77-78).

01.07.2011 року між Христинівською РДА, як орендодавцем, та СТОВ «Верхнячка-Агро» і ТзОВ «Науково-виробниче підприємство «Еко-технологія» як орендарями, укладено тимчасовий договір (а.с.72) про внесення змін до договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення від 10.11.2009 року, відповідно до умов якого на підставі розпорядження Христинівської РДА від 01.07.2011 року №112 «Про надання в оренду земель» (а.с.94-96), змінено пункт 9 договору від 10.11.2009 року та визначено орендну плату за земельну ділянку в розмірі 27074,76 грн., що становить згідно розрахунку розміру орендної плати станом на 01.07.2011 року (а.с.73) 4,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки 601661,31 грн. Тимчасовий договір підписаний представниками сторін.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 14.09.2012 року договір оренди земельної ділянки від 14.09.2006 року №4063, укладений між Христинівською РДА, як орендодавцем, та ТзОВ «Науково-виробниче підприємство «Еко-технологія» як орендарем, викладено в новій редакції, зокрема, в пунктах 2, 9 встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки загальною площею 37,3907 гектарів складає 1065031,66 грн., орендна плата визначена в сумі 47926,42 грн., що становить 4,5% від нормативної грошової оцінки (а.с.74-76). Договір в новій редакції від 14.09.2012 року підписаний сторонами, в тому числі представником позивача.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач у податкових деклараціях з плати за землю за 2011-2014 роки самостійно декларував річну суму орендної плати, яка підлягає сплаті за даними платника, в розмірі 14529,86 грн. на рік (а.с.80-88, 90-93).

Таким чином, задекларована ТзОВ «Науково-виробниче підприємство «Еко-технологія» сума орендної плати за земельні ділянки не відповідає сумам, визначеним у вищевказаних договорах оренди.

При цьому товариство зазначило про те, що відповідно до умов договору від 10.11.2009 року передбачено використання ТзОВ «Науково-виробниче підприємство «Еко-технологія» 35,56 гектарів під посадку саду та вирощування багаторічних насаджень, а не 37,3907 гектарів, що підтверджується актом встановлення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки №2 від 27.10.2009 року. Відтак орендна плата за даним договором сплачувалась товариством відповідно до площ використання в сумі 14529,86 грн. на рік.

Однак такі твердження позивача спростовуються наявним в матеріалах справи актом встановлення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки №1 від 27.10.2009 року (а.с.20), відповідно до якого встановлено межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 1,8306 гектарів для ведення сільськогосподарського виробництва, який підписаний в тому числі і директором ТзОВ «Науково-виробниче підприємство «Еко-технологія» ОСОБА_2 Тобто, слід дійти висновку, що за актами №1 та №2 від 27.10.2009 року були встановлені межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 37,3907 гектарів.

Таким чином, дослідженими в судовому засіданні доказами спростовуються твердження позивача про використання 35,56 гектарів землі із зазначених в договорі оренди 37,3907 гектарів, з огляду на що товариством занижено податкове зобовязання з орендної плати в сумі 14529,86 грн. на рік, оскільки таке зобовязання згідно умов договору від 10.11.2009 року становить 15277,84 грн.

Крім того, позивач вказує, що тимчасовий договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 01.07.2011 року товариством не підписувався, нотаріально не засвідчувався. Водночас договір оренди земельної ділянки в новій редакції від 14.09.2012 року був зареєстрований 15.01.2014 року і саме з цієї дати, на думку позивача, набув чинності, відтак обовязок сплачувати орендну плату у визначеному згідно даного договору розмірі виник у позивача саме з 15.01.2014 року. За вказаних обставин товариство зазначає про безпідставність висновків податкового органу про заниження позивачем розміру орендної плати в охоплений перевіркою період.

Однак суд вважає безпідставними такі твердження позивача з врахуванням наступного.

Пунктом 36 договору оренди від 10.11.2009 року передбачено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін (а.с.77-78).

Пунктом 3 розпорядженням Христинівської РДА від 01.07.2011 року було змінено розмір орендної плати, визначений у договорі оренди від 10.11.2009 року, з 15277,84 грн. на 27074 грн. та встановлено, що орендна плата за земельні ділянки, передані в оренду, нараховується та сплачується з моменту прийняття даного розпорядження (а.с.94-96).

Із дослідженого в судовому засіданні тимчасового договору про внесення змін до договору оренди від 01.07.2011 року вбачається наявність на ньому підпису директора ТзОВ «Науково-виробниче підприємство «Еко-технологія» ОСОБА_2, що в свою чергу свідчить про погодження із прийнятим розпорядженням та спростовує доводи позивача.

Водночас відповідно до п.п.14.1.97 п.14.1 ст.14 ПК України оренда це господарська операція фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних фондів у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за плату та на визначенийстрок. Згідно із ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства.

Земельна ділянка є обєктом основних засобів (п.145.1 ст.145 ПК України). У цілях оподаткування підтвердженням користування земельною ділянкою є проведення сільгосппідприємством господарських операцій із використанням основних фондів для культивації, сівби, обробітку, вирощування, збирання та зберігання врожаю та продуктів його переробки (адже такі операції викликають зміни в структурі активів та зобовязань підприємства).

Таким чином, користування сільгосппідприємством земельними ділянками (тобто вирощування на них сільгосппродукції) та сплата за них орендної плати є господарською операцією, визначеною в ПК України як оренда. При цьому дотримання формальної процедури реєстрації договору оренди не є пріоритетним при застосуванні податкового законодавства (вона є пріоритетною в цивільних правовідносинах).

Так, статтею 125 Земельного кодексу України (далі ЗК України) передбачено, що право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав.

Отже, недотримання указаних норм стосовно державної реєстрації земельних ділянок свідчить про можливі порушення вимог земельного законодавства, а не податкового законодавства, та не може звільняти особу від сплати орендної плати.

Більше того, ПК України чітко визначає, що єдиним документом, на підставі якого сплачується орендна плата, є договір оренди земельної ділянки.

Відтак, з моменту укладення договору оренди від 14.09.2012 року у позивача виник обовязок по сплаті орендної плати у визначеній в договорі сумі 47926,42 грн.

У відповідності до вимог пункту 286.4 статті 286 ПК України за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

У разі зміни протягом року об'єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

Таким чином, аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що висновки податкового органу про заниження ТзОВ «Науково-виробниче підприємство «Еко-технологія» орендної плати за визначені в акті перевірки від 03.12.2014 року №135/23-24-22-009 періоди на загальну суму 80920,22 грн. та порушення вимог податкового законодавства в частині неподання контролюючому органу податкової декларації з плати за землю з уточненими показниками відповідають встановленим обставинам справи, а отже є правомірними.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення 24.12.2014 року №0000852200, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з орендної плати за землю на 101150,22 грн., винесено Христинівською ОДПІ у відповідності до вимог податкового законодавства, а тому в задоволенні позовних вимог ТзОВ «Науково-виробниче підприємство «Еко-технологія» слід відмовити повністю.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно із частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ТзОВ «Науково-виробниче підприємство «Еко-технологія», тому з позивача слід стягнути решту суми судового збору.

Згідно платіжного доручення №13855073 від 24 червня 2015 року (а.с.2) при подачі адміністративного позову позивач сплатив судовий збір в розмірі 487,20 грн. Отже, сума судового збору, що підлягає стягненню із позивача, становить 1535,80 грн. (2023,00 грн. 487,20 грн. = 1535,80 грн.).

Керуючись ст.ст.11, 17, 158, 160, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Еко-технологія» до Христинівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області про скасування податкового повідомлення-рішення відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Еко-технологія» (43016, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кафедральна, будинок 10, код ЄДРПОУ 21738709) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1535,80 грн. (одна тисяча пятсот тридцять пять грн. 80 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

ОСОБА_3Плахтій

Постанова в повному обсязі складена 07 серпня 2015 року.