Постанова № 48153400, 23.12.2013, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Дата документу Справа № 333/9243/13-п

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №333/9243/13-п Головуючий в 1 інст. Герасименко С.Г.

Провадження №33/778/622/13 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_1

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2013 року місто Запоріжжя

Суддя Апеляційного суду Запорізької області Алейніков Г.І., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 25 листопада 2013 року, якою на

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,

накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік, за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Згідно з постановою суду, ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він, 17 листопада 2013 року о 06-00 год. по вул.Перемоги в м.Запоріжжя керував автомобілем НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного спяніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, тремтіння пальців рук). Від проходження медичного огляду на стан спяніння за допомогою технічного приладу Драгер та в медичному закладі відмовився у присутності двох свідків.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 не погодившись з вищевказаною постановою суду просить її змінити, в частині накладеного стягнення, замінити захід стягнення на штраф у розмірі встановленому на розсуд суду. В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що в порушення положень ст.268 КУпАП, суд розглянув справу у його відсутність, не повідомивши належним чином про час та місце розгляду справи. Крім того при накладені стягнення суд не врахував вимоги ст.33 КУпАП, а також те, що він працює водієм, та в постанові не навів жодного мотиву необхідності обрання саме адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами. Також зазначає про те, що у протоколі про адміністративне правопорушення серії АА2 №870969 вказано на те, що він вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, разом з тим, постановою суду його притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Вислухавши ОСОБА_2, який підтримав свою апеляцію та наполягав на її задоволенні, перевіривши матеріали справи та доводи викладені в апеляційній скарзі, суддя вважає, що остання підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 належним чином про час та місце розгляду справи повідомлений не був, про що свідчить відсутність в матеріалах справи даних про його сповіщення.

За таких підстав, не можна визнати законними висновки суду про те, що ОСОБА_2 був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в суді.

Тому є обґрунтованими доводи викладені апелянтом про те, що суд, розглянувши справу без його участі, не дотримався вимог ст.268 КУпАП, через що він був позбавлений можливості в повній мірі реалізувати свої процесуальні права.

У звязку з викладеним постанова суду першої інстанції не може вважатися законною та обґрунтованою, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог п.2 ч.8 ст.294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції скасувавши постанову, має право закрити провадження по справі чи прийняти нову постанову.

З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_2 17 листопада 2013 року о 06-00 год. керував автомобілем НОМЕР_2, по вул.Перемоги в м.Запоріжжя з явними ознаками алкогольного спяніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, тремтіння пальців рук). Від проходження медичного огляду на стан спяніння за допомогою технічного приладу Драгер та в медичному закладі відмовився у присутності двох свідків.

У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 свою вину визнав, та просив накласти на нього стягнення у вигляді штрафу, оскільки він працює водієм, і автомобіль є єдиним джерелом його доходу.

Окрім показань ОСОБА_2 даних ним у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, його вина повністю підтверджується відомостями, що містяться в:

- протоколі про адміністративне правопорушення серії АА2 №870969 від 17 листопада 2013 року, який складений належною особою, з дотриманням вимог діючого законодавства (а.с.1);

- рапортом інспектора ДПС взводу ДПС ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_3, в якому викладені події з приводу складання протоколу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_2 (а.с.2);

- поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які підтвердили факт відмови ОСОБА_2 від проходження медичного огляду на стан спяніння, а також огляду на місці за допомогою приладу Драгер (а.с.3-4), тощо.

На думку суду, посилання ОСОБА_2 в апеляції про те, що у протоколі про адміністративне правопорушення серії АА2 №870969 зазначено, що він вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, разом з тим, постановою суду його притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, є безпідставними та такими, що суперечать матеріалам адміністративної справи, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_2 порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.1).

При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення ОСОБА_2, згідно з вимогами ст.ст.33 - 35 КУпАП, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що помякшують та обтяжують відповідальність, а також те, що він працює водієм згідно трудового договору, та вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 стягнення у вигляді мінімального штрафу, передбаченого санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, яке буде необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення нових правопорушень.

З урахуванням вимог ст.40-1, ч.5 ст.283 КУпАП, сплату судового збору покласти на ОСОБА_2

Керуючись ст.294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 25 листопада 2013 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, скасувати.

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в сумі 2550 грн., тобто 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Сплату судового збору у сумі 34 грн. 41 коп. покласти на ОСОБА_2.

У разі несплати штрафу у 15 денний строк (ч.1 ст.307 КУпАП), у порядку примусового виконання постанови, стягується з правопорушника подвійний розмір штрафу (ст.308 КУпАП).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Запорізької області ОСОБА_1