Постанова № 48153336, 07.08.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 33/778/323/15

Єдиний унікальний № 331/4458/15-п Головуючий в 1-й інстанції Пивоваров Ю.О.

Категорія - ст. 130 ч. 1 КУпАП Доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2015 року м. Запоріжжя

Суддя Апеляційного суду Запорізької області Фомін В.А., за участю особи, що притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та його захисника адвоката ОСОБА_3, діючого на підставі договору про надання правової допомоги від 05.08.2015 року та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 398, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 17 липня 2015 року стосовно нього,

в с т а н о в и в:

постановою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 17 липня 2015 року до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП притягнуто ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, працюючого в Запорізькій обласній державній адміністрації, який мешкає за адресою: м. Запоріжжя, вул. Українська, 8/277, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, із застосуванням адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Також постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 36 грн. 54 коп.

Як зазначено в постанові, 21.06.2015 року о 21 год. 20 хв., водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем «ВАЗ 21099», номерний знак НОМЕР_1, по вул. Українській м. Запоріжжя, у дворовому проїзді біля буд. № 8, не витримав безпечну дистанцію, внаслідок чого допустив наїзд на велосипедиста ОСОБА_4, чим порушив п. 13.1 Правил дорожнього руху України. Внаслідок ДТП транспортні засоби пошкоджено, а велосипедист ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження, а саме забиття правої гомілки, що встановлено діагнозом обласної дитячої лікарні.

Окрім цього, 21.06.2015 року о 21 год. 20 хв., водій ОСОБА_2, керував автомобілем «ВАЗ 21099», номерний знак НОМЕР_1, по вул. Українській м. Запоріжжя, у дворовому проїзді біля буд. № 8, з явними ознаками алкогольного спяніння, чим порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України.

Таким чином, ОСОБА_2 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилаючись на незаконність і необґрунтованість судового рішення в частині призначеного йому адміністративного стягнення зазначає, що суддя не врахував в якості обставини, що помякшує його відповідальність щире розкаяння у вчиненому, а також, що він вперше притягується до адміністративної відповідальності, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, постійне місце роботи, по якому позитивно характеризується та використовує автотранспорт задля службових потреб, його проступок був розглянутий на колективі профспілок Департаменту з питань цивільного захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації, через що колективом було подано клопотання про призначення йому стягнення не повязаного із позбавленням права керування транспортними засобами, що внаслідок його дій інших тілесних ушкоджень, крім забиття потерпілій дитині заподіяно не було, через що лікування вона не потребувала та претензії матеріального плану до нього відсутні. Крім того, невірно зазначив в постанові дату його народження, замість 1983 р. - 1971 р., та безпідставно визнав в якості обставини, що обтяжує його відповідальність вчинення правопорушення у стані алкогольного спяніння, хоча диспозиція ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за це. Тому просить змінити постанову судді та призначити адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

В судове засідання суду апеляційної інстанції неповнолітній ОСОБА_4 та його законний представник ОСОБА_5, з невідомих причин не зявились, про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені. Таким чином, враховуючи, що зазначені особи були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, перешкоди для розгляду справи відсутні.

Заслухавши в судовому засіданні суду апеляційної інстанції особу, що притягнута до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2, та його захисника адвоката ОСОБА_3, які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та аргументи скарги, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП не ставиться під сумнів в апеляційній скарзі та не оскаржується, а тому відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП перегляду в апеляційній інстанції не підлягає.

Разом з тим, з огляду на матеріали справи, суд апеляційної інстанції знаходить доводи апелянта про суворість призначеного йому адміністративного стягнення слушними, і вважає що судове рішення в цій частині підлягає зміні з огляду на наступне.

Згідно до статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до частини 2 статті 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 повністю визнав свою провину у вчиненому, щиросердно розкаявся у скоєному, а тому суд апеляційної інстанції, згідно до п. 1 ч. 1 ст. 34 КУпАП визнає ці обставинами такими, що помякшують відповідальність останнього.

Згідно до даних про особу ОСОБА_2, останній уперше притягується до адміністративної відповідальності, про що свідчать відповідні довідки ВДАІ (а.с. 2, 3,12), має сім'ю та на утриманні двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, та доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 51, 52), працює у Департаменті з питань цивільного захисту населення Запорізької облдержадміністрації, на посаді начальника відділу, за місцем роботи характеризується виключно з позитивної сторони, через що колективом вказаного підприємства було подано клопотання, в якому порушено питання про визначення ОСОБА_2 адміністративного стягнення не повязаного з позбавленням права керування транспортними засобами та зазначено не необхідність використання останнім автотранспорту в службових цілях (а.с. 53, 54).

Сукупність наведених обставин свідчить про можливість досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної у статті 23 КУпАП і шляхом призначення ОСОБА_2 більш мякого адміністративного стягнення.

Виходячи з вимог частини 2 статті 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Таким чином, з урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції доходить висновку про можливість помякшення ОСОБА_2 адміністративного стягнення та призначення за вчиненні ним адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, останнє з яких є більш серйозним, остаточного адміністративного стягнення із урахуванням положень ч. 2 ст. 36 КУпАП у виді штрафу в розмірі 4250 гривень.

Між тим, апеляційний суд не знаходить підстав вважати обґрунтованим аргумент скарги про безпідставне врахування суддею суду першої інстанції в якості обставини, що обтяжує відповідальність ОСОБА_2, - вчинення правопорушення у стані алкогольного спяніння, оскільки вказана обставина врахована, як така що обтяжує відповідальність останнього при вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Крім того, з огляду на наявні в матеріалах справи паспортні дані ОСОБА_2 (а.с. 50), апеляційний суд вважає необхідним уточнити вступну частину постанови та вважати правильним рік народження ОСОБА_2 1983 р., замість 1971 р., як помилково зазначено суддею.

Керуючись ст. 294 КУпАП, постановою Пленуму Верховного суду України № 14 від 23.12.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», суд

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 17 липня 2015 року, якою ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначено стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік змінити.

Помякшити ОСОБА_2 адміністративне стягнення за вчинені ним адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, призначивши останньому остаточне адміністративне стягнення із урахуванням положень ч. 2 ст. 36 КУпАП у виді штрафу в розмірі 4250 гривень, стягнувши його на користь держави (розрахунковий рахунок 31116106700007, банк: ГУДКСУ в Запорізькій області МФО 813015, одержувач: УК у м. Запоріжжі (Орджонікідзевського району), код отримувача: 38025409, код платежу: 21081100).

Розяснити ОСОБА_7, що відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати ним штрафу у 15-денний строк з дня коли йому стало відомо про винесення вказаної постанови, в порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Уточнити вступну частину оскаржуваної постанови та вважати правильним рік народження ОСОБА_2 1983 р., замість 1971 р.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Постанова Апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає та повинна бути звернута до виконання не пізніше трьох місяців з дня її винесення, тобто до 07.11.2015 р.

Суддя Апеляційного суду

Запорізької області ОСОБА_1