Рішення № 48151372, 03.08.2015, Запорізький районний суд Запорізької області

Справа № 317/2516/14-ц

№/п 2/317/77/2015

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2015 року Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді ГРОМОВОЇ І.Б.,

при секретарі Вишнякової В.В.

за участю представників ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 « Міські теплові мережі» в особі Філії ОСОБА_3 « МТМ » Орджонікідзевського району до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2014 року цивільна справа за позовом ОСОБА_3 « Міські теплові мережі» в особі Філії ОСОБА_3 « МТМ » Орджонікідзевського району до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання, була передана за підсудністю до Запорізького районного суду Запорізької області в провадження судді Громової І.Б.

В своїй позовній заяві ОСОБА_3 «Міські Теплові Мережі» в особі філії ОСОБА_3 «Міські Теплові Мережі» Орджонікідзевського району м.Запоріжжя посилається на те, що 01.04.2008 року між ОСОБА_3 «Міські Теплові Мережі» та ОСОБА_4 укладено Договір № 203090 „Про постачання та використання теплової енергії, згідно додатку № 1а до Договору, теплова енергія відпускалась у нежитлове приміщення за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 19/вул. Патріотична, 38 офіс №1, що належить відповідачці на праві власності, що підтверджується договором купівлі продажу обєкта нерухомості від 17.11.2006 року. Позивач за період 2008 року: квітень донарахування з листопада 2006 р. по березень 2008 р.; з червня 2008р. по липень 2008 р., грудень 2008 р.; з січня 2009 р. по лютий 2009 року; травень 2009 р.; з жовтня 2009 року по грудень 2009року; з січня 2010 року по квітень 2010 року за фактичною адресою нежитлового приміщення відпустив теплову енергію відповідачці та здійснив нарахування за теплову енергію. Але у звязку з розглядом справи в суді у відповідачки ще склалась заборгованість за період: серпень 2010 року, з жовтня 2010 року по грудень 2010 року; з січня 2011 року по травень 2011 року. Тобто сума основної заборгованості відповідачки ОСОБА_4 перед ОСОБА_3 «Міські Теплові Мережі» в особі філії ОСОБА_3 «Міські Теплові Мережі» Орджонікідзевського району м.Запоріжжя складає 18677,76 грн. За спірний період відповідачка здійснила часткову оплату за відпущену теплову енергію а саме: 2735,00 грн. ( 21.05.2008р, 25.07.2008р., 27.10.2008 р.. 16.07.2009р.). В звязку з чим позивач ОСОБА_3 «Міські Теплові Мережі» в особі філії ОСОБА_3 «Міські Теплові Мережі» Орджонікідзевського району м.Запоріжжя, змушений звернутись до суду із вказаною позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідачки ОСОБА_4 суму заборгованості в розмірі 18677,76 грн. за період: 2008 рік: квітень донарахування (з листопада 2006 р. по березень 2008 року), з червня 2008 року по липень 2008 року, грудень 2008 року: з січня 2009 року п лютий 2009 року, травень 2009 року, з жовтня 2009 року по грудень 2009 року, з січня 2010 року по квітень 2010 року, серпень 2010 року, з жовтня 2010 року по грудень 2010 року, з січня 2011 року по травень 2011 року. Також позивач просить суд стягнути з відповідачки судові витрати в сумі 30,00 гривень сплати за ІТЗ.

У судове засідання зявився представник позивача за довіреністю ОСОБА_2, яка на позові наполягала, просила суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання також зявився представник відповідачки за довіреністю ОСОБА_1, яка проти позову заперечувала та пояснила, що договір №203090 «Про купівлю-продажу теплової енергії в гарячій воді» був укладений між позивачем та відповідачкою лише 01.04.2008р., тому донарахування позивачем за 2006-2007 роки не повинно було здійснюватись. Представник відповідачки вважає, що ОСОБА_5 приймання передачі теплової енергії, на які позивач посилається, як на доказ - не відповідають законодавству та не можуть бути враховані для бухгалтерського обліку господарських операцій. Крім того, представник зазначає, що вимоги, які висунуті позивачем за період 2006р. 2008 р. не можуть бути розглянуті судом, оскільки строк позовної давності сплив, тому на підставі вищевикладеного, просила суд відмовити в позові позивача в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши усі докази у сукупності, суд вважає, що вимоги позивача є такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

01.04.2008 року між ОСОБА_3 «Міські Теплові Мережі» та ОСОБА_6 укладено Договір № 203090 „Купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді.

Згідно додатку № 1а до Договору, теплова енергія відпускалась у нежитлове приміщення за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 19/вул. Патріотична, 38, офіс №1 що належить відповідачці на праві власності, що підтверджується договором купівлі продажу обєкта нерухомості від 17.11.2006 року.

Згідно пункту 1.1. Договору Теплопостачальна організація бере на себе зобов`язання відпустити теплову енергію в гарячій воді Споживачу, а Споживач зобовязується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід`ємними частинами.

Позивач за період з квітня 2008 року по травень 2011 року за фактичною адресою нежитлового приміщення відпустив теплову енергію відповідачці та здійснив нарахування за теплову енергію на загальну суму 18677,76 грн, але документально підтверджені лише на суму 16549,55 грн.

Претензії з боку відповідачки на неналежну якість теплової енергії, що була відпущена за спірний період, на адресу ОСОБА_3 „МТМ не надходили.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України „Про теплопостачання, Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

За спірний період відповідачка здійснила часткову оплату за відпущену теплову енергію а саме: 2735,00 грн. ( 21.05.2008р, 25.07.2008р., 27.10.2008 р.. 16.07.2009р.)., що підтверджується розрахунком від 31.01.2010 року.

Позивач ОСОБА_3 «Міські Теплові Мережі» в особі філії ОСОБА_3 «Міські Теплові Мережі» Орджонікідзевського району м.Запоріжжя надсилав на адресу відповідачки ОСОБА_4 претензію з вимогою погасити існуючу суму заборгованості по Договору, що підтверджується реєстрами відправленої рекомендованої кореспонденція, копії який знаходяться в матеріалах справи.

Згідно п. 6.2. Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Відповідно до п. 6.3. Договору підставою для розрахунків Споживача з Теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі.

Пунктом 6.4. Договору передбачено, що Споживач зобовязаний до 20-ого числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату.

Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації документи за розрахунковий період, а саме рахунок фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії (п. 6.7. Договору).

Відповідачка не зявилася до Позивача для отримання зазначених документів в порядку, визначеному Договором. Позивачем було направлено розрахункові документи за спірний період в необхідній кількості примірників на адресу відповідачки поштовою кореспонденцією (копії додаються).

30.08.2010 року на адресу Відповідачки повторно цінним листом з описом було направлено рахунки та акти приймання передачі теплової енергії в гарячій воді (докази направлення додаються).

ОСОБА_5 приймання передачі теплової енергії Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації на протязі п`яти днів з дати отримання (п. 6.7.1. Договору).

Пунктом 6.7.2. договору передбачено, що у разі неотримання ОСОБА_5 приймання-передачі або обґрунтованих заперечень до нього встановлений договором термін, встановлений п. 6.7.1. Договору акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

Відповідач відповідно до п. 3.2.26. Договору зобовязався щомісячно, у строки, визначені договором, повертати Теплопостачальній організації підписаний уповноваженою особою та належним чином оформлений акт приймання-передачі теплової енергії в гарячій воді, а Теплопостачальна організація, в свою чергу, має право відповідно до п. 4.1.9. Договору вимагати повернення підписаних та належним чином оформлених ОСОБА_5 в термін передбачений умовами Договору, а в разі неповернення актів вважати їх прийнятими Споживачем в редакції Теплопостачальної організації.

Відповідачка заперечень щодо нарахувань зазначених у рахунках та ОСОБА_5 приймання передачі теплової енергії на адресу ОСОБА_3 „МТМ не надсилала, належним чином оформлені ОСОБА_5 приймання - передачі теплової енергії не повернула. Тобто, фактично погодилася з кількістю спожитої теплової енергії та з сумами нарахованими позивачем до оплати за вказані періоди.

Відповідно до п. 3.2.6 Договору Споживач теплової енергії зобовязується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені Договором.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією з підстав виникнення цивільних прав і обовязків, які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Згідно Закону України „Про теплопостачання серед основних обовязків Споживача є додержання вимог договору та нормативно-правових актів (ст. 24).

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання повинні виконуватись у встановлений договором чи законом строк.

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України матеріальна шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, а якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Пунктом 3 Правил користування тепловою енергією затверджених Постановою КМУ № 1198 від 03.10.2007 року (надалі - Правила)передбачено, що межа експлуатаційної відповідальності - межа розподілу теплової мережі за ознакою договірних зобов'язань з експлуатації та утримання тих чи інших її ділянок або елементів, яка встановлюється за згодою сторін між теплопостачальною організацією та споживачем.

Додатком № 2 до Договору визначена схема меж поділу теплової мережі, якою визначено, які теплові мережі перебувають на балансовій належності Споживачу та КП „РЕПОО як балансоутримувач будинку по вул. Сталеварів/Патріотична, 19/38.

Згідно п. 20 Правил облік обсягу споживання теплової енергії і параметрів теплоносія ведеться на межі балансової належності теплових мереж теплопостачальної організації та споживача або за домовленістю сторін в іншому місці.

Розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.

У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді (п. 23 Правил).

Відповідно до умов Договору (п.3.2.1 та п. 3.2.2) Спожива теплової енергії зобовязується виконувати умови цього договору, дотримуватись вимог актів цивільного законодавства України, Правил технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж, а також забезпечувати належний стан обслуговування та безпечну експлуатацію власної системи теплоспоживання і тепловикористовуючих установок відповідно до проекту.

Внутрішня система опалення являє собою комплекс елементів, необхідних для обігріву приміщень, основними елементами якої є теплопроводи та нагрівальні прилади. Теплова потужність системи опалення, а також тип і кількість опалювальних приладів визначаються на стадії проектування об'єкта необхідна певна кількість теплової енергії для опалення й підтримки температури повітря всередині приміщень відповідно до нормативних вимог. Таким чином чітко визначено скільки тепла необхідно подати споживачеві і саме на це навантаження розраховані, змонтовані й налагоджені системи опалення.

Проектом внутрішньої системи опалення будинку по вул. Сталеварів, 19/вул. Патріотична, 38 у кожному приміщенні в якості опалювальних приладів передбачені чавунні радіатори. В ході перевірки офісних приміщень, які займає Відповідач було виявлено, що в даних приміщеннях замість чавунних радіаторів встановлені сталеві панельні радіатори. Переобладнання системи опалення в приміщенні призведе до розбалансування внутрішньо будинкової системи опалення нерівномірного розподілення теплоносія по стоякам, таким чином впливаючи на температуру внутрішнього повітря приміщень.

Оскільки приміщення ОСОБА_4 знаходяться на другому поверсі будинку та мають спільну з будинком централізовану систему опалення, відключення від цих мереж можливе за умови дотримання вимог чинного законодавства. На сьогодні порядок відключення приміщень від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання регламентується Наказом Мінбуду України № 4 від 22.11.2005 року „Про порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води (зі змінами внесеними наказом Мінжитлокомунгоспу за № 169 від 06.11.2007 року). Даний документ передбачає можливість відключення від централізованого опалення та гарячого водопостачання тільки будинку в цілому (а не окремого приміщення) за рішенням загальних зборів та за згодою всіх власників приміщень у житловому будинку.

Відповідно до п. 10.4 Договору навіть припинення дії договору не звільняє Споживача від обовязку повної сплати за спожиту теплову енергію та відповідальності, передбаченої цим договором і чинним законодавством України.

Стосовно суми, що підлягає сплаті, то сторонами не одноразово заявлялись клопотання про призначення судової експертизи.

Так ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 14.10.2013 року було призначено судово-економічну експертизу.

Відповідно до висновку судово-економічної експертизи від 07.02.2014 року, документально встановлена заборгованість ОСОБА_4 за Договором №203090 від 01.04.2008р. «Про купівлю-продаж теплової енергії в гарячій воді» від 01.04.2008 р. перед ОСОБА_3 «Міські Теплові Мережі» станом на 31.05.2011 року в розмірі 16549,55 грн.

За висновком експерта є різниця між сумою яку бажає стягнути позивач та сумою, що на думку експерта підтверджена документально. Представник позивача був з результатами експертизи згодний частково, наполягав на тому, що суд повинен стягнути всю суму, незважаючи не висновки та результати експертизи, але довести вказану обставину розрахунками та економічними висновками не зміг.

Оскільки представник відповідача не був зовсім згодний з результатами проведеної експертизи, та представник позивача був згодний Запорізьким районним судом Запорізької області виносились ухвали про призначення повторної судово-економічної експертизи від 04.08.2014р. та від 22.10.2014 р.

Однак відповідачем без поважних причин проведення експертизи не було сплачено.

Представником відповідача були надані суду висновки спеціаліста аудиторської фірми ПП« Аудиторська фірма «ПРИМА Аудит» від 09.04.2015 року, за якими заборгованість з ОСОБА_4 взагалі неможна стягувати, оскільки спливли строки позовної давності. Але висновок спеціаліста отримувався без наявності ухвали суду, тому суд оцінює його критично, та без наявності матеріалів справи та всіх розрахункових документі. Суд приходить до висновку, що вказаний висновок не може бути прийнято судом як доказ.

Стосовно заяв про застосування строку позовної давності суд вважає, що до розрахунків, що були проведені (донарахування) за період до 01.04.2008 року є всі підстави застосування строку позовної давності.

За таких підстав, суд вважає позов ОСОБА_3 «Міські Теплові Мережі» в особі філії ОСОБА_3 «Міські Теплові Мережі» Орджонікідзевського району м.Запоріжжя до ОСОБА_4, про стягнення заборгованості таким, що підлягає частковому задоволенню.

Оскільки спір було заявлено в 2011 році, то, суд може відповідно до ст. 88 ЦПК України, присудити з відповідачки на користь позивача суму сплаченого інформаційно-технічного збору 30 гривень. Але представник позивача на цьому не наполягав.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 11, 264, 267, 526, 530, 625 , 1166 ЦК України, ст.64 ЖК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_3 «Міські теплові мережі» в особі Філії ОСОБА_3 «Міські теплові мережі» Орджонікідзевського району задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН: НОМЕР_1), яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_3 «Міські теплові мережі» ( МФО 313957, ЄДРПОУ 32121458, п/р зі спеціальним режимом використання № 26030301001951 у філію Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України») суму заборгованості за послуги теплопостачання за період з 01.04.2008 року по 31.05.2011р., а саме (квітень 2008р., червень 2008 р. липень 2008р., грудень 2008р., січень 2009р. лютий 2009р., травень 2009р., жовтень 2009р. - грудень 2009р., січень 2010 р. квітень 2010р., серпень 2010р., жовтень 2010р. грудень 2010р., січень 2011р. травень 2011р.), в розмірі 16 549(шістнадцять тисяч пятсот сорок девять) гривень 55 копійок.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_3 «Міські теплові мережі» в особі Філії ОСОБА_3 «Міські теплові мережі» Орджонікідзевського району відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10 денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя: І.Б.ГРОМОВА