Рішення № 48151215, 06.07.2015, Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/5255/14-ц Провадження № 2/314/52/2015

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2015 року м.Вільнянськ

головуючого судді Кіяшко В. О.

при секретарі Павлівській І. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу запозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-ті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4 про припинення права власності на частку в спільному майні, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про припинення права власності на частку в спільному майні. У позові посилається на те, що ОСОБА_5 на праві приватної власності належав будинок, розташований за адресою: Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Канарєєва, 21.

06 червня 2011 року ОСОБА_5 померла.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина, в тому числі на вказаний вище житловий будинок.

Спадкоємцями після смерті ОСОБА_5 є позивач ОСОБА_1, ОСОБА_6, яка відмовилася від своєї частки спадщини на користь позивача, та ОСОБА_7, який фактично прийняв спадщину, але не встиг її оформити, оскільки 13 червня 2011 року помер.

Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_7 є ОСОБА_3, ОСОБА_2, а також на підставі рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 24.05.2013 та рішення апеляційного суду Запорізької області від 02.07.2013, ОСОБА_4.

Таким чином, власниками житлового будинку, який розташований за адресою: м. Вільнянськ, вул. Канарєєва, 21 стали: ОСОБА_1, якому належить 2/3 частини житлового будинку, та по 1/9 частини житлового будинку: ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2.

Однак, на сьогоднішній день ОСОБА_2 не хоче оформляти згідно закону свою 1/9 частину на право власності на будинок, так як є громадянкою ОСОБА_8 Казахстан, з народження проживає в м. Павлодар, написати довіреність, щоб оформили долю також не бажає. Таким чином, до даного спадку вона відноситься байдуже, з боку відповідачки не вчиняються жодні дії, спрямовані на утримання, ремонт, облаштування та догляду за будинком, частка відповідачки є незначною та не може бути виділена в натурі.

За таких обставин, позивач вважає, що його права порушено,у зв'язку з чим звернувся до суду за захистом своїх прав.

У судове засідання позивач не зявився, від його представника надійшла заява про слухання справи за його відсутності, на позовних вимогах наполягає, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідачка та треті особи в судове засіданняне з'явились,про час та місце розгляду справи повідомленіналежним чином, про причини неявки суд не повідомили, заперечень проти позову, заяви про розгляд справи у їх відсутність суду не надали.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, у відповідності до положеньст. 224 ЦПК України.

У відповідності до вимог ч. 2ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.

Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч.4 ст. 55, ст. 124 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст.13 Конвенції про захист прав і основних свободлюдини, що згідно зі статтею 9 Конституції України є складовою національного законодавства.

Підставою звернення позивача із позовом до суду є захист права власності.

Для встановлення правовідносин між сторонами та при вирішенні спору щодо спірних правовідносин суд застосовує, враховуючи вимогиЄвропейської конвенції з прав людини, положення Конституції України, Цивільного Кодексу України в редакції 2003 року, практику Верховного Суду України.

Відповідно до п. 1 ст.6 та ст. 13 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Кожен, чиї права і свободи, викладені в цій конвенції, порушуються, має право на ефективний засіб правового захисту у відповідному національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

В судовому засіданні встановлено.

ОСОБА_5 на праві приватної власності належав будинок, розташований за адресою: Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Канарєєва, 21.

06 червня 2011 року ОСОБА_5 померла.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина, в тому числі на вказаний вище житловий будинок. Спадкоємцями стали ОСОБА_1, ОСОБА_6, яка відмовилася від своєї частки спадщини на користь позивача, та ОСОБА_7 Яковивич, який фактично прийняв спадщину, але не встиг її оформити, оскільки 13 червня 2011 року помер.

Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_7 стали ОСОБА_3, ОСОБА_2, а також на підставі рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 24.05.2013 та рішення апеляційного суду Запорізької області від 02.07.2013, ОСОБА_4.

Таким чином, власниками житлового будинку, який розташований за адресою: м. Вільнянськ, вул. Канарєєва, 21 стали: ОСОБА_1, якому належить 2/3 частини житлового будинку, та по 1/9 частини житлового будинку: ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2.

Однак, на сьогоднішній день ОСОБА_2 не хоче оформляти згідно закону свою 1/9 частину на право власності на будинок, так як є громадянкою ОСОБА_8 Казахстан, з народження проживає в м. Павлодар, написати довіреність, щоб оформили долю також не бажає. Таким чином, до даного спадку вона відноситься байдуже, з боку відповідачки не вчиняються жодні дії, спрямовані на утримання, ремонт, облаштування та догляду за будинком, частка відповідачки є незначною та не може бути виділена в натурі.

Статтею 365 ЦК Українивстановлено, що право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників (співвласника), якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Із наданих до суду копій судових рішень вбачається, що позивач володіє часткою в спільному з відповідачкою житловому будинку, яка складає більш ніж 67 відсотків від вартості всього майна, тобто частка якого становить 2/3 від всієї вартості житлового будинку № 21, який знаходиться в м. Вільнянськ по вул. Канарєєва, 21.

В той час як ОСОБА_2 володіє часткою, яка складає 11 відсотків від вартості житлового будинку.

Згідно звіту про оцінку ринкової вартості житлового будинку, що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Канарєєва, 21, вартість раніше зазначеного будинку становить 75016 (сімдесят пять тисяч шістнадцять) грн.

При таких обставинах, частка Відповідачки у справі спільної власності на житловий будинок є не значною та дорівнює лише 11 %, і відповідно до оцінки житлового будинку, коштує 8335, 11 грн.

Зазначена сума вартості спірної частки внесена позивачем на депозитний рахунок суду.

Відповідно до технічного паспорту на житловий будинок, не дає можливості виділити в натурі приміщення (кімнату) для володіння та користування, оскільки розмір частки Відповідачки як співвласника житлового будинку, становлять менший розмір ніж площа будь-якого із приміщень житлового будинку.

З наведених вище обставин та наданих доказів випливає, що житловий будинок № 21, який знаходиться в м. Вільнянськ по вул. Канарєєва, неможливо ні поділити в натурі між співвласниками, ні виділити часту у спільному майні одному із співвласників, ні встановити порядок користування житловим будинком між співвласниками, оскільки частка Відповідачки є незначною.

Спільне володіння і користування майном є неможливим, оскільки позивач із відповідачкою не є членами однієї сімї, вони не проживають спільно та не ведуть спільного господарства, в той час між ними залишились лише віддалені родинні звязки, які ніколи не підтримувались.

Крім того, ОСОБА_2, яка проживає та працює в ОСОБА_8 Казахстан з 1972 року, де народилася і має родину, жодної потреби в житлі не має, а отже припинення за рішенням суду прав Відповідачки на частку у спільному майні, яким є житловий будинок, який розташований за адресою: м. Вільнянськ, вул. Канарєєва, 21, не завдасть істотної шкоди інтересам ні їй особисто, ні членам її родини.

Враховуючи обставини справи, зокрема, розмір частки ОСОБА_2, через який неможливо виділити в натурі приміщення (кімнату) для його (її) володіння та користування, та те, що відповідачка потреби в житлі немає, тому таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї, а отже суд вважає доводи позивача та заявлені ним вимоги такими, що ґрунтуються на законі.

Таким чином, позов ОСОБА_1 має бути задоволений повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.10,11,57-60,209,212-215,218,224-226 ЦПК України,суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності на частку в спільному майні - задовольнити.

Припинити право ОСОБА_2 на 1/9 частку житлового будинку, що розташований за адресою: Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Канарєєва, 21.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/9 житлового будинку, що розташований за адресою: Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Канарєєва, 21, яка належить ОСОБА_2.

Зобов'язати ГУ ДКСУ у Запорізькій області після набрання рішенням законної сили виплатити ОСОБА_2, 04.08.1973р.н. грошову суму у розмірі 8335,11 грн. (вісім тисяч триста пять гривень 11 копійок), яка була внесена 24 жовтня 2013 року ОСОБА_1 по квитанції № 12700174 на рахунок 100223220101 ГУДКСУ у Запорізькій області МФО 813015 сума 8335,11 грн. призначення платежу: кошти 1/9 вартості житлового будинку.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя : В. О. Кіяшко

06.07.2015