Ухвала суду № 48150096, 23.06.2014, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/7980/14-ц

У Х В А Л А

23 червня 2014 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Сарай А.І., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, розподіл майна, усунення перешкод у користуванні майном,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, розподіл майна, усунення перешкод у користуванні майном.

Позовна заява подана з порушенням вимог п.п. 4, 6 ч. 2, ч.ч. 4, 5 ст. 119 ЦПК України, а саме: не містить ціну позову щодо вимог майнового характеру; не містить зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; до позовної заяви не додано документу, що підтверджує сплату судового збору; позовна заява не відповідає іншим вимогам, встановленим законом.

Оскільки позивачкою заявляються вимоги майнового характеру, то ціна позову повинна визначатися, виходячи із дійсної вартості даного майна. Підпунктом а) ч. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 р. № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» визначено, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості. Для її визначення при необхідності призначається експертиза

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно п.п. 2, 3 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру встановлюється у розмірі 0.2 розміру мінімальної заробітної плати, про розірвання шлюбу 0.2 розміру мінімальної заробітної плати, про поділ майна при розірванні шлюбу 1 відсоток ціни позову, але не менше 0.2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.

Частиною 1 ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» передбачено, що з 1 січня 2014 року встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 1218 гривень.

Згідно ч. 3 Закону Україна «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. За подання позовної заяви про розірвання шлюбу з одночасним поділом майна судовий збір справляється за розірвання шлюбу і за поділ майна.

Беручи до уваги те, що у позовній заяві ставляться позовні вимоги про розірвання шлюбу з одночасним поділом майна та вимоги немайнового характеру, а саме зобовязання усунути перешкоди в користуванні квартирою, то додана до позовної заяви квитанція про сплату судового збору в сумі 243.6 грн. не є документом, що підтверджує його сплату в розмірі, передбаченому Законом України «Про судовий збір».

Крім того, у позовній заяві відсутнє доведення обставин на які посилається позивачка, як на підставу своїх вимог, не зазначено доказів, що підтверджують кожну обставину порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод чи інтересів. Між тим, із змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що зміст позовних вимог неконкретизований, а саме пункти 3, 4, 6 прохальної частини позову.

Згідно розяснень, наданих у п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам ст. 119 ЦПК. У звязку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Враховуючи наведене, вважаю, що до даної позовної заяви слід застосувати правила ч. 1 ст. 121 ЦПК України та залишити її без руху, надавши позивачці строк для усунення зазначених недоліків.

Керуючись ст. 121 ч. 1 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, розподіл майна, усунення перешкод у користуванні майном залишити без руху.

Повідомити позивачку про необхідність усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали, протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

У випадку, якщо недоліки не будуть усунені в зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачці.

Копію ухвали надіслати позивачці.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_3