Ухвала суду № 48146524, 06.08.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 640/15110/14-к Головуючий 1-ї інстанції: Колесник С.А.

Провадження №11-сс/790/1144/15 Доповідач: Виноградова О.П.

Категорія : ст.173 КПК України (арешт майна)

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі :

головуючого - Виноградової О.П.,

суддів - Меркулової Т. В., Яковлевої В.С.,

при секретарі - Безчасній О. Л.,

за участю прокурорів - Фокіна С.О., Євтушенко А.С.,

представника - адвоката Прилипка Д. В.,

розглянула у судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІ «ПЛАЗМА» на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 12 червня 2015 року про арешт майна у кримінальному провадженні № 32014220000000134 від 20.06.2014 р.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 12 червня 2015 року частково задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури Харківської області молодшого радника юстиції Фокіна С. О. та накладено арешт на тимчасово вилучене майно, яке було вилучено під час проведення обшуку 05 червня 2015 року приміщення за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 109.

Не погодившись із вказаним процесуальним рішенням слідчого судді, Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІ «ПЛАЗМА» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді від 12 червня 2015 року, посилаючись на те, що предмети і документи, вилучені в ході обшуку 05.06.2015 року отримані в порушення встановленого чинним законодавством порядку і не є допустимими доказами; не є власністю підозрюваного, обвинуваченого або юридичної особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження; не стосуються періоду часу, за який, відповідно до ухвали слідчого судді від 26.05.2015 року про надання дозволу на обшук, підлягали відшуканню та вилученню предмети і документи; не стосуються осіб щодо взаємовідносин з якими було надано дозвіл на відшукання та вилучення предметів і документів; отримані за умов відсутності складу кримінального правопорушення, за яким здійснюється кримінальне провадження, в рамках якого слідчим суддею вирішено питання про накладення арешту на майно.

Заслухавши доповідь судді, представника - адвоката Прилипка Д. В.,, якій підтримав апеляційну скаргу, думку прокурорів про законність ухвали слідчого судді, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У розумінні положень ст.131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна, який застосовується з метою дієвості цього провадження.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України, слідчий суддя чи суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу. Зокрема, згідно п.1 ч.2 ст.167 КПК України, якщо є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та(або) зберегли на собі його сліди.

Згідно з ч.3 ст.170 КПК України, арешт майна може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

Приймаючи рішення про накладення арешту на зазначене у клопотанні прокурора майно, суд першої інстанції дійшов висновку, що слідчий довів наявність вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 212 КК України, а вилучене майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 167 КПК України, а також врахував, що не застосування такого заходу, як арешт майна, може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню, тому доцільне накласти арешт на частину зазначеного у клопотанні прокурора майна.

Такий висновок слідчого судді є обґрунтованим та відповідає фактичним обставинам по справі.

Так, згідно із вимогами ст. 214 КПК України, 20 червня 2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32014220000000134 внесені відомості про кримінальне правопорушення , передбачене ч. 3 ст. 212 КК України. Відповідно до вимог ст. ст. 214, 223 КПК України після внесення повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до ЄРДР, слідчий або прокурор розпочинають досудове розслідування, виконують слідчі (розшукові) дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів.

Повідомлення про підозру, відповідно до ст. 276 КПК України, здійснюється тільки за наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Тому відсутність повідомлення про підозру у кримінальному правопорушенні не позбавляє права звернутися з клопотанням про арешт майна для забезпечення цивільного позову та для забезпечення доказової бази в кримінальному провадженні, відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України.

Також колегія суддів враховує, що на даний час вилучені в ході проведення обшуків комп'ютерна техніка та носії електронної інформації направлені до Харківського НДІСЕ ім. засл. проф.. М.С. Бокариуса для проведення експертизи.

Що стосується доводів представника Прилипка Д.В. про те, що вилучені мобільні телефони належать працівникам ТОВ «Компані «Плазма», то власники зазначених телефонів не зверталися до слідчого із клопотанням про повернення тимчасово вилученого майна та не заявляли клопотання слідчому судді про скасування арешту в цій частині, що не позбавляє власників телефонів права, в разі необхідності та за наявності підстав, звернутися до слідчого судді із клопотанням про скасування накладеного арешту в порядку ч.1 ст.174 КПК України.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 12 червня 2015 року є законною та обґрунтованою, а апеляційна скарга ТОВ «Компані «Плазма» задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.404,405, ч.3 ст.407,418,419,422 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІ «ПЛАЗМА» залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 12 червня 2015 року, якою накладено арешт на майно, яке належить ТОВ «КОМПАНІ «ПЛАЗМА» , вилучене 05.06.2015 р. під час проведення обшуку за адресою: м. Харків, вул.. Пушкінська, 109 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді :