Вирок № 48145115, 26.06.2015, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/5536/15-к

26.06.2015

Справа 1-КП/643/437/15

643/5536/15К

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2015 р. Московський районний суд м.Харкова в складі: головуючого судді Єлізарова І.Є., при секретарі Зубковій Г.В., прокурора Фалендиш І.О., з участю обвинуваченого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, потерпілої ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження, яке внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 120142204700009798 від 27.02.2014 року, по обвинуваченню:

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Задінецьке, Зміївського району, Харківської області, громадянина України, не одруженого, з середньою-технічною освітою, раніше не судимого, не працюючого, який мешкає та зареєстрований за адресою АДРЕСА_1,

у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -

в с т а н о в и в :

Суд визнав доведеним, що ОСОБА_1 21.02.2014 року о 10:45 керуючи технічно справним автобусом «БАЗ» реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ПП ТМ «Віра», рухався зі швидкістю 30 км/год по проспекту 50 річчя ВЛКСМ, зі сторони Салтівського шосе, в напрямку пр.Тракторобудівників в м.Харкові.

В процесі руху ОСОБА_1 в районі будинку № 2 по вул.Познанська в м.Харкові на керованому автобусі «БАЗ» п.н. НОМЕР_1 наближаючись до регульованого пішохідного переходу не знижуючи швидкості перетинав його на заборонений червоний сигнал світлофора, чим грубо порушив вимоги п.п.8.7.3. п/п «е» і 8.10 Правил дорожнього руху України, згідно з яким:

8.7.3. «Сигнали світлофора мають такі значення:

е) червоний сигнал, у тому числі, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух».

- 8.10. «У разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 "Місце зупинки", якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів», та скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_4, 1929 року народження, який перетинав проїжджу частину, зліва на право по ходу руху автобуса «БАЗ» р.н. НОМЕР_1..

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід - ОСОБА_4

отримав тілесні ушкодження, від яких ІНФОРМАЦІЯ_2 помер в Харківській міській клінічній лікарні невідкладної швидкої медичної допомоги ім.Мещанінова. Згідно висновку судово-медичної експертизи № 66-Ат/14 від 28 лютого 2014 р. причиною смерті ОСОБА_4 з'явилася важка совокупна травма тіла, ускладнена у своїй течії легенево-серцевою недостатністю, набряком головного мозку та легень, травматичного шоку, на фоні загального атеросклерозу, жирового гепатозу.

Порушення правил безпеки дорожнього руху ОСОБА_1, які згідно висновку судово-автотехнічної експертизи № 618/14 від 14.07.2014 року знаходяться в причинному зв'язку з подією та наслідками, виразилися в тому, що він, керуючи технічно справним автомобусом «БАЗ» р.н. НОМЕР_1 в напрямку регульованого світлофорним об'єктом пішохідного переходу, при включеному для нього красному сигналу світлофора, не зупинив керований ним автобус перед світлофором, внаслідок чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_4,

який рухався через проїзну частину дороги по регульованому пішохідному

переходу на зелений для нього сигнал світлофора, внаслідок чого заподіяв

пішоходу ОСОБА_4 тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили його смерть.

Обвинувачений ОСОБА_1 вину свою в скоєні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав в повному обсязі та дав пояснення як вони викладені вище та уточнив, що дійсно 21.02.2014 року об 11 годині він керуючи автобусом «БАЗ» реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався по проспекту 50 річчя ВЛКСМ в м.Харкові де в районі будинку по вул.Познанська в м.Харкові на регульованому пішохідному переході скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_4, який перетинав проїжджу частину.

Потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що 21.02.2014 року вона с ОСОБА_4 переходила проспект 50 річчя ВЛКСМ в м.Харкові, де вони з чоловіком перетинали проїжджу частину дороги на зелене світло світлофора, проте автобус збив чоловіка потерпілої, після чого через кілька днів він помер у лікарні. У зв'язку з відшкодуванням шкоди обвинуваченим, потерпіла матеріальних претензій не має і просить суд суворо обвинуваченого не карати.

Оскільки, учасники судового провадження не оспорюють доказів по справі, що надані прокурором на підтвердження винуватості ОСОБА_1, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та які є належні і допустимі, тому, розглянув справу в порядку ч.3 ст.349 КПК України.

Суд вважає винуватість ОСОБА_1 у скоєні кримінального правопорушення доведеною і кваліфікує його діяння за ч.2 ст.286 КК України, оскільки, він порушив правила безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Судом вивчалась дані про особу підсудного та встановлено, що останній раніше не засуджений, на обліку у лікаря нарколога або психіатра не перебуває, не працює, не одружений.

Обставинами, які пом'якшують покарання підсудного, суд визнає щире розкаяння винного.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного в порядку ст.67 КК України суд не виявив.

Визначаючи вид, і міру покарання підсудному судом враховуються обставини вчинення правопорушення, рівень його суспільної небезпеки - злочин скоєно з необережності; дані про особу обвинуваченого, викладені вище у вироку, наслідки - заподіяння смерті потерпілого ОСОБА_4, у зв'язку з чим застосовує до нього додаткове покарання у вигляді позбавлення права управління транспортними засобам.

Суд враховуючи щире каяття обвинуваченого, добровільне відшкодування збитків, а також прохання потерпілої про призначення покарання не пов'язане з позбавленням волі вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства, із застосуванням іспитового строку на підставі ст.75 КК України..

При обранні запобіжного заходу суд враховує обставини, що визначені в ст.178 КПК України, та обирає особисте зобов'язання, з покладенням на ОСОБА_1 обов'язків передбачених пунктами 2,3 статті 76 Кримінального кодексу України.

Цивільний позов прокурора Московського району м.Харькова в інтересах держави - витрати на лікування потерпілого ОСОБА_4, суд задовольняє в повному обсязі, так як він документально підтверджений.

Процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів під час здійснення досудового розслідування суд стягує з обвинуваченого.

Керуючись ст.ст.368,373,374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Визнати ОСОБА_1 винуватим у скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити покарання у вигляді - позбавлення волі на строк - 4 (чотири) роки, з позбавлення права керування транспортними засобами строком на три роки.

Звільнити ОСОБА_1 відповідно до ст.75 КК України від відбування основного покарання з випробуванням строком на - 2 (два) роки.

На підставі ст.76 КК України покласти на засудженого обов'язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти про зміну свого місця проживання та праці.

Стягнути з ОСОБА_1, судові витрати на користь держави (код доходів 24060300, р/р № 31419544700005, код банка 37999680, МФО 851011 в Комінтерновському районі м.Харькова) за проведення судово-автотехнічної експертизи у розмірі - 586 (п'ятсот вісімдесят шість) гривень 80 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1, на користь держави (рахунок 31412544700002, МФО 851011, код 037999649, код платежу 240603) витрати на лікування ОСОБА_4 - 1392 (одну тисячу триста дев'яносто) гривень 12 копійок

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м.Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

СУДДЯ І.Є.Єлізаров