Ухвала суду № 48143386, 27.07.2015, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/832/15

Провадження № 22-ц/779/1642/2015

Категорія 55

Головуючий у 1 інстанції Бельмега М.В.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Бойчука І.В.,

суддів Ясеновенко Л.В., Горейко М.Д.,

секретаря Турів О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Рожнівської сільської ради про стягнення заборгованості по виплаті розрахункових при звільненні та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Косівського районного суду від 23 червня 2015 року

в с т а н о в и л а :

Рішенням Косівського районного суду від 23 червня 2015 року позов задоволено частково. Стягнуто з Рожнівської сільської ради Косівського району на користь ОСОБА_2, жительки с. Рожнів вул. Франка,10 Косівського району Івано-Франківської області 1851,87 грн .(одна тисяча вісімсот пятдесят одна) гривня 87 коп. заборгованості по виплаті розрахункових при звільненні та стягнути витрати на правову допомогу в сумі 500грн.

В задоволенні решти позову відмовлено.

Апелянтка на дане рішенням подала апеляційну скаргу в якій зазначає, що ні в день звільнення, ні в подальшому сільська рада не виплатила їй заборгованої суми. На її неодноразові вимоги виплатити заборгованість сільська рада відповідала відмовою з мотивів відсутності коштів. Жодного спору про розмір заборгованості між апелянткою та сільською радою судом не встановлено.

Апелянтка вважає, що суд повинен був стягнути на її користь з Рожнівської сільської ради середній заробіток за затримку рахунку за період з 31.12.2014 року по 23.06.2015 року, а це при її середньому заробітку перед звільненням в 609 грн. складає 3349 грн. 50 коп.

Просить рішення суду першої інстанції змінити і ухвалити нове, яким задовольнити повністю позовні вимоги.

Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 04.04.2012 року була прийнята на роботу прибиральницею у Народний дім ім. І.Франка у с. Рожнів, Косівського району, що підтверджується записом у трудовій книжці серія БТ-І № 6128954 та долученою до матеріалів справи копією наказу №5 від 04.04.2012 року.(а.с.3-5).

З довідки Рожнівської сільської ради від 26.03.2015р. вбачається, що середньомісячна зарплата ОСОБА_2 за шість місяців перед звільненням складала 609 грн (а.с.7).

Нарахування та виплата заробітної плати проводилась за рахунок коштів місцевого бюджету Рожнівської сільської ради Косівського району.

Згідно даних, що містяться у листі Косівської районної ради від 26.05.2015 року вбачається, що з 01 січня 2015 року фінансування закладів культури на території Косівського району здійснюється з районного бюджету через відділ культури Косівської РДА (а.с.29).

Наказом №2 від 31.12.2014 року по Будинку культури ОСОБА_2 звільнено з посади прибиральниці у Народному домі ім. І.Франка у с. Рожнів з 31.12.2015 року згідно п. 1ст. 36 КЗпП України.(а.с.6).

Згідно довідки відділу культури Косівської РДА (а.с. 30) вбачається, що після звільнення з роботи, ОСОБА_2 наказом начальника відділу культури Косівської РДА була прийнята на ту саму посаду і в той же будинок культури в с. Рожнів Косівського району з 01 січня 2015 року.

За час роботи до звільнення позивачкою було не використано щорічні відпустки за період з 04.04.2012 року по 31.12.2014 року, тобто за 2 роки і вісім місяців роботи.

При звільненні з роботи позивачу не було виплачено розрахункові, а саме заробітну плату та компенсацію за невикористані відпустки з мотивів відсутності коштів у бюджеті на такі компенсації. Сума заборгованості на момент її звільнення з роботи склала 1851,87 грн (а.с.8).

Позивач неодноразово звертався до Рожнівської сільської ради про виплату цієї заборгованості, однак їй постійно пропонували почекати і при наявності коштів у бюджеті обіцяли відразу ж виплатити, чого так і не зроблено до даного часу.

Згідно ст. 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.

Вимогами ст. 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

У статті 117 КЗпП України зазначено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Оскільки встановлено, що ОСОБА_2 з 1 січня 2015 року працює на посаді прибиральниці у будинку культури ОСОБА_3 і отримує таку ж заробітню плату у відділі культури Косівської РДА, тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що в задоволенні позову в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні їй слід відмовити, а задовольнити суму заборгованості, яка їй невиплачена Рожнівською сільською радою в день звільнення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законності і правильності рішення суду і не заслуговують на увагу.

Колегія суддів приходить до висновку, що рішення судом першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для його скасування з мотивів, наведених у апеляційній скарзі, не встановлено.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Косівського районного суду від 23 червня 2015 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді: І.В. Бойчук

ОСОБА_4

ОСОБА_5