Постанова № 48140341, 30.07.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/1029/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Запорожана Д.В.,

- Шеметенко Л.П.,

за участю: секретар судового засідання - Курмановій І.І.,

представника апелянта - Шуваєва А.В. (довіреність від 11.07.2013 року),

представника прокуратури - Котелевський О.І. (посвідчення від 19.01.2015 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів, Заступника прокурора Миколаївської області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 січня 2015 року по справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Миколаївський суднобудівний завод «Океан» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів, за участю Прокуратури Миколаївської області, про скасування податкового повідомлення-рішення від 11.08.2008 року № 00009136/0,-

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Миколаївський суднобудівний завод «Океан» (далі - позивач, або ПАТ «Миколаївський суднобудівний завод «Океан») звернулось із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - відповідач), за участю Прокуратури Миколаївської області, про скасування податкового повідомлення-рішення від 11.08.2008 року № 00009136/0.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 січня 2015 року вказані вимоги задоволені в повному обсязі.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, до якої приєдналась Прокуратура Миколаївської області, про скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, яким залишити адміністративний позов без задоволення, наголошуючи, зокрема, на порушенні судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного її вирішення.

В судовому засіданні представник апелянта та представник прокуратури вимоги апеляційної скарги підтримали в повному обсязі та просили її задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомлення про вручення судової повістки (Т.4, а.с.85).

Згідно вимог ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

З огляду на викладене, враховуючи положення ч. 4 ст. 196 КАС України, колегія суддів порадившись на місці, ухвалила слухати справу за відсутністю представника позивача, сповіщеного належним чином про час і місце апеляційного розгляду.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві проведено невиїзну документальну перевірку ВАТ «Дамен Шіпярдс Океан» (ПАТ «Миколаївський суднобудівний завод «Океан») з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час відображення операцій з ТОВ «ВБФ «Олександр», ТОВ «Метаком Укр», ПП «Аква Плюс-Н», ТОВ МП «Марта-А», ТОВ «Технотрейд Сервіс», ТОВ «Південний термінал», ТОВ «МеталІнвестРесурс», ДП «Ера 4» ВАТ МП «Ера» за період вересень, жовтень, листопад 2007 року, січень, лютий 2008 року, за результатами якої складено акт №601/36/14307653 від 31.07.2008 року.

Зазначеною перевіркою встановлено порушення п. 1.8 ст. 1, пп. 7.2.1 п. 7.2, пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5, пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування в розмірі 2365549,09 грн., в тому числі за вересень 2007 року - у розмірі 135884,28 грн., за жовтень 2007 року - 326567,62 грн., за листопад 2007 року - 735717,8 грн., за січень 2008 року - 1009427,93 грн., за лютий 2008 року - 157951,46 грн.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для висновків про завищення позивачем податкового кредиту, а відтак сум, що підлягають відшкодуванню з цього податку, є ненадходження до бюджету податку на додану вартість від контрагентів, не знаходження останніх за юридичною адресою, порушення правил справляння податків та зборів.

Позивач скористався своїм правом на оскарження акту перевірки, подавши заперечення на акт, проте його висновки залишено без задоволення, а на підставі виявлених порушень СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.08.2008 року № 00009136/0 про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2365549,09 грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням - рішенням позивач звернувся до суду з даним позовом.

Так, постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2011 року, позовні вимоги ВАТ «Ваден Ярдс Океан» (ВАТ «Дамен Шіпярдс Океан») (ПАТ «Миколаївський суднобудівний завод «Океан») задоволено в повному обсязі.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 березня 2014 року за результатом розгляду касаційної скарги СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2009 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2011 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Направляючи справу на новий розгляд, Вищий адміністративний суд України вказав на неповне з'ясування судами попередніх інстанцій обставин справи, необґрунтованість реальності господарських операцій та необхідність судам дослідити реальність здійснення цих операцій (поставки товару), а відтак і обґрунтованість визначення податкового кредиту позивача, із перевіркою фактичності поставки та зберігання товару, а саме дослідити первинні бухгалтерські документи: угоди оренди чи відповідального зберігання товару, квитанції про приймання вантажу, договори транспортно-експедиційного обслуговування, товарно-транспортні накладні, договори про організацію перевезень вантажів, договори на охорону вантажів, довіреності на отримання товарів, видаткові накладні, акти виконаних робіт та інші документи, що підтверджують наявність операції по придбанню, перевезенню та зберіганню спірного товару, тобто вказують на реальне настання правових наслідків за відповідними договорами, а також взаємозв'язок між отриманням вказаних вище товарів та використанням їх у господарській діяльності позивача.

Під час нового розгляду, вирішуючи спірне питання та задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що податковий кредит позивача був сформований на підставі належним чином оформлених податкових накладних, первинних документів, за якими можливо встановити фактичне придбання товару, виконання робіт з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, отже ці операції є реальними, виконані діючими підприємствами, зареєстрованими як платники податку на додану вартість, тому податковий орган під час перевірки необґрунтовано не прийняв до уваги первинну документацію за цими операціями, сформував свої висновки про порушення позивачем норм податкового законодавства лише на підставі порушень контрагентами закону, відтак податковий орган не мав підстав для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, у зв'язку із чим суд визнав його протиправним та скасував.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає, що вони ґрунтуються на неповному дослідженні обставин справи, помилковому застосуванні норм матеріального права, виходячи з наступного.

За приписами п. 1.8 ст. 1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно із пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 зазначеного Закону, у вказаній редакції, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього ж Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду, в тому числі, у зв'язку з придбанням, виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

При цьому, датою виникнення права платника податку на податковий кредит є перша з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин).

Таким чином, право на віднесення сум податку на додану вартість, сплачених при постачанні товару/робіт, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання в разі фактичного постачання цих товару/робіт, наявність первинних документів та обґрунтованість їх використання в господарській діяльності.

При цьому, відповідно до ст. 1, ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 року господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ «Південний термінал», ТОВ «Технотрейд-Сервіс», ТОВ «Метал Інвест Ресурс», ТОВ «Миколаївське підприємство «МАРТ-А» укладено договори № 01/01 від 01.09.2005 року, № 6 від 12.12.2005 року, № 10050/3 від 25.10.2006 року, № А-1-143 від 19.06.2007 року, за якими ТОВ «Південний термінал», ТОВ «Технотрейд-Сервіс», ТОВ «Метал Інвест Ресурс», ТОВ «Миколаївське підприємство «МАРТ-А» зобов'язуються поставити, а ВАТ «Дамен Шіпярдс Океан» (ПАТ «Миколаївський суднобудівний завод «Океан») - прийняти та оплати товар, ціна, кількість, асортимент якого обумовлюється в специфікаціях (Т.1, а.с.103-108, 234-237, Т.2, а.с.206-208, 220-240).

На підтвердження виконання умов вказаних договорів, фактичне отримання товару позивач надав суду накладні, податкові та видаткові накладні, рахунки, банківські виписки та платіжні доручення (Т.1, а.с.109-133, 136-157, 160-174, 238-252, Т.2, а.с.209-215, 217-219, 241-248, 250-252, 254-256).

Також, у перевіряємий період між позивачем та ПП «Аква Плюс-Н», ТОВ «ВБФ «Олександр», ТОВ «Метаком Укр», ДП «Ера 4» ВАТ МП «Ера» укладено договори № 9000-42-07 від 25.05.2007 року, № 4000/73 від 30.07.2007 року, № 2 від 15.08.2007 року, № 1/1 від 23.11.2007 року, № 1 від 17.07.2007 року, № 4 від 16.10.2007 року, № 22 від 25.04.2006 року, № 4000/85 від 11.10.2007 року, № 32 від 22.06.2007 року, № 33 від 22.06.2007 року, № 9000-26-07 від 04.05.2007 року (Т.1, а.с.175-189, Т.2, а.с.56-63, 65-87, 139-155, 257-262), за яким позивач доручає, а ПП «Аква Плюс-Н» приймає на себе зобов'язання виконати роботи по зборці та зварюванню секцій, формуванню на стапелі корпусів при будівництві суден, на виробничих майданчиках та технологічному обладнанні ВАТ «Дамен Шіпярдс Океан» (ПАТ «Миколаївський суднобудівний завод «Океан»); ремонтні роботи (зміна металоконструкцій 12,0 т) на т/х «Сормовський-32»; ТОВ «ВБФ «Олександр» - виконати об'єм робіт по реконструкції кровель (27,000 кв.м.) (15,000 кв.м.) (19,500 кв.м.), будівлі 163 (6440 кв.м); ТОВ «Метаком Укр» - виконати роботи по очищенню та окрасці поверховості замовлення 7403 в об'ємі 80 430 кв.м. згідно окрасочної відомості 836-362.364-009; по зборці та зварюванню секцій суден, формуванню на стапелі корпусів суден; по очищенню та окрасці поверховості замовлення 150 в об'ємі 36145 кв.м. згідно окрасочної відомості 149-362.364-009; по очищенню та окрасці поверховості замовлення 250 в об'ємі 58254 кв.м. згідно окрасочної відомості; ДП «Ера 4» ВАТ МП «Ера» - виконати ремонтні роботи на т/х «Уліка», а позивач зобов'язується прийняті виконані роботи та оплатити їх.

На підтвердження виконання умов вказаних договорів, фактичне виконання контрагентами робіт позивач надав суду акти здачі-приймання виконаних робіт, податкові накладні, відомості розрахунків, рахунки, рахунки-фактури, виписки з банку та платіжні доручення (Т.1, а.с.190-205, 207-225, 227-233, Т.2, а.с.88-103, 107-138, 156-165, 167-187, 191-205, 263-272).

Проте, колегія суддів звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні первинні документи, які б підтверджували виконання контрагентами робіт, наявність яких обумовлюється умовами укладених договорів та які є в свою чергу невід'ємною їх частиною.

Зокрема, за умовами пп. 1.1, 1.2 п. 1 договору № 4000/73 від 30.07.2007 року, укладеного з ПП «Аква Плюс-Н», роботи по зборці та зварюванню секцій, формуванню на стапелі корпусів при будівництві суден, на виробничих майданчиках та технологічному обладнанні ВАТ «Дамен Шіпярдс Океан» (ПАТ «Миколаївський суднобудівний завод «Океан») виконуються контрагентом згідно затвердженої документації підприємства; об'єм та строки виконання робіт визначаються додатковими угодами до договору та графіками виконання робіт, які є невід'ємною частиною договору; відповідно до пп. 4.1 п. 4 договору - всі роботи виконуються ПП «Аква Плюс-Н» згідно маршрутної карти (відносно секцій) та журналу контролю якості при формуванні корпусу, діючій технології на заводі у строки, обумовлені та узгоджені графіками виконання робіт. Згідно із пп. 5.1.1, 5.1.2 п. 5.1 договору ПП «Аква Плюс-Н» зобов'язується надати кваліфікованих виконавців, зварники повинні мати атестаційні свідоцтва. Відповідно до пп. 5.2.2, 5.2.5, 5.2.11 п. 5.2 договору ВАТ «Дамен Шіпярдс Океан» (ПАТ «Миколаївський суднобудівний завод «Океан») зобов'язується забезпечити доставку всіх необхідних для виконання робіт матеріалів та комплектуючих приладів, а також конструкторську та технологічну документацію, здійснювати технічний контроль виконання робіт, виготовити пропуски для робітників ПП «Аква Плюс-Н».

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні затверджена документація підприємства, графіки виконання робіт, маршрутні карти (відносно секцій), журнали контролю якості при формуванні корпусу, документи, що підтверджують кваліфікацію робітників та атестаційні свідоцтва, а також документи, які підтверджують надання виконавцю необхідних для виконання робіт матеріалів, приладів, конструкторської та технологічної документації, здійснення позивачем технічного контролю виконання робіт, видачу пропусків для робітників виконавця.

Колегія суддів вважає, що відсутність у позивача цих документів не може бути обґрунтована, оскільки їх наявність визначена договором між підприємствами, а за наявними в матеріалах справи не можливо встановити порядок виконання та контролю робіт, з яких матеріалів та за допомогою яких приладів ці роботи виконувались, обізнаність виконавця з технічною документацією щодо замовлених робіт, кількість робітників та наявність в них кваліфікації щодо виду робіт, тобто можливість цими особами взагалі виконувати обумовлені роботи.

Крім того, виконання умов договору № 9000-42-07 від 25.05.2007 року, укладеного з ПП «Аква Плюс-Н» не підтверджується первинними документами, оскільки позивач окрім самого договору не надав документів, за якими можливо було б суду встановити зміст операцій, вид робіт, порядок їх виконання та оплату, осіб, які їх виконували, з яких матеріалів та за допомогою яких приладів ці роботи виконувались, тощо.

Разом з цим, за умовами пп. 1.1 п. 1, п. 2 договору № 2 від 15.08.2007 року, укладеного з ТОВ «ВБФ «Олександр», об'єм робіт включає забезпечення виконання робіт та доставку всіх необхідних матеріалів та обладнання згідно специфікації, товар, який постачається, має відповідати всім технічним вимогам та якості.

Відповідно до п. 7, пп. 8.2, 8.4 п. 8 договору позивач здійснює контроль та технічний нагляд за відповідність якості, змісту та ціни робіт згідно проекту, кошторису, будівельним нормам та правилам, для виконання робіт ТОВ «ВБФ «Олександр» залучає необхідну кількість робітників відповідної кваліфікації та спеціалізації.

Згідно із пп. 15.1 п. 15 договору строки виконання робіт зазначаються в спеціальному доповненні до договору.

Проте, з матеріалів справи не вбачається узгоджений графік виконання робіт, документи, що підтверджують проведення позивачем контролю виконання робіт, кількість та кваліфікацію робітників, а також документи, які підтверджують з яких матеріалів, їх відповідність технічним вимогам та якості, за допомогою якого обладнання виконувались роботи.

Відсутність у позивача цих документів не може бути обґрунтована, оскільки їх наявність обумовлена самим договором між підприємствами, а наявні в матеріалах справи не підтверджують порядок виконання та контролю робіт, з яких матеріалів та за допомогою якого обладнання ці роботи виконувались, кількість робітників та наявність в них кваліфікації щодо виду робіт, тобто можливість цими особами взагалі виконувати обумовлені роботи.

Крім того, такі ж умови виконання робіт, наявність документів щодо узгодження графіку виконання робіт, проведення позивачем контролю виконання робіт, кваліфікації робітників, відповідність матеріалів технічним вимогам та якості, тощо, визначено умовами договору № 1/1 від 23.11.2007 року, укладеного між позивачем та вищезазначеним контрагентом, проте їх відсутність позбавляє колегію суддів можливості встановити порядок виконання робіт, з яких матеріалів, їх кількість та за допомогою яких приладів роботи виконувались, якими робітниками виконувались роботи, їх кількість, наявність в них кваліфікації щодо виду робіт, здійснення позивачем контролю виконання робіт, тощо.

Також, умовами п. 1 договорів № 22 від 25.04.2006 року, № 32, № 33 від 22.06.2007 року, укладених між позивачем та ТОВ «Метаком Укр», визначено виконання робіт згідно окрасочних відомостей, на виконані та здані роботи оформлюється двосторонній акт, матеріали виконавець отримує зі складу підприємства та після завершення виконання робіт складається двосторонній акт про фактичне використання матеріалів по формі М23.

Відповідно до пп. 3.1 п. 3, пп. 4.2 п. 4 договору строки початку та завершення робіт узгоджуються замовником та виконавцем окремим графіком, якість виконання робіт підтверджується приймальними документами, підписаними технічним інспектором постачальника фарби.

Слід зазначити, що матеріалами справи не підтверджується узгоджений графік виконання робіт, кількість витраченого матеріалу, його отримання виконавцем робіт, складання двостороннього акту про фактичне використання матеріалів по формі М23, кількість та кваліфікацію робітників, а також документи, які підтверджують якість виконання робіт, зокрема, приймальні документи, підписані технічним інспектором постачальника матеріалу.

Оскільки наявність таких документів обумовлена вказаними договорами, колегія суддів вважає, що їх відсутність у позивача не може бути обґрунтована та враховує, що за наявними в матеріалах справи не можливо встановити порядок виконання та контролю робіт, з яких матеріалів виконувались роботи, їх кількість та кваліфікованих робітників, тобто можливість відповідних осіб взагалі виконувати обумовлені роботи, їх перебування на об'єкті.

Також, відповідно до пп. 1.2 п. 1, пп. 4.1, 4.2 п. 4 договору № 4000/25 від 11.10.2007 року, укладеного між позивачем та вищевказаним контрагентом, об'єм робіт, їх вартість, порядок та строки виконання визначаються додатковими угодами до договору та графіками виконання робіт, які є його невід'ємними частинами договору, всі роботи виконуються згідно із маршрутною картою (відносно секцій суден), журналом контролю якості (при формуванні корпусу) та технологією, діючою у позивача, та яку позивач має надати виконавцю, роботи виконуються з використанням інструментів, матеріалів, комплектуючих приладів позивача.

Відповідно до пп. 5.1.1, 5.1.9 п. 5.1 договору ТОВ «Метаком Укр» зобов'язаний надати кваліфікованих виконавців для виконання робіт підвищеної небезпеки, отримати в органах Держгірпромнагляду дозвіл на право виконання таких робіт, копію якого надати позивачу, представити результати виконаної роботи у відділ технічного контролю позивача.

Згідно із пп. 5.2.2, 5.2.4, 5.2.5 позивач має забезпечити доставку всіх необхідних для виконання робіт матеріалів та комплектуючих виробів, конструкторську і технологічну документацію, виконувати виміри секцій та корпусів суден по геометричних параметрам, розмітку місць встановлення фитингів, найтових, а також інші перевірочні роботи, здійснювати технічний контроль виконання робіт.

При цьому, з матеріалів справи не вбачається узгоджений графік виконання робіт, їх об'єм, вартість, документи, що підтверджують проведення позивачем контролю виконання робіт, кількість та кваліфікацію робітників, надання уповноваженим органом дозволу на виконання цих робіт, а також документи, які підтверджують з яких матеріалів, за допомогою якого обладнання виконувались роботи, їх фактичне отримання виконавцем, а також не можливо встановити кількість та кваліфікацію робітників, а також документи, які підтверджують якість виконання робіт, зокрема, узгодженість з відділом технічного контролю позивача.

Враховуючи характер робіт, їх узгодженість сторонами, колегія суддів вважає, що відсутність у позивача цих документів не може бути обґрунтована, при цьому, що за наявними в матеріалах справи доказами не можливо встановити, в якому порядку виконувались роботи, проводився відносно них контроль, з яких матеріалів та за допомогою якого обладнання ці роботи виконувались, кількість робітників та наявність в них кваліфікації щодо виду робіт, тобто можливість цими особами взагалі виконувати обумовлені роботи, їх перебування на об'єкті, тощо.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що з матеріалів справи не можливо встановити, в якому порядку, ким, з яких матеріалів та за допомогою якого обладнання виконувались роботи з ремонту на т/х «Уліка» на підставі договору № 9000-26-07 від 04.05.2007 року, укладеного позивачем з ДП «Ера 4» ВАТ МП «Ера», оскільки на підтвердження їх виконання позивач надав тільки сам договір, додаткові угоди до нього, акт про виконання робіт, податкову накладну, відомість розрахунків, виписку з банку та платіжне доручення, що на думку колегії судді є недостатнім підтвердження фактичного виконання робіт, враховуючи характер спірних правовідносин.

Разом з цим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що матеріалами справи, також, не підтверджується реальність здійснення поставки товару за договорами з ТОВ «Південний термінал», ТОВ «Технотрейд-Сервіс», ТОВ «Метал Інвест Ресурс», ТОВ «Миколаївське підприємство «МАРТ-А» № 01/01 від 01.09.2005 року, № 6 від 12.12.2005 року, № 10050/3 від 25.10.2006 року, № А-1-143 від 19.06.2007 року.

На цю обставину, також, звернуто увагу Вищого адміністративного суду в ухвалі від 25.03.2014 року.

Так, на виконання вимог суду касаційної інстанції судом апеляційної інстанції вжито заходи щодо з'ясування фактичності здійснення постачання товару шляхом направлення на адресу позивача запиту із вимогою надати суду письмові пояснення та підтверджуючі документи щодо транспортування придбаного товару за перевіряємий період, наявності у позивача складських приміщень для його зберігання та використання у власній господарській діяльності (Т.4, а.с.82).

Вказаний запит було отримано позивачем, проте витребувані докази до суду апеляційної інстанції не надано, що є підставою для висновків про їх відсутність у позивача.

З урахуванням наведеного, оскільки наявними в матеріалах справи доказами не підтверджується фактичне виконання робіт, постачання товару, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість не визнання податковим органом заявлених позивачем сум до бюджетного відшкодування та правомірність винесення оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Зазначені обставини не були враховані та судом першої інстанції фактично не було досліджено характер спірних операцій, не надано їм належну оцінку із врахуванням первинних документів, що призвело до необґрунтованого вирішення спору по суті.

З огляду на викладене, оскільки судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права та висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до її неправильного вирішення по суті, колегія суддів вважає, що судове рішення, відповідно до вимог ст. 202 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови про залишення адміністративного позову без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів, Заступника прокурора Миколаївської області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 січня 2015 року - задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 січня 2015 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Миколаївський суднобудівний завод «Океан» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів, за участю Прокуратури Миколаївської області, про скасування податкового повідомлення-рішення від 11.08.2008 року № 00009136/0 - залишити без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: М.П. Коваль

Суддя: Д.В. Запорожан

Суддя: Л.П. Шеметенко