Ухвала суду № 48140322, 04.08.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/2427/15 Головуючий у 1-й інстанції: Волков А.С. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

04 серпня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів: Ісаєнко Ю.А. та Оксененка О.М.,

за участю секретаря Полякової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідрокомфорт" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Гідрокомфорт" про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИЛА:

Державна податкова інспекція в Обухівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідрокомфорт" (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 590648,31 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 22 червня 2015 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності) самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Тобто сума узгодженого грошового зобов'язання набуває якості податкового боргу у разі її несплати у встановлений цим Кодексом строк, з наступного дня після граничного строку її сплати.

Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п.59.4 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, а не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно із п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги. Підстави для відкликання податкової вимоги встановлені ст.60 Податкового кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу 09.04.2015 року було вручено рекомендованим листом з повідомленням податкову вимогу форми «Ю» від 06.04.2015 року №388-23.

Докази оскарження податкової вимоги за визначеними контролюючим органом податковими зобов'язаннями в матеріалах справи відсутні.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95- 99 Податкового кодексу України. Зазначені норми визначають перелік заходів, що можуть вживатися податковим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, постановою Київського окружного адміністративного суду від 19.12.2014, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2015 в адміністративній справі №810/6647/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідрокомфорт" до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.10.2014 № 0002012205, було відмовлено у задоволені адміністративного позову.

Наявність у відповідача узгоджених грошових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 590648,31 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме, копіями таких документів: податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2015 року; акта перевірки від 27.10.2014 № 3434/10/10-16-22-05/37909754; податкового повідомлення-рішення від 31.10.2014 № 0002012205; корінця податкової вимоги від 06.04.2015 № 388-23 та доказів її вручення відповідачу; довідкою-розрахунком заборгованості, складеною податковим органом; даними облікової картки відповідача з податку на додану вартість; постанови Київського окружного адміністративного суду від 19.12.2014; ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2015; ухвали Вищого адміністративного суду від 13.03.2015.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності стягнення з відповідача заборгованості у сумі 590648,31 грн. з урахуванням того, що доказів сплати узгодженого зобов'язань до суду надано не було.

Доводи апелянта щодо необхідності зменшення суми, яка підлягає стягненню, з огляду на часткову сплату ним заборгованості, колегія суддів вважає такими, що не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, оскільки зазначене питання вирішується в межах виконавчого провадження.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Крім того, оскільки постанова Київського окружного адміністративного суду від 22 червня 2015 року була прийнята у скороченому провадженні, тому, відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160, 183-2, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Гідрокомфорт" залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 червня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 07.08.2015 року.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Оксененко О.М.