Постанова № 48140277, 05.08.2015, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Бабаш Г.П.

Суддя-доповідач - Гайдар А.В.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2015 року справа №805/581/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Гайдара А.В., суддів Васильєвої І.А., Жаботинської С.В.

при секретареві судового засідання Томах О.О.,

за участю представника

відповідача Головного

управління МВС України

в Донецькій області: Віціної О.О. (за довіреністю) в режимі відеоконференції

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 травня 2015 року у справі № 805/581/15-а за позовом ОСОБА_4 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Дзержинського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказів № 963 від 29.08.2014 року та № 1720 о/с від 29.08.2014 року, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14 травня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_4 - задоволені частково, в наслідок чого визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства внутрішніх справ України від 29 серпня 2014 року №963 в частині звільнення з органів внутрішніх справ лейтенанта міліції ОСОБА_4 з посади слідчого відділення слідчого відділу Дзержинського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства внутрішніх справ України №1720 о/с від 29 серпня 2014 року в частині звільнення з органів внутрішніх справ лейтенанта міліції ОСОБА_4 з посади слідчого слідчого відділення слідчого відділу Дзержинського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області. Поновлено лейтенанта міліції ОСОБА_4 на посаді слідчого відділення розслідування злочинів лінії карного розшуку слідчого відділу Дзержинського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області з 30 серпня 2014 року. Зобов'язано Дзержинський міський відділ Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 30 серпня 2014 року по 14 травня 2015 року виходячи із розрахованого судом розміру грошового забезпечення за цей період в сумі 22093 (двадцять дві тисячі дев'яносто три) грн. 14 коп. - за відрахуванням зборів і обов'язкових платежів та сум грошового забезпечення, нарахованих та виплачених позивачу після його звільнення. Зобов'язано Дзержинський міський відділ Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_4 у (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за один місяць в розмірі 2621 грн. 22 коп. В задоволенні іншої частині позовних вимог - відмовлено. (арк..справи 176-182)

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для звільнення позивача на підставі пункту 66 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Відповідач 1 - Міністерство внутрішніх справ України, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій вказав, що судом першої інстанції в частині задоволення позовних вимог неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, неповно досліджено докази і встановлено обставини справи, наявним у справі доказам не надано належної оцінки, у зв'язку з чим вказана постанова в цій частині підлягає скасуванню. (арк.справи 188-197)

На обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Відповідач вважає, що ним правомірно прийнято спірні накази про звільнення, оскільки службовою перевіркою та поясненнями самого позивача підтверджується факт скоєння останнім вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу. Відповідач також вважає безпідставним посилання суду першої інстанції на порушення вимог Інструкції про порядок проведення службових розслідувань, затвердженої наказом МВС України 12.03.2013 № 230, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2013 р. за № 541/23073, оскільки звільнення позивача відбулося за вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, що є окремою підставою звільнення і не є видом дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України. Крім того, судом першої інстанції невірно визначений розмір грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України в режимі відеоконференції за приписами статті 122-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача 2 у судовому засіданні в режимі відеоконференції підтримав доводи апеляційної скарги.

Представники відповідача 1,3 у судове засідання не з'явились, про дату та час розгляду справи повідомлені належним чином.

За правилами частини першої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, представника відповідача 2, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач проходив службу слідчим у слідчому відділенні розслідування злочинів лінії карного розшуку слідчого відділу Дзержинського МВ ГУМВС України з 21 червня 2013 року. (арк..справи 102)

Згідно з витягом з наказу Міністерства внутрішніх справ України від 29 серпня 2014 року №1720 о/с, відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнено з органів внутрішніх справ за пунктом 66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) лейтенанта міліції ОСОБА_4, слідчого слідчого відділення слідчого відділу Дзержинського міського відділу Головного управління МВС України в Донецькій області (арк. справи 164).

Суть спірних правовідносин полягає у правомірності звільнення позивача за ознаками порушення ним пункту 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29 липня 1991 року №114 (далі - Положення № 114).

Статтею 18 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року № 565-XII (далі - Закон № 565-XII) передбачено, що порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 66 Положення № 114 визначено, що особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ.

Відповідно до частини першої статті першої Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України (далі - Дисциплінарний статут), затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" від 22 лютого 2006 року № 3460-IV службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

За приписами статті 2 Дисциплінарного статуту, дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

За вимогами статті 5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарного проступку особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим статутом.

Статтею 7 цього статуту передбачені обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України щодо дотримання службової дисципліни.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України визначені види дисциплінарних стягнень, які накладаються на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни. Серед яких є і звільнення з органів внутрішніх справ.

Статтею 14 Дисциплінарного статуту визначений порядок накладення таких дисциплінарних стягнень, а статтями 16 та 18 - строк їх накладення та виконання відповідно.

Пунктом 66 Положення №114 визначено, що особи рядового і начальницького складу, особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ. При цьому звільнення проводиться з урахуванням вимог пункту 62 цього Положення.

За приписами пункту 62 цього Положення №114 звільнення осіб рядового і начальницького складу зі служби провадиться: а) у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік), якщо звільнені особи не досягли граничного віку, встановленого Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" для перебування в запасі осіб, які мають військові звання і за станом здоров'я придатні до військової служби; б) у відставку, якщо звільнені особи досягли граничного віку, встановленого Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" для перебування в запасі осіб, які мають відповідні військові звання або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби (із зняттям з військового обліку).

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що такий вид припинення служби в органах внутрішніх справ, як звільнення за п. 66 вказаного Положення, є самостійною підставою для звільнення осіб рядового і начальницького складу, проте, факт скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу, який став підставою для звільнення, повинен бути доведеним.

Як вбачається з матеріалів справи, звільнення позивача мало місце за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу, порушення ст. 65 Конституції України, ч. 3 ст. 3 та ч. 1 ст. 5 Закону України «Про міліцію», а також порушення присяги працівника органів внутрішніх справ, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1991 року № 382.

В матеріалах справи міститься витяг з наказу Міністерства внутрішніх справ України від 29 серпня 2014 року №963 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Дзержинського МВ, Допропільського МВ, Красноармійського МВ, УДАІ ГУМВС, НДЕКЦ при ГУМВС України в Донецькій та УМВС України на Донецькій залізниці", яким наказано за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу, порушення статті 65 Конституції України, частини третьої статті 3, частини першої статті 5 Закону України "Про міліцію" та Присяги працівника органів внутрішніх справ України, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1991 року № 382, керуючись статтями 2, 5, 7, 12, 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, лейтенанта міліції ОСОБА_4, слідчого слідчого відділення слідчого відділу Дзержинського міського відділу Головного управління МВС України в Донецькій області, звільнити з органів внутрішніх справ України за пунктом 66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Цим наказом встановлено, що позивач сприяв та співпрацював з представниками незаконно створених воєнізованих формувань та злочинних угрупувань, найманцями інших держав, які посягають на цілісність України і ведуть бойові дії на території держави. ( арк. справи 156-161)

Витягом з Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 29 серпня 2014 року № 1720 о/с "По особовому складу" позивача звільнено з органів внутрішніх справ за пунктом 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу). ( арк. справи 164)

Підставою для прийняття зазначених наказів стало встановлення під час проведення службової перевірки обставин, а саме, скоєння позивачем вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу.

На підтвердження викладеного, суб'єктом владних повноважень надано висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремими працівниками Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області від 29 серпня 2014 року (надалі - висновок службового розслідування), який складений за результатами розгляду матеріалів службового розслідування, проведеного на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ України від 29 серпня 2014 року № 889 відповідно до вимог пункту 2.6 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 12 березня 2013 року №230, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2013 року за № 541/23073 ( арк. справи 138).

Вищезазначеним Висновком встановлена причетність позивача до протиправних дій та зв'язків з так званою "Донецькою Народною Республікою". Висновком службового розслідування встановлено, що 12 квітня 2014 року о 8-00 годині озброєними представниками захоплено адміністративне приміщення Слов'янського МВ ГУМВС України в Донецькій області з метою дестабілізації обстановки у східних регіонах України. В подальшому, лідери терористичної організації продовжуючи реалізовувати свої сепаратистські ідеї щодо відділення від України частини її території, з метою поповнення запасів озброєння та звернення до своїх лав якомога більшої частини місцевого населення, працівників міліції, а також поліпшення фінансового становища незаконно створеної організації захопили адміністративні будівлі силових органів Донецької області (МВС, СБУ, прокуратур міст Слов'янська, Краматорська, Дружківки, Костянтинівки, Красного Лиману, Артемівська, інших) взявши їх під повний контроль, активно протистояли силам антитерористичної операції, чим нанесли державі непоправних втрат у сфері забезпечення національної безпеки. 21 травня 2014 року під час першого захоплення адміністративного приміщення Дзержинського МВ озброєними ополченцями ДНР, особовий склад підрозділу відмовився співпрацювати з ними. Однак, 07.07.2014 року озброєні ополченці ДНР повторно захопили приміщення Дзержинського МВ блокувавши чергову частину та зібравши особовий склад у приміщення ІТТ Дзержинського МВ примушували працівників міліції до співпраці. Слід зазначити, що службовим розслідуванням було також встановлено, що ряд працівників міліції категорично відмовилися виконувати накази представників самопроголошеної «ДНР», а частина особового складу відділу, в тому числі і позивач, співпрацювали з незаконним озброєним формуванням «ДНР», що підтверджується відповідною розпискою про співпрацю та відмову виконувати і дотримуватись вимог законів України, присяги працівника ОВС України та наказів МВС України.

Факт написання розписки позивачем не заперечується. Позивач як у позові, так при наданні пояснень при проведенні службового розслідування за фактом додаткової перевірки, проведеної начальником штабу Дзержинського МВ ГУМВС України в Донецькій області та затвердженого т.в.о. начальника Дзержинського МВ ГУМВС України в Донецькій області 7 жовтня 2014 року, зазначив, що у розписці він вказав лише на «невиконання ним наказів Києву». Наведена розписка була написана ним як міра крайнього заходу, вважаючи, що іншої можливості залишитися працювати в органах внутрішніх справ на території м.Дзержинська він не має. (арк.. справи 6-7, 104-105, 138-140)

Колегія суддів вважає, що матеріалами справи доводиться, що позивач усвідомлював свої дії та особисто написав озброєним ополченцям «ДНР» розписку про відмову виконувати накази МВС України, що, в свою чергу, дискредитує звання рядового і начальницького складу.

За приписами статті 20 Закону України «Про міліцію» працівник міліції при виконанні покладених на нього обов'язків керується тільки законом, діє в його межах і підпорядковується своїм безпосередньому і прямому начальникам. Ніхто інший, за винятком уповноважених службових осіб, у передбачених законом випадках не вправі втручатися в законну діяльність працівника міліції.

Колегія суддів вважає, що надання озброєним ополченцям «ДНР» розписки про відмову виконувати накази МВС України, є несумісним з проходженням служби в органах внутрішніх справ, суперечить змісту Присяги працівників внутрішніх справ, що в свою чергу призвело до встановлення негативної суспільної думки населення щодо органів правопорядку та свідчить про скоєння позивачем вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що службовою перевіркою та поясненнями позивача встановлений факт скоєння останнім вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, а тому відповідачем правомірно звільнено позивача із займаної посади за п.66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого. постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29 липня 1991 року № 114.

Посилання суду першої інстанції на порушення відповідачем приписів Інструкції про порядок проведення службових розслідувань, затвердженої наказом МВС України 12.03.2013 № 230, за реєстр. в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2013 р. за № 541/23073, колегія суддів вважає помилковим оскільки, в даному випадку, звільнення позивача відбулося за вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, що є окремою підставою звільнення і не є видом дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України.

Враховуючи правомірність звільнення позивача із займаної посади, колегія суддів вважає, що вимога про стягнення на користь позивача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу по день поновлення на посаді, також не підлягає задоволенню.

Колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем правомірно звільнено позивача із займаної посади за скоєння позивачем вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв постанову з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування рішення.

Керуючись статтями 24, 94, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 травня 2015 року по справі № 805/581/15-а - задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 травня 2015 року по справі № 805/581/15-а - скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволені позову ОСОБА_4 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Управління державної автомобільної інспекції Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення - відмовити.

Вступна та резолютивна частини постанови складені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 05 серпня 2015 року. Повний текст постанови складений та підписаний у нарадчій кімнаті 07 серпня 2015 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий А.В. Гайдар

Судді І.А.Васильєва

С.В.Жаботинська