Ухвала суду № 48140273, 04.08.2015, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Дубовик Р.Є.

Суддя-доповідач - Сухарьок М.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2015 року справа №219/3659/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Сухарька М.Г., Гаврищук Т.Г., Блохіна А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 04 червня 2015 року у справі № 219/3659/15-а за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Артемівську та Артемівському районі Донецької області, Артемівського міського центру зайнятості про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Артемівську та Артемівському районі Донецької області (далі - відповідач 1), Артемівського міського центру зайнятості (далі - відповідач 2), в якому просив зобов'язати відповідача 1 зарахувати йому страховий стаж за період вимушеного прогулу з 06 грудня 2013 року по 22 липня 2014 року та період перебування на лікарняному з 28 жовтня 2014 року по 30 листопада 2014 року до загального трудового стажу. Відповідача 2 зобов'язати здійснити, починаючи з 06.11.2014 року, перерахунок допомоги по безробіттю з урахуванням страхових внесків за період вимушеного прогулу з 06 грудня 2013 року по 22 липня 2014 року та період перебування на лікарняному з 28 жовтня 2014 року по 30 листопада 2014 року і провести її виплату у відповідності до вимог п.2.1 Порядку надання допомоги по безробіттю, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 307 від 20.12.2000 року.

Постановою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 04 червня 2015 року у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Позивач з постановою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та направити позов для подальшого розгляду до суду першої інстанції в новому складі.

Частиною 8 ст. 1832 КАС України передбачено, що апеляційні скарги у справах, передбачених пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, розглядаються апеляційними судами в порядку письмового провадження.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, вважає за необхідне у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, а постанову суду залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

ОСОБА_4 працював начальником охорони сторожового відділу економічної безпеки на ПАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат» з 01 вересня 2005 року по 06 грудня 2013 року. Наказом № 655 від 06.12.2013 року «Про особовий склад» ПАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат» він був звільнений у зв'язку зі скороченням штату працівників за п.1 ст. 40 КЗпП України і відмовою від переведення на іншу роботу, з виплатою вихідної допомоги в розмірі середньомісячного заробітку.

18 липня 2014 року рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області визнано незаконним та скасовано наказ ПАТ «Часівоярського вогнетривкого комбінату» № 655-ок від 06.12.2013 року «Про особовий склад» про звільнення позивача з посади начальника охорони сторожового відділу у зв'язку зі скороченням штату працівників на підставі п.1 ст.40 КЗпП України та поновлено його на посаді начальника охорони сторожового відділу економічної безпеки ПАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат» з 06.12.2013 року, стягнуто з ПАТ «Часівоярського вогнетривкого комбінату» на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 21 699,59 грн.

19 квітня 2015 року Апеляційний суд Запорізької області скасував рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 18.07.2014 року та відмовив йому у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. На теперішній час ОСОБА_4 подано касаційну скаргу на рішення апеляційного суду Запорізької області від 19.03.2015 року та ще не вирішене питання про відкриття касаційного провадження.

На вимогу рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 18.07.2014 року щодо негайного його виконання, ПАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат» поновив позивача на посаді начальника охорони сторожового відділу економічної безпеки з 06.12.2013 року та сплатив йому середній заробіток за один місяць.

Надалі, 28.10.2014 року наказом № 565-ок ОСОБА_4 було звільнено у зв'язку зі скороченням штату на підставі п.1 ст.40 КЗпП України. При звільненні роботодавець надав йому довідку № 784 від 07.11.2014 року про середній заробіток (дохід) для розрахунку виплат на випадок безробіття, згідно якої в графі 6 за травень та червень 2014 року страхових внесків до фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, сплачено не було. У зв'язку з перебуванням позивача під час звільнення на лікарняному ПАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат» вніс зміни в наказ про його звільнення в частині дати звільнення, вважаючи датою звільнення 01.12.2014 року з виплатою допомоги по тимчасовій непрацездатності за період з 28.10.2014 року по 01.12.2014 року.

З 13.11.2014 року позивач був зареєстрований в Артемівському міському центрі зайнятості як безробітний та з 01.12.2014 року розпочато виплату допомоги по безробіттю. Розмір допомоги по безробіттю Артемівський міський центр зайнятості обчислив без урахування до страхового стажу періоду його роботи в ПАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат» з 06.12.2013 року по 22.07.2014 року, тобто за період коли ОСОБА_4 було поновлено на посаді. Проте ПАТ «Часовоярським вогнетривким комбінатом» за період з 06.12.2013 року по 22.07.2014 року не було сплачено єдиний страховий внесок до УПФУ в м. Артемівську та Артемівському районі Донецької області. Внаслідок цього страховий стаж позивача за останній період перед звільненням був меншим ніж 6 місяців, в результаті чого Артемівським міським центром зайнятості була призначена, нарахована та виплачена допомога по безробіттю в мінімальному розмірі - 544 грн.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обрання ОСОБА_4 неналежного способу судового захисту, оскільки встановлено, що позивач взагалі не звертався до УПФУ в м. Артемівську та Артемівському районі Донецької області та Артемівського міського центру зайнятості з відповідними заявами щодо вирішення зазначених у позові спірних питань, будь - які рішення відповідачів, як суб'єктів владних повноважень, щодо відмови позивачу у зарахуванні страхових внесків до загального трудового стажу, або відмови у перерахунку допомоги по безробіттю та здійснення її виплати, не приймались.

Саме відповідні рішення щодо відмови позивачу у зарахуванні страхових внесків до загального трудового стажу, відмови у перерахунку допомоги по безробіттю та здійснення її виплати і створюють правові наслідки для позивача в сфері соціального захисту.

В даному випадку суд позбавлений правової можливості без наявності відповідних рішень суб'єктів владних повноважень зобов'язати відповідачів здійснити дії на користь позивача, про які йдеться у позові.

За вказаних обставин не вбачається існування спірних правовідносин між сторонами у справі, а посилання апелянта на гарантоване йому чинним законодавством право на судовий захист не суперечить висновкам суду першої інстанції.

Стосовно вимоги ОСОБА_4, викладеної в апеляційній скарзі, щодо направлення позову для подальшого розгляду до суду першої інстанції в новому складі слід зазначити наступне. Приписами ст.198 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено вичерпний перелік дій суду за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, а саме суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін;

2) змінити постанову суду;

3) скасувати її та прийняти нову постанову суду;

4) скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі;

5) визнати постанову суду нечинною і закрити провадження у справі.

Отже, повернення адміністративної справи на новий розгляд законодавством не передбачено, тобто зазначена вимога апеляційної скарги суперечить нормам чинного законодавства і задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, судова колегія робить висновок, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 183-2, 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 04 червня 2015р. у справі № 219/3659/15-а за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Артемівську та Артемівському районі Донецької області, Артемівського міського центру зайнятості про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Постанову Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 04 червня 2015р. - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду постанови, прийнятої у скороченому провадженні, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Колегія суддів М.Г. Сухарьок

Т.Г. Гаврищук

А.А. Блохін