Постанова № 48138845, 29.07.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2015 року 810/2732/15

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд"

до

Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників

про

визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 30.03.2015 №7807/0039/2810.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач неправильно застосовує до позивача норми чинного законодавства при визначенні ставок акцизного податку, що, у свою чергу, призвело до помилкового висновку податкового органу про те, що в магазині зберігались з метою реалізації алкогольні напої без наявності марок акцизного податку встановленого зразка. При цьому, позивач зазначив, що для імпортованих та вітчизняних алкогольних напоїв існують різні правила визначення ставки акцизного податку, а, отже, суми акцизного податку є різними залежно від дати, на яку встановлена ставка.

Відповідач позов не визнав, надав суду письмові заперечення, в яких просив суд у задоволенні позову відмовити з тих підстав, що перевіркою магазину, який належить позивачу, встановлено зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного збору встановленого зразка. Таким чином, на думку відповідача, спірне рішення прийнято правомірно і у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.

У судове засідання, призначене на 06.07.2015, з’явились представники сторін.

До початку розгляду справи по суті від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та доказами.

Дослідивши матеріали справи, з’ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" є юридичною особою, здійснює торговельну діяльність через мережу магазинів. Як платник податків позивач перебуває на обліку в Міжрегіональному головному управлінні ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників.

З матеріалів справи вбачається, що в лютому 2015 року посадовими особами Головного управління ДФС у м. Києві проведено фактичну перевірку з питань дотримання вимог, встановлених законодавством України, які є обов’язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами магазину за адресою: м. Київ, вул. Артема, 37-41, який належить ТОВ "Фоззі-Фуд", за результатами якої складено Акт від 23.02.2015 №26/124/21/32294926.

Як вбачається із зазначеного Акта, перевіркою встановлено зберігання алкогольних напоїв маркованих марками акцизного податку, на яких зазначено сума акцизного податку сплачена за одиницю маркованої продукції, що не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності товару та міцності тари такої продукції, чим порушено вимоги п. 20 Постанови Кабінету Міністрів України №1251 від 27.12.2010 "Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів" та ст. 11 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

На підставі висновків Акту перевірки МГУ ДФС - ЦО з обслуговування ВП прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 30.03.2015 №7807/0039/2810, згідно з яким позивачу було нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 17000,00 грн. за зберігання алкогольних напоїв, які виробляються в Україні, а також, що імпортуються в Україну, не позначених марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Як вбачається з Акту перевірки, в ході проведення перевірки податковим органом було встановлено факт зберігання з метою подальшої реалізації алкогольних напоїв маркованих марками акцизного податку, на яких зазначені суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції не відповідають сумам, визначеним з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари, а саме:

Вино Портвейн Porto Kopke Fine Ruby об’єм 0,75 л, 19,5 % об., дата розливу 20.04.2014, в кількості 2 шт., марковані марками акцизного податку з наступними реквізитами:

тип АІ ВП серії АААК №001275, сума акцизного податку 1,883 грн., дата 10/13;

тип АІ ВП серії АААК №001172, сума акцизного податку 1,8883 грн., дата 10/13.

Станом на дату виробництва вина (20.04.2014) діяла ставка акцизного податку 2,86 грн. за 1 л 100 % спирту * 0,75 л * 19,5% об. = 2,145 грн., в той час як пляшка маркована маркою акцизного податку зі ставкою 1,883 грн.

Лікер Bols Pisang Ambon original об’єм 0,7 л, 20 % об., дата розливу 20.06.2014, в кількості 8 шт., марковані марками акцизного податку з наступними реквізитами:

тип АІ ЛГП серії АААИ №002657, сума акцизного податку 9,874 грн., дата 08/14;

тип АІ ЛГП серії АААИ №002685, сума акцизного податку 9,874 грн., дата 08/14;

тип АІ ЛГП серії АААИ №002680, сума акцизного податку 9,874 грн., дата 08/14;

тип АІ ЛГП серії АААИ №002668, сума акцизного податку 9,874 грн., дата 08/14;

тип АІ ЛГП серії АААИ №002688, сума акцизного податку 9,874 грн., дата 08/14;

тип АІ ЛГП серії АААИ №002667, сума акцизного податку 9,874 грн., дата 08/14;

тип АІ ЛГП серії АААИ №002652, сума акцизного податку 9,874 грн., дата 08/14.

Станом на дату виробництва лікеру (20.06.2014) діяла ставка акцизного податку 56,42 гри. за 1 л 100 % спирту * 0,7 л * 20 % об. = 7,899 грн., в той час як пляшка маркована маркою акцизного податку зі ставкою 9,874 грн.

Враховуючи зазначене, податковий орган вважає, що позивачем порушено п. 20 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251 "Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів", ст. 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту, етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів".

Однак, суд не погоджується із встановленим порушенням, з огляду на наступне.

Згідно ч. 4 ст. 11 Закону №481/95-ВР алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до вимог п. 226.1, п. 226.3 та п. 226.7 ст. 226 Податкового кодексу України у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару. Виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, місяць і рік випуску марки.

Згідно положень абзацу четвертого п. 226.9 ст. 226 Податкового кодексу України, вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Відповідно до п. 19 та 20 Постанови КМУ від 27.12.2010 №1251 "Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів", наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням стати акцизного податку (марка повинна мати позначення про суму акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції) та легальності ввезення товарів.

Для алкогольних напоїв використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Вважаються такими, що немарковані алкогольні напої з марками, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Щодо тлумачення вимог ст. 226 Податкового кодексу України в частині правильності маркування імпортних алкогольних напоїв, у тому числі, що стосується співпадання дати розливу продукції з датою випуску акцизної марки, ні Податковим кодексом, ні жодним з діючих нормативних документів таке співпадання не передбачено.

Так, ставки, база оподаткування, умови нарахування та сплати акцизного податку визначені розділом VI Податкового Кодексу України. Норми даного розділу поділяються на загальні та спеціальні.

Спеціальні норми - це норми, що регулюють сплату акцизного податку з підакцизних товарів, вироблених на митній території України, та норми, що регулюють сплату податку з підакцизних товарів, що ввозяться на митну територію України. Загальні норми - це норми, що підлягають застосуванню до всіх підакцизних товарів, за виключенням випадків наявності спеціальних норм, що повинні застосовуватись відносно певних видів підакцизних товарів.

Спеціальні норми передбачені ст. 222 Податкового кодексу України, п. 222.1 якої визначає строк сплати податку з підакцизних товарів, вироблених на митній території України.

У свою чергу, п. 222.2 ст. 222 Податкового кодексу України містить спеціальні норми щодо сплати податку в разі ввезення підакцизних товарів на митну територію України. Зокрема, у даному розділі зазначено, що у разі ввезення маркованої підакцизної продукції на митну територію України податок сплачується під час придбання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання митної декларації.

Таким чином, для імпортованої маркованої продукції передбачено перший строк сплати податку під час придбання марок акцизного податку, а остаточний розрахунок та строк сплати акцизного податку припадає на день подання митної декларації до митного органу.

Отже, дата подання митної декларації до митного органу і є датою визначення ставки для сплати акцизного податку з імпортованої маркованої алкогольної продукції, а не дата розливу цієї продукції.

Таке правило сплати податку при імпорті алкогольних виробів збігається з правилом для всієї імпортованої продукції, визначеним у п. 216.4 ст. 216 Податкового кодексу України, і яким встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань, у разі ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України, є дата подання митному органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов'язання митним органом у визначених законодавством випадках.

Натомість, положення п.п. 222.1.2-222.1.3 ст. 222 Податкового кодексу України передбачають строк сплати акцизного податку з вітчизняних алкогольних виробів лише при придбанні марок акцизного податку. Тобто встановлено єдиний строк сплати акцизного податку для алкогольної продукції, виробленої на митній території України, та не передбачено його коригування (доплати) у майбутньому, а тому і ставка податку застосовується на дату розливу такої продукції.

За таких обставин, суд вважає, що алкогольна продукція позивача є маркованою, оскільки норми абзацу четвертого пункту 226.9 статті 226 Податкового кодексу України повинні застосовуватись лише до алкогольної продукції, виробленої на митній території України, і не можуть бути застосовані до імпортованої алкогольної продукції, тому, що для неї дата розливу не є датою визначення ставки акцизного податку.

Таким чином, суд вважає твердження перевіряючих щодо неналежного маркування вино Портвейн Porto Kopke Fine Ruby об’єм 0,75 л, 19,5 % об., дата розливу 20.04.2014, в кількості 2 шт., та лікер Bols Pisang Ambon original об’єм 0,7 л, 20 % об., дата розливу 20.06.2014, в кількості 8 шт., є безпідставними, а тому оскаржуване рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Згідно зі статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб’єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

На виконання цих вимог відповідач, як суб’єкт владних повноважень, не надав суду жодних доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності винесення оскаржуваних рішень.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 11, 14, 69-71, 86, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників про застосування фінансових санкцій від 30.03.2015 №7807/0039/2810.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Балаклицький А. І.