Вирок № 48138251, 23.07.2014, Котелевський районний суд Полтавської області

Справа № 535/387/14-к

Провадження № 1-кп/535/35/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2014 року Котелевський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Цвітайло П.В.,

при секретарі Дрижирук Л.М.,

з участю:

прокурора Максакової В.А., Тарасенко В.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

потерпілого ОСОБА_3,

законного представника

неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4,

захисника ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Котельва кримінальне провадження за № 12013180210000508 від 26 листопада 2013 року, про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1; уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, студента ІНФОРМАЦІЯ_4, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше не судимого,

в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України;

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_1, 26 листопада 2013 року близько 09 години 15 хвилин умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання в приміщенні Котелевської школи-гімназії №1 імені ОСОБА_6, що розташована за адресою: Полтавська область, сел. Котельва, вул. Петровського, 1, на грунті особистих неприязних відносин, кулаками рук наніс удари в обличчя, по голові та руках неповнолітньому ОСОБА_3, жителю ІНФОРМАЦІЯ_5, внаслідок чого неповнолітній ОСОБА_3, отримав тілесні ушкодження відповідно до висновку додаткової судово-медичної експертизи № 47 від 03 лютого 2014 року у вигляді: закритого перелому 5-ї пясної кістки правої кисті зі зміщенням, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забійних ран та гематом мяких тканин голови, забоїв мяких тканин верхніх кінцівок, які утворились не менш ніж від 8-ми кратної дії тупих обмежених предметів, якими могли бути пальці рук людини, стиснуті в кулак, нога людини у взутті або предмети з подібною характеристикою, можливо в строк та при обставинах, вказаних вище, які кваліфікуються як ушкодження середнього ступеню тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоровя (п.2.2.1., 2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу №6 МОЗ України від 17.01.95 р.).

Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися у спричиненні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоровя, ОСОБА_1 вчинив злочин середньої тяжкості, передбачений ч.1 ст.122 КК України.

Під час судового слідства обвинувачений ОСОБА_1, в своїх поясненнях суду свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенню (злочину) фактично визнав повністю. Пояснивши суду, що дійсно 26 листопада 2013 року вранці в приміщенні Котелевської школи-гімназії №1 сел. Котельва, будучи обіженим на ОСОБА_3 за його нецензурні висловлювання в соціальних мережах щодо нього, під час зясування стосунків він кулаками рук наніс в обличчя та по голові більше 8 ударів. Між ними виникла обоюдна бійка, яку в подальшому вони припинили, оскільки школярі покликали вчителів. При цьому, вважає себе винуватим на половину. Цивільний позов прокурора визнав повністю, а позов представника потерпілого частково,

Винність обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України стверджена також поясненнями свідка ОСОБА_7, котра під час судового засідання пояснила суду, що 26.11.2013 року її дитину ОСОБА_3 побив ОСОБА_1, і вона разом з чоловіком вимушені були лікувати дитину, а також страждали з приводу того, що сталося; поясненнями неповнолітнього потерпілого ОСОБА_3, який в присутності законного представника ОСОБА_4, представника справ неповнолітніх Котелевської районної державної адміністрації Полтавської області ОСОБА_8, під час судового засідання пояснив суду, що дійсно 26 листопада 2013 року до школи-гімназії №1 прийшов ОСОБА_1, щоб зясувати з ним стосунки. ОСОБА_1, почав його бити в обличчя та голову, чіпати за тулуб, а він лише оборонявся від ударів. В результаті йому було зламану пясну кістку правої кисті, а також він отримав струс головного мозку. При цьому, зазначив суду, що за свої висловлювання він вибачився перед ОСОБА_9, але це не допомоглу і ОСОБА_1 все рівно побив його. Цивільний позов підтримав і просить задовольнити його повністю, оскільки він зазнав фізичних та моральних страждань в результаті отриманих травм; поясненнями неповнолітнього свідка ОСОБА_10, котрий під час судового засідання в присутності представника справ неповнолітніх ОСОБА_8, підтвердив суду, що дійсно між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відбулася бійка. Кастета у ОСОБА_1, не бачив. Після бійки допоміг ОСОБА_3 вмитися від слідів крові; поясненнями неповнолітнього свідка ОСОБА_11, котрий під час судового засідання в присутності представника справ неповнолітніх ОСОБА_8, підтвердив суду, що дійсно бачив обоюдну бійку між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, кастета ні в кого не бачив. Окрім цього вина обвинуваченого стверджена також наданими державним обвинувачем та дослідженими судом під час судового слідства, наступними доказами: витягом з кримінального провадження за № 12013180210000508 від 26 листопада 2013 року; протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 26 листопада 2013 року; заявою про подію від 28 листопада 2013 року; висновком додаткової судово-медичної експертизи № 47 від 03 лютого 2014 року; протоколом проведення слідчого експерименту та фото-таблицею до нього від 07 березня 2014 року з потерпілим ОСОБА_3; протоколом проведення слідчого експерименту та фото-таблицею до нього від 15 квітня 2014 року з підозрюваним ОСОБА_1

Суд системно, допитавши обвинуваченого, неповнолітнього потерпілого, свідків, проаналізувавши норми кримінального закону, дійшов висновку, що обвинувачений ОСОБА_1, винний в скоєнні кримінального правопорушення (злочину), за вище вказаних обставин, а саме в спричиненні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоровя, і кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 122 КК України.

Кримінальне правопорушення (злочин) за ч. 1 ст. 122 КК України є закінченим з моменту коли обвинувачений ОСОБА_1, заподіяв потерпілому ОСОБА_3, середньої тяжкості тілесне ушкодження, за ознакою тривалого розладу здоровя.

При призначенні покарання обвинуваченому суд виходить, із вимог ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу винного, обумовлену тим, що він раніше не судимий, за місцем проживання та навчання характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога та у лікаря психіатра не перебуває.

Обставинами, що помякшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 66 КК України, суд визнає молодий вік обвинуваченого, відсутність будь-яких тяжких наслідків.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 67 КК України, органами досудового слідства та судом не виявлено.

З урахуванням помякшуючих обставин та за відсутності обставин обтяжуючих покарання обвинуваченого, а також враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 в теперішній час не являється надзвичайно небезпечною особою і його перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, а тому суд вважає за можливе призначити покарання у виді позбавлення волі на певний строк відповідно до санкції відповідної частини та статті, застосувати ст. 75 КК України звільнити його від покарання з випробуванням, встановивши обмеження, передбачені ст. 76 КК України.

Таке покарання на думку суду, буде справедливим та співмірним вчиненому обвинуваченим кримінальному правопорушенню (злочину), необхідне і достатнє для виправлення і соціальної реабілітації обвинуваченого ОСОБА_1, а також попереджатиме і запобігатиме вчиненню обвинуваченим нових злочинів і в повній мірі відповідатиме меті покарання.

Прокурором прокуратури Котелевського району Полтавської області в інтересах держави був заявлений цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування збитків затрачених на стаціонарне лікування особи, що потерпіла від злочину на суму 1242 гривні 14 копійок, який підлягає до повного задоволення, оскільки відповідно до ст. 1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобовязана відшкодувати витрати закладові охорони здоровя на лікування потерпілого від цього злочину.

Законним представником неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4, був предявлений цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_1, про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 60000 гривень та моральної шкоди в сумі 100000 гривень на загальну суму 160000 гривень.

Вирішуючи цивільний позов представника в даній кримінальній справі відповідно до вимог ст. 128 КПК України, суд застосовує норми Цивільного процесуального кодексу України.

Суд, системно дослідивши матеріали кримінального провадження щодо цивільного позову, заслухавши пояснення представників сторін, з урахуванням доказів, які були надані представником неповнолітнього потерпілого на обґрунтування вказаного позову приходить до переконання, що цивільний позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Позов про відшкодування матеріальних збитків складається з витрат на придбання медикаментів, витрати на обстеження та витрат на проїзд на загальну суму 60000 гривень.

Під час розгляду даного кримінального провадження судом чітко встановлено, що неповнолітній потерпілий проходив лікування в умовах стаціонару Полтавської обласної клінічної лікарні ім. М.В. Скліфосовського в ортопедо-травматологічному відділенні з 28 листопада 2013 року по 02 грудня 2013 року, за лікування в даній лікарні заявлено позов прокурора. Системний аналізі матеріалів даного цивільного позову в його сукупності, дає суду підставу вважати, що в цей період могли нести витрати на лікування з приводу отриманих травм і батьки. Тому судом враховано лише ті платіжні документи надані законним представником неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4, які сплачувалися в період стаціонарного лікування з 28.11.2013 року по 02.12.2013 року на загальну суму 3478 гривень 62 копійки.

Суд не може взяти до уваги пояснення законного представника, неповнолітнього потерпілого та захисника з приводу того, що витрати на лікування включали в себе і лікування інфекцій, зокрема менінгіту. А також того, що мається причинно наслідковий звязок між нанесеними травмами і діагнозом менінгіт, оскільки відповідно до описової частини висновку додаткової судово-медичної експертизи № 47 від 03 лютого 2014 року, чітко зазначено, що враховуючи вірусний характер менінгіту, а не бактеріальний, відсутність ушкодження кісток черепу за даними КМТ чи МРТ головного мозку тобто вхідних воріт для інфекції, повязати розвиток менінгіту серозного із перенесеною полі травмою неможливо.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Що стосується моральної шкоди спричиненої неповнолітньому потерпілому ОСОБА_3, то суд враховує тяжкість спричинених йому тілесних ушкоджень, а саме: закритого перелому 5-ї пясної кістки правої кисті зі зміщенням, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забійних ран та гематом мяких тканин голови, забоїв мяких тканин верхніх кінцівок. За ступенем тяжкості тілесні ушкодження відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, за ознакою тривалого розладу здоровя.

Відповідно до роз'яснень п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)», із внесеними змінами, при визначенні розміру моральної шкоди суд виходить з тяжкості заподіяних тілесних ушкоджень, фізичних і душевних страждань потерпілого, яких він зазнав, їх тривалості, можливості відновлення і змін у його життєвих стосунках, часу та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Разом з тим, суд виходить із засад справедливості, добросовісності, виваженості, розумності, відповідно до вимог п. п. 5, 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України, необхідності дотримання норм чинного законодавства щодо їх меж, а також реальної платоспроможності обвинуваченого, який на теперішній час самостійного заробітку не має, являючись студентом. Тому, на думку суду, реальною, достатню за вище зазначених обставин буде сума в рахунок відшкодування моральної шкоди 6000 гривень.

По даному кримінальному провадженню речові докази відсутні, процесуальні витрати відповідно до вимог ст. 118-122 КПК України, які б підлягали стягненню з обвинуваченого відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження та запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_1 не застосовувалися.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 371, 373, 374, 376, КПК України, суд;-

З А С У Д И В :

Обвинуваченого ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України.

Призначити ОСОБА_1 покарання: по ч.1 ст. 122 КК України 2 (два) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від покарання, якщо він протягом річного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки.

На підставі ст. 76 п.п. 2,3,4 КК України покласти обовязки на ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Стягти з ОСОБА_1 на користь держави в особі фінансового управління Полтавської обласної державної адміністрації (р/р 35424004001147 в ГУДКС України в Полтавській області, код ЄДРПОУ 01999106, МФО 831019) кошти в сумі 1242 гривні 14 копійок, затрачених закладом на стаціонарне лікування особи, що потерпіла від злочину.

Стягти з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_3 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди кошти в сумі 3478 гривень 62 копійки та 6000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В решті цивільного позову відмовити.

Вирок може бути оскаржений через Котелевський районний суд Полтавської області до Апеляційного суду Полтавської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Обвинуваченому та прокурору вирок вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя