Рішення № 48136698, 04.08.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.08.15р. Справа № 904/5139/15

За позовом Державного підприємства "Український науково-технічний центр з металургійної промисловості "ЕНЕРГОСТАЛЬ", м.Харків

до Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ім. Дзержинського", м.Дніпродзержинськ Дніпропетровська область

про стягнення 15129,18 грн.

Суддя Кеся Н.Б.

При секретарі судового засідання Хавіна О.С.

Представники:

Від Позивача: представник Денисюк О.І., довіреність № 493 від 19.05.2015 р.

Від Відповідача: представник Медведєв К.І., довіреність № 23 від 29.01.15 р.

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Український науково-технічний центр з металургійної промисловості "ЕНЕРГОСТАЛЬ" (далі-Позивач) звернулось з позовом до Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ім. Дзержинського" (далі-Відповідач), в якому просить господарський суд стягнути з Відповідача на свою користь 14353,42 грн. збитків від інфляції, 775,76 грн. 3% річних та судові витрати по справі у розмірі 1827,00 грн.

В обґрунтування позову Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором №70113/28-1532-02 від 06.08.2008р. на виконання проектно-вишукувальних і конструкторських робіт.

Позивач надав додаткові документи до справи, а саме:

- копію Договору №70113/28-1532-02 від 06.08.2008 р. (з додатками);

- копію Акту здачі-приймання робіт № 86 від 10.07.2014 р.;

- копію вимоги №1-22-6337 від 17.07.14р. з додатками та доказами про отримання;

- копію рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2014р. по справі №904/7069/14;

- копію Постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.02.2015р. по справі № 904/7069/14;

- копію Постанови Вищого господарського суду України від 01.04.2015 р. по справі праві № 904/7069/14;

- копію банківської виписки;

- копію витягу із Статуту ДП "УкрНТЦ "Енергосталь";

- копію виписки із ЄДРПОУ.

Відповідач позов визнав частково, у відзиві на позов зазначив про те, що правомірними є вимоги Позивача про стягнення 3% річних в межах суми 729,29 грн. та інфляційних нарахувань на суму боргу в межах суми 8726,99 грн. При цьому Відповідач посилається на те, що ним перерахований основний борг 11.03.2015року, тому обгрунтованим періодом прострочення з його погашення є з 19.08.2014року по 10.03.2015року. Також Відповідач просить суд відстрочити виконання рішення на 1 місяць, мотивуючи посиланням на економічну кризу та те, що діяльність підприємств патріотично спрямовано, воно підтримує українську армію та добровольчі батальони, що потребує відволікання значних грошовоих коштів.

До відзиву на позов Відповідач подав:

копію довіреності представника Відповідача;

контррозрахунок 3% річних;

контррозрахунок інфляційних нарахувань;

копії постанови про відкриття виконавчого провадження, про закінчення виконавчого провадження;

платіжне доручення №5561 від 11.03.2015р.;

копію звіту про фінансові результати;

копії договорів із специфікаціями.

В судовому засіданні 04.08.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та враховуючи пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

За рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2014 року у справі №904/7069/14 стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" на користь Державного підприємства "Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь" 43495,20 грн. - заборгованості та 1827,00 грн. - витрат по сплаті судового збору.

Зазначеним рішенням встановлені наступні факти:

- між Державним підприємством Український науково-технічний центр металургійної промисловості „Енергосталь" (ДП УкрНТЦ „Енергосталь"), як виконавцем, та Публічним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського", як замовником, (в редакції Додаткової угоди від 24.05.2012р. №6) було укладено Договір №70113/28.1532-02 від 06.08.2008р. на виконання проектно-пошукових та конструкторських робіт, відповідно до пункту 1.1 якого замовник доручає та зобов'язується оплатити згідно з пунктом 2 даного договору, а виконавець приймає на себе виконання і передачу роботи - „реконструкція ОНЛЗ конвертерного цеху з спорудженням двох сортових МНЛЗ і установки „піч-ківш" №2. Робоча документація. Електроремонтні майстерні.";

- на виконання умов Договору позивачем було виконано роботи - „реконструкція ОНЛЗ конвертерного цеху зі споруджуванням двох сортових МНЛЗ і установки „піч-ківш" №2. Робоча документація. Електроремонтні майстерні" на загальну суму 43495 грн. 20 коп., що підтверджується актом здачі-приймання робіт від 10.07.2014р. №86 за Договором;

- Відповідач свої зобов'язання по оплаті вартості отриманих робіт своєчасно не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість на суму 43495,20 грн.;

- 13.02.2015 року видано відповідний наказ по справі №904/7069/14.

- 11.03.2015р. Відповідачем перерахував основний борг в сумі 43495,20 грн. з ПДВ та судові витрати в сумі 1827,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №5561 від 11.03.2015р. Ці кошти в порядку виконавчого провадження отримав орган Державної виконавчої служби. Лише 23.03.2015року вказана сума була отримані безпосередньо Позивачем, що підтверджується банківською випискою (а.с. 40).

На підставі ст. 625 ЦК України Позивач нарахував Відповідачу суму 775,76 грн. 3% річних, яка нарахована за період з 19.08.2014р. по 23.03.2015р. та 14353,42 грн. індексу інфляції за період з 19.08.2014р. по 23.03.2015р.

Під час розгляду справи Відповідач доказів погашення заборгованості не надав.

Зважаючи на встановлені обставини, суд задовольняє позов частково з таких підстав.

Сторони є суб'єктами господарювання, тому згідно до положень ст.ст. 4, 173-175 і 193 ГК України до прав і обов'язків сторін, що виникли на підставі зазначеного договору і є господарськими зобов'язаннями, мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

В силу положень ст. ст. 4, 16, 258, 549-551, 611, 625 ЦК України та ст. ст. 20, 216-220, 224-226 та 230 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами і договором, а держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків та застосування штрафних санкцій.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що оскільки матеріалами справи доводиться факт виконання Позивачем підрядних робіт та їх невчасну оплату Відповідачем у визначені договором строки, суд задовольняє позовні вимоги Позивача на суму 772,19 грн. 3% річних та на суму 8726,99 грн. індексу інфляції, оскільки сума 3% річних нарахована Позивачем за період з 19.08.2014р. по 23.03.2015р., однак обґрунтованим є період з 19.08.2014р. по 22.03.2015року, оскільки день погашення боргу не є днем прострочки. Сума 3% річних у зв'язку з цим складає 772,19 грн.

Посилання Відповідача на те, що він погасив борг 11.03.2015року, суд відхилює з огляду на те, що погашення цього боргу відбувалося в порядку виконавчого провадження, фактично Позивач отримав кошти 23.03.2015року, тому пов'язані з цим будь-які втрати, у тому числі часові, на думку суду, підлягають покладенню на боржника, тобто Відповідача.

Сума інфляційних витрат за обставинами справи судом встановлена на суму 8726,99 грн., що тягне за собою часткове задоволення позову в цій частині, оскільки Позивач неправомірно застосував індекс інфляції на заборгованість Відповідача за перший та останній неповні місяці. Так, відповідно до відповідно до п. 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Щодо відстрочки виконання рішення на 1 місяць, суд відмовляє Відповідачу, оскільки приймає до уваги заперечення Позивача, який зазначає, що фінансовий стан Позивача значно гірший ніж стан Відповідача.

Пунктом 7.2 частини 7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012р. №9 передбачено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Враховуючи те, що обставини, на які посилається Відповідач, на думку суду, не є винятковими обставинами, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим, враховуючи заперечення Позивача, тому суд не вбачає підстав для задоволення заяви Відповідача про відстрочку виконання рішення суду.

За результатами вирішення спору судові витрати у справі покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 4, 32-33, 43, 44, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ім. Дзержинського" (51925, Дніпропетровська область, м.Дніпродзержинськ, вул.Кірова, 18б, код ЄДРПОУ 05393043) на користь Державного підприємства "Український науково-технічний центр з металургійної промисловості "ЕНЕРГОСТАЛЬ" (61166, м.Харків, пр.Леніна, буд.9, код ЄДРПОУ 31632138) 8726,99 грн. збитків від інфляції, 772,19 грн. 3% річних та судові витрати по справі у розмірі 1147,12 грн.

В частині позовних вимог про стягнення 3% річних на суму 03,57 грн. та індексу інфляції на суму 5626,43 грн. відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання його повного тексту і може бути оскаржено протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Н.Б. Кеся Повне рішення складено-07.08.15р.