Ухвала суду № 48135627, 05.08.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 328/1828/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Погрібна О.М.

Провадження № 22-ц/778/4717/15 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«05» серпня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Пільщик Л.В.

суддів: Сапун О.А.

ОСОБА_2

при секретарі: Евальд Д.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу ОСОБА_3

на рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 23 червня 2015 року по справі

за позовом Комунального підприємства «Токмак теплоенергія» Токмацької міської ради до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -

ВСТАНОВИЛА:

В травні 2015 року КП «Токмак теплоенергія» Токмацької міської ради звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що відповідно до рішення Токмацької міської ради № 151 від 31.06.2013 року «Про визначення КП «Токмак теплоенергія» Токмацької міської ради виконавцем послуг з централізованого опалення», виконавцем послуг з централізованого опалення в м. Токмак Запорізької області визначено КП «Токмак Теплоенергія» Токмацької міської ради. КП «Токмак теплоенергія» Токмацької міської ради є єдиним виробником послуг з централізованого опалення в м. Токмак.

Ухвалою Токмацького районного суду Запорізької області від 13.06.2014 по справі № 328/1845/14-ц (2-с/328/16/14) скасований судовий наказ від 23.05.2014 року, виданий Токмацьким районним судом за заявою КП «Токмак теплоенергія» Токмацької міської ради про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за теплову енергію. У зв'язку з чим підприємство відповідно до ч. 3 ст. 118 ЦПК України змушено звернутися до суду з даним позовом.

КП «Токмак теплоенергія» надає відповідачу послуги з централізованого опалення її квартири, яка розташована за адресою м. Токмак, вул. Революційна, 16/28. Між КП «Токмак теплоенергія» та відповідачем встановилися фактичні договірні відносини з приводу надання послуг з централізованого опалення на підставі відкритого особового рахунку № 02016028, за яким проводились нарахування.

ОСОБА_3 взяті на себе обов'язки не виконує, плату за надані послуги не сплачує, тому її борг за період з 01.04.2010 року по 30.04.2015 року складає 12 470, 82 грн. На попередження працівників КП «Токмак теплоенергія» про необхідність погасити заборгованість не реагує.

Право підприємства вимагати борг за теплову енергію, що існував у ОСОБА_3 на 01.06.2013 року, виникає на підставі договору про відступлення права вимоги від 31.05.2013 року, укладеного між ТОВ «Токмак теплоенергія» та КП «Токмак теплоенергія».

Згідно з розрахунками 3% річних від простроченої суми боргу за період з 01.05.2012 р, по 30.04.2015 р. складає 305,48 грн., а сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, - 3 674,38 грн.

Дії ОСОБА_3 наносять шкоду підприємству, яке втрачає можливість своєчасно проводити оплату за енергоносії, сировину, матеріали, своєчасно виконувати свої зобов'язання перед бюджетом.

На підставі зазначеного просило стягнути з ОСОБА_3 на його користь борг за послуги з централізованого опалення в сумі 12 470, 82 грн., втрати внаслідок інфляції в сумі 3 674, 38 грн., три відсотки річних у сумі 305,48 грн. та витрати на оплату судового збору в сумі 243,60 грн.

Рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 23 червня 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь КП «Токмак теплоенергія» заборгованість за надані житлово-комунальні послуги за період з 01.06.2011 року по 30.04.2015 року в розмірі основного боргу 10459 грн., інфляційний втрат 3674,38 грн., трьох відсотків річних 305,48 грн., а всього 14438,86 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про судові витрати.

Апеляційне провадження відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_3

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на відсутність між сторонами правовідносин щодо надання послуг з централізованого опалення квартири, обладнання квартири приладом автономного опалення, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Суд задовольнив позовні вимоги про стягнення заборгованості в межах позовної давності з липня 2011 р по квітень 2015 р. в сумі 10459 грн. та відповідно до вимог статті 625 ЦК України вимоги про стягнення трьох процентів річних в сумі 305,48 грн., оскільки відповідачкою порушено грошове зобов'язання.

У відповідності до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України та роз'ясненнями п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24 жовтня 2008 року «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» апеляційним судом рішення суду першої інстанції переглядається лише в частині його оскарження.

Рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог з застосуванням позовної давності сторонами не оскаржується і відповідно до ст.303 ЦПК України не переглядається.

Суд встановив всі факти, необхідні для вирішення спору, при ухваленні рішення дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права.

Згідно із ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 525 ЦК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом або договором.

За змістом статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживачі зобов'язані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

За правилами ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачка проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, будинок приєднаний до централізованої системи теплопостачання, на ОСОБА_3 відкрито особовий рахунок №02016028. Зазначене підтверджує, що відповідачка є споживачем послуг (а.с. 3). Оплату за послуги з опалення відповідачка не здійснювала, має непогашену заборгованість. Право КП «Токмак теплоенергія» на отримання від споживачів оплати за теплову енергію підтверджується рішенням виконавчого комітету Токмацької міської ради №151 від 31.05.2013 р.,договором про відступлення права вимоги від 13 травня 2013 р. ( а.с.9,13).

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив із того, що у порушення статей 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відповідачка за надану теплову енергію не сплачувала кошти, самовільне відключення квартири від системи централізованого опалення не звільняє споживача від оплати фактично наданих, але не використаних ним послуг.

Апеляційна скарга ОСОБА_3 ґрунтується на тому, що квартира відключена від мереж централізованого опалення, встановлено автономне опалення і фактично послуги з опалення не надавалися. Проте ці доводи є неприйнятними, вони були предметом перевірки суду першої інстанції і їм дана правильна правова оцінка.

Питання відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання регулюється Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі Правила), які з метою захисту прав усіх мешканців багатоквартирних будинків передбачають відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води не окремих квартир багатоквартирного будинку з ініціативи їх власників або наймачів, а відключення цілих багатоквартирних будинків з ініціативи споживачів.

Відповідно до п. 26 Правил відключення споживачів від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про теплопостачання» схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Згідно з п. 25 Правил відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Процедура відключення від мереж централізованого опалення й гарячого водопостачання передбачена нормами чинного законодавства, зокрема наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 та затвердженим ним Порядком відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від центрального теплопостачання. Крім того, апеляційний суд не врахував, що наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 6 листопада 2007 року № 169, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 28 листопада 2007 року № 1320/14587, були затверджені зміни до цього Порядку, які унеможливлюють відключення від мереж централізованого опалення й гарячого водопостачання окремих квартир у багатоквартирному будинку і дозволяють таке відключення лише будинку в цілому.

Відповідно до п.25 Правил самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Згідно з п. 29 Правил споживач має право на несплату вартості послуг лише в разі їх ненадання виконавцем або припинення надання у встановленому порядку за письмовою заявою споживача.

Таким чином, споживач звільняється від оплати лише у разі ненадання послуг або припинення надання їх за його заявою в установленому порядку.

Отже, суд обґрунтовано виходив з того, що самовільне, з порушенням визначеного для цього порядку відключення споживачем своєї квартири від мережі централізованого теплопостачання не є підставою для звільнення його від оплати фактично наданих, але не використаних ним послуг.

Інших доводів апеляційна скарга не містить.

Доводи скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

У відповідності до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 307,308 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 23 червня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: