Постанова № 48127793, 03.12.2010, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2010 р. Справа № 2a-4185/10/0970

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Шумей М.В. розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій в сумі 1020,00 грн.,

в с т а н о в и в:

25.11.2010 року територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області звернулося з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій в сумі 1 020,00 грн. Позовні вимоги мотивувало тим, що за відповідачем рахується заборгованість, яка виникла у зв’язку із несплатою фінансових санкцій, застосованих за порушення ЗУ “Про автомобільний транспорт”.

У відповідності до вимог ч.3 ст.183-2 КАС України 26.11.2010 року відповідачу направлено копію ухвали про відкриття скороченого провадження, копію позовної заяви з доданими до неї документами та запропоновано у десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали подати заперечення проти позову. Однак кореспонденція, направлена відповідачу, повернулася на адресу суду з відміткою працівника поштового зв’язку «за зазначеною адресою не проживає».

У відповідності до вимог ч.11 ст.35 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Розглянувши матеріали позовної заяви, дослідивши наявні докази, суддя прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних мотивів.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 являється підприємцем, автомобільним перевізником відповідно до ЗУ “Про автомобільний транспорт” та надає послуги з перевезення пасажирів на таксі.

Статтею 39 вказаного Закону визначено перелік документів, на підставі яких виконуються перевезення пасажирів на таксі.

Однак відповідач 23.04.2010 року та 05.07.2010 року всупереч вимогам даного Закону здійснював перевезення пасажирів на таксі за відсутності ліцензійної картки. Дана обставина підтверджується актами перевірок додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 170857 та № 180176 відповідно, а також іншими наявними в матеріалах справи документами.

Згідно п.3 ч.1 ст.60 ЗУ “Про автомобільний транспорт” за експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки до автомобільних перевізників застосовуються штрафні санкції у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За виявлені порушення на підставі вищевказаних актів 06.05.2010 року начальником територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області ОСОБА_2 та 20.07.2010 року тимчасово виконуючим обов’язки начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області ОСОБА_3 застосовані до ОСОБА_1 згідно постанов № 094667, № 094887 штрафні санкції на загальну суму 1020,00 грн.

Згідно п.28 Постанови КМУ “Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті” фінансова санкція повинна бути перерахована суб’єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше п’ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій.

Постанови про застосування фінансових санкцій від 06.05.2010 та від 20.07.2010 року були направлена відповідачу, однак кореспонденція повернулася на адресу територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області з відміткою працівника поштового зв’язку «за зазначеною адресою не проживає».

Вказані постанови ОСОБА_1 оскаржені не були, доказів сплати заборгованості останній суду не представив. Обставин, які б були підставою для звільнення відповідача від сплати вищевказаних коштів, в судовому засіданні не встановлено.

Таким чином, позов підлягає до задоволення.

На підставі ЗУ “Про автомобільний транспорт”, керуючись ст.ст.11, 71, 86, ч.3 ст.160, ст.ст.162, 256 КАС України, суддя

п о с т а н о в и в:

позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави (р/р 31110106700002 УДК в м. Івано-Франківську, код платежу 21081100, МФО –836014, код одержувача - 20568100) –1 020 (одну тисячу двадцять) грн. 00 коп. несплачених фінансових санкцій.

Постанову допустити до негайного виконання.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова складена 03.12.2010 року о 11:10 год.

Суддя Шумей М.В.