Постанова № 48127789, 02.12.2010, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2010 р. Справа № 2a-3904/10/0970

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Гундяка В.Д.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій,

В С Т А Н О В И В:

04.11.2010 року Територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області звернулося в суд з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій в сумі 1 020 грн. Позовні вимоги мотивувало тим, що за відповідачем рахується заборгованість, яка виникла у звязку із несплатою фінансових санкцій, застосованих за порушення ЗУ Про автомобільний транспорт.

Представник позивача в судове засідання не зявився, подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання повторно не зявився. Повістки про виклик до суду надсилались відповідачу за адресою, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, однак не були вручені в звязку з тим, що згідно довідки Укрпошти за зазначеною адресою останній не проживає. Оскільки повістки не вручені ОСОБА_1 з незалежних від суду причин, відповідно до ч.11 ст.35 КАС України вважається, що такі повістки вручені останньому належним чином.

За таких обставин, оскільки немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але не прибули всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, то відповідно до ч.6 ст.128 КАС України суд має право розглянути справу у письмовому провадженні.

Перевіривши за матеріалами справи доводи позивача, дослідивши та оцінивши подані докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних мотивів.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 являється автомобільним перевізником відповідно до ЗУ Про автомобільний транспорт та надає послуги з перевезення пасажирів на таксі.

Статтею 39 вказаного Закону визначено перелік документів на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Однак відповідач 21.04.2010 року та 24.06.2010 року всупереч вимогам даного Закону здійснював експлуатацію належного йому легкового автомобіля НОМЕР_1, облаштованого як таксі, за відсутності ліцензійної картки. Дані обставини підтверджуються актами проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом за №170859 від 21.04.2010 року, за №178332 від 24.06.2010 року, а також довідкою Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області від 01.11.2010 року, відповідно до якої відповідач не отримував ліцензію на право провадження господарської діяльності щодо надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Крім того факт експлуатації вище вказаного автомобіля, облаштованого розпізнавальним знаком служби таксі, підтверджується матеріалами фотозйомки, проведеної під час складання протоколу за №170859 від 21.04.2010 року, які наявні у матеріалах справи.

Згідно п.3 ч.1 ст.60 ЗУ Про автомобільний транспорт за експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки застосовуються штрафні санкції у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За вказані порушення на підставі вищевказаних актів начальником територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області 27.04.2010 року та 03.08.2010 року до відповідача згідно постанов за №094636 та за №106287 застосовано штрафні санкції в загальній сумі 1 020 грн.

Судом встановлено, що постанова за №094636 від 27.04.2010 року направлена відповідачу та отримана останнім 11.05.2010 року, що підтверджується супровідним листом за №09-3-20/1558 від 28.04.2010 року, реєстром поштової кореспонденції та повідомленням про вручення поштового відправлення, які наявні в матеріалах справи. Одночасно згідно п.28 Постанови КМУ Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті відповідачу було запропоновано сплатити застосовані штрафні санкції у 15-денний термін з дня одержання постанови. Як вбачається з поданого адміністративного позову та підтверджується довідкою Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області від 01.11.2010 року застосовані штрафні санкції залишились несплачені, постанова про їх застосування відповідачем не оскаржувалась. За таких обставин, позовна вимога щодо стягнення з ОСОБА_1 фінансових санкцій в сумі 510 грн., застосованих згідно постанови за №094636 від 27.04.2010 року, є підставною та підлягає до задоволення.

Судом також встановлено, що постанова за №106287 від 03.08.2010 року направлена відповідачу, однак останнім не отримана. Дана обставина підтверджується наявною в матеріалах справи копією конверта з довідкою Укрпошти про те, що за зазначеною адресою ОСОБА_1 не проживає.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач був позбавлений права на сплату коштів в добровільному порядку або ж права оскаржити постанову позивача в порядку встановленому чинним законодавством. Крім того суд вважає, що за таких обставин у відповідача обовязок сплати фінансових санкцій на момент звернення до суду був відсутній, оскільки останній виникає у нього виключно після отримання копії відповідної постанови.

З огляду на вищевикладене суд вважає, що задоволення позову в частині стягнення фінансових санкцій в сумі 510 грн., застосованих згідно постанови за №106287 від 03.08.2010 року в даному випадку не вбачається можливим, як таке, що суперечить вимогам ст.2 КАС України та порушує права відповідача, гарантовані ст.55 Конституції України.

Згідно наведеного суд приходить до висновку про обґрунтованість частини позовних вимог, тому позов слід задовольнити частково.

На підставі ЗУ Про автомобільний транспорт, керуючись ст.ст.11, 35, 71, 86, ч.3 ст.160, ст.162 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави (р/р 31110106700002 УДК в м.Івано-Франківську, код платежу 21081100, МФО 836014, код одержувача - 20568100) 510 (пятсот десять) грн. несплачених фінансових санкцій.

В задоволенні позовної вимоги в іншій частині відмовити.

Згідно ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення встановлених строків подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги, якщо таку заяву чи скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання сторонами копії постанови.

СуддяГундяк В.Д.