Ухвала суду № 48127617, 28.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2015 року м. Київ К/800/27660/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Голубєвої Г.К.,

Спепашка О.І.,

секретар Антипенко В.В.

за участю представника Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області - Паська Т.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - ДПІ) на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25 березня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2014 року у справі № 816/846/14 за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Кременчуцький колісний завод» (далі - Товариство) до ДПІ,

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2014 року Товариство звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ № 0000142205/219 від 17.02.2014 року.

Зазначило, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення спростовуються прийняті з порушенням вимог чинного законодавства та спростовуються наявними у Товариства документами.

25 березня 2014 року постановою Полтавського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2014 року, позов задоволено.

Податкове повідомлення-рішення ДПІ № 0000142205/219 від 17.02.2014 року визнане протиправним та скасоване.

ДПІ звернулася із касаційною скаргою про скасування постанови Полтавського окружного адміністративного суду та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду і ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, з 20.01.2014 року до 24.01.2014 року ДПІ була здійснена позапланова виїзна перевірка Товариства щодо дотримання ним вимог валютного законодавства за період з 1.01.2013 року до 31.12.2013 року при виконанні зовнішньоекономічних контрактів № 7/Л-2011 від 16.12.2010 року, № 5/А-2012 від 24.02.2012 року, № 18/Л-2010 від 3.06.2010 року, № 3/Л-2011 від 10.12.2010 року, № 4/Л-2011 від 13.12.2010 року, № 19-С/2013 від 19.04.2013 року, № 17-ЛИ/2013 від 3.04.2013 року, № 1/А-2011 від 15.12.2010 року, за наслідками якої 30.01.2014 року був складений акт перевірки.

У акті перевірки зазначено, що Товариством у порушення вимог ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушені терміни розрахунків у сфері ЗЕД.

17 лютого 2014 року ДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000142205/219 щодо нарахування Товариству пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД та порушення вимог валютного законодавства, у розмірі 347 762,99 грн.

Колегія суддів вважає висновки судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову обгрунтованими з таких підстав.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що 3.06.2010 року, 15.12.2010 року, 24.02.12 року, 3.04.2013 року, 19.04.2013 року між Товариством та ТОВ «Агро Тайр», ОАО «Минский тракторный завод», РУП «Гомсільмаш», ОАО «Група Росшина», ОАО «Управляющая компания холдинга «Бобруйскагромаш» були укладені контракти поставки № 18/Л-2010, № 1/А-2011, № 5/А-2012, № 17-ЛИ/2013, № 19-С/2013, предметом яких була поставка колісної продукції.

Письмовими доказами, що містяться в матеріалах адміністративної справи, підтверджено, що Товариством вчасно та в повному обсязі виконувалися умови вказаних вище контрактів, але контрагенти Товариства в граничний термін оплату за поставлений товар на валютний рахунок Товариства не проводили або проводили не в повному обсязі.

У акті перевірки зазначено, що виручка резидента (Товариства) у іноземній валюті не була зарахована на його валютні рахунки в уповноважених банках у строки, встановлені ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», що в свою чергу тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Згідно з ст. 4 зазначеного Закону визначена відповідальність за порушення резидентами строків, передбачених ст. 1 і ст. 2 цього Закону, і встановлено, що порушення резидентами строків, передбачених ст. 1 і ст. 2 цього Закону або встановлених НБУ відповідно ст. 1 і ст. 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

У зв'язку з порушенням строків розрахунків за зазначеними контрактами Товариством були надіслані позовні заяви до відповідних судів щодо стягнення заборгованості з ТОВ «Агро Тайр», у розмірі 812 201,30 рублів, ОАО «Група Росшина» - 1 283 546,40 рублів, ОАО «Управляющая компания холдинга «Бобруйскагромаш» - 1 093 528,00 рублів та 1 002 750,00 рублів, ОАО «Минский тракторный завод» - 2 868 916,75 грн., 3 315 954,55 грн. та 2 274 878,64 грн., РУП «Гомсільмаш» - 3 161 970,00 рублів, 5 360 680,20 рублів, 10 709 707,60 рублів, 2 925 607,85 рублів та 7 816 186 рублів, що підтверджується відповідними ухвалами про прийняття позовних заяв до провадження.

Відповідно до ч.,ч. 2, 3, 4 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» у разі прийняття судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами, терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується. У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду терміни, передбачені ст. 1 і ст. 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці терміни було зупинено. В разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення термінів, передбачених ст. 1 і ст. 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили, що підставою для зупинення строків, передбачених ст. 1 і ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» є факт прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, а підставою для несплати пені за порушення відповідних строків - рішення суду про задоволення позову.

Оскільки, Товариство своєчасно звернулося до відповідних судів з вимогами про стягнення з боржників коштів за здійсненими операціям в сфері ЗЕД, у податкового органу були відсутні законні підстави для нарахування пені.

Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25 березня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: (підпис) Сірош М.В.

Голубєва Г.К.

Степашко О.І.