Ухвала суду № 48127588, 04.08.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2015 року м. Київ К/800/54856/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Розваляєвої Т.С.,

Чумаченко Т.А.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Рівненської міської ради про скасування рішення Рівненської міської ради від 27.10.2005 року № 1692 та державного акту на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_1,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2009 року ОСОБА_3 звернулася до Рівненського міського суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_2, Рівненської міської ради про скасування рішення Рівненської міської ради від 27.10.2005 року № 1692 та державного акту на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_1.

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 19.06.2014 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 було відмовлено.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 було задоволено частково. Постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 19.06.2014 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено. Скасовано пункт 17 рішення Рівненської міської ради від 27.10.2005 року № 1692 «Про передачу земельних ділянок у приватну власність та в оренду, скасування окремих пунктів рішень Рівненської міської ради та внесення змін до них». Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданий ОСОБА_2 на підставі рішення Рівненської міської ради від 27.10.2005 року № 1692 на право власності на земельну ділянку площею 0,0293 га у АДРЕСА_1.

У касаційній скарзі ОСОБА_2, не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2014 року та залишити в силі постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 19.06.2014 року.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судового рішення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1, які спарені.

Рішенням Рівненської міської ради від 10.08.1959 року № 1013 кожному із власників спарених будинків було виділено в користування по 400,00 м2 земельної ділянки.

Рішенням народного суду м. Ровно від 29.09.1975 року здійснено виділ спадкової частини домоволодіння на користь спадкоємців:

- ОСОБА_5, частка якої визначена судом в 64,5%;

- ОСОБА_6, частка якої визначена в 35,5%.

У квітні 1976 року за договором купівлі-продажу частина домоволодіння ОСОБА_5 була відчужена ОСОБА_7, матері відповідача ОСОБА_2

Станом на жовтень 1994 року співвласниками будинку були ОСОБА_7 та ОСОБА_6

Рішенням Рівненської міської ради від 25.10.1994 року № 10 ОСОБА_6 передано у приватну власність 542 м2 земельної ділянки по АДРЕСА_2.

09 червня 1996 року ОСОБА_7 померла, спадщину прийняв її син ОСОБА_2

Рішенням Рівненської міської ради від 02.12.1998 року № 59 (додаток № 1) передано у приватну власність безоплатно для будівництва і обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_1 ОСОБА_2 земельну ділянку площею 391,00 м2.

Рішенням Рівненської міської ради від 03.06.1999 року № 146 «Про внесення змін до рішення Рівненської міської ради від 02.12.1998 року № 59 «Про передачу земельних ділянок у приватну власність та постійне користування» на підставі заяви ОСОБА_6 та рішення Рівненського міського суду від 24.12.1990 року внесено зміни до додатку № 1 до рішення від 02.12.1998 року № 59 і передано у приватну власність безоплатно ОСОБА_2 земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 258,00 м2.

Рішенням Рівненського міського суду від 20.11.2002 року, яке набрало законної сили, задоволено позов ОСОБА_6 до ОСОБА_7 (в січні 1988 року після смерті відповідачки у справу вступив правонаступник ОСОБА_2.) і на підставі рішень Рівненської міськради від 25.10.1994 року № 10 та від 03.06.1999 року № 146, якими у приватну власність сторін передано земельні ділянки площею 258 м2 та 542 м2, земельні ділянки виділено в натурі, відповідно до варіанту поділу, запропонованому будівельно-технічною експертизою.

На підставі рішення Рівненської міської ради від 25.10.1994 року № 10 та рішення Рівненського міського суду від 20.11.2002 року, ОСОБА_6 24.02.2005 року видано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0542 м2 по АДРЕСА_2.

У вересні 2005 року ОСОБА_2 звернувся до Рівненського міського голови із заявою про передачу йому у приватну власність земельної ділянки площею 293 м2 по АДРЕСА_1 та внесення змін до рішення Рівненської міської ради від 03.06.1999 року № 146.

Рівненською міською радою 27.10.2005 року прийнято рішенням № 1692 «Про передачу земельних ділянок у приватну власність та в оренду, скасування окремих пунктів рішень Рівненської міської ради та внесення змін до них», пунктом 17 якого внесено зміни до пункту 1 рішення Рівненської міської ради від 03.06.1999 року № 146 «Про внесення змін до рішення Рівненської міської ради від 02.12.1998 року № 59 «Про передачу земельних ділянок у приватну власність та постійне користування», замінено вказану в ньому площу земельної ділянки на АДРЕСА_1, переданої в приватну власність ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування частини житлового будинку, господарських будівель і споруд, з 258,00 м2 на 293,00 м2.

На підставі рішення Рівненської міської ради від 27.10.2005 року № 1692 ОСОБА_2 20.02.2006 року видано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0293 м2.

11 квітня 2006 року померла ОСОБА_6 Свідоцтво про право на спадщину за законом отримано її дочкою ОСОБА_3 22.01.2008 року. Згідно виданих свідоцтв, спадкове майно складається з права приватної власності на будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_2, та земельної ділянки площею 542,00 м2 .

Відповідно до статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти органів місцевого самоуправління, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства визнаються недійсними в судовому порядку.

Рішенням Конституційного Суду України від 16.04.2009 у справі № 1-9/2009 за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини 2 статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини 14 статті 46, частин 1, 10 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), постановлено, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Як встановлено судом, Рівненська міська рада рішенням від 03.06.1999 року № 146 передала у приватну власність ОСОБА_2 та ОСОБА_3 земельні ділянки. Дане рішення Рівненської міської ради покладено в основу рішення Рівненського міського суду від 20.11.2002 року, яким проведено виділ належних на праві власності земельних ділянок в натурі між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 На час прийняття Рівненською міською радою рішення від 27.10.2005 року, ОСОБА_6 на підставі рішення Рівненського міського суду від 20.11.2002 року був отриманий державний акт на право власності на земельну ділянку.

Отже, таке рішення є ненормативним правовим актом одноразового застосування та вичерпало свою дію фактом його виконання, тому не може бути в подальшому скасоване чи змінене органом місцевого самоврядування.

Вносячи рішенням № 1692 від 27.10.2005 року зміни до прийнятого у 1999 році рішення № 146, міська рада, фактично нівелювала судове рішення від 20.11.2002 року, яке ґрунтується на рішенні від 03.06.1999 року № 146.

Враховуючи, що рішення Рівненської міської ради від 03.06.1999 року № 146 є актом, який вичерпує свою дію фактом його виконання, і тому воно не може бути скасовано чи змінено відповідачем після його виконання, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_3 щодо визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення є законними та обґрунтованими, а виданий ОСОБА_2 на підставі зазначеного рішення державний акт на право власності на земельну ділянку слід визнати недійсним.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду апеляційної інстанції є законним і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Рівненської міської ради про скасування рішення Рівненської міської ради від 27.10.2005 року № 1692 та державного акту на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_1 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому статтями 235 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: О.Є. Донець

Т.С. Розваляєва

Т.А. Чумаченко