Постанова № 48126005, 21.07.2015, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.07.2015 Справа №607/2181/15-а

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі: головуючого - суддіСтельмащука П.Я.,

при секретаріЖара М.Т.;

за участю позивача ОСОБА_1;

представника відповідача ОСОБА_2;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі про визнання протиправною відмови відповідача від 15.01.2015р. за №3/к-11 в зарахуванні позивачу періоду роботи з 20.11.1998р. по 30.07.1999р. до страхового стажу на посаді касира обмінного пункту товариства з обмеженої відповідальністю торгово-фінансова компанія «Магер» та зобовязання відповідача зарахувати позивачу період роботи з 20.11.1998р. по 30.06.1999р. до страхового стажу на посаді касира обмінного пункту товариства з обмеженою відповідальністю торгово-фінансова компанія «Магер».

Обґрунтовуючи позов позивач покликається на те, що 23.07.2014р. їй виповнилось 55 років і згідно статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» вона має право на пенсію. Позивач звернулась до відповідача із заявою про зарахування періоду роботи з 20.11.1998р. по 30.06.1999р. до страхового стажу на посаді касира обмінного пункту ТзОВ ТФК «Магер», однак отримала лист від 13.01.2015р. за №3/к-11, яким їй відмовлено у зарахуванні цього стажу, так як запис в трудовій книжці містить виправлення. Для підтвердження трудового стажу запропоновано подати довідку, яка б підтверджувала факт роботи у ТзОВ ТФК «Магер» у зазначений період. Вважає такі дії відповідача протиправними, так як трудова книжка є тим документом, який підтверджує стаж роботи. Окрім того, ТзОВ ТФК «Магер» на даний час не існує, архівних матеріалів щодо вказаного товариства немає.

В судовому засіданні позивач позов підтримала з підстав наведених в позовній заяві та наданих суду усних поясненнях, просить задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні позову не визнав, подав суду письмові заперечення та усні пояснення, згідно яких вважає, що відповідач протиправних дій не чинив, а діяв у межах чинного законодавства. А саме, відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» до заяви про призначення пенсії додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою КМУ від 12.08.1993р. за №637. Відповідно до цього Порядку основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки з наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Оскільки у трудовій книжці позивача, у записі №18 є виправлення у даті прийняття на роботу, тому для зарахування даного періоду до страхового стажу необхідно надати підтверджуючі документи. Проте, з боку позивача жодних документі, які б підтвердили достовірність запису у трудовій книжці не надходило. Просить відмовити у задоволенні позову.

Згідно статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до статті 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.

Згідно п. 4 ч. 1 статті 18 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Заслухавши пояснення присутніх учасників справи, дослідивши матеріали адміністративної справи та оцінивши подані докази, суд встановив наступні обставини.

Позивач ОСОБА_1, 23.07.1959р.н., наказом №52-к від 20.11.1998р. була прийнята на роботу на посаду касира обмінного пункту ТзОВ торгово-фінансова компанія «Магер».

Наказом №56 від 30.06.1999р. позивач звільнена з даної роботи за власним бажанням відповідно до статті 38 КЗпП України.

Дані обставини встановлені із записів 23, 24 у трудовій книжці позивача.

Також ці обставини підтверджуються показами допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_3, який працював разом із позивачем у вищевказаному товаристві. Також повідомив, що на даний час товариство ліквідоване.

Листом №3/к-11 від 13.01.2015р. відповідач відмовив позивачу у зарахуванні до страхового стажу вищевказаного періоду роботи у ТзОВ ТФК «Магер».

Судом береться до уваги лише первинний запис про місяць звільнення, а саме червень (згідно запису «06»), так як виправлення на липень (згідно виправлення «07») не застережене належним чином.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до переконання про обґрунтованість позовних вимог, підтвердження їх матеріалами справи та необхідність часткового задоволення позову.

Відповідно до ч. 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Позивачем надано трудову книжку, у якій містяться відповідні записи про роботу позивача у ТзОВ ТФК «Магер».

Тому посилання відповідача на Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою КМУ №637 від 12.08.1993р. є необґрунтованим та судом відхиляється.

Судом береться до уваги лише первинний запис про місяць звільнення, а саме червень (згідно запису «06»), так як виправлення на липень (згідно виправлення «07») не застережене належним чином відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України №58 від 29.07.1993р.

Згідно статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Статтею 8 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч. 2 статті 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобовязання відповідача вчинити певні дії. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Судом на підставі записів трудової книжки позивача та показань свідка встановлено, що позивач працювала з 20.11.1998р. по 30.06.1999р. на посаді касира обмінного пункту товариства з обмеженою відповідальністю торгово-фінансова компанія «Магер», а тому відмову управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі, викладену у листі №3/к-11 від 13.01.2015р., у зарахуванні ОСОБА_1 періоду роботи з 20.11.1998р. по 30.06.1999р. до страхового стажу слід визнати протиправною та зобовязати управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 20.11.1998р. по 30.06.1999р. до страхового стажу на посаді касира обмінного пункту товариства з обмеженою відповідальністю торгово-фінансова компанія «Магер».

Позовна вимога в частині зобовязання відповідача зарахувати позивачу період роботи по 30.07.1999р. не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні, а тому у цій частині позову слід відмовити.

Згідно ч. 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Так як рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним витрати в сумі 73,08 грн. судового збору.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 11, 17, 18, 71, 72, 86, 94, 159-163, 186, 254 КАС України, суд, -

постановив:

Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі, викладену у листі №3/к-11 від 13.01.2015р., у зарахуванні ОСОБА_1 періоду роботи з 20.11.1998р. по 30.06.1999р. до страхового стажу.

Зобовязати управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 20.11.1998р. по 30.06.1999р. до страхового стажу на посаді касира обмінного пункту товариства з обмеженою відповідальністю торгово-фінансова компанія «Магер».

У задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 73,08 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий П.Я.Стельмащук