Постанова № 48122131, 03.07.2014, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/3005/2014-а

2-а/219/197/2014

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2014 року

Суддя Артемівського міськрайонного суду Донецької області Шевченко Л.В., розглянувши у скороченому провадженні в м. Артемівську справу адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Артемівської міської ради Донецької області про визнання бездіяльності протиправною, зобов?язання здійснити нарахування та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з грудня 2013 року по травень 2014 року в розмірі 10 558,74 грн., -

В С Т А Н О В И В:

02.06.2014 року ОСОБА_1 звернулась до Артемівського міськрайонного суду Донецької області з адміністративним позовом, в якому просить: визнати протиправною бездіяльність УПСЗН Артемівської Артемівської міської ради Донецької області, щодо не нарахування та невиплати їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з грудня 2013 року по травень 2014 року у розмірі прожиткового мінімуму на дитину віком до 6 років щомісячно; зобовязати відповідача здійснити нарахування допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з грудня 2013 року по травень 2014 року у розмірі прожиткового мінімуму на дитину віком до 6 років щомісячно та стягнути з відповідача 10 558,74 грн., посилаючись на те, що відповідач протягом спірного періоду часу неправомірно виплачував їй, як застрахованій особі, допомогу по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку в розмірі по 260,00 грн. на місяць, за період грудень 2013 р.- лютий 2014 р., в розмірі 348,42 грн. за період березень-травень 2014 р., тобто в неналежному розмірі, чим порушив її права на гарантовану державою матеріальну підтримку материнства та належний соціальний захист. Позов обґрунтований приписами ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням». Також позивач просила стягнути з УПСЗН Артемівської міської ради Донецької області на свою користь судовий збір в сумі 182,70 грн., який вона сплати при подачі адміністративного позову.

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду від 02.06.2014 р. за даним позовом було відкрито скорочене провадження.

Відповідач надав суду заперечення проти позову, в яких позовні вимоги не визнав в повному обсязі та зазначив, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років була призначена відповідно до Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сімям з дітьми» від 27.12.2001 року № 1751. Також відповідач вказує, що позивач отримує допомогу на дітей у розмірі 130 грн. щомісячно відповідно до її заяв з 28.02.2012 року по 12.01.2015 року на сина ОСОБА_2, та з 02.09.2013 року по 20.06.2016 року на доньку ОСОБА_3, тобто у розмірі передбаченому діючим законодавством. Позивачу було розяснено, що відповідно до законодавства вона може звернутися до управління в подальшому для оформлення допомоги по догляду за дитиною в підвищеному розмірі, але вона не зверталась та не надавала документи, визначені ч.3 п.22 Постанови № 1751. З посиланням на Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, від 26.12.2011 року № 20-рп/2011, від 25.01.2012 року № 3-рп/2012 та вважаючи, що управління не фінансується, не є розпорядником коштів і не має можливості призначати допомогу по догляду за дитиною до 3-х років у розмірі прожиткового мінімуму, просить відмовити в позові. Відповідач просить розглянути справу за його відсутності.

Оцінивши повідомлені сторонами обставини, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Позивач згідно свідоцтва про народження серії 1-НО № 527811 /а. с. 15/ є матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та згідно свідоцтва про народження серії 1-НО № 527794 /а. с. 14/ є матір'ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, тобто має двох дітей до 3х років, у зв'язку з чим перебуває на обліку у відповідача та отримує грошову допомогу відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми». Згідно довідки за період з 01.12.2013 року по з1.05.2014 року відповідачем на двох дітей виплачено допомогу в сумі 1825,26 грн. /а. с. 12/.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення встановлений Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Статтею 5 цього Закону визначено, що всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника).

Таким чином, відповідач у справі - орган владних повноважень, на якого чинним законодавством покладений обов'язок щодо нарахування та виплати допомоги сім'ям з дітьми до досягнення нею трирічного віку.

Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Статтею 3 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", при цьому зазначений закон не передбачає обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги.

Статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Статтею 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено, що порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

При цьому, з аналізу цієї норми не вбачається, що Кабінету Міністрів України делеговані функції щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", і Законом України "Про Державний бюджет України на 2012 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2013 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" не встановлювалось на 2011 р., 2012 р., 2013 р., 2014 р. іншій, ніж у Законі № 2240-III розмір допомоги, а положення постанови КМУ № 1751 "Про порядок призначення та виплати державної допомоги сім`ям з дітьми" від 27.12.2001 р. було затверджене саме на виконання Закону № 2811-ХІІ "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (п. 1).

Аналогічна позиція висловлена Верховним судом України в постанові від 25 грудня 2012 року.

За приписами частини другої статті 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Позивач просить провести перерахунок та призначити допомогу по догляд за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку у відповідності до прожиткового мінімуму.

До 01 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" - правовідносини щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку регулювалися Законом № 2811-ХII, дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом України від 18 січня 2001 року № 2240-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (далі - Закон № 2240-III), який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб. Розмір допомоги також визначався цими законами.

Зокрема, частиною першою статті 15 Закону № 2811-ХII передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Пунктами 23, 25 розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" були внесені відповідні зміни до Закону № 2811-ХII та Закону № 2240-III. Зокрема, змінами до статті 13 Закону № 2811-ХII, його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону № 2240-III було виключено статті 40-44.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнано неконституційними низку положень Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", в тому числі й пункту 25 розділу II цього Закону щодо виключення статей 40-44 Закону № 2240-III.

Пунктом 2 розділу ІІІ Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року. Таким чином, з 01 січня 2009 року відновили свою дію статті 13-15 Закону № 2811-ХII.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 5 червня 2012 року № 4901-VI, який набув чинності з 1 січня 2013 року, зі змінами та доповненнями до нього, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо виконання судових рішень» від 19.09.2013 року № 583-VII виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду. Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що ст. 13 Конвенції гарантує наявність на національному рівні засобу правового захисту для реалізації прав і свобод, у якій би формі вони не забезпечувалися у національному правовому полі. Суд також підкреслив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»).

Держава Україна несе обов'язок перед заінтересованими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. При чому, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України - суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що в порушення вищевказаного законодавства відповідачем сплачено 1 825,26 грн., а з урахуванням того, що прожитковий мінімум для дитини віком до 6 років з 01.12.2013 року становить 1032 грн., то позивачу належить до сплати 1 2384 грн. Таким чином недоплата допомоги по догляду за дитиною до 3-х років становить 10 558,74 грн. на двох дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_2.

Відтак, беручи до уваги все вищевикладене, всебічно і повно проаналізувавши норми законодавства, діючі на час виникнення спірних правовідносин, а також з'ясувавши всі фактичні обставини, що були предметом розгляду у даній справі, об'єктивно оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази, які мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, в їх сукупності, - суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову визнання неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Артемівської міської ради Донецької області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку в період з грудня 2013 року по травень 2014 року в розмірі прожиткового мінімуму на дитину віком до 6 років щомісячно; зобовязання Управління праці та соціального захисту населення Артемівської міської ради Донецької області здійснити перерахунок ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення ними трирічного віку за період з грудня 2013 року по травень 2014 року в розмірі прожиткового мінімуму на дитину віком до 6 років щомісячно; стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Артемівської міської ради на користь на користь ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення ними трирічного віку за період з грудня 2013 року по травень 2014 року в розмірі прожиткового мінімуму на дитину віком до 6 років щомісячно з урахуванням фактично виплачених сум, що по своїй суті, є практичним способом та ефективним механізмом захисту прав позивача, який відповідатиме принципу верховенства права. Згідно статті 94 КАС України судові витрати в сумі 73,08 грн. покласти на відповідача. Судовий збір в сумі 109,62 грн. повернути позивачу.

Згідно статті 256 КАС України допустити негайне виконання постанови суду у справі в межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.ст. 7-12, 86, 94,161-162, 163,167, 183-2 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Артемівської міської ради Донецької області про визнання бездіяльності протиправною, зобов?язання здійснити нарахування та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Артемівської міської ради Донецької області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення ними трирічного віку з 01.12.2013 року по 01.05.2014 року в розмірі прожиткового мінімуму на дитину віком до 6 років щомісячно.

Зобовязати Управління праці та соціального захисту населення Артемівської міської ради Донецької області здійснити перерахунок ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01.12.2013 року по 01.05.2014 року в розмірі прожиткового мінімуму на дитину віком до 6 років щомісячно.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Артемівської міської ради (84500, м. Артемівськ, вул. Горбатова, 57) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, (м.Артемівськ Донецької області, вул. Корсунського, 48, ІПН НОМЕР_1) недоотриману щомісячну державну допомогу по догляду за дитиною, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, до досягнення ними трирічного віку за період з 01.12.2013 року по 01.05.2014 року в розмірі прожиткового мінімуму на дитину віком до 6 років щомісячно з урахуванням фактично виплачених сум (в розмірі 10 558,74 грн.).

Допустити негайне виконання постанови суду у справі в у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Артемівської міської ради (84500, м. Артемівськ, вул. Горбатова, 57) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, (м. Артемівськ Донецької області, вул. Корсунського, 48, ІПН НОМЕР_1) судовий збір в сумі 73,08 грн.

Зайво сплачений згідно квитанції від 31.05.2014 року судовий збір в сумі 109,62 грн. повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя Л.В.Шевченко