Ухвала суду № 48120346, 04.08.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2015 року м. Київ К/800/54910/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

при секретарі Калініні О.С.

за участю представників сторін:

позивача - Волошина В.Ю., Войніч О.П.

відповідача - Шкодича Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2014

у справі № 826/7714/14

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві № 68726552202 від 23.05.2014.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.07.2014 у задоволенні позовних вимог відмовлено, з мотивів правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2014 постанову суду першої інстанції скасовано; позов задоволено; скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції, як таку, що прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Позивач в запереченнях на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення апеляційного адміністративного суду - без змін, як таке, що прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права.

Представником відповідача в судовому засіданні заявлено клопотання про заміну відповідача, у зв'язку із реорганізацією, із Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на правонаступника - Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Відповідно до ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Суд касаційної інстанції, розглянувши заявлене клопотання, дійшов висновку про його задоволення.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної планової виїзної перевірки ТДВ «Експрес Страхування» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2013, валютного законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2013, складено акт № 385/26-55-22-02/36086124 від 06.05.2014, в якому зафіксовано порушення, зокрема: пп. 135.5.15 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток від діяльності іншої, ніж страхова на загальну суму 680 864 грн., у т.ч.: 1 кв. 2012 року на суму 7 957 грн., за 3 кв. 2012 року 16 378 грн., за 4 кв. 2012 року 214 430 грн., за 2013 року на суму 442 099 грн.

На підставі результатів проведеної перевірки 23.05.2014 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 68726552202 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 849 631 грн., в т.ч.: 679 705 грн. основного платежу та 169 926 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Актом перевірки встановлено не включення товариством до складу «інших доходів», які приймають участь у розрахунку оподаткованого прибутку за загальною ставкою, грошові кошти, отримані від контрагентів, «страховими посередниками» для яких являлися посередники, винагорода яким становила: фізичним особам у розмірі 32-40% від страхового платежу, банкам-посередникам (агентам) - 73% та 90% за 2012-2013 роки суму 3 463 816 грн., у тому числі: за 1 кв. 2012 року на суму 37 892 грн., за 3 кв. 2012 року 77 992 грн., за 4 кв. 2012 року 1 021 093 грн., за 2013 рік на суму 2 326 839 грн.

Вказана винагорода сплачена на підставі договорів доручення:

- № СК/1220-50-10 від 01.06.2012 з ПАТ «Укрсиббанк» у сумі 760 242,56 грн. за сприяння в укладенні договорів страхування за видом страхування - добровільне страхування від нещасних випадків;

- б/н від 02.01.2013 з ПАТ «Укрсиббанк» у сумі 658 825,15 грн., за видом страхування - добровільне страхування від нещасних випадків;

- № 34/1 від 31.05.2011 про співробітництво з ПАТ «Укрсиббанк» у сумі 155 422 грн. за сприяння в укладанні договорів страхування за видами страхування від нещасного випадку, страхування майна;

- № 10/АС від 23.11.2012 з СПД «ОСОБА_5» у сумі 463 331 грн. за сприяння в укладенні договорів страхування за видами страхування добровільне медичне страхування, страхування майна, страхування від нещасного випадку.

На думку податкового органу правочини між ТДВ «Експрес Страхування» та контрагентами здійснені без мети настання реальних наслідків страхування та не забезпечують реальний захист прийнятих ризиків.

На підтвердження факту виплати страхового відшкодування позивачем було надано до суду першої інстанції страхові акти за 2013-2014 роки, картки рахунків та банківські виписки по рахунках.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що отримання ТДВ «Експрес Страхування» грошових коштів від контрагентів, «страховими посередниками» для яких являлись посередники, винагорода яких становила понад 32% від «страхового платежу» за 2012-2013 роки на суму 3 463 816 грн. є отриманням доходів з інших джерел.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, апеляційний адміністративний суд мотивував своє рішення тим, що належним чином оформлені первинні документи підтверджують факт здійснення господарських операцій позивача за договорами з контрагентами; чинне законодавство не містить обмежень щодо розміру винагороди, яку страховик може виплачувати агентам, іншим посередникам, особам, які надають послуги із сприяння в укладенні договорів страхування, за добровільними видами страхування.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору (ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування»).

Згідно зі ст. 17 зазначеного Закону правила страхування розробляються страховиком для кожного виду страхування окремо і підлягають реєстрації в Уповноваженому органі при видачі ліцензії на право здійснення відповідного виду страхування. Правила страхування повинні містити: предмет договору страхування; порядок визначення розмірів страхових сум та (або) розмірів страхових виплат; страхові ризики; виключення із страхових випадків і обмеження страхування; строк та місце дії договору страхування; порядок укладення договору страхування; права та обов'язки сторін; дії страхувальника у разі настання страхового випадку; перелік документів, що підтверджують настання страхового випадку та розмір збитків; порядок і умови здійснення страхових виплат; строк прийняття рішення про здійснення або відмову в здійсненні страхових виплат; причини відмови у страховій виплаті або виплаті страхового відшкодування; умови припинення договору страхування; порядок вирішення спорів; страхові тарифи за договорами страхування іншими, ніж договори страхування життя; страхові тарифи та методику їх розрахунку за договорами страхування життя; особливі умови.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що укладені між товариством та страхувальниками договори відповідають вимогам Закону України «Про страхування».

Відповідно до пп. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з п. 135.1 ст. 135 зазначеного Кодексу доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Інші доходи включають: інші доходи платника податку за звітний податковий період (пп. 135.5.15 п. 135.5 ст. 135 ПК України).

Відповідно до пп. 156.1.1 п. 156.1 ст. 156 Податкового кодексу України до доходів страховика, крім доходів, передбачених статтями 135 і 136 цього Кодексу, належать також доходи від страхової діяльності. Для цілей оподаткування під доходом від страхової діяльності розуміється сума доходів страховика, нарахована протягом звітного періоду, у тому числі (але не виключно) у вигляді: 1) страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, нарахованих страховиком за договорами страхування, співстрахування і перестрахування ризиків на території України або за її межами протягом звітного періоду, зменшених з урахуванням вимог цього підпункту на суму страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, нарахованих страховиком за договорами перестрахування. При цьому страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами співстрахування включаються до складу доходів страховика (співстраховика) тільки в розмірі його частки страхової премії, передбаченої договором співстрахування; 2) інвестиційного доходу, нарахованого страховиком від розміщення коштів резервів страхування життя; 3) суми винагород, належних страховику за укладеними договорами страхування, співстрахування, перестрахування; 4) доходів від реалізації права регресної вимоги страховика до страхувальника або іншої особи, відповідальної за заподіяні збитки в частині перевищення над виплаченими страховими відшкодуваннями; 5) нарахованих відсотків на депоновані премії за ризиками, прийнятими у перестрахуванні; 6) суми санкцій за невиконання умов договору страхування, визначеної боржником добровільно або за рішенням суду; 7) суми винагород, нарахованих страховиком за надання ним послуг сюрвейєра, аварійного комісара та аджастера, страхового брокера та агента; 8) суми повернення частки страхових платежів (внесків, премій) за договорами перестрахування у разі їх дострокового припинення; 9) винагород і тантьєм (форм винагороди страховика з боку перестраховика) за договорами перестрахування; 10) інших доходів, нарахованих страховиком у межах страхової діяльності.

Таким чином, враховуючи вказані норми законодавства суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про правомірність віднесення позивачем страхових платежів, отриманих за договорами страхування до доходів страховика від страхової діяльності.

Враховуючи викладене, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Допустити заміну по даній справі відповідача - Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві її правонаступником - Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний