Ухвала суду № 48120337, 04.08.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" серпня 2015 р. м. Київ К/800/68737/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Голубєвої Г.К.

Суддів Лосєва А.М.

Сіроша М.В.,

при секретарі судового засідання: Чайці О.С.

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2014 року

та постанову Київського окружного адміністративного суду від 26.09.2014 року

у справі № 810/5497/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фора"

до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2014 року, позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Свої позовні вимоги мотивував тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, на думку позивача, прийняті відповідачем з порушенням норм матеріального права та не відповідають вимогам закону, висновки податкового органу відносно факту вчинення підприємством правопорушення є помилковими.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2014 року позов задоволено; податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області від 26.06.2014 року №0001362201, 10.07.2014 року №0001492200 та 10.07.2014 року №0001502200 визнано протиправними та скасовано.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

У подальшому 27 липня 2015 року від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з досягненням податкового компромісу.

Також аналогічні клопотання подано до суду позивачем 28 липня 2015 року та 04 серпня 2015 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дослідивши доводи касаційної скарги та доводи клопотань, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку щодо наявності підстав для визнання рішення судів попередніх інстанцій такими, що втратили законну силу із закриттям провадження у справі, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до статті 219 Кодексу адміністративного судочинства України Позивач може відмовитися від адміністративного позову, а сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення касаційного розгляду.

Відповідно до пункту 112 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України підставою для примирення сторін на будь-якій стадії процесу є досягнення податкового компромісу щодо сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств відповідно до підрозділу 92 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Таким чином, законом встановлено, що досягнення податкового компромісу є підставою для примирення сторін, в тому числі під час касаційного перегляду справи.

Відтак, установленню підлягає факт досягнення сторонами по справі податкового компромісу відповідно до підрозділу 92 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Так, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу» від 25 грудня 2014 року № 63-VIII, який набрав чинності 17 січня 2015 року, передбачене право застосування сторонами процедури податкового компромісу, яке, зокрема, поширюється на неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового оскарження.

Відповідно до п. 1 підрозділу 92 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу.

Сума заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість сплачується в розмірі 5 відсотків такої суми. При цьому 95 відсотків суми заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість вважаються погашеними, штрафні санкції не застосовуються, пеня не нараховується (п. 2 цього ж підрозділу).

Досягнення податкового компромісу у такому разі здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу. У таких випадках днем узгодження платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу. У разі несплати платником податків такого податкового зобов'язання у сумі, визначеній пунктом 2 цього підрозділу, таке податкове зобов'язання вважається неузгодженим (п. 7 підрозділу 92 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 8 цього ж підрозділу, податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків узгоджених податкових зобов'язань згідно із цим підрозділом.

Після досягнення податкового компромісу згідно із цим підрозділом такі зобов'язання не підлягають оскарженню та їх розмір не може бути змінений в інших податкових періодах.

Матеріали справи містять заяву позивача про застосування податкового компромісу від 15.04.2015р. №15/04-15 та рішення податкового органу від 28.04.15р. №10830/10/28-10-39-1-11. У свою чергу Товариство з обмеженою відповідальністю "Фора" платіжними дорученнями від 07.05.2015 року №2853195 та №2853196 сплачено суму податкового зобов'язання у розмірах, встановлених законодавством.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справі закривається, якщо сторони досягли примирення.

Статтею 219 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач може відмовитися від адміністративного позову, а сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення касаційного розгляду.

У разі відмови від адміністративного позову або примирення сторін суд касаційної інстанції постановляє ухвалу відповідно до вимог статей 112 і 113 цього.

Згідно із частиною третьою статті 113 Кодексу адміністративного судочинства України у разі примирення сторін суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі, у якій фіксуються умови примирення. Умови примирення не повинні суперечити закону або порушувати чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Згідно з ч.2 ст.228 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції визнає законні судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закриває провадження у справі, якщо після їх ухвалення виникли обставини, які є підставою для закриття провадження у справі, та ці судові рішення ще не виконані.

За наведених обставин, Вищий адміністративний суд України визнає ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2014 року та постанову Київського окружного адміністративного суду від 26.09.2014 року у справі № 810/5497/14 такими, що втратили законну силу і закриває провадження у справі

Керуючись статтями 113, 157, 160, 219, 228, пунктом 112 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Задовольнити клопотання Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фора" про закриття провадження у справі у зв'язку з примиренням сторін шляхом досягнення податкового компромісу.

Визнати ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2014 року та постанову Київського окружного адміністративного суду від 26.09.2014 року у справі № 810/5497/14 такими, що втратили законну силу.

Провадження у справі № 810/5497/14 закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий підписГолубєва Г.К.Судді підписЛосєв А.М. підписСірош М.В.