Ухвала суду № 48116308, 29.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2015 року м. Київ К/800/52839/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г., Голяшкіна О.В., Кравцова О.В.,

секретар судового засідання - Ярош Д.В.,

за участю представників:

від позивача - Загорець Т.О.,

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса»

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 липня 2014 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2014 року

у справі №826/8580/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальності «Дієса»

до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області

про визнання протиправними дій та скасування постанови, -

ВСТАНОВИЛА:

В червні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Дієса» (далі по тексту ТОВ «Дієса») звернулось до суду з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області (далі по тексту Інспекція), яким просило визнати протиправними дії відповідача при проведенні позапланової перевірки магазину ТОВ «Дієса» за адресою м.Донецьк, вул. 50-річчя СРСР, 151-в та скасувати постанову про накладення штрафних санкцій від 12.05.2014 року № 953.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 липня 2014 року у справі №826/8580/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2014 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Обґрунтовуючи свою правову позицію, окружний та апеляційний адміністративні суди виходили з недоведеності позивачем своїх вимог, оскільки в процесі розгляду справи не встановлено порушень Інспекцією вимог чинного законодавства під час проведення позапланової перевірки, натомість ТОВ «Дієса» здійснювало реалізацію продукції без необхідної, доступної та своєчасної інформації. Отже, постанова про накладення штрафних санкцій на позивача від 12.05.2014 року № 953 є законною та обґрунтованою.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ТОВ «Дієса» звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить вищезазначені судові рішення скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм статті 15, 23 Закону України «Про захист прав споживачів», статей 71, 72 Кодексу адміністративного судочинства України, наданої ними правової оцінки обставин у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі звернення Спілки захисту прав споживачів Солом'янського району міста Києва, наказу від 27 листопада 2013 року №624, направлення від 27 листопада 2013 року № 03-3091 та згоди Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів від 26 листопада 2013 року № 03/7-11105-2013 Інспекцією проведено позапланову виїзну перевірку магазину позивача по вул. 50-річчя СРСР, 151-в в м.Донецьк.

В ході проведення перевірки були виявлені порушення вимог законодавства та складений акт № 007151.

Згідно вказаного акту встановлена реалізація товарів, на яких відсутня необхідна, доступна, достовірна та своєчасна інформація про товар у будь-які наочній формі, що позбавляє покупця можливості свідомого і компетентного вибору цього товару. Цим порушено статті 15 Закону України "Про захист прав споживачів", пункту 21 Порядку проведення торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживачів товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року № 833.

Перелік товару відображений в пунктах 1-20 таблиці даного акту додатку №7.

На підставі викладеного відповідачем прийнято постанову про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів", від 12 травня 2014року № 953, якою на ТОВ "Дієса" накладено штраф в розмірі 70 309,83 грн.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 26 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів», спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів.

Держспоживінспекція та її територіальні органи в межах наданих їм повноважень у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право перевіряти суб'єкти господарювання сфери торгівлі і послуг.

Згідно зі статтею 6 Закону України «Про захист прав споживачів» однією з підстав для здійснення позапланових заходів є звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства.

У відповідності до частини 1 статті 24 Закону України «Про захист прав споживачів» з метою захисту своїх законних прав та інтересів споживачі мають право об'єднуватися у громадські організації споживачів (об'єднання споживачів).

Частиною 1 статті 25 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено право об'єднань споживачів сприяти відповідним державним органам у здійсненні контролю за якістю продукції та обслуговування.

Відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 24 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», органи ринкового нагляду проводять позапланові перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів за зверненнями споживачів (користувачів) відповідної продукції, а також органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад, правоохоронних органів, громадських організацій споживачів (об'єднань споживачів), у яких міститься інформація про розповсюдження продукції, що завдала шкоди суспільним інтересам чи має недоліки, що можуть завдати такої шкоди, і відсутня інформація, за якою виробника такої продукції може бути ідентифіковано, але міститься інформація, за якою може бути встановлено розповсюджувача, у якого було придбано (виявлено) таку продукцію.

Спілка захисту прав споживачів Солом'янського району міста Києва має право звертатися до Держспоживінспекції, а остання зобов'язана відреагувати на таке звернення в межах наданих їй повноважень.

Зазначена правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 28 квітня 2015 року, яка в силу положень частини 1 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковою для врахування.

Враховуючи викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про законність проведеної Інспекцією перевірки магазину ТОВ «Дієса» по вул. 50-річчя СРСР, 151-в в м.Донецьк, оскільки підставою для її проведення слугувало звернення об'єднання споживачів та Держспоживінспекція України повинна була відреагувати на нього.

Стосовно фактичної сторони виявлених порушень статті 15 Закону України "Про захист прав споживачів", пункту 21 Порядку проведення торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживачів товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року № 833, колегія суддів зазначає наступне.

Як визначено пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону України "Про захист прав споживачів", споживач під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця).

Згідно статті 15 Закону України "Про захист прав споживачів", споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.

Інформація про продукцію повинна містити:

1) назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються;

2) найменування нормативних документів, вимогам яких повинна відповідати вітчизняна продукція;

3) дані про основні властивості продукції, а щодо продуктів харчування - про склад (включаючи перелік використаної у процесі їх виготовлення сировини, в тому числі харчових добавок), номінальну кількість (масу, об'єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт;

4) відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами;

5) позначку про наявність або відсутність у складі продуктів харчування генетично модифікованих компонентів;

6) дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції;

6-1) виробник (продавець) у разі виявлення недостовірної інформації про продукцію (якщо вона не шкодить життю, здоров'ю або майну споживача) протягом тижня вилучає цю продукцію з продажу та приводить інформацію про неї до відповідності.

7) дату виготовлення;

8) відомості про умови зберігання;

9) гарантійні зобов'язання виробника (виконавця);

10) правила та умови ефективного і безпечного використання продукції;

11) строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій;

12) найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

Стосовно продукції, яка підлягає обов'язковій сертифікації, споживачеві повинна надаватись інформація про її сертифікацію.

Відповідно до пункту 7 частини 23 статті 23 Закону "Про захист прав споживачів", у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Системно аналізуючи наведені норми, суд касаційної інстанції наголошує, що споживач має право на одержання інформації про продукцію, яка повинна бути забезпечена суб'єктом господарювання у сфері торговельного обслуговування. За ненадання інформації про продукцію передбачена відповідальність у вигляді штрафу.

Як вбачається з матеріалів справи, Інспекцією під час проведення перевірки встановлено реалізацію позивачем товару за відсутності будь-якого маркування у будь-якій наочній формі.

Протилежного касаційною скаргою не доведено.

Враховуючи, що ТОВ «Дієса» допустило правопорушення у сфері захисту прав споживачів, а саме реалізовувалася продукція за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про неї, прийняття Інспекцією постанови про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів", є правомірним.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що судами правозастосування відбулось із дотримання норм діючого законодавства та з повним, достовірним, неупередженим та об'єктивним з'ясуванням обставин справи.

Відповідно статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 липня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2014 року у справі №826/8580/14 - залишити без змін.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: