Ухвала суду № 48116245, 30.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2015 року м.Київ К/800/2932/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Маслій В.І.,

Стрелець Т.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОПЕКС» до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про визнання незаконними рішення про коригування митної вартості товару,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОПЕКС» звернулося з позовом до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, в якому просило визнати незаконними рішення про коригування митної вартості товарів від 04 березня 2014 року №100260002/2014/230008/2 та від 11 червня 2014 року № 100260002/2014/230025/2.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив про безпідставність винесення відповідачем рішень про коригування митної вартості та її визначення за резервним методом, оскільки ним надано всі необхідні документи для визначення митної вартості товару за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Вважає, що прийняті відповідачем рішення про визначення митної вартості є незаконними та необґрунтованими.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року, позов задоволено повністю.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані неправомірністю коригування митницею митної вартості із застосуванням резервного методу, оскільки подані позивачем основні та додаткові документи містили всю необхідну інформацію про вартість товару та транспортних послуг, реквізити, необхідні для ідентифікації товару, а відповідачем не доведено та не надано жодних переконливих доказів того, що документи, подані позивачем до митного оформлення, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Суди дійшли висновку про порушення відповідачем при прийнятті рішень про коригування митної вартості товарів вимог митного законодавства України.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Київська міська митниця ДФС звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить судові рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову.

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що дії митниці щодо коригування митної вартості товару є законними та такими, що відповідають нормам чинного законодавства України, оскільки надані позивачем документи мали розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Заперечення а касаційну скаргу не надходили.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОПЕКС» на підставі укладеного 07 серпня 2012 року з Підприємством «Caradon Polska Sp. z.o.o» зовнішньоекономічного контракту №1/08/2012/UKR та додаткових угод від 20 червня 2013 року №1, від 27 листопада 2013 року №2 та від 15 січня 2013 року №3 придбав на мовах FOB FCA-CRACOW (Інкотермс -2000) товар (радіатори сталеві) в кількості та асортименті, згідно Інвойсам.

Позивачем з метою митного оформлення товарів подані до митниці електронні митні декларації від 03 березня 2014 року №100260002/2014/168297 та від 10 червня 2014 року №100260002/2014/170150, відповідно до яких митна вартість визначена за ціною договору (контракту), тобто за основним (першим) методом визначення митної вартості товарів.

Для митного оформлення товарів за декларацією 03 березня 2014 року №100260002/2014/168297 декларантом подано митному органу: картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами, від 05 грудня 2012 року № 100/2012/0007767; міжнародну автомобільну накладну (CMR) № 553171 від 26 лютого 2014 року; платіжні документи, що підтверджують вартість товару від 05 лютого 2014 року № 0502/С4, від 11 лютого 2014 року №1102/С1, № 1102/С2 від 11 лютого 2014 року, від 22 січня 2014 року №2201/С6, №2602/А55; довідку про транспортні витрати від 27 лютого 2014 року; каталог виробника товару; виписки з бухгалтерської документації (№ 146, № 154, № 175, № 287, № 77); прайс-лист виробника товару; документ, що містить інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини від 03 березня 2014 року; рахунок-фактуру (інвойс) №004/02/2014/DEX від 26 лютого 2014 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу від 07 серпня 2012 року №1/08/2012/UKR; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 20 червня 2013 року № 1; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 27 листопада 2013 року № 2; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 15 січня 2014 року № 3; договір від 30 січня 2012 року № 157; договір від 22 вересня 2013 року №220801; договір доручення від 27 лютого 2013 року №1379; договір про перевезення від 01 листопада 2013 року №01/11; договір про перевезення від 02 лютого 2014 року № 05022014; інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару від 26 лютого 2014 року № 2730; сертифікат про походження товару PL/MF/AE 0148126; лист ISG від 03 березня 2014 року; переклад експортної декларації від 26 лютого 2014 року; копію митної декларації країни відправлення від 26 лютого 2014 року №14РL351010E0012990; митну декларація, за якою було відмолено у випуску товарі, від 03 березня 2014 року № 100260002/2014/168297.

Під час здійснення митного контролю за вказаною декларацією митним органом встановлено, що надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та містять певні розбіжності, а саме: у п.1 контракту від 07 серпня 2012 року № 1/08/2012/UKR зазначено, що інвойси є невід'ємною частиною контракту, при цьому у п.2 вказано, що ціна зазначається в додатках, але у додатках від 20 червня 2013 року № 1, від 27 листопада 2013 року № 2 та від 15 січня 2014 року № 3 до контракту, які надані до митного оформлення, відомостей щодо ціни товару не міститься; пунктом 3 контракту від 07 серпня 2012 року № 1/08/2012/UKR встановлена попередня оплата за товар, а відповідно до додатку від 15 січня 2014 року № 3 до контракту оплата здійснюється в розмірі 100 % на протязі 7 днів до дати завантаження товару. Проте в інвойсі від 26 лютого 2014 року № 004/02/2014/DEX інформації про умови оплати не міститься. Довідку про таку оплату не надано; у п.4 контракту від 07 серпня 2012 року № 1/08/2012/UKR зазначено, що товар поставляється згідно поданих заявок. Надані рахунки-фактури (заявки) містять відомості про цінові знижки (40 % та 50%) на дані товари, проте в договорі, додатках до нього та інвойсі інформація про порядок їх застосування відсутня, також відомості зазначені в заявках не дають змоги однозначно ідентифікувати товари та ототожнити їх із задекларованими товарами.

Для митного оформлення товарів за декларацією від 10 червня 2014 року №100260002/2014/170150 позивачем до митного органу подано: картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами, від 24 квітня 2014 року № 100/2012/0007767; міжнародну автомобільну накладну (CMR) від 05 червня 2014 року; платіжні документи, що підтверджують вартість товару: від 05 лютого 2014 року № 0502/С4; від 11 лютого 2014 року № 1102/С1, від 11 лютого 2014 року № 1102/С2; від 14 квітня 2014 року № 1404/Л3; від 21 лютого 2014 року №2102/С2; від 22 січня 2014 року № 2201/С6; від 26 лютого 2014 року №2602/А55; від 28 квітня 2014 року № 2804/С8; довідку про транспортні витрати від 06 червня 2014 року; виписки з бухгалтерської документації: № 146, № 154, № 175, № 192, №276, № 287, № 343, № 77; каталог виробника товару № б/н від 01 січня 2014 року; документ, що містить інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини, від 09 червня 2014 року; рахунок-фактуру (інвойс) № 014/05/2014/DEX від 30 травня 2014 року; рахунок-фактуру (інвойс) № 017/06/2014/ DEX від 05 червня 2014 року; пакувальний лист № б/н від 05 червня 2014 року; навантажувальний документ № 01867/05/2014/WZ від 30 травня 2014 року; навантажувальний документ № 01939/06/2014/ WZ від 05 червня 2014 року; доповнення до зовнішньоекономічного контракту: від 10 січня 2013 року № 1, від 20 червня 2013 року № 1, від 07 листопада 2013 року № 2, від 15 січня 2014 року № 3; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу від 07 серпня 2012 року № 1/08/2012/UKR; внутрішній договір від 07 травня 2013 року № 070501, від 30 січня 2012 року № 157, від 22 серпня 2013 року №220801, від 24 березня 2014 року №240301; внутрішній договір (контракт) від 05 лютого 2014 року № 2; договір про перевезення від 05 червня 2014 року № 14, від 11 червня 2013 року № Д-11062013-5, від 24 вересня 2013 року № Д-24092013-2; інформація про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару № 2730 від 05 червня 2014 року; сертифікат про походження товару PL/MF/AE 0148140 від 06 червня 2014 року; лист ISG від 03 березня 2014 року; переклад експортної декларації від 05 червня 2014 року.

Під час проведення перевірки правильності визначення митної вартості товару за декларацією №100260002/2014/170150 митницею встановлено, що документи подані до митного оформлення для підтвердження заявленої митної вартості товару містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема, у п.1 контракту від 07 серпня 2012 року № 1/08/2012/UKR зазначено, що інвойси є невід'ємною частиною контракту, при цьому у п. 2 вказано, що ціна зазначається в додатках, але у додатках від 20 червня 2013 року № 1, від 27 листопада 2013 року № 2 та від 15 січня 2014 року № 3 до контракту, які надані до митного оформлення, відомостей щодо ціни товару не міститься; пунктом 3 контракту від 07 серпня 2012 року № 1/08/2012/UKR передбачена можливість попередньої оплати за товар, відповідно до додатку від 15 січня 2014 року № 3 до контракту оплата здійснюється в розмірі 100 % на протязі 7 днів до дати завантаження товару, проте в інвойсах від 30 травня 2014 року №014/05/2014/ DEX та від 05 червня 2014 року №017/06/2014/ DEX інформації про умови оплати не міститься. Довідки про таку оплату не надано; у п.4 контракту від 07 серпня 2012 року № 1/08/2012/UKR зазначено, що товар поставляється згідно поданих заявок. Надані рахунки-фактури (заявки) містять відомості про цінові знижки (40 % та 45%) на дані товари, проте в договорі, додатках до нього та інвойсі інформація про порядок їх застосування відсутня, також відомості зазначені в заявках не дають змоги однозначно ідентифікувати товари та ототожнити їх із задекларованими товарами.

У зв'язку з чим митним органом пропонувалось декларанту надати додаткові документи, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

На запити митного органу позивачем надано: прайс-лист відправника; каталог продукції від 2006 року; виписку з бухгалтерської документації (податкові накладні); копію митної декларації країни відправлення.

Митниця, за результатами розгляду додатково поданих документів, встановила, що прайс-лист, наданий декларантом, не містить повної назви товарів, терміну дії цін, а також мітить у своїй назві фразу «for Propex. Ukraine», що свідчить про те, що зазначені у ньому ціни мають суб'єктивний характер; опис товарів у податкових накладних не дає змоги однозначно ідентифікувати товари із задекларованими.

04 березня 2014 року митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 100260002/2014/230008/2 та картку відмови у прийняті митної декларації митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100260002/2014/00024.

У рішенні зазначено, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), оскільки документи, що подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Митна вартість визначена із застосуванням методу 2г (резервний метод). Попередні методи не застосовані: метод 1 - відповідно до вимог ч.3 ст.53 та ч.6 ст.54 Митного кодексу України; методи 2а, 2б - у зв'язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари з урахуванням вимог ст.59, 60 Митного кодексу України; методи 2в, 2г - через відсутність основи для віднімання (додавання) вартості. Проведено процедуру консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості товарів. МД від 24 травня 2013 року №100260000/2013/138766; МД від 17 червня 2013 року №100260000/2013/139221; МД від 29 липня 2013 року №100260000/2013/139973.

Після прийняття відповідачем вказаного рішення позивачем оформлено митну декларацію від 04 березня 2014 року №100260002/2014/168332, за якою товар випущений у вільний обіг з визначенням митної вартості на підставі оскаржуваного рішення.

11 червня 2014 року митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 100260002/2014/230025/2 та картку відмови у прийняті митної декларації митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100260002/2014/00050.

У рішенні зазначено, коригування митної вартості товару здійснено відповідно до положень ст.55 Митного кодексу України у зв'язку з тим, що надані документи містять неповні відомості. Проведено консультації з декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в декларанта та в органі доходів і зборів. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, відповідно до п.2 ст.58 не може бути прийнятий у зв'язку з тим. що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально. Мето визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не може бути прийнятий у зв'язку з відсутністю даних щодо вартості операцій з ідентичними товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки та партії товару (кількості). Митну вартість товару, що імпортується, скориговано із застосуванням методу 2б відповідно до ст.60 Митного кодексу України. Визначена митна вартість товару ґрунтується на митній вартості товару, подібного за якісними характеристиками, митне оформлення якого уже здійснене за МД від 03 лютого 2014 року №100260002/2014/167709.

Після прийняття відповідачем вказаного рішення позивачем подано нову електронну митну декларацію від 11 червня 2014 року №100260002/2014/170179, за якою товар випущений у вільний обіг з визначенням митної вартості на підставі оскаржуваного рішення.

Відповідно до ст.ст.49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно ч.1 ст.51, ч.1 ст.52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч.2 ст.52 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною ч.5 ст.54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 2 та 3 ст.58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України. Подані документи чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, які чітко підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч.ч.4, 5 ст.58 Митного кодексу України.

Судами обґрунтовано відхилені посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

За вказаними обставинами суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що позивачем подано відповідачу достатній пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за першим методом, тому заявлена позивачем митна вартість товарів за ціною договору відповідає вимогам ст.58 Митного кодексу України; відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості чи відомостей щодо ціни, що фактично була сплачена або підлягає сплаті за ці товари, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування основного методу відповідачем не спростовані; підстав для коригування заявленої позивачем митної вартості судами не встановлено.

Рішення судів попередніх інстанцій щодо скасування рішення Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів від 04 березня 2014 року №100260002/2014/230008/2 та від 11 червня 2014 року №100260002/2014/230025/2 є правильними та підлягають залишенню без змін.

Доводи касаційної скарги встановлених обставин справи та висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді