Ухвала суду № 48116212, 30.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2015 року м.Київ К/800/5876/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Маслій В.І.,

Стрелець Т.Г.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Рівненської митниці ДФС на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сарницембуд» до Рівненської митниці ДФС про визнання протиправною відмови в поверненні суми надмірно сплаченого ввізного мита, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Сарницембуд» звернулось з позовом до Рівненської митниці Міндоходів, в якому просило визнати протиправною відмову в поверненні суми надмірно сплаченого ввізного мита по митній декларації від 07 грудня 2012 року №204020000/2012/012291, викладеній у листі від 06 жовтня 2014 року № 01.1/3-08-4606.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про необґрунтованість та безпідставність відмови відповідача у поверненні суми надмірно сплаченого ввізного мита, оскільки судовими рішеннями встановлено неправомірність відмови митниці у наданні режиму вільної торгівлі, який підлягає відновленню.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що у митного органу за результатами розгляду поданої позивачем заяви про повернення суми надмірно сплаченого ввізного мита були відсутні підстави для повернення коштів в установленому порядку, оскільки позивач звернувся до митного органу з порушенням процедури, встановленої митним законодавством, а саме до настання визначених законом обставин, з якими закон пов'язує повернення митних платежів (відновлення режиму вільної торгівлі), та без надання необхідних підтверджуючих документів.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2015 року задоволено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сарницембуд»; постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2014 року скасовано та прийнято нову; позов задоволено; визнано протиправною відмову Рівненської митниці ДФС у поверненні суми надмірно сплаченого ввізного мита по митній декларації від 07 грудня 2012 року №204020000/2012/012291, викладену у листі від 06 жовтня 2014 року № 01.1/3-08-4606.

При винесенні рішення суд апеляційної інстанції виходив із обґрунтованості позовних вимог та протиправності відмови митниці у вчиненні дій щодо повернення надмірно сплачених коштів.

Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду, Рівненська митниця ДФС звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2015 року, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2014 року залишити в силі.

У касаційній скарзі скаржник зазначає про відсутність у митниці правових підстав для повернення коштів з Державного бюджету України, оскільки товар оформлено за митною декларацією від 07 грудня 2012 року № 204020000/2012/012291 у режимі найбільшого сприяння (із застосуванням пільгової ставки мита) без застосування до товару преференції (режиму вільної торгівлі).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сарницембуд» у поданих запереченнях просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено та із матеріалів справи вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Сарницембуд», на виконання умов контракту від 06 березня 2012 року № 804/016, з врахуванням Доповнень до контракту від 09 липня 2012 року № 4 та від 06 вересня 2012 року № 5, імпортовано на митну територію України вапно будівельне повітряне негашене кальцієве швидкого гасіння грудкове 3 ґатунку у кількості 1000 т загальною вартістю 112000 доларів США.

Ввезений товар заявлено позивачем до митного оформлення на підставі митної декларації від 07 грудня 2012 року № 204020000/2012/012291 у режимі найбільшого сприяння (із застосуванням пільгової ставки мита).

За результатами перевірки головним інспектором митного поста «Сарни» відмовлено у митному оформленні товару, про що 08 грудня 2012 року винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 204020000/2012/00130.

Відмовляючи у митному оформленні товару, митним органом зазначено, що до митного оформлення товару № 1 з заявленим у графі 36 кодом пільг в обкладенні товару ввізним митом - 400 надано сертифікат про походження товару форми СТ-1. При перевірці наявності підстав для надання товару № 1 режиму вільної торгівлі з РБ виявлено, що у графі 12 «Засвідчення» сертифіката про походження товару форми СТ-1 № 2043420720 неможливо однозначно ідентифікувати дату видачі сертифіката, чим порушено вимоги ст.ст.257, 36 Митного кодексу України. Виходячи з вищенаведеного на підставі п.7.4 розділу 7 Угоди про правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав від 20 листопада 2009 року, яка ратифікована Законом України від 06 липня 2011 року №3592, до товару № 1 неможливо застосувати режим вільної торгівлі з РБ. Застосування режиму вільної торгівлі з РБ можливе при наданні оригінала сертифіката СТ-1 заповненого відповідно до Угоди про правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав від 20 листопада 2009 року.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2014 року, визнано протиправною відмову Рівненської митниці Міндоходів у відновленні режиму вільної торгівлі по ВМД від 07 грудня 2012 року №204020000/2012/012291, викладену в листі від 20 січня 2014 року №01.1/2-06-259; стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Рівненській області на користь ТОВ «Сарницембуд» суму надмірно сплаченого ввізного мита в розмірі 970,29 грн.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 11 вересня 2014 року постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2014 року скасовано в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Рівненській області суми надмірно сплаченого ввізного мита у розмірі 970,29 грн., прийнято нову постанову, якою відмовлено в задоволенні позовних вимог в цій частині; в іншій частині рішення судів залишено без змін.

23 вересня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Сарницембуд» звернулося до Рівненської митниці Міндоходів із заявою від 23 вересня 2014 року про повернення суми надмірно сплаченого ввізного мита в розмірі 970,29 грн. на поточний рахунок ТОВ «Сарницембуд», в обґрунтування якої заявник зазначив, що рішенням суду по справі №817/675/14, яке набрало законної сили, відновлено режим вільної торгівлі по ВМД від 07 грудня 2012 року № 204020000/2012/012291, що є підставою для повернення сум відповідних митних платежів згідно абз.3 ч.5 ст.301 Митного кодексу України.

Рівненською митницею ДФС листом від 06 жовтня 2014 року №01.1/3-08-4606, з посиланням на ст.43 Податкового кодексу України, ст.301 Митного кодексу України, наказ Державної митної служби України «Про затвердження Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами» від 20 липня 2007 року №618, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 року за №1097/14364, та з урахуванням постанови Вищого адміністративного суду України від 11 вересня 2014 року №К/800/31483/14, відмовлено у задоволенні заяви позивача з посиланням на відсутність правових підстав для повернення коштів з Державного бюджету.

Статтею 301 Митного кодексу України визначено механізм повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу чи помилково та/або надмірно сплачених до бюджету.

Згідно ч.ч.1, 3 ст.301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

Відповідно до п.п.43.1 - 43.5 ст.43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 МК, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше, ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви, готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Підпунктом 17.1.10 п.17.1 ст.17 Податкового кодексу України встановлено, що платник має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому в Податковому кодексі України.

Процедура повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами здійснюється відповідно до Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року №816, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 року за № 1097/14364 (далі - Порядок №618).

Відповідно до п.1 розділу ІІІ Порядку 618 для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум. Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати (п.п.2, 3 розділу ІІІ Порядку №618).

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Керівник або заступник керівника митного органу на підставі результатів перевірки, в разі її проведення, підписує висновок про повернення, реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України - пакет документів на повернення коштів. Пакет документів на повернення коштів передається до загального відділу для реєстрації та відправки до органу Державного казначейства України (п.п.4, 5, 6 розділу ІІІ Порядку № 618).

Відповідно до п.7 розділу III Порядку №618 висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви.

Згідно п.11 розділу III Порядку №618 за відсутності підстав для повернення коштів у встановленому порядку митним органом готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відповідь.

На час виникнення спірних правовідносин, взаємовідносини митних органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, регулювалися Порядком взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справляння яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби та Державного казначейства України від 20 липня 2007 року №611/147, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 року за №1095/14362. (далі Порядок №611/147).

Відповідно до п.7 Порядку №611/147 на підставі отриманого висновку про повернення відповідний орган Державного казначейства України готує платіжні документи на перерахування коштів з рахунку з обліку доходів державного бюджету на рахунок, зазначений у Висновку про повернення, та протягом п'яти робочих днів від дати отримання Висновку про повернення здійснює повернення коштів з бюджету.

На момент звернення позивача з заявою про повернення коштів наказ від 20 липня 2007 року №611/147 втратив чинність згідно наказу від 30 грудня 2013 року №882/1188, який так само регулює порядок взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платником податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань. Пунктом 7 Порядку визначено, що орган Міндоходів на підставі даних особових рахунків готує висновок за відповідною формою та передає для виконання відповідному органу Казначейства.

Отже, посилання відповідача на те, що Порядок №611/147 втратив чинність та відсутність правових підстав для виготовлення висновку і передачі його до органів Казначейства відсутні у зв'язку із прийняттям наказу від 30 грудня 2013 року №882/1188 є безпідставними.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем подана до митного органу в межах встановлених строків письмова заява про повернення надмірно сплачених платежів в розмірі 970,29 грн., до якої додані всі необхідні документи.

Рішеннями Рівненського окружного адміністративного суду та Житомирського апеляційного адміністративного суду, які набрали законної сили, визнано протиправною відмову Рівненської митниці Міндоходів у відновленні режиму вільної торгівлі по ВМД від 07 грудня 2012 року № 204020000/2012/012291, викладену в листі від 20 січня 2014 року №01.1/2-06-259. Задовольняючи позов, суди виходили із того, що товар, імпортований позивачем, відповідає критерію достатньої обробки (переробки), що передбачений підпунктом «б» п.2.4 розділу 2 Правил щодо виконання необхідних умов, виробничих і технологічних операцій, під час виконання яких товар уважається таким, що походить з тієї країни, на території якої ці операції мали місце, що звільняє від сплати ввізного мита. Отже, вказаними судовими рішеннями фактично відновлено режим вільної торгівлі по митній декларації від 07 грудня 2012 року № 204020000/2012/012291. Проте, позивачем при ввезенні товару на митну територію України сплачено ввізне мито у розмірі 970,29 грн.

За вказаними обставинами колегія суддів вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог щодо визнання протиправною відмову митного органу в поверненні суми надмірно сплаченого ввізного мита по митній декларації від 07 грудня 2012 року №204020000/2012/012291, викладену у листі від 06 жовтня 2014 року №01.1/3-08-4606.

Доводи касаційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду апеляційної інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст.220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Рівненської митниці ДФС відхилити.

Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді