Ухвала суду № 48116157, 30.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" липня 2015 р. м. Київ К/800/18663/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г., Голяшкіна О.В., Маслія В.І.,

розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Євросвітло-Луганськ»

на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2014 року

у справі №812/9479/13-а

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Євросвітло-Луганськ»

до 1) Луганської митниці Міндоходів,

2) Головного управління Державної казначейської служби України

в Луганській області

про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

В листопаді 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Євросвітло-Луганськ» звернулось до суду з позовом до Луганської митниці Міндоходів (далі по тексту Митниця) та Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області, яким просило визнати протиправними та скасувати рішення про коригування заявленої митної вартості товарів №702000003/2013/00314/2 від 31.10.2013 року, картку відмови №702000003/2013/00306 від 31.10.2013, та стягнути суму надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 31226,30 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 09 січня 2014 року у справі №812/9479/13-а позов задоволено частково, визнано протиправними та скасовано рішення Луганської митниці Міндоходів про коригування заявленої митної вартості товарів №702000003/2013/00314/2 від 31.10.2013 року та картку відмови №702000003/2013/00306 від 31.10.2013 у прийнятті митної декларації. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2014 року у справі №812/9479/13-а рішення суду першої інстанції скасоване, в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

При скасуванні рішення окружного адміністративного суду, Донецький апеляційний адміністративний суд виходив з недоведеності позовних вимог. ТОВ «Євросвітло-Луганськ» не було надано документів, які були визначені митним органом у ході митних консультацій, а тому Митницею обґрунтовано застосовано резервний метод визначення митної вартості.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ТОВ «Євросвітло-Луганськ» звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою та, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2014 року скасувати, постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09 січня 2014 року - залишити в силі.

Митниця подала до Вищого адміністративного суду України заперечення на касаційну скаргу, в якому наголошувала на відповідності судового рішення суду другої інстанції обставинам справи та вимогам законодавства України, просила залишити касаційну скаргу без задоволення, постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2014 року - без змін.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, встановленого пунктом 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за умовами контракту № 13/04-12 від 12.04.2013, укладеного між Компанією «Jiangsu Shenghui Import Co., Ltd» (продавцем) та ТОВ «Євросвітло-Луганськ» (покупцем), покупець придбав світильники або інші товари, в кількості, асортименті та за цінами, згідно специфікації, яка є невід'ємною частиною контракту та оформлюється при кожній окремій поставці під час виконання даного контракту.

Ціна на товар складає 500000,00 доларів США. Ціни на товар зазначені у специфікаціях та включають в себе всі витрати Продавця на умовах FOB Шанхай, Китай, в тому числі витрати на завантаження на борту судна, упаковку, маркіровку, митну процедуру в Країні експортна, оформлення сертифіката походження.

Для проведення митних процедур ТОВ «Євросвітло-Луганськ» подав до митного органу ВМД №702200001/2013/014906, до якої були надані наступні документи: виписка по особовим рахункам від 05.08.2013, від 23.09.2013; платіжні доручення № 8 від 05.08.2013року, №18 від 23.09.2013; рахунок-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг № 1377 від 21.10.2013; довідка про транспортні витрати № 8921 від 21.10.2013; коносамент від 24.09.2013; інвойс від 16.09.2013; страховий поліс від 18.09.2013; специфікація № 1807 від 18.07.2013; контракт № 13/04-12 від 12.04.2013; експортна декларація №223120130813095136 від 19.09.2013; проформа-інвойс від 18.06.2013; прас-лист продавця; декларація країни експорту від 19.09.2013 № 22312013095136, з перекладом; лист про розрахунок цін від 17.09.2013; договір на перевезення від 01.07.2013 № 1-07-2013; технічний опис світильника з перекладом; прибуткова накладна від 17.05.2013 № 273.

Митна вартість товару заявлена позивачем за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість товару), відповідно до статті 58 Митного кодексу України, у розмірі 7,82 доларів США за одиницю товару; загальна сума - 38333,94 доларів США.

Між митним органом та декларантом проведена процедура консультації з метою визначення основи вартості. Під час консультації для підтвердження митної вартості товарів, позивач подав до митного органу додаткові документи: розрахунок цін (калькуляція виробника); висновок спеціалізованої організації; витяг з мережі Інтернет; прас-листи інших виробників та ідентичні товари.

Карткою відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №702000003/2013/00306 від 31.10.2013 відмовлено позивачу у митному оформленні (випуску) товарів відповідно до вимог ст.53-55, 58 Митного кодексу України у зв'язку із недостатнім документальним підтвердженням, необхідним для підтвердження заявленої митної вартості.

За результатами розгляду поданих до митного оформлення документів, відповідачем було відмовлено в прийнятті декларації митної вартості та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 702000003/2013/00314/2 від 31.10.2013 року.

За приписами частини 2 статті 264 Митного кодексу України митна декларація та інші документи подаються до органу доходів і зборів в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, - декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати органу доходів і зборів оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.

Згідно із статтею 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Згідно з частиною 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

За нормами статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно із пунктом 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано Митниці для оформлення імпортованого товару необхідні основні документи, які ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей та містять дані, що піддаються обчисленню, підтверджують ціну товарів.

Так, позивачем додатково надано відповідачу контракт № 13/04-12 від 12.04.2013 та специфікацію № 1807 від 18.07.2013 року до нього, засвідчені обома сторонами вказаного контракту. ТОВ «Євросвітло-Луганськ» також надано прас-лист з цінами виробника на 01.07.2013 та цінами станом на 01.09.2013 року.

Супровідні документи по контракту № 13/04-12 від 12.04.2013 року направлені до позивача з Китаю кур'єрською службою окремо від поставки товару, що підтверджується офіційним листом - підтвердженням доставки № 9-9580/12 від 08.11.2013. Також зі змісту Інвойсу від 16.09.2013 вбачається, що даний документ складений Company Jiangsu Shenghui Import Export Co., Ltd. (КНР) та скріплений її печаткою.

Позивачем подано до Митниці лист ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 30.10.2013, з якого вбачається, що рівень ціни на світильник вбудованого типу SH03-418/A, а саме, 6,40 доларів США/шт., на умовах поставки FOB - Шанхай (Китай), що імпортується згідно Рахунку-Фактури №JSSH20130718001 від 16.09.2013 до контракту № 13/04-12 від 12.04.2013, відповідає поточній кон'юнктурі ринку.

З матеріалів справи вбачається, що розбіжності, на які вказана Митниця, не впливають на числові значення складових митної вартості товарів і не позбавляють позивача права на застосування методу визначення митної вартості товарів за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються, з врахуванням того, що позивачем використані відомості, які повністю підтверджені документально.

Митний орган під час розгляду справи не навів суду обставин та не надав доказів на підтвердження того, що позивач в деклараціях митної вартості зазначив не всі документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, вніс до декларацій недостовірні або неточні відомості, або що надані митному органу документи містили розбіжності, які б унеможливлювали визначити митну вартість товару за ціною контракту .

Повноваження митниці щодо витребування додаткових документів для перевірки правильності визначення митної вартості товару можуть бути реалізовані за наявності обґрунтованих підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару.

Разом з тим, судова колегія звертає увагу, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Зазначена правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду України від 29 травня 2012 року, 17 червня 2014 року.

Відповідно до норм статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

З огляду на наведене, судова колегія Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що апеляційним адміністративним судом скасоване вірне по суті рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Євросвітло-Луганськ»- задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2014 року у справі №812/9479/13-а - скасувати.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09 січня 2014 року у справі №812/9479/13-а - залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам і може переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та у порядку, передбачені статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: