Ухвала суду № 48116103, 29.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2015 року м.Київ К/800/51160/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Кравцов О.В.

Стрелець Т.Г.,

секретар судового засідання - Загородня М.О.,

за участю:

прокурора - Кузнєцової Ю.В.,

представників:

позивача - Хоменка С.І.,

відповідача - Корчинської М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Полтавської митниці Міндоходів на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Кременчуцький автоскладальний завод» до Полтавської митниці Міндоходів, за участю Прокуратури Полтавської області, про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Кременчуцький автоскладальний завод» звернулося з позовом до Полтавської митниці Міндоходів, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 30 липня 2014 року №500, просило визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19 листопада 2012 року №№54, 55, 56, 57, 58, 59, 61 та від 28 січня 2013 року №6.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав про безпідставність донарахування відповідачем грошового зобов'язання зі сплати ввізного мита, акцизних платежів, податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій загалом. Вказував, що під час ввезення на митну територію України товарів ним дотримано митні процедури та виконано митні формальності, а митницею прийнято вантажні митні декларації та визнано митну вартість товарів і їх класифікацію за УКТЗЕД.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2014 року, адміністративний позов задоволено; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Полтавської митниці від 19 листопада 2012 року №№54, 55, 56, 57, 58, 59, 61, від 28 січня 2012 року №6.

При винесенні рішень суди першої та апеляційної інстанцій виходили із відсутності правових підстав для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень про нарахування податкових зобов'язань, недоведеності відповідачем заниження товариством зобов'язань зі сплати податків та митних платежів, необґрунтованості визначення митницею коду ввезених позивачем товарів.

Не погоджуючись з ухваленими у справі рішеннями, Полтавська митниця Міндоходів звернулася до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення, прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора та представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволення не підлягає виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20 березня 2009 року між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Кременчуцький автоскладальний завод» (покупець) та компанією «MANFORD ENTERPRISES LIMITED» (Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії) (продавець) укладено контракт №1/09-ВО, відповідно до умов якого продавець продав, а покупець придбав на умовах CFR-Іллічівськ або Одеса, Україна комплектуючі збірних комплектів автомобілів фірми FAW (КНР), «Ssangyong Motor Company» (Республіка Корея), «Great Wall Motor Company Limited» (КНР), згідно з номенклатурою, в кількості та за ціною, що вказані у додатках і специфікаціях до даного договору.

На виконання умов даного контракту позивачем протягом 2010-2011 років на митну територію України ввезено складові частини до автомобілів марок FAW та GELLY.

При цьому, у кожному конкретному випадку позивач дотримав всіх необхідних митних процедур щодо ввезення товару на митну територію України, задекларував товар та сплатив податки і обов'язкові платежі у визначеному законом розмірі. У питаннях визначення кодів товарів за УКТ ЗЕД митний орган визнав класифікацію, вказану позивачем у вантажних митних деклараціях, дозволив ввезення таких товарів на митну територію України та їх випуск у вільний обіг.

Департаментом митного аудиту, аналізу та управління ризиками Державної митної служби України проведено документальну невиїзну перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів ТОВ «ВО «КрАСЗ» за період з 01 січня 2010 року по 09 листопада 2012 року. За результатами перевірки 16 листопада 2012 року складено акт №0001/12/000000000/0036410382.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог ст.ст.264, 267 Митного кодексу України від 11 липня 2002 року №92-ІV в частині достовірності декларування митної вартості імпортованих товарів та вимог Основних правил інтерпретації класифікації товарів УКТ ЗЕД, зокрема правила 2а), Приміток до Групи 87 УКТ ЗЕД, затверджених Законом України «Про Митний тариф України» від 05 квітня 2001 року №2371-ІІІ (зі змінами та доповненнями).

Згідно висновку акта перевірки заниження митної вартості імпортованих товарів та невірна їх класифікація призвели до порушення позивачем вимог: ст.7 Закону України «Про Єдиний митний тариф» від 05 лютого 1992 року №2097-ХІІ; ст.3 Закону України «Про акцизний збір» від 18 грудня 1991 року №1996-ХІІ та п.«в» ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року №18-92 «Про акцизний збір»; п.п.214.1.1 п.214.1 ст.214 Податкового кодексу України; п.4.3 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР; п.190.1 ст.190 Податкового кодексу України.

Порушення ТОВ «ВО «КрАСЗ» вказаних вище норм законодавчих актів призвело до заниження позивачем податкового зобов'язання в розмірі 28085147,04 грн. (в т.ч. 11274757,41 грн. - ввізне мито, 2496827,46 грн. - акцизний податок, 14313562,17 грн. - податок на додану вартість) та завищення податкового зобов'язання в розмірі 1553836,72 грн.

На підставі акта перевірки митницею 19 листопада 2012 року сформовано та надіслано ТОВ «ВО «КрАСЗ» податкові повідомлення-рішення форми «Р»:

- №54 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем «Мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання, 020» в розмірі 772015,11 грн. (в т.ч. за основним платежем - 514676,74 грн., за штрафними санкціями - 257338,37 грн.;

- №55 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем «Мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання, 020» в розмірі 1024321,38 грн. (в т.ч. за основним платежем - 1024267,38 грн., за штрафними санкціями - 54 грн.).;

- №56 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем «Мито на нафтопродукти, транспортні засоби та шини до них, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання, 021» в розмірі 7040147,11 грн. (в т.ч. за основним платежем - 5632117,69 грн., за штрафними санкціями - 1408029,42 грн.);

- №57 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем «Мито на нафтопродукти, транспортні засоби та шини до них, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання, 021» в розмірі 4103882,60 грн. (в т.ч. за основним платежем - 4103695,60 грн., за штрафними санкціями - 187 грн.);

- №58 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем «Акциз на транспортні засоби (крім мотоциклів і велосипедів), 085» в розмірі 1088485,94 грн. (в т.ч. за основним платежем - 1088298,94 грн., за штрафними санкціями - 187 грн.);

- №59 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем «Акциз на транспортні засоби (крім мотоциклів і велосипедів), 085» в розмірі 1760660,65 грн. (в т.ч. за основним платежем - 1408528,52 грн., за штрафними санкціями - 352132,13 грн.);

- №60 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем «Податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами господарювання, 028» в розмірі 11742489,27 грн. (в т.ч. за основним платежем - 7828326,18 грн., за штрафними санкціями - 3914163,09 грн.);

- №61 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем «Податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами господарювання, 028» в розмірі 6485476,99 грн. (в т.ч. за основним платежем - 6485235,99 грн., за штрафними санкціями - 241 грн.).

За наслідками процедури адміністративного узгодження Державною митною службою України винесено рішення від 22 січня 2013 року №11.1/1.2-15.1/623, яким зобов'язано митницю надіслати позивачу нове податкове повідомлення-рішення на зменшену суму грошового зобов'язання зі сплати штрафних (фінансових) санкцій, донарахованого податковим повідомленням-рішенням від 19 листопада 2012 року №60; податкові повідомлення-рішення від 19 листопада 2012 року №№54, 55, 56, 57, 58, 59, 61 залишено без змін.

На виконання рішення №11.1/1.2-15.1/623 митницею сформовано та надіслано позивачу податкове повідомлення-рішення від 28 січня 2012 року №6 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем «Податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами господарювання, 028» в розмірі 10544137,62 грн. (в т.ч. за основним платежем - 7828326,18 грн., за штрафними санкціями - 2715811,44 грн.). В силу положень п.60.1 ст.60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення від 19 листопада 2012 року №60 вважається відкликаним.

Відповідно до ст.81 Митного кодексу України (чинного на час виникнення спірних відносин) декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення.

Згідно ст.259 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.313 Митного кодексу України митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

За правилами ст.69 Митного кодексу України незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.

Аналіз наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України. Таких обставин у даній справі не встановлено і в судових рішеннях не наведено.

Таким чином, якщо митні органи, приймаючи вантажну митну декларацію, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому вони не мають правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки стосовно класифікації товару, за виключенням випадку коли така помилка була наслідком протиправних дій імпортера, зокрема, зазначення у вантажній митній декларації недостовірних відомостей.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 04 листопада 2014 року у справі № 21-479а14, від 28 квітня 2015 року у справі №21-157а15.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на митну територію України позивач ввіз саме комплектуючі частини автотранспортних засобів (автомобілів), як про це безпосередньо вказано у ВМД, а не готові автомобілі, як про те стверджував відповідач.

Отже, ввезені позивачем на митну територію України товари правомірно класифіковано у товарних позиціях 8707 10 10 10 (кузови (включаючи кабіни) для моторних транспортних засобів товарних позицій 8701-8705: - кузови (для моторних транспортних засобів товарної позиції 8703: - - для промислового складання: - - - укомплектовані) та 8707 90 90 00 (кузови (включаючи кабіни) для моторних транспортних засобів товарних позицій 8701-8705: - - інші) УКТ ЗЕД.

Доводи відповідача про те, що позивач ввіз на митну територію України готові автотранспортні засоби (автомобілі легкові, моторні транспортні засоби для перевезення вантажів), які необхідно класифікувати в товарних позиціях: 8704 21 31 00 (моторні транспортні засоби для перевезення вантажів: - - з повною масою транспортного засобу не більше як 5 т: - - - - - нові) - стосовно автотранспортних засобів марки FAW; 8703 22 10 00 (автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей (крім моторних транспортних засобів товарної позиції 8702), включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та гоночні автомобілі: - - з робочим об'ємом циліндрів двигуна понад 1000 см3, але не більше як 1500 см3: - - - нові) та 8703 23 19 10 (автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей (крім моторних транспортних засобів товарної позиції 8702), включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та гоночні автомобілі: - - з робочим об'ємом циліндрів двигуна понад 1500 см3, але не більше як 3000 см3: - - - - інші: - - - - - з об'ємом циліндрів двигуна понад 1500 см3, але не більше як 2200 см3) не підтверджені належними доказами, ґрунтуються на припущеннях, спростовані наявними у матеріалах справи та дослідженими судами документами.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанції про відсутність у Полтавської митниці правових підстав для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень щодо донарахування зобов'язань зі сплати мита, акцизних платежів та ПДВ і застосування штрафних санкцій.

Доводи касаційної скарги встановлених обставин справи та висновків судів попередніх інстанцій не спростовують і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст.220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Полтавської митниці Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді