Ухвала суду № 48116030, 28.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" липня 2015 р. м. Київ К/800/23611/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Білуги С.В.

суддів Заїки М.М.

Швеця В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області на постанову Селидівського міського суду Донецької області від 11 березня 2015 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області, третя особа: ДП "Селидіввугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахта "Україна" про перерахунок пенсії,

встановила:

У лютому 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області, третя особа: ДП "Селидіввугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахта "Україна" про визнання протиправною відмову в зарахуванні до його пільгового стажу за Списком №1 періодів роботи, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії.

Постановою Селидівського міського суду Донецької області від 11 березня 2015 року позов ОСОБА_2 було задоволено частково. Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області щодо незарахування до пільгового стажу періодів роботи позивача та зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області зарахувати до стажу роботи у важких і небезпечних умовах за Списком № 1 періоди роботи ОСОБА_2 в ДП «Селидіввугілля» ВП «Шахта «Україна» з 01.03.2010 по 31.12.2010 та з 01.03.2014 по 31.08.2014; з 15.12.1997 по 13.01.1998 в ЗАТ Старательській артелі «Север» у якості гірничого робітника очисного вибою 5 розряду з повним робочим днем під землею; з 18.11.1999 по 01.12.2003 в ЗАТ Старательська артіль «Полярна» в якості гірничого робітника очисного вибою на шахті «Кувет» з повним робочим днем під землею. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області зробити перерахунок розміру пенсії ОСОБА_2 з 09.06.2014 з урахуванням раніше сплачених сум. В задоволенні решти позову відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року постанову Селидівського міського суду Донецької області від 11 березня 2015 року змінено. В абзаці четвертому та сьомому резолютивної частини постанови Селидівського міського суду Донецької області від 11 березня 2015 року слова "з 18.11.1999 року по 01.12.2003 року" замінити словами "з 18.11.1999 року по 25.10.2001 року, з 01.11.2001 року по 22.11.2002 року, з 19.12.2002 року по 01.12.2003 року".В іншій частині постанову Селидівського міського суду Донецької області від 11 березня 2015 року залишено без змін.

Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову Селидівського міського суду Донецької області від 11 березня 2015 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення судів щодо застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що згідно записів в трудовій книжці та відповідно до архівних довідок про трудовий стаж ОСОБА_2 працював з 01.03.2010 по 31.12.2010 та з 01.03.2014 по 31.08.2014 в ДП «Селидіввугілля» відокремлений підрозділ «Шахта Україна»; з 15.12.1997 по 13.01.1998 в ЗАТ Старательській артелі «Север» у якості гірничого робітника очисного вибою 5 розряду з повним робочим днем під землею, з 18.11.1999 по 01.12.2003 в ЗАТ Старательська артіль «Полярна» в якості гірничого робітника очисного вибою на шахті «Кувет» з повним робочим днем під землею.

Позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області з заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах та здійсненням перерахунку пенсії.

Однак листом від 27.01.2015 №2/а-27-01-15 ОСОБА_2 було роз'яснено безпідставність зарахування періоду його роботи до пільгового стажу. Підставами для відмови в зарахуванні стало те, що в період роботи з 01.03.2010 по 31.12.2010 та з 01.04.2014 по 31.08.2014 на ДП "Селидіввугілля" відокремлений підрозділ «Шахта Україна» відсутні відомості щодо сплати страхових внесків та єдиного внеску; незарахування до пільгового стажу періоду роботи з 15.12.1997 у по 13.01.1998 в ЗАТ Старательській артелі "Север" - через відсутність відомостей про атестацію робочих місць, ненадання відомостей щодо знаходження повний робочий день під землею (спуски), не надання довідки про ліквідацію підприємства; незарахування до пільгового стажу періоду роботи з 18.11.1999 по 01.12.2003 в артелі старателів "Полярна" - через відсутність відомостей про атестацію робочого місця, ненадання відомостей щодо знаходження повний робочий день під землею (спуски).

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що Управлінням Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області було безпідставно не зараховано до пільгового стажу спірні періоди роботи позивача, оскільки матеріалами справи підтверджено факт відрахування роботодавцем із заробітної плати позивача страхових внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування, а довідками засвідчено факт роботи позивача повний робочий день під землею.

Разом з тим, судами попередніх інстанцій не було досліджено та надано належної оцінки факту щодо атестації робочого місця, на якому працював позивач.

Відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442, та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року № 41.

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію; рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Відповідно до положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Комплексний аналіз норм Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Порядку дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 25 листопада 2014 року №21-519а14.

Пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці №442 встановлено, що проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442, атестація робочих місць за умовами праці проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років

Водночас судами попередніх інстанцій не було встановлено коли вперше після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442, була здійснена атестація на підприємстві де працював позивач.

Колегія суддів зазначає, що вказаним обставинам суди попередніх інстанцій належної правової оцінки не надали, а тому ухвалені ними судові рішення не можна вважати законними та обґрунтованими.

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Ухвалені у даній справі судові рішення названим вимогам процесуального закону не відповідають.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судами попередніх інстанцій під час прийняття рішення по суті спору у даній справі було порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, рішення у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Ухвалила:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області задовольнити частково.

Постанову Селидівського міського суду Донецької області від 11 березня 2015 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області, третя особа: ДП "Селидіввугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахта "Україна" про перерахунок пенсії - скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Білуга

Судді М.М. Заїка

В.В. Швець