Ухвала суду № 48116003, 21.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" липня 2015 р. м. Київ К/800/15970/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В., Цвіркуна Ю.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2014 року

у справі №808/5068/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова фірма Центр законодавчих ініціатив» (надалі - ТОВ «Консалтингова фірма Центр законодавчих ініціатив»)

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (надалі - ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

У травні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом в якому, з урахуванням уточнень до позовних вимог, поставлено питання про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.12.2012 року №0021621501.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2013 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано, позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 13.12.2012 року №0021621501, прийняте Державною податковою інспекцією в Ленінському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби України.

Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2014 року та просить залишити в силі постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2013 року.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до п.2 ч.1 ст.222 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.2 ст.220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав..

Як встановлено судами попередніх інстанцій податковим органом була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Консалтингова фірма Центр законодавчих ініціатив» з питань повноти сплати орендної плати за землю відповідно до вимог ст.13 Закону України «Про плату за землю», п.288.1 ст.288 ПК України за період з 01.01.2010р. по 31.10.2010р., про що складено акт №3063/15-01/35725042 від 22.11.2012 року.

Під час проведення перевірки, на думку податкового органу, було встановлено порушення позивачем вимог ст.13 Закону України «Про плату за землю», п.288.1 ст.288 ПК України, а саме, безпідставно занижено суму податкових зобов'язань з орендної плати за землю у 2010р. на 135501,67грн.

За наслідками проведеної перевірки та апеляційного оскарження контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.12.2012 року №0021621501, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з орендної плати за землю з юридичних осіб у розмірі 169377,09грн., в т.ч. штрафні (фінансові) санкції - 33875,42грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що оскільки між Запорізькою міською радою та позивачем додаткова угода до договору оренди землі №040926101012 від 18.06.2009 року щодо часткового звільнення від сплати орендної плати на 2010 рік у розмірі 55% відповідно до рішення Запорізької міської ради №6 від 19.11.2008 року «Про часткове звільнення від сплати орендної плати за земельні ділянки на 2009-2014 роки» на земельну ділянку площею 2,9га за адресою: м.Запоріжжя, вул.Гребельна, 5 не укладалась, то позивач повинен був сплачувати у 2010 році орендну плату за землю у повному обсязі, яка передбачена на протязі строку будівництва, без врахування пільг.

Скасовуючи рішення першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, колегія апеляційного суду дійшла висновку, що договір оренди землі, укладений між позивачем та Запорізькою міською радою діє зі змінами, внесеними у п.9 договору, впродовж 2010 року, оскільки не існує законних підстав вважати, що дія змін, внесених до п.9 основної угоди, припинилась із закінченням календарного 2009 року.

Разом з тим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції, та вважає, що судом першої інстанції всебічно перевірено обставини справи, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій між ТОВ «Консалтингова фірма Центр законодавчих ініціатив» та Запорізькою міською радою був укладений договір оренди землі від 18.06.2009 року №040926101012, щодо земельної ділянки площею 2,9га, яка знаходиться за адресою вул. Гребельна, 5, м.Запоріжжя.

Згідно умов вищезазначеного правочину сума орендної плати встановлена за календарний рік в розмірі 196849,96грн. на протязі строку будівництва об'єкту, у розмірі 984239,76грн. з дня введення об'єкту до експлуатації, що складає 3% від нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2009 року. Розмір орендної плати переглядається один раз на рік.

Рішенням Запорізької міської ради №6 від 19.11.2008 року було частково звільнено орендарів земельних ділянок, наданих в оренду Запорізькою міською радою та її виконавчим комітетом, від сплати орендної плати за рахунок коштів, що зараховуються до бюджету міста відповідно до ст.69 Бюджетного кодексу України, зменшивши її, зокрема: на 2009 рік - на 65% від суми орендної плати, яка зараховується до бюджету міста; на 2010 рік - на 55% від суми орендної плати, яка зараховується до бюджету міста; на 2011 рік - на 45% від суми орендної плати, яка зараховується до бюджету міста. Рішення набуло чинності з 01.01.2009 року (а.с.66).

Також, між ТОВ «Консалтингова фірма Центр законодавчих ініціатив» та Запорізькою міською радою була укладена додаткова угода до договору оренди землі від 18.09.2009 року №040926101012 від 15.09.2009 року, якою, зокрема, п.9 договору викладено в наступній редакції: « 9. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 68897,49грн. на протязі строку будівництва об'єкту, у розмірі 344483,92грн. з дня введення об'єкту до експлуатації, що складає 3% від норми грошової оцінки за календарний рік в цінах 2009 року із врахуванням часткового звільнення орендаря від сплати орендної плати на 2009 рік, згідно рішення Запорізької міської ради №6, від 19.11.2008 року та Запорізької обласної ради від 27.11.2008 року №7» (а.с.67).

Згідно ст.1 ст. 6, ст. 21 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України «Про плату за землю»). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю»; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю».

Відповідно до ст.14, ст.17 Закону України «Про плату за землю» платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Спір між сторонами виник у зв'язку з тим, що позивач вважає додаткову угоду від 15.09.2009 року до договору оренди землі від 18.09.2009 року №040926101012, укладену між ним та Запорізькою міською радою такою, що набуває чинності після її підписання сторонами та державної реєстрації в установленому порядку, такою що не має строку дії. В той же час, суб'єкт владних повноважень дійшов висновку, що дія вищезазначеної додаткової угоди поширювалась лише на 2009 рік.

Відповідно п.3 Рішення Запорізької міської ради №6 від 19.11.2008 року передбачено, що часткове звільнення від сплати орендної плати, зазначене у п.1 цього рішення, застосовується у разі закріплення такого звільнення у додаткових угодах до договорів оренди земельних ділянок на відповідний рік.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про плату за землю» та п.288.1 ст.288 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Судом першої інстанції було встановлено, що для з'ясування питання чи укладалась у 2010 році між ТОВ «Консалтингова фірма Центр законодавчих ініціатив» та Запорізькою міською радою додаткова угода до договору оренди землі №040926101012 від 18.06.2009 року відносно часткового звільнення від сплати орендної плати на 2010 рік у розмірі 65%, згідно з рішенням Запорізької міської ради №6 від 19.11.2008 року, суб'єктом владних повноважень був направлений запит до Управління з питань земельних відносин Запорізької міської ради.

Листом від 26.09.2012 року №0476 Управління з питань земельних відносин Запорізької міської ради повідомило, що згідно електронної бази управління, між Запорізькою міською радою та ТОВ «Консалтингова фірма Центр законодавчих ініціатив» додаткова угода до договору оренди землі №040926101012 від 18.06.2009 року щодо часткового звільнення від сплати орендної плати на 2010 року у розмірі 55% відповідно до рішення Запорізької міської ради №6 від 19.11.2008 року не укладалась.

За таких обставин, суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем безпідставно було зменшено розмір податкового зобов'язання з орендної плати.

Згідно ст.226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Оскільки суд апеляційної інстанції не звернув уваги на зазначені обставини і без достатніх підстав скасував обґрунтовану та законну постанову суду першої інстанції, то постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2014 року підлягає скасуванню із залишенням у силі постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2013 року.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2014 року - скасувати та залишити в силі постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2013 року.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ Ю.І. Цвіркун