Ухвала суду № 48115968, 14.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2015 року м. Київ К/800/23079/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В., Цвіркуна Ю.І.,

при секретарі: Ігнатенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2012 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2013

по справі №2а/0470/12912/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Техноніколь» (надалі - ТОВ «Завод «Техноніколь»)

до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби (надалі - Дніпродзержинська ОДПІ)

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, поставлено питання про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Дніпродзержинської ОДПІ №0015022301/0/28903/23/231 від 25.09.2006р. №0015032301/0/28904/23/231 від 25.09.2006р.

Справа судами розглядалась неодноразово.

За наслідками останнього перегляду, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2012р., залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2013р., позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття нового рішення, яким відмовити в позові.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, контролюючим органом проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Завод «Техноніколь» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005р. по 31.03.2006р., за результатами якої складено акт №140/23/32944149 від 12.09.2006р.

Проведеною перевіркою, на думку податкового органу, встановлено, наступні порушення позивачем:

- п.п.1.22.2 п.1.22 ст.1, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"занижено податок на прибуток на загальну суму 1485728грн. по наступним податковим періодам: І півріччя 2005р. на суму 146311грн., 9 місяців 2005 р. - 823779грн., І квартал 2006р. - 1485728грн.; зокрема в порушення п.п.1.22.2 п.1.22 ст.1, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"не віднесена до складу валових доходів у І кварталі 2006 р. фінансова допомога, надана нерезидентами ТОВ "Міара"(Росія ) і ТОВ "Інвест-Кровля"(Росія ) та не повернута на кінець звітного періоду (31.03.2006р.) в розмірі 955000євро, що в еквіваленті складає 6255204,60грн.

- п.п.1.22.2 п. 1.22 ст.1, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону не нараховані умовні відсотки по поворотній фінансовій допомозі (позиці), яка надана ТОВ "Альянс-Техно-Трейд"на загальну суму 79631,46грн. по наступним податковим періодам: ІI квартал 2005р. на суму 29522,92грн., ІV квартал 2005р. - 39739,04грн., І квартал 2006р. - 10369,50грн.

- п.п.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону не віднесено до складу валових доходів доходи, отримані від продажу іноземної валюти, курсові різниці та доходи отримані, як відсотки банківських установ;

- п.4.1 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість"занижено податкові зобов'язання по ПДВ на загальну суму 2222грн. у зв'язку з реалізацією продукції марки "Біполь ЕКП"ТОВ "ТД "Придніпровський"за ціною нижчою від фактичних витрат на її виготовлення.

На підставі висновків зазначеного акту відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення від 25.09.2006р. №0015022301/0/28903/23/231, згідно з яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток та застосовано штрафні (фінансові) санкції; №0015032301/0/28904/23/231, згідно з яким зменшено товариству суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якими погодилась колегія апеляційного суду, цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно протоколів загальних зборів учасників ТОВ «Завод «ТехноНІКОЛЬ», учасниками товариства є ТОВ «Міара» (Росія) і ТОВ «Інвест -Кровля» (Росія)) прийняті рішення:

- протокол №1 від 28.06.2004р. про сформування статутного фонду в розмірі 183190,00грн.;

- протокол №2 від 21.09.2004р. про збільшення статутного фонду на 6440636,00грн.;

- протокол №3 від 07.02.2005р. про збільшення статутного фонду на 6913373,00грн.

Згідно з наявними в матеріалах справи виписками банку і платіжних доручень на рахунок ТОВ «Завод «ТехноНІКОЛЬ» з метою формування статутного фонду надійшли інвестиції від учасників товариства на суму 1000000,00 російських рублів і 1570000,00євро, що по курсу НБУ на дату надходження валютних коштів складало 10701981,25грн., в тому числі від:

- ТОВ «Інвест-Кровля» 990000,00 російських рублів і 1560000,00 євро, що по курсу НБУ на дату надходження валютних коштів складало 10630322,98грн.;

- ТОВ «Міара» надійшло 10000,00 російських рублів і 10000,00євро, що по курсу НБУ на дату надходження валютних коштів складало 71658,27грн.

Підпунктом 4.2.5 пунктом 4.2 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що не включається до складу волового доходу суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку, в тому числі грошові або майнові внески, згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи.

Відповідно до п.1.28 ст.1 цього Закону інвестиція - господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно.

Пряма інвестиція - господарська операція, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою.

Отже, кошти, які надійшли від учасників є прямою інвестицією, яка не повинна включатися до валового доходу підприємства.

Згідно протоколу №4 від 05.12.2005р. загальних зборів учасників ТОВ «Завод «Техноніколь», учасниками прийнято рішення зменшити статутний капітал товариства на 1500000 євро, що в еквіваленті складало 10133691грн., шляхом повернення внесків учасникам. Державним реєстратором виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області 23.03.2006р. проведено державну реєстрацію змін до статуту ТОВ «Завод «Техноніколь», які пов'язані із зменшенням статутного фонду.

Отримання позивачем вказаної суми здійснювалось не на підставі договору про надання поворотної фінансової допомоги. Намір повернути або фактичне повернення ТОВ «Завод «Техноніколь» засновникам суми внеску не є підставою для кваліфікації такої суми як поворотної фінансової допомоги.

Положення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» свідчать, що операції із внесення коштів або майна до статуту підприємства не є об'єктом оподаткування податком па прибуток і виникнення валових доходів при поверненні внесків учасникам.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що твердження податкового органу про заниження підприємством валових доходів у І кварталі 2006р. є безпідставним.

Згідно з пп.1.22.2 п.1.22 ст. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

Підпунктом 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 вказаного Закону встановлено, що валовий доход включає суму поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону.

Яв встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, поворотна фінансова допомога була надана ТОВ «Альянс-Техно-Трейд» згідно з договором №09-04-05/2 від 09.04.2005р. Відповідно до виписок банку за період з 01.05.2005р. по 31.03.2006р. ТОВ «Завод «ТехноНІКОЛЬ» було отримано від ТОВ «Альянс-Техно-Трейд» поворотну фінансову допомогу в сумі 8270000грн., а позивач повернув вказаному товариству 5575000грн. і станом на 01.04.2006р. залишок неповернутої фінансової допомоги склав 2695000грн.

Умовні відсотки за користування поворотною фінансовою допомогою складають 93395,69грн. в тому числі за: ІІ квартал 2005р. - 29603,84грн., ІV кварталі 2005р. -17202,81грн., І квартал 2006р.-46589,04грн.

В декларації з податку на прибуток за І квартал 2006р. ТОВ «Завод «Техноніколь» було виправлено помилки і включено до складу валового доходу невраховані доходи від продажу іноземної валюти, а також відсотки банку, умовні відсотки по поворотній фінансовій допомозі.

Виправлення помилки здійснено до початку перевірки, тоді як в силу приписів п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «ІІро порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» при проведенні перевірки не були встановлені наведені випадки завищення позивачем валового доходу та заниження валових витрат.

Враховуючи викладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками попередніх судових інстанцій про протиправність нарахування податковим органом зобов'язань з податку на прибуток згідно податкового повідомлення-рішення від 25.09.2006р. №0015022301/0/28903/23/231.

В обґрунтування висновку про порушення позивачем п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» що стало підставою для збільшення зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2222,00грн., відповідач посилається на те, що ТОВ «Завод «ТехноНІКОЛЬ» реалізовувало готову продукцію марки «Біполь ЕКП» ТОВ «ТД «Придніпровський» за ціною нижчою фактичних витрат на її виготовлення.

Разом з тим, податковим органом, відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, яка передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, не доведено факт реалізації товариством товару, за ціною нижчою від фактичних витрат на його виготовлення.

При цьому слід зазначити, що власне збитковість господарської діяльності не є ознакою відсутності розумних цілей економічного характеру у господарської операції. Податкове законодавство не містить положень, що дають можливість податковому органу оцінювати здійснені платником витрати по сплаті податку на додану вартість у ціні товару з позиції їх економічної доцільності, раціональності та ефективності господарських взаємовідносин, у зв'язку з чим прибутковість або збитковість конкретних господарських операцій або діяльність платника в цілому за один податковий період не може слугувати підставою для висновку про відсутність ділової мети або спрямованості діяльності не на отримання прибутку, тобто для одержання необґрунтованої податкової вигоди.

Враховуючи викладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками попередніх інстанцій щодо задоволення позовних вимог та визнання протиправними й скасування податкового повідомлення-рішення Дніпродзержинською ОДПІ №0015032301/0/28904/23/231 від 25.09.2006р.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ухвалив:

Касаційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2013 - залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ Ю.І. Цвіркун