Постанова № 48114641, 18.02.2014, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Копія

Україна

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в порядку письмового провадження)

18 лютого 2014 року Справа № 811/3829/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Хилько Л.І., суддів Кравчук О.В., Момонт Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Кіровограді адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Інститут проблем будівництва" до Державної служби геології та надр України про визнання недійсними припису та наказів, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Інститут проблем будівництва" (далі - позивач) звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби геології та надр України (далі - відповідач), в якому просить, з урахуванням доповнень позовних вимог: 1) визнати недійсним припис Південного міжрегіонального територіального сектору Державної служби геології та надр України №34 від 13.03.2013 р., винесеного за результатами планової перевірки позивача; 2) визнати недійсними накази відповідача: №94 від 16.03.2012 року; №418 від 09.08.2013 року в частині зупинення спеціального дозволу на користування надрами №4622 від 18.12.2007 року, виданого позивачу; 3) визнати недійсним наказ відповідача №589 від 22.11.2013 р. про анулювання спеціального дозволу на користування надрами №4622 від 18.12.2007 р., виданого позивачу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що листом відповідача від 19.08.2013 року №9812/03/14-13 позивача повідомлено про те, що відповідачем, відповідно наказів №94 від 16.03.2012 року та №418 від 09.08.2013 року, зупинено дію спеціального дозволу №4622 від 18.12.2007 року на користування надрами, який позивачу було надано терміном на 20 років з метою видобування гнейсів Тирлівського родовища, що розташоване на території Димитрівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області. Зокрема, наказ №418 від 09.08.2013 року виданий на підставі акту перевірки відповідача від 12.03.2013 року №3-01/14/2013-10/п, у якому зазначено про те, що позивач не розпочав роботи на наданій йому у користування ділянці надр, що є порушенням ч.2 ст.24 та п.6 ст.26 Кодексу України про надра.

Позивач зазначив, що він взагалі не володів інформацією про проведення відповідачем перевірки в березні 2013 року і тому позивачем до відповідача направлено листа з проханням надати акт перевірки від 12.03.2013 року та припис про усунення законодавства у сфері надрокористування. Припис №34 від 13.03.2013 року, з вимогою усунути порушення в строк до 22.03.2013 року, та акт перевірки отримані позивачем з супровідним листом відповідача від 29.10.2013 року № 13279/03/14-13. Позивач вважає, що саме невиконання позивачем названого припису про усунення порушень стало підставою для видання оскаржуваних наказів про зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами.

Листом № 15451/03/14-13 від 29.11.2013 року відповідач повідомив позивача про те, що наказом від 22.11.2013 року анульовано спеціальний дозвіл на користування надрами №4622 від 18.12.2007 року у зв'язку з невжиттям надрокористувачем заходів для усунення причин його зупинення.

Позивач вважає, що відповідачем протиправно винесено накази про зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №4622 від 18.12.2007 року та його анулювання, оскільки відсутні підстави для видання названих наказів та порушено порядок їх видання. Зазначене привело до порушення законних прав та інтересів позивача на користування надрами. Тому позивач просив задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити. Позивачем заявлено письмове клопотання про розгляд справи без участі його представника за наявним у справі доказами (а.с.89).

Відповідач надав суду заперечення на позов, в якому пояснив, що підставою для видання наказу №94 від 16.03.2012 року "Про зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами", яким зупинено дію наданого позивачу спеціального дозволу№4622 від 18.12.2007 року на користування надрами, стало невиконання позивачем особливих умов названого дозволу у частині неподання звітності про наявність запасів та використання корисних копалин.

Відповідач зазначив, що з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами, у користувача надр виникають права та обов'язки, передбачені Кодексом України про надра, особливими умовами, що є невід'ємною частиною спеціального дозволу на користування надрами, порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, чинного на момент виникнення спірних відносин, тощо.

Підставою для видання наказу відповідача №418 від 09.08.2013 року "Про внесення змін до наказу Держгеонадр України від 16.03.2012 №94" щодо зміни підстав зупинення дії вищеназваного спеціального дозволу стало порушення позивачем умов користування надрами, передбачених дозволом та порушення вимог законодавства у сфері надрокористування та охорони навколишнього природного середовища.

Відповідач пояснив, що у зв'язку з невжиттям позивачем заходів для усунення причин зупинення дії дозволу в установлений строк, ним виданий наказ №589 «Про анулювання, зупинення, поновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів для усунення порушень», яким позивачу анульовано спеціальний дозвіл на користування надрами № 4622 від 18.12.2007 року.

Відповідач вважає, що діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідач належним чином повідомлений про дату судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення почтового відправлення (а.с.90).

Частинами 4,6 ст.128 КАС України, передбачено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів; якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відтак, згідно вимог ч.6 ст.128 КАС, справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідач є суб'єктом владних повноважень, рішення якого оскаржені.

Приватне підприємство "Інститут проблем будівництва" зареєстровано як юридична особа, діє відповідно Статуту та займається, зокрема, господарською діяльністю з видобування незмінених та зачеплених вивітрюванням гнейсів та гранітів в якості сировини для виробництва щебеню будівельного та каменю бутового (а.с.8,9-16).

Згідно ст.2 Кодексу України про надра завданням Кодексу України про надра є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу України про надра користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Надра надаються у користування зокрема для видобування корисних копалин (стаття 14 Кодексу).

Частиною 1 статті 19 Кодексу України про надра встановлено, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.

Видобування приватним підприємством "Інститут проблем будівництва" незмінених та зачеплених вивітрюванням гнейсів та гранітів в якості сировини для виробництва щебеню будівельного та каменю бутового здійснювалось на підставі спеціального дозволу на користування надрами №4622 від 18.12.2007 року, виданого Міністерством охорони навколишнього природного середовища України, терміном дії 20 років, з метою видобування гнейсів, гранітів Тирлівського родовища, що розташоване на території Димитрівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області (а.с.17).

Згідно зі статтею 16 Кодексу України про надра спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Надання спеціальних дозволів на користування надрами, крім випадків користування надрами на умовах угод про розподіл продукції, укладених відповідно до Закону України "Про угоди про розподіл продукції", здійснюється після попереднього погодження з відповідною радою питання про надання земельної ділянки для зазначених потреб, крім випадків, коли у наданні земельної ділянки немає потреби. У разі виконання окремих видів робіт, пов'язаних з користуванням надрами, особами, не зазначеними у спеціальному дозволі, відповідальність за виконання умов, передбачених спеціальними дозволами, несе суб'єкт, що отримав спеціальний дозвіл.

Щодо окремих видів користування надрами чи окремих користувачів надр можуть встановлюватись певні обмеження, передбачені законодавством України.

Названим спеціальним дозволом на користування надрами №4622 від 18.12.2007 року позивачу встановлено особливі умови спеціального дозволу, а саме: 1)Виконання умов Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області (екологічна картка від 13.09.2007 р.); 2)Щорічна звітність перед ДНВП "Геоінформ України'' щодо руху запасів згідно з формою 5-гр.; 3)Щорічний радіаційний контроль за породами в кар'єрі та продукцією па відповідність вимогам НРБУ-97; 4)Своєчасна і в повному обсязі сплата обов'язкових платежів до Державного бюджету згідно з чинним законодавством. У цьому ж дозволі встановлено застереження, що у разі невиконання мети та умов надрокористування, а також чинного законодавства щодо користування надрами надрокористувач може бути позбавлений спеціального дозволу.

Ч.8 ст.ст.16 Кодексу України про надра передбачено, що переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами, внесення до них змін, видача дублікатів, продовження терміну дії спеціальних дозволів на користування надрами, зупинення їх дії або анулювання, поновлення їх дії у разі зупинення здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр у встановленому законодавством порядку.

Ст. 25 Кодексу України про надра установлено, що права користувачів надр охороняються законом і можуть бути обмежені лише у випадках, передбачених законодавством України. Збитки, завдані порушенням прав користувачів надр, підлягають відшкодуванню в повному обсязі відповідно до законодавчих актів України.

Ст. 56 Кодексу України про надра визначено, що основними вимогами в галузі охорони надр, зокрема, є: додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами; раціональне вилучення і використання запасів корисних копалин і наявних у них компонентів; недопущення шкідливого впливу робіт, пов'язаних з користуванням надрами, на збереження запасів корисних копалин, гірничих виробок і свердловин, що експлуатуються чи законсервовані, а також підземних споруд; охорона родовищ корисних копалин від затоплення, обводнення, пожеж та інших факторів, що впливають на якість корисних копалин і промислову цінність родовищ або ускладнюють їх розробку; додержання інших вимог, передбачених законодавством про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини 1 статті 57 Кодексу України про надра у разі порушення вимог статті 56 та інших статей цього Кодексу користування надрами може бути обмежено, тимчасово заборонено (зупинено) або припинено центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або іншим державним органом, уповноваженим на застосування таких заходів реагування, в порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до Указу Президента України від 09.12.10 №10085/2010 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" Міністерство охорони навколишнього природного середовища України реорганізовано та утворено Міністерство екології та природних ресурсів України, Державну екологічну інспекцію України та Державну службу геології та надр України.

Статтею 1 Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.11 №391, передбачено, що Державна служба геології та надр України (Держгеонадра України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. Згідно з підпунктами 12, 13, 14 пункту 4 цього Положення, Держгеонадра України відповідно до покладених на неї завдань: видає у встановленому порядку спеціальні дозволи, зокрема, на видобування корисних копалин; зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами, поновлює їх дію; здійснює переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами, внесення до них змін та видачу дублікатів, продовжує термін дії спеціальних дозволів на користування надрами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 року №615 затверджено Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - Порядок №615), який регулює питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін. Дія цього Порядку поширюється на всі види користування надрами.

Пунктом 22 Порядку №615 передбачено, що дія дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням органів державного гірничого та санітарно-епідеміологічного нагляду, державного геологічного і екологічного контролю, органів місцевого самоврядування, органів державної податкової служби, зокрема, у разі: порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр; порушення надрокористувачем вимог законодавства у сфері надрокористування та охорони навколишнього природного середовища; невиконання в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування.

Після зупинення дії дозволу надрокористувач зобов'язаний зупинити проведення на наданій йому в користування ділянці надр робіт, передбачених дозволом. Зупинення дії дозволу не звільняє надрокористувача від обов'язку проводити на ділянці надр роботи, пов'язані із запобіганням виникненню аварійної ситуації або усуненням її наслідків. Зупинення дії дозволу не є підставою для переривання строку його дії. Дія дозволу поновлюється органом з питань надання дозволу після усунення надрокористувачем причин, що призвели до зупинення його дії, і сплати сум фінансових санкцій, застосованих у зв'язку із зупиненням дії дозволу.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним наказам відповідача про зупинення, анулювання позивачу спеціального дозволу на користування надрами та припису, суд виходить із наступних фактичних обставин.

Щодо визнання недійсним наказу відповідача №94 від 16.03.2012 року в частині зупинення спеціального дозволу на користування надрами №4622 від 18.12.2007 року, виданого позивачу, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.24 Кодексу України Про надра користувачі надр зобов'язані виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.53 Кодексу України Про надра при розробці родовищ корисних копалин повинні забезпечуватися: облік стану і руху запасів, втрат і погіршення якості корисних копалин, а також подання до статистичних та інших державних органів встановленої законодавством звітності.

Пунктами 1-3,5,18 Порядку державного обліку родовищ, запасів і проявів корисних копалин, затвердженого Постановою КМ України від 31.01.1995року №75 передбачено, що державний облік родовищ, у тому числі техногенних, запасів і проявів корисних копалин - це система збору, обробки та зберігання даних про результати геологорозвідувальних та гірничодобувних робіт. Метою державного обліку є постійне визначення стану, перспектив розвитку, раціонального використання та охорони мінерально-сировинної бази.

Державний облік здійснює Держгеонадра як по ділянках надр, що використовуються, так і по ділянках надр, не залучених до використання, в тому числі континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони. Державний облік ведеться на підставі звітів, зокрема, річних звітів гірничодобувних підприємств. Держгеонадра щорічно готує аналітичний звіт про стан державного фонду.

Держгеонадра контролює своєчасність подання підприємствами та організаціями звітних балансів запасів корисних копалин, перевіряє їх правильність та відповідність встановленим вимогам і складає державний баланс запасів корисних копалин.

Як вбачається зі спеціального дозволу на користування надрами №4622 від 18.12.2007 року №4889, поряд із іншими особливими умовами, позивач був зобов'язаний щорічно звітувати перед ДНВП «Геоінформ України» згідно з формою 5-гр (а.с.17).

Державним науково-виробничим підприємством "Геоінформ України" листом від 12.03.2012 року №02/302-0413 повідомлено Державну службу геології та надр України про порушення, зокрема, приватним підприємством "Інститут проблем будівництва", особливих умов спеціального дозволу № 4622 від 18.12.2007 року, а саме: неподання звітності форми 5-гр щодо погашення запасів (а.с.55-57).

Відповідачем, у межах вищеназваних повноважень, виданий наказ №94 від 16.03.2012 року "Про зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами", яким зупинено дію наданого позивачу спеціального дозволу№4622 від 18.12.2007 року на користування надрами (а.с.58-59).

Підставою для видання названого наказу стало невиконання позивачем особливих умов названого дозволу у частині неподання звітності про наявність запасів та використання корисних копалин, оскільки, відповідно до п.22 Порядку №615 передбачено, що дія дозволу може бути зупинена у разі порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом.

Наказ відповідача №94 від 16.03.2012 року був направлений до позивача з супровідним листом відповідача від 05.04.2012 року № 2999/01/04-12 на адресу позивача, зазначену у Свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи та зазначену самим позивачем у позові, проте кореспонденція повернулась з відміткою Укрпошти "За закінченням терміну зберігання"(а.с.8,60)

У судовому засіданні 20.01.2014 року при з'ясуванні обставин у справі судом запропоновано представнику позивача надати докази щодо звітування позивача перед ДНВП «Геоінформ України» згідно з формою 5-гр, проте такі докази надані не були (а.с.82).

Тому суд прийшов до висновку про наявність у відповідача підстав для зупинення дії дозволу на користування надрами, наданого позивачу, оскільки самим позивачем порушені спеціальні умови користування надрами, а саме не надано у встановлений законодавством термін щорічної звітності форми 5-гр., і відповідач при виданні оскаржуваного наказу №94 від 16.03.2012 року, діяв у межах наданих йому повноважень.

Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсним наказу відповідача: №94 від 16.03.2012 року в частині зупинення спеціального дозволу на користування надрами №4622 від 18.12.2007 року.

Щодо визнання недійсним припису Південного міжрегіонального територіального сектору Державної служби геології та надр України №34 від 13.03.2013 р., винесеного за результатами планової перевірки позивача, суд зазначає наступне.

Постановою КМ України від 14.12.2011року №1294 затверджено Порядок здійснення державного геологічного контролю (далі – Порядок 1294).

Пунктами 1-3,5 Порядку 1294 передбачено, що він визначає механізм проведення державного геологічного контролю з метою виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. Державний геологічний контроль здійснюється Держгеонадрами та її територіальними органами та основним його завданням є забезпечення дотримання надрокористувачами встановленого порядку, норм і правил проведення, зокрема, робіт, пов'язаних з геологічним вивченням та використанням надр. Державний геологічний контроль здійснюється шляхом проведення органами державного геологічного контролю планових і позапланових перевірок надрокористувачів.

Пунктом 8 Порядку 1294 передбачено, що інформування надрокористувача про планову перевірку здійснюється не пізніше ніж за 10 днів до дати її проведення шляхом надсилання в установленому порядку повідомлення за формою, затвердженою Держгеонадрами. Повідомлення підписується керівником або заступником керівника Держгеонадр.

Судом встановлено, що відповідачем 21.02.2013 року, відповідно вищеназваних пунктів Порядку 1294 направлено на адресу позивача, зазначену у Свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи та зазначену самим позивачем у позові, лист-повідомлення від 18.02.2013 року № 1424/01/14-13 про проведення планової перевірки, проте кореспонденція 26.02.2013 року повернулась до відповідача з відміткою Укрпошти "За закінченням терміну зберігання"(а.с.61).

Пунктом 15 Порядку 1294 визначено, що за результатами проведення планової або позапланової перевірки надрокористувача посадовими особами органу державного геологічного контролю складається акт перевірки за формою, затвердженою Держгеонадрами. Посадова особа органу державного геологічного контролю зазначає в акті стан виконання вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та використання надр, а в разі невиконання зазначених вимог - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідне положення акта законодавства. Два примірники зазначеного акта підписуються в останній день відповідної перевірки надрокористувача посадовими особами органу державного геологічного контролю, які її проводили, та надрокористувачем. Якщо надрокористувач не погоджується із зазначеним актом, він підписує акт із зауваженнями, що є його невід'ємною частиною. Один примірник акта видається надрокористувачеві, другий - зберігається в органі державного геологічного контролю.

Державною службою геології та надр України Південним міжрегіональним територіальним сектором Управління державного геологічного контролю за веденням робіт з геологічного вивчення та використання надр, у межах повноважень, відповідно до наказу відповідача №629 від 19.12.2012 року проведена планова перевірка та складений Акт від 12.03.2013 року №3-01/14/2013-10/п (а.с.62-64).

Відповідно названого акту перевірки відповідачем встановлені порушення позивачем у сфері надрокористування.

Ч.1 п.16 Порядку 1294 встановлено, що у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр на підставі акта перевірки протягом п'яти робочих днів з дати її завершення складається припис або розпорядження за формою, затвердженою Держгеонадрами.

Державною службою геології та надр України Південним міжрегіональним територіальним сектором Управління державного геологічного контролю за веденням робіт з геологічного вивчення та використання надр, у межах повноважень, винесений оскаржуваний припис №34 від 13.03.2013 року(а.с.65).

У названому приписі зазначено, що згідно з актом перевірки від 12.03.2013 року №3-01/14/2013-10/п було виявлено порушення вимог законодавства у сфері надрокористування: не надано до перевірки матеріали і документи щодо розробки гнейсів на Тирлівському родовищі у порушення Кодексу України про надра та Постанови КМ України від 14.12.2011року №1294 "Про затвердження Порядку здійснення державного геологічного контролю".

Актом перевірки відповідача від 12.03.2013 року №3-01/14/2013-10/п встановлено, що з початку дії спеціального дозволу № 4622 від 18.12.2007 р гірничі роботи з метою видобування гнейсів Тирлівського родовища ГГП «Інститут проблем будівництва» не розпочаті, що є порушення ч.2 статті 24 та п.6 статті 26 Кодексу України про надра.

Ч.2 ст.24 Кодексу України про надра передбачено, що користувачі надр зобов'язані: 1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; 2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; 3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; 4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; 5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.

П.6 ст.26 Кодексу України про надра передбачено, що право користування надрами припиняється, зокрема, у разі: якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами.

У матеріалах справи містится копія довідки № 184 від 12.03.2013 року голови Димитровської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області згідно якої ПП «Інститут проблем будівництва» не здійснював і не здійснює господарську діяльність по розробці гнейсів на Тирлівському родовищі (а.с.66)..

Також Головне управління Держземагенства у Кіровогадській області у листі № 2396/02-21/16-13 від 11.03.2013 року повідомляє, що відомості щодо надання земельної ділянки у користування ПП «Інститут проблем будівництва» для розробки Тирлівського родовища у відділі Держземагенства у Устинівському районі, відсутні (а.с.67).

У судовому засіданні 20.01.2014 року під час з'ясуванні обставин у справі представником відповідача не спростовано викладеного відповідачем у акті перевірки та викладеного у оскаржуваному приписі №34 від 13.03.2013 року щодо порушень вимог законодавства у сфері надрокористування.

Тому, враховуючи, що відповідачем оскаржуваний припис винесений у межах повноважень та у спосіб, встановлений вищеназваними нормами, які регулюють умови користування надрами, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсним припису Південного міжрегіонального територіального сектору Державної служби геології та надр України №34 від 13.03.2013 р., винесеного за результатами планової перевірки позивача.

При цьому суд констатує, що відповідачем не надано доказів направлення акту перевірки та оскаржуваного припису №34 від 13.03.2013 року до позивача.

З матеріалів справи вбачається, що припис №34 від 13.03.2013 року, з вимогою усунути порушення в строк до 22.03.2013 року, та акт перевірки отримані позивачем з супровідним листом відповідача від 29.10.2013 року № 13279/03/14-13 у відповідь на лист позивача від 20.09.2013 року (а.с.29-24).

Ч.2 п.16 Порядку №1294 передбачено, що припис або розпорядження можуть бути оскаржені до Держгеонадр або суду в установленому законом порядку.

Проте відповідач, не надавши позивачу акту перевірки та припису, як то визначено п.15-16 Порядку №1294, позбавив позивача права на підписання акту з зауваженнями та на оскарження припису до Держгеонадр або суду в установленому законом порядку.

Тобто, судом встановлено порушення відповідачем пунктів 15,16 Порядку здійснення державного геологічного контролю, затвердженого Постановою КМ України від 14.12.2011року №1294.

Щодо визнання недійсним наказу відповідача: №418 від 09.08.2013 року в частині зупинення спеціального дозволу на користування надрами №4622 від 18.12.2007 року, виданого позивачу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.24 Кодексу України Про надра користувачі надр зобов'язані:1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; 2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; 3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; 4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; 5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.

Права та обов'язки користувача надр виникають з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами, а в разі надання права користування надрами на умовах угод про розподіл продукції - з моменту набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено цією угодою.

Тобто позивач, отримавши спеціальний дозвіл на користування надрами №4622 від 18.12.2007 року №4889, зобов'язаний був забезпечувати виконання обов'язків користувача надр, встановлених ч.2 ст.24 Кодексу України Про надра.

Відповідачем виданий наказ №418 від 09.08.2013 року "Про внесення змін до наказу Держгеонадр України від 16.03.2012року №94", яким, на заміну підстав для зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 4622 від 18.12.2007, наданого ПП «Інститут Проблем Будівництва» доповнено перелік порушень та підстав для зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами згідно з Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011року № 615, виклавши позиції 8 та 9, в редакції, що додається: внести зміни у пункт 7 додатку 1 до наказу Держгеонадр України від 16.03.2012 № 94 «Про анулювання, зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами» згідно з додатком (а.с.68-69).

У додатку до наказу відповідача №418 від 09.08.2013 року зазначено, що підставою для видання названого наказу, стало порушення позивачем ст.ст.24,26 Кодексу України Про надра.

Ст.24 Кодексу України Про надра передбачено, що користувачі надр мають право: 1) здійснювати на наданій їм ділянці надр геологічне вивчення, комплексну розробку родовищ корисних копалин та інші роботи згідно з умовами спеціального дозволу або угоди про розподіл продукції; 2) розпоряджатися видобутими корисними копалинами, якщо інше не передбачено законодавством або умовами спеціального дозволу; 3) здійснювати на умовах спеціального дозволу консервацію наданого в користування родовища корисних копалин або його частини; 4) на першочергове продовження строку тимчасового користування надрами; 5) користуватися додатковими правами, передбаченими угодою про розподіл продукції. Користувачі надр зобов'язані: 1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; 2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; 3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; 4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; 5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.

Права та обов'язки користувача надр виникають з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами, а в разі надання права користування надрами на умовах угод про розподіл продукції - з моменту набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено цією угодою.

Користувач надр (інвестор), який отримав спеціальний дозвіл на користування надрами та гірничий відвід або уклав угоду про розподіл продукції, має виключне право здійснювати в його межах користування надрами відповідно до цього спеціального дозволу та угоди про розподіл продукції. Будь-яка діяльність, пов'язана з користуванням надрами в межах гірничого відводу, може здійснюватися тільки за згодою користувача надр (інвестора), якому він наданий.

Ст.26 Кодексу України Про надра передбачено, що право користування надрами припиняється у разі: 1) якщо відпала потреба у користуванні надрами; 2) закінчення встановленого строку користування надрами; 3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; 4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення; 5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; 6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами; 7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр. Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку. Законодавством України можуть бути передбачені й інші випадки припинення права користування надрами.

Підставою для заміни підстав для зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами, наданого позивачу, відповідно додатку до наказу відповідача №418 від 09.08.2013 року, зазначені підпункти 1,5 пункту 22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 року №615 (а.с.69).

П.п.1,5 п.22 Порядку №615 передбачено, що дія дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням органів державного гірничого та санітарно-епідеміологічного нагляду, державного геологічного і екологічного контролю, органів місцевого самоврядування, органів державної податкової служби у разі: 1) порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр; 5) порушення надрокористувачем вимог законодавства у сфері надрокористування та охорони навколишнього природного середовища.

Як встановлено судом при наданні правової оцінки припису відповідача №34 від 13.03.2013 року, відповідачем проведена планова перевірка, складений Акт від 12.03.2013 року №3-01/14/2013-10/п, відповідно якого було встановлено, що з початку дії спеціального дозволу № 4622 від 18.12.2007 р гірничі роботи позивачем не розпочаті, відомості про надання земельної ділянки у користування позивачу відсутні, що є порушенням п.п.1,5 п.22 Порядку №615.

Тому відповідачем, у зв'язку зі встановленням порушень відповідачем вимог законодавства про користування надрами, у межах повноважень, виданий наказ №418 від 09.08.2013 року "Про внесення змін до наказу Держгеонадр України від 16.03.2012року №94".

П.п.8 п.22 Порядку №615 передбачено, що дія дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням органів державного гірничого та санітарно-епідеміологічного нагляду, державного геологічного і екологічного контролю, органів місцевого самоврядування, органів державної податкової служби у разі: невиконання в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування.

Судом не приймається до уваги твердження позивача про те, що наказ відповідача №418 від 09.08.2013 року виданий у зв'язку з невиконанням припису, оскільки, підставою для зупинення дії дозволу, як зазначено у додатку, є порушенням п.п.1,5 п.22 Порядку №615, а не п.п.8 п.22 Порядку №615.

Судом встановлено, що у додатку до наказу відповідача №418 від 09.08.2013 року зазначено порушення позивачем ст.26 Кодексу України Про надра .

Ст.26 Кодексу України Про надра передбачає право припинення користування надрами, а не зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами, як то зазначено у оскаржуваному наказі №418 від 09.08.2013 року, тому застосовувати названу норму до правовідносин, які регулюють зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами є неправомірним.

Тому, суд приходить до висновку, що у відповідача були відсутні підстави для зазначення ст.26 Кодексу України Про надра у додатку до наказу №418 від 09.08.2013 року "Про внесення змін до наказу Держгеонадр України від 16.03.2012року №94", оскільки названа норма закону не встановлює переліку порушень законодавства як підстави для зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами.

Тобто, наказ відповідача №418 від 09.08.2013 року у частині зазначення ст.26 Кодексу України Про надра у додатку до наказу є протиправним та підлягає скасуванню у цій частині, а у іншій частині наказ №418 від 09.08.2013 року є правомірним.

Слід зазначити, що відповідачем не надано доказів направлення відповідачем до позивача наказу №418 від 09.08.2013 року, яким доповнено підстави для зупинення дії дозволу позивача та надано один календарний день з моменту відправлення для усунення порушень (а.с.69).

Оскільки місцезнаходженням позивача є м. Кіровоград, а місцезнаходженням відповідача є м. Київ, то взагалі вбачається заздалегідь досить проблематичним виконання вимог оскаржуваного наказу позивачем протягом одного календарного дня з моменту його відправлення.

Відповідач фактично позбавив позивача права і на виконання припису №34 від 13.03.2013 р., і на виконання вимог наказу №418 від 09.08.2013 року, або ж на їх своєчасне оскарження, що є порушенням відповідачем прав та інтересів позивача.

Щодо визнання недійсним наказу відповідача: №589 від 22.11.2013 р. про анулювання спеціального дозволу на користування надрами №4622 від 18.12.2007 року, суд зазначає наступне.

Як зазначено вище, ст.26 Кодексу України Про надра передбачає можливість припинення права користування надрами.

П.п.9 п.23 Порядку №615 передбачено, що право користування надрами припиняється органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням органів державного гірничого та санітарно-епідеміологічного нагляду, державного геологічного і екологічного контролю, органів місцевого самоврядування, органів державної податкової служби у разі невжиття надрокористувачем заходів для усунення причин зупинення дії дозволу в установлений строк.

Відповідачем виданий наказ №589 від 22.11.2013 року, яким анульовано спеціальний дозвіл на користування надрами №4622 від 18.12.2007 (а.с.71-72).

Наказ відповідача №589 від 22.11.2013 року був направлений до позивача з супровідним листом від 29.11.2013 року № 1545/03/1413 (а.с.73).

Підставою для видання відповідачем названого наказу №589 від 22.11.2013 року зазначений п.п.9 п.23 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 року №615, тобто невжиття позивачем заходів для усунення причин зупинення дії дозволу в установлений строк.

Як вже встановлено судом, ні припис №34 від 13.03.2013 року, яким зобов'язано позивача усунути причини зупинення дії дозволу позивача на користування надрами, ні наказ №418 від 09.08.2013 року, яким зобов'язано позивача усунути порушення законодавства, позивачу направлені не були.

Відповідач позбавив позивача можливості вжиття відповідних заходів для усунення причин зупинення дії дозволу в установлений строк, а тому, відповідно і не мав права видавати наказ про припинення позивачем права користування надрами у зв'язку з невжиттям заходів для усунення причин зупинення дії дозволу в установлений строк, оскільки про такі причини позивачу взагалі відомо не було.

Ст.26 Кодексу України Про надра, зокрема, передбачає, що право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку.

Виходячи з приписів названої статті, припинення користування надрами здійснюється як за рішенням органу, який надав надра в користування так і в певних випадках, зокрема за п. 6 ч. 2 вказаної статті, виключно в судовому порядку - у разі незгоди користувачів.

Як видно з матеріалів справи, позивач не був повідомлений про розгляд відповідачем питання щодо анулювання спеціального дозволу на користування надрами, а відтак у позивача була відсутня можливість заявити про свою незгоду з припиненням дії спеціального дозволу.

Приймаючи до уваги, що позивачем згода на припинення права користування надрами не надавалась, то у відповідача, з огляду на імперативні положення ч.2 ст. 26 Кодексу України про надра, були відсутні повноваження для прийняття спірного наказу в частині анулювання спеціального дозволу на користування надрами.

Згідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень за приписами ч.2 ст.71 КАС України, не довів правомірності прийняття оскаржуваного наказу №589 від 22.11.2013 року, яким позивачу анульовано спеціальний дозвіл на користування надрами №4622 від 18.12.2007 року.

Тому наказ відповідача №589 від 22.11.2013 року «Про анулювання, зупинення, поновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів для усунення порушень» підлягає скасуванню.

Відповідно доч.1,3 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.71, 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України №418 від 09.08.2013 року "Про внесення змін до наказу Держгеонадр України від 16.03.2012року №94" у частині зазначення ст.26 Кодексу України Про надра у додатку до названого наказу.

2.Визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України №589 від 22.11.2013 року «Про анулювання, зупинення, поновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів для усунення порушень»

3. У іншій частині позовних вимог відмовити.

4.Стягнути на користь приватного підприємства "Інститут проблем будівництва" (ід.код 34813195) з Державного бюджету України судові витрати по справі, що складаються із судового збору в сумі 51,62 грн., шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної служби геології та надр України.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її оголошення. У разі прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя Л.І. Хилько

Суддя О.В. Кравчук

Суддя Г.М. Момонт