Рішення № 48112691, 04.08.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

№ 22-ц/778/3898/15 Головуючий у 1 інстанції: Іваненко О.В.

Суддя-доповідач: Подліянова Г.С.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Бондаря М.С.

суддів: Подліянової Г.С.

Дашковської А.В.

при секретарі: Мельник З.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра» на заочне рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 21 січня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра» про захист прав споживача,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про захист прав споживача, в обґрунтування якого зазначав, що 14 травня 2013 року в м. Мелітополі він уклав з філією №1 Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра» договір № 2760 про надання фінансової послуги. Згідно договору він вніс на депозитний рахунок до спілки 25000,00 грн., а Спілка зобов'язалася повернути внесок та виплатити проценти на внесок на умовах та в порядку встановлених договором. Договір укладено строком на 13 місяців і закінчення строку дії договору є 14 червня 2014 року. 14 червня 2014 року строк дії договору закінчився. На даний час відповідач виплатив йому тільки 5838,80 грн. відсотків. На теперішній час залишок неповернутого внеску складає 25000,00 грн. та невиплачені відсотки у сумі 1929,95 грн.

Посилаючись на зазначені обставини просив суд, стягнути з відповідача на його користь залишок неповернутого внеску в сумі 25000,00 грн., невиплачені відсотки у сумі 1929,95 грн. та моральну шкоду в сумі 5000,00грн.

Заочним рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 21 січня 2015 року позов задоволено.

Стягнуто з Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра» на користь ОСОБА_3 внесок до кредитної спілки в сумі 25000,00 грн., невиплачені відсотки у сумі 1929,95 грн. та моральну шкоду в сумі 5000,00грн.

Стягнуто з Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра» на користь держави судовий збір в сумі 319,30 гривень.

Не погоджуючись з рішенням районного суду Запорізька обласна кредитна спілка «Довіра» подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення районного суду змінити відмовивши в позові в частині позовних вимог про стягнення моральної шкоди.

Позивач ОСОБА_3 в судове засідання апеляційного суду не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується зворотним поштовим повідомленням, що приєднане до справи ( а.с. 59 ).. Передбачене законне право на участь у судовому засіданні не використав. У відповідності з вимогами ч. 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторони, яка сповіщена про день і час розгляду справи, не перешкоджає її розглядові.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Рішення суду оскаржується в частині задоволення позову про відшкодування моральної шкоди.

ОСОБА_3 позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди заявив з підстав невиконанням банком зобов'язання по поверненню вкладу з нарахованими відсотками. В позові зазначає, що є доведеним факт порушення його прав банком неправомірною відмовою від виконання зобов'язання по поверненню вкладу з нарахованими відсотками, що дає право на відшкодування заподіяної моральної шкоди, на підставі ст. 23 ЦК України, ч.2 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів".

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 2 постанови від 31 березня 1995 року N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються судами, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень; у випадках, передбачених статтями законодавством, яким встановлено відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов'язань, що підпадають під дію Закону "Про захист прав споживачів" чи інших законів, якими врегульовано такі зобов'язання і передбачено відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачі мають право на: відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Проте, в даному випадку між сторонами виникли договірні правовідносини з приводу банківського вкладу.

Відповідно до ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

За ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Укладеним між сторонами договором строкового банківського вкладу не передбачено відшкодування моральної шкоди в разі порушення його умов, як не передбачено таке відшкодування й законодавством щодо банківської діяльності та Законом України "Про захист прав споживачів"

Отже, суд помилкова вважав про наявність правових підстав для відшкодування моральної шкоди, та задоволив в цій частині позовні вимоги.

Є також безпідставним посилання суду на ст. 1167 ЦК України , оскільки зазначена норма регулює зобов"язання, що виникають не з договорів, а з підстав деліктної відповідальності. Натомість, в даному спорі між стронами виникли договірні відносини.

Доводи скарги дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

На підставі наведеного рішення суду першої інстанці в частині задоволення позову про стягнення моральної шкоди в розмірі 5000,00 грн. підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

В іншій частині рішення суду не є предметом апеляційного оскарження.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра» задовольнити.

Заочне рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 21 січня 2015 року у цій справі в частині стягнення моральної шкоди в розмірі 5000.00 грн. скасувати. В цій частині ухвалити нове рішення. В задоволенні позову ОСОБА_3 до Запорізької обласної кредитної спілки « Довіра» про стягнення моральної шкоди відмовити.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте воно може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: