Вирок № 48110738, 07.08.2015, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Провадження № 1-кп/263/160/2015

Справа № 263/1437/15-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2015 р. м. Маріуполь

Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Васильченко О.Г., при секретарі Дерягіній Д.В., за участю прокурора Вознесенського М.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Маріуполя, українки, громадянки України, раніше не засудженої, не працюючої, з середньою освітою, має двох неповнолітніх дітей, мешкає за адресою АДРЕСА_1, зареєстрована за адресою АДРЕСА_2

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України,

ВСТАНОВИВ :

06.04.2013 року, близько о 15.10 годину, водій ОСОБА_1 керувала технічно справним автомобілем "Опель-Омега ЗНГ" реєстраційний номер НОМЕР_4, та здійснювала на ньому рух по проїзній частині бульвару Шевченко, з боку вулиці 60 років СССР у напрямку проспекту Будівельників, в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області. Проїжджаючи регульоване світлофорними об'єктами перехрестя вулиці 9-ої Авіадивізії з бульваром Шевченко, в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області, водій ОСОБА_1, діючи необережно, в порушення вимог п.12.3 Правил дорожнього руху України, де сказано: "У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможній виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди", проявляючи злочинну недбалість, будучи неуважною, не враховуючи і недостатньо стежачи за дорожньою обстановкою, не контролюючи рух транспортного засобу і не безпечно керуючи ним, своєчасно не вжила заходів для зменшення швидкості керованого автомобіля, внаслідок чого передньою габаритною частиною кузову керованого автомобіля "Опель-Омега ЗНГ" реєстраційний номер НОМЕР_4, скоїла наїзд на перетинаючого проїжджу частину бульвару Шевченко, з боку вулиці 9-ої Авіадивізії в Жовтневому районі міста Маріуполя, з ліво на право, неповнолітнього пішохода ОСОБА_2 Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної події неповнолітньому пішоходу ОСОБА_2 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми: садни в потиличній області справа, садни у лобовій області справа і на верхньому віці правого ока, синців на віках правого ока, забитій рани на ніжній губі справа, забитій рани на підборідді, крововиливів в м'які покрови голови в потиличної області і в лобній області справа, крововиливів під тверду і м'які мозкові оболонки практично по всіх поверхнях обох півкуль, більш виражені в області полюсів і базанальних поверхней обох лобних долей з крововиливами в речовину головного мозку, крововиливів в області стовбура мозку незначне розходження лямбдовидного шва справа по всій довжині. Двох саден на правій бічній поверхні грудної клітки по середньо-пахвовій лінії в проекції 7-9 ребер, множинних подряпин на передній поверхні грудної клітки справа в проекції реберної дуги, в області епігастрію, по одній садни по задній поверхні лівого предплічча в середній третині, на тилі лівої кістки по центру і біля основи 5-го пальця, 5-ти забитих ран на тилі правої кісті біля основи 1-го пальця, на основній фаланзі 4-го пальця по тильній поверхні, а також основної і середньої фаланг 5-го пальця, по одній садні по передній поверхні лівої гомілки в верхній третині, по зовнішній поверхні правого колінного суглоба, синця передньо-внутрішньої поверхні лівої гомілки в середній третині, закритого лінійного перелому правої великогомілкової кістки, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх утворення і тих, які привели до смерті. У судовому засіданні ОСОБА_1 провину не визнала, суду пояснила, що стаж її водіння автомобілем з 2009 року, автомобіль марки «Опель-Омега ЗНГ» держномер НОМЕР_4 належить їй. 06.04.2013 року приблизно о 15.10 годині вона, управляючи автомобілем, рухалася по бул. Шевченко убік пр. Будівельників в Жовтневому районі м. Маріуполя, в автомобілі на передньому правому сидінні знаходився чоловік, на задньому сидінні діти, у багажнику продукти, рухалася із швидкістю 60-65 км/год., видимість була хорошою. Дорога допускає трирядний рух, вона рухалася по центральній смузі, приблизно метрів за 200- 300 до перехрестя з вулицею 9-ої Авіадивізії, помітила двох жінок, які по пішохідному переходу переходили бул. Шевченко у бік ринку, їй горів зелений сигнал світлофора, метрів за 200 перестроїлася в лівий ряд, оскільки було погане дорожнє покриття, і продовжила рух. На розділовому газоні стояв потерпілий, відстань до нього була метрів 150-200, він зупинився, подивився у бік її автомобіля і начал рух по пішохідному переходу зліва направо в ту сторону куди йшли жінки, йшов упевнено. Вона бачила його метрів за 200, вважала, що він встигне перейти проїжджу частину, продовжила рух по лівій смузі, швидкість не знижувала, оскільки не вважала це необхідним, звуковий сигнал не застосовувала, потім на середині шляху він зробив спробу піти назад, вона не встигла зреагувати, загальмувала у момент зіткнення, до цього не гальмувала оскільки була упевнена, що він встигне пройти. Після зіткнення з машини відразу не виходила, вийшла з автомобіля коли навкруги вже були люди, автомобіль зупинився на значній відстані від місця наїзду. Автомобіль марки «Опель-Омега ЗНГ», переданий слідчим їй на зберігання нею проданий, збиток потерпілої вона не відшкодовувала, оскільки попри те, що побачила пішохода на пішохідному переході приблизно за 200-300 метрів, рухалася на дозволяючий сигнал світлофора і не вважала потрібним гальмувати. В судовому засіданні ОСОБА_1звернулась до суду із заявою про застосовання до неї вимог Закону України « Про амністію у 2014 році» та звільнити її від відбування покарання оскільки вона має двох неповнолітніх дітей.

Потерпіла ОСОБА_3 суду пояснила, що 06.04.2013 року приблизно о 15.10 годині вона, її сестра і син ОСОБА_2 рухалися через бул. Шевченко в Маріуполі, з боку вул.9 -ої Авіадивізії у бік ринку по пішохідному переходу. Якого-небудь транспорту не було, вдалині приблизно в метрах 300, по бул. Шевченко убік пр. Будівельників рухався автомобіль, швидкість він не знижував. Рух почали на зелений сигнал світлофора, коли дійшли до середини дороги, світлофор став блимати, вона з сестрою прискорили рух, син йшов приблизно в двох метрах ззаду, і тільки перейшли дорогу як почули сильний удар, потім вона побачила як автомобіль збив її сина. Автомобіль після того, як збив її сина, проїхав ще далі за метри 20-30, зупинився не відразу. Зіткнення сталося на пішохідному переході, після зупинки машини, з неї вийшов чоловік, став лаятися в їх адресу. Незабаром під'їхала карета швидкої допомоги, у сина в машині настала смерть, лікарі реанімували його, проте він не опритомнюючи помер 15.04.2013 року. Матеріальний і моральний збиток їй не відшкодований, просити суд стягнути з обвинуваченою матеріальну шкоду у розмірі 46 672 грн. /30 472 грн. - витрати на поминальний обід, 16 200 грн. - на спорудження надгробного пам'ятника/, моральну шкоду у розмірі 500 000 грн., просить також стягнути з Моторного транспортного бюро України 33 442 грн. 21. коп. / 7009 грн.21 коп. - витрати на лікування сина, 12 669 грн. - витрати на поховання у зв'язку із смертю, моральну шкоду у розмірі 13 764 грн./.

Свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що 06.04.2013 року вона зі своєю сестрою ОСОБА_3 і племінником ОСОБА_2 переходили через бул.Шевченко по пішохідному переходу, їм на світлофорі горіло зелене світло, сестра йшла попереду, племінник трохи дальший, коли підійшли до розділової смуги дороги на дві частини як і раніше горіло зелене світло. Вона повернула голову і побачила, що на неї по бул. Шевченко убік пр. Будівельників рухається автомобіль темного кольору, швидкість автомобіля була значною, автомобіль був дуже близько, не гальмував, вона побігла вперед, потім машина різко вивернула у неї за спиною, і вона побачила, що на племінника ОСОБА_2 налетів автомобіль, побачила, що племінник летить через машину, почула скрип коліс, машина проїхала ще якусь відстань та приблизно метрів за 20-30 зупинилася, спочатку з машини ніхто не виходив, потім вийшов чоловік і став кричати нецензурною лайкою. У ОСОБА_2 були значні ушкодження, багато крові, хтось викликав карету швидкої допомоги, його відвезли.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що 06.04.2013 року приблизно о 15.00 годині він зі своїм знайомим Стрункіним переходив вулицю в районі бул.Шевченко, коли дійшли до другої смуги дороги, на світлофорі стало блимати червоне світло, вони зупинилися, відразу ж почули удар, обернулися і побачили машину і лежачу людину, відразу ж підбігли до нього, у нього була сильна кровотеча. Коли він підбіг до потерпілого, з автомобіля ніхто не виходив, вже пізніше вийшла жінка водій і чоловік. Автомобіль знаходився на проїзній частині ближче до лівої сторони дороги, у автомобіля було розбито лобове скло.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що він є чоловіком ОСОБА_1, 06.04.2013 року приблизно о 15.10 годині він знаходився в автомобілі, яким управляла його дружина, рухалися по бул.Шевченко убік пр. Будівельників в м. Маріуполі з якою точно швидкістю сказати не може, приблизно 60 км/год. На перехресті по бул.Шевченко побачив двох жінок, за ними йшов хлопець, помітив його приблизно в метрах 150 -200 від машини. Дружина перестроїлася в лівий ряд і продовжувала рухатися з тією ж швидкістю, яких-небудь спроб гальмувати не робила, хлопець йшов окремо, був на середині дороги, відстань до нього зменшувалася, могли розминутися, але він спробував відскочити від машини і наскочив на автомобіль задом. Після зіткнення автомобіль проїхав ще метрів 10 від пішохідного переходу. Удар припав по лобовому склу справа, потім потерпілий перелетів через автомобіль, пошкоджена права частина автомобіля.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що 06.04.2013 року приблизно о 15.10 годині що він знаходився в автомобілі ВАЗ в районі перехрестя по бул. Шевченко, перед собою бачив тільки двох хлопців, що йдуть. Для автомобіля «Опель», коли він рухався убік пр. Будівельників по бул. Шевченко, горіло зелене світло світлофора, рухався він із швидкістю 60-70 км/год., спроб гальмування не робив, як сталося зіткнення пояснити не може, побачив потерпілого на пішохідному переході, коли він вже лежав на дорозі, автомобіль після зіткнення знаходився за пішохідним переходом ліворуч. Оскільки він дуже поспішав, то з місця ДТП поїхав, потім повернувся, вже на місці були працівники ДАІ.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що очевидцем події не був. Приблизно у серпні 2013 року, точно дату не пам'ятає, він був запрошений в якості статиста для участі в слідчому експерименті, його завдання було пробігти, вірніше пройти на тротуарі обкреслену смугу, ходили вперед метра 2-3, з боку вул.9-ої Авіадивізії у бік 17 ЖМР, через бул. Шевченко. Слідчий заміряв ходьбу секундоміром, який був у нього в руках, даних секундоміра він не бачив, слідчий нікому не пропонував звірити дані секундоміра, потім слідчий оголосив протокол, він його підписав.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що він був присутнім при слідчому експерименті 24.08.2013 року, хлопець - статист ходив, бігав, слідчий був з секундоміром, дані секундоміра ніхто не перевіряв, слідчий їх нікому не показував, він особисто також на секундомір не дивився.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що 06.04.2013 року приблизно о 15.00 годині він переходив бул.Шевченко у напрямі 17 ЖМР. У момент ДТП він знаходився приблизно в 30-40 метрах від ДТП . Він бачив, що у бік 17 ЖМР по пішохідному переходу йшли дві жінки і трохи далі хлопець, рухалися вони на зелений сигнал світлофора. Хлопець йшов від жінок приблизно в декількох метрах, переходив дорогу по пішохідному переходу спокійно, пройшов 2/3 частини дороги, крайню ліву частину дороги вже пройшов. По бул. Шевченко убік пр. Будівельників на дуже великій швидкості рухався автомобіль, машина не гальмувала, сигналів не подавала. Хлопець спочатку рвонув назад, машина вильнула слідом за ним, він зробив тільки один крок назад, потім вперед, машина фактично його наздогнала, вона ударила його, хлопець відлетів метрів на 15-20 від місця ДТП, при цьому автомобіль підкинув його метра на два вгору, він пролетів через дах автомобіля, не торкнувшись його. На його думку автомобіль міг їхати по крайній лівій смузі, проте машина їхала по центральній частині не зупиняючись, не знижуючи швидкості руху. Фактично хлопець зробив крок назад, машина за ним, він, щоб уникнути зіткнення, рвонув управо, машина за ним і тут стався удар. Метрах в 10 або більше від зіткнення на ливневці лежав черевик потерпілого. Автомобіль проїхав ще метрів 20, потім зупинився. Він був учасником слідчого експерименту 26.08.2013 року, при експерименті він вказав слідчому, що у автомобіля була велика швидкість, проте слідчий відповів, що це не так. Статистів при експерименті не було, виміри робив слідчий, він же тримав секундомір, йому дані секундоміра не показували, місце наїзду фактично вказав слідчий.

Другий раз слідчий звернувся до нього приблизно в серпні 2014 року для проведення слідчого експерименту, сказав, що проводиться додаткове розслідування, був статист, який рухався по його вказівці, він показував усе більш детально, фіксувався час, слідчий показував секундомір і наполягав на часі, поняті, які були присутні при цьому і він особисто, також неодноразово уточнювали час.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що очевидцем того, що сталося вона не була, її попросили брати участь в слідчому експерименті в якості понятого приблизно в серпні в 2013 році, при ній робили заміри рулеткою на дорозі по бул.Шевченко, примушували сина пробігти, секундомір тримав слідчий, результати вимірів їй не показували, дані секундоміра вона не дивилася, оскільки у неї поганий зір, протокол слідчий прочитав, що в нім було написано вона сама не читала.

Свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що влітку, якого року точно не пам'ятає, вони з матір'ю ОСОБА_11 знаходилися на перетині вул.9-ій Авіадивізії і бул.Шевченко в м. Маріуполі, їх попросили бути понятими, експеримент проходив хвилин 15-20, він бігав, слідчий заміряв відстань, тримав рулетку, секундомір був в руках слідчого, свідчення секундоміра він нікому не показував, протокол потім слідчий прочитав.

Свідок ОСОБА_13, що є судовим експертом, суду пояснив, що при проведенні судових автотехнічних експертиз використовуються різні методичні рекомендації розроблені відповідними органами, проведення автотрасологичної експертизи можливе тільки за наявності автомобіля того, що брав участь в ДТП, його огляду на предмет ушкоджень, при проведенні експертизи експерт зобов'язаний використовувати тільки методичні рекомендації по проведенню розрахунків і самої експертизи.

Суд, допитавши обвинувачену, потерпілу, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що подія злочину мала місце, провина обвинуваченої підтверджена, окрім свідчень потерпілих та свідків, наступними доказами:

Згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_6 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 14 років. /а.с. 57 т1./

У висновку судово-медичної експертизи від 31.05.2013 року вказано -

Згідно даних судово-медичного долідження трупа гр. ОСОБА_2, 1998 р. н., а також враховуючи дані лабораторних досліджень, вивчення матеріалов кріминальної справи судмедексперт прийшов до наступних висновків:

1. При наданні медичної допомоги в лікувальному закладі, а також при судово-медичному дослідженні трупа знайдені тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма: садна в потиличній області справа, садни у лобовій області справа i на верхньому віці правого ока, синці на віках правого ока, забита рана на нижній гyбi справа, забита рана на підборідді, крововиливи в м'які покрови голови в потиличної області і в лобній області справа, крововиливи під тверду і м'які мозкові оболонки практично по всіх поверхнях обох півкуль, більш виражені в області полюсів i базальних поверхней обох лобних долей з крововиливами в речовину головного мозку, крововиливи в області стовбура мозку, незначне розходження лямбдовидного шва справа по всій його довжині.

Дві садни на правій бічній поверхні грудноі клітки по середньо-пахвовій лінії в проекції 7-9-го ребер, множинні подряпини на передній поверхні грудної клітки справа в проекції реберної дуги, в обстіепігастрію, по одній садні по задній поверхні лівого передпліччя в середній третині, на тилі лівої кисті по центру і біля основи 5-го пальця, п,ять забитих ран натилі правої кисті біля основи 1-го пальця, на основній фаланзі 4-го пальця по тильної поверхні, а також основної i середньої фаланг 5-го пальця , по одній садні по передній поверхні лівої гомілки в верхній третині, по зовнішній поверхні правого колінного суглоба, синець передньо-внутрішньої поверхні лівої гомілки в середній третині, закритий лінійній перелом правої великогомілкової кістки.

2.Вказані тілесні ушкодження утворились за декілька діб до смерті, від дії тупих предметов, якими могли бути виступаючі частини рухаючогося автомобіля і тверде дорожне покриття, можливо в строк i при обставинах, вказаних в фабулі постанови, i стосовно до живих ociб, в своїй сукупності, мають ознаки ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх утворення i тих, які привели до смерті.

3.Причиною його смерті явилась закрита черепно-мозкова травма у вигляді множинних зовнішних ушкоджень голови i обличчя, масивних крововиливів у м'які покрови голови, під оболонки головного мозку, крововиливів в речовину головного мозку з послідуючим розвитком набряку головного мозку.

4. Враховуючи характер i локалізащю тілесних ушкоджень, які мали мicце на трупі гр. ОСОБА_2, з наявностю перелому правої великогомілкової кістки, найбільш вірогідно, в момент первинного контакту з виступаючими частинами рухаючогося автомобіля, потерпший був звернений до нього задньо-правою боковою поверхнею тіла. При цьому, про механізм травмування, можна висказатись наступним чином: в момент первинного контакту автомобіля з правою гомілкою потерпілого, утворився перелом великогомілкової кістки, потім сталося запрокидування тіла на капот і лобове скло автомобіля, від чого могли утворитись садна потиличної області голови справа з розходженням лямбовидного шва, а також крововиливи у ягодині м'язи справа. Після цього сталося падіння потерпілого на тверде дорожне покриття, внаслідок чого утворились ушкодження в області обличчя справа, грудноїї клітини справа i правої руки. Внутршньочерепні крововиливи, які супроводжували черепно-мозкову травму, найбільш вірогідно, утворились при ударі головою об лобове скло, а також об дорожне покриття.

5.Однозначно вирішити - йшов потерпілий, чи знаходився в нерухомому стані, не е можливим.

6.Враховуючи характер i локалізацію вищевказаних тілесних ушкоджень та ознайомившись з матеріалами кримінальної справи рахую, що напрямок руху потерпілого, відносно руху транспортного засобу був зліва-направо.

Будь-яких даних про дослідження крові гр. ОСОБА_2 на алкоголь в момент доставки його в лікувальний заклад, в представлених медичних документах не мається./ а.с. 46-48 т1/

Згідно протоколу огляду дорожно-транспортної пригоди від 06.04.2013 року складеного в присутності водія ОСОБА_1 складена схема ДТП, з вказівкою місця розташування транспортного засобу, місця наїзду на пішохода, є фототаблиця. /а.с. 7- 17 т1./

З протоколу проведення слідчого експерименту від 29.06.2013 року за участю потерпілої ОСОБА_3 видно, що при проведенні слідчого експерименту ОСОБА_3 пояснила і показала на місці ДТП як був здійснений наїзд на її сина ОСОБА_2 06.04.2013 року ./ а.с. 81 -91 т1./

З протоколу проведення слідчого експерименту від 29.06.2013 року за участю свідка ОСОБА_4 видно, що при проведенні слідчого експерименту ОСОБА_4 пояснила і показала на місці ДТП як був здійснений наїзд на ОСОБА_2 06.04.2013 року / а.с. 92-101 т1./

З протоколу проведення слідчого експерименту від 04.08.2014 року за участю свідка ОСОБА_10 видно, що при проведенні слідчого експерименту ОСОБА_10 вказав на обставини і механізм розвитку ДТП, темп руху пішохода ОСОБА_2, місце наїзду на потерпілого 06.04.2013 року./ а.с. 206-207 т1./

Згідно висновку судової авто технічної і транспортно-трасологічної експертизи № 3652-3653 від 17.01.2014р. Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз, -

- відомості про розвиток події , на які посилається потерпіла ОСОБА_3 і свідком ОСОБА_4 з технічної точки зору сумнівів не викликають.

- вирішення питання про те, який момент небезпеки для водія ОСОБА_1 при обставинах на які вказують потерпіла ОСОБА_3 і свідок ОСОБА_4 позбавлено технічного сенсу, оскільки водій ОСОБА_1 відступивши від виконання вимог п.п. 8.7.3 «е» і 8.10 ПДР України, своїми односторонніми діями створила небезпеку для безперешкодного руху пішоходів, які в даному випадку користувалися переважним правом на рух. /а.с.118-124 т1./.

Згідно висновку автотехнічної експертизи від 01.09.2014 року № 338 Науково-дослідного експертного криміналістичного Центру ГУМВС України в Донецької області:

- швидкість руху автомобиля «Опель-Омега ЗНГ» реєстраційний номер НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_1 перед початком гальмування складала не меньш ніж 59.5-60.4 км/г,

- у дорожній ситуації що склалася, водій автомобиля ОСОБА_1 повинна була діяти відповідно до вимог п 12.3 Правил дорожнього руху України,

- висновок згідно свідчень свідка ОСОБА_10 - з технічної точки зору , у даній дорожній ситуації, водій автомобілю ОСОБА_1 мала технічну можливість запобігти наїзду на пішохода ОСОБА_2 своєчасним зниженням швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу, тобто шляхом виконання вимог п.12.3 ПДР України. З технічної точки зору, у даній дорожній ситуації, дії водія автомобіля перебували у причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної події. / а.с. 231-240 т1./.

Згідно висновку автотехнічної експертизи від 10.09.2014 року № 3098 Донецького науково- дослідного інституту судових експертиз МЮ України :

- Мінімальне значення швидкості руху автомобіля «Опель-омега ЗНГ» реєстраційний номер НОМЕР_4 виходячи із зафіксованих на схемі до протоколу огляду місця події слідів гальмування, складало не менше 63.5 . 64.5 км./г

- Зважаючи на заданий механізм розвитку події, а саме по поясненнях водія ОСОБА_1 -

«пішоходи здійснюють рух на заборонний сигнал світлофора, автомобіль здійснює рух на дозволяючий сигнал світлофора» - з моменту виникнення небезпеки для руху ОСОБА_1 необхідно було негайно вжити заходи до зниження швидкості аж до зупинки, що регламентується вимогами п 12.3 ПДР України, в умовах цього варіанту ОСОБА_1 мала в розпорядженні технічну можливість запобігти наїзду на пішохода шляхом належного виконання вимоги п.12.3 ПДР Укранины, в умовах цього варіанту фактичні дії водія ОСОБА_1 не відповідали технічним вимогам п.12.3 ПДР України і знаходилися в причинному зв'язку з настанням події.

- Крім того, за свідченнями потерпілої ОСОБА_3 і свідка ОСОБА_15 - « пішохід здійснює рух на дозволяючий сигнал світлофора, автомобіль рухається на заборонний сигнал» -

водій ОСОБА_1 мала в розпорядженні технічну можливість запобігти події при односторонньому виконанні з її боку вказаних вище вимог ПДР України, в умовах цього варіанту фактичні дії водія ОСОБА_1 не відповідали технічним вимогам п.п 8.7.3 «е», 8.10 ПДР України і знаходилися в причинному зв'язку з настанням подій події. / 245-251 т1./

Згідно висновку НДЕКЦ ГУМВС України в Донецької області № 3313 от 19.06.2013 року, на момент скоєння ДТП гальмівна система, рульова система автомобіля «Опель- Омега ЗНГ / д/н НОМЕР_4 перебувала в працездатному стані, що надавало водієві технічну можливість безпечно керувати транспортним засобом, враховуючи пошкодження на автомобілі ймовірніше за усе первинний контакт автомобіля з пішоходом відбувся накладкою переднього бамперу, а саме його правою частиною, далі в контакт з пішоходом вступали декоративні накладки радіатора та правої блок-фари, капот, переднє вітрове скло, права передня стійка та праве зовнішнє дзеркало заднього виду./ а.с. 69-75 т.1/.

Суд, вислухавши свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 в судовому засіданні, критично оцінює дані протоколу проведення слідчого експерименту від 26.08.2013 року за участю свідка ОСОБА_10 /а.с.171-181т.1 /, оскільки при проведенні цієї слідчої дії допущені порушення норм кримінально - процесуального закону, а саме ні свідок ОСОБА_10, ні поняті ОСОБА_11, ОСОБА_12 не були ознайомлені слідчим з показниками секундоміра, використовуваного слідчим при проведенні слідчої дії, та даними викладеними в протоколі.

Суд, з тих же підстав, зважаючи на пояснення свідків ОСОБА_9, ОСОБА_8, в судовому засіданні, що були понятими при проведенні слідчої дії, критично оцінює дані отримані при проведенні слідчого експерименту 24.08.2013 року за участю свідка ОСОБА_17 /а.с. 160- 170 т1./

Суд також критично оцінює висновки автотехнічної експертизи НДЕКЦ ГУМВС України від. 25.09.2013 року № 507 /експерт ОСОБА_18 / з наступних підстав :

- згідно висновку по другому питанню експерт вказує, що момент виникнення небезпеки для водія автомобіля ОСОБА_1, при умові, що вона рухалася на дозволяючий сигнал світлофора, необхідно приймати з моменту поновлення руху пішоходом ОСОБА_2 з розділового газону.

- згідно висновку по третьому питанню експерт вказує, що ОСОБА_1 у разі виникнення небезпеки для руху, у вигляді пішохода ОСОБА_2, повинна була негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, тобто діяти відповідно до вимог п.12.3 ПДР України

- згідно висновку по четвертому питанню, експерт вказує, що ОСОБА_1 не мала технічну можливість запобігти даній ДТП, по шостому питанню - в діях водія не вбачається невідповідності вимогам ПДР України, які могли б перебувати у причинному зв`язку з настанням даної ДТП.

Суд, вважає, що у висновках експерта містяться істотні протиріччя, з урахуванням яких суд не може прийняти ці висновки як доказ у справі.

Так, згідно зі свідченнями ОСОБА_1 в судовому засіданні, вона побачила пішохода ОСОБА_2 на пішохідному переході приблизно за 200- 300 метрів, проте ніяких заходів до гальмування не робила, оскільки не вважала це потрібним, загальмувала вже після того, як був здійснений наїзд на пішохода. В даному випадку її дії, згідно з висновками судових автодорожніх експертиз від 01.09.2014 року, від 10.09.2014 року, свідчать про порушення п. 12.3 ПДР України, а саме « У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, які водій об' єктивно спроможний виявити, він повинний негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об' їзду перешкоди». У висновках експертизи від 25.09.2013 року зроблений висновок про те, що ОСОБА_1 порушені вимоги п.12.3 ПДР України, проте при цьому, з урахуванням того, що на думку експерта момент виникнення небезпеки для водія нібито виник з моменту, коли пішохід на пішохідному переході спробував змінити напрям руху, зроблений висновок про те, що ОСОБА_1 не мала технічної можливості запобігти наїзду на пішохода.

Суд критично оцінює цей висновок експерта, у зв'язку з тим, що при проведенні експертизи експертом використані не лише методичні, наукові рекомендації, але, як вказано в тексті експертизи, «при відповіді на друге питання, експерт використовує багату експертну практику самого експерта», що являється неприпустимим при проведенні судових експертиз. Крім того в цій частині висновок експерта спростовується висновками судових експертиз від 01.09.2014 року, від 10.09.2014 року.

Суд при оцінці даних експертизи від 25.09.2013 року в частині висновку про те, що ОСОБА_1 не мала технічну можливість запобігти даній ДТП, та в діях водія не вбачається невідповідності вимогам ПДР України, які могли б перебувати у причинному зв'язку з настанням даної ДТП, також бере до уваги той факт, що, висновки експертизи булі побудовані на вихідних даних, на які посилався свідок ОСОБА_10 на слідчому експерименті за його участю від 26.08.2013 року, і свідок ОСОБА_17 на слідчому експерименті за його участю від 24.08.2013 року, які були оцінені судом критично.

Суд допитавши обвинувачену, потерпілу, свідків, дослідивши матеріали справи вважає, що вина ОСОБА_1 доведена повністю, її дії правильно кваліфіковані за ст. 286 ч. 2 КК України, оскільки своїми необережними діями, водій ОСОБА_1 порушивши вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху України вчинила порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2

При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини яки обтяжують і пом'якшують покарання.

ОСОБА_1 раніше не судима, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, задовільно характеризується за місцем проживання , однак у скоєному не розкаялась, матеріальну та моральну шкоду потерпілої не відшкодувала.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ст. 286 ч. 2 КК України.

Приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 подала до суду заяву про застосування до неї вимог Закону України «Про амністію у 2014 році», суд вважає можливим задовольнити дане клопотання звільнивши ОСОБА_1 від відбуття призначеного покарання на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році», в звязку з тим, що на утриманні ОСОБА_1 є двоє неповнолітніх дітей, вона скоїла кримінальне правопорушення з необережності.

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 46.672 грн. /витрати на поминальний обід в сумі 30472 грн., спорудження надгробного пам`ятника в сумі 16200 грн./ підлягають задоволенню у розмірі заявлених вимог, позовні вимоги про стягнення моральної шкоди у розмірі 500 000 грн. підлягають задоволенню. З ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню матеріальна шкода у розмірі 46.672 грн., моральна шкода у розмірі 500 000 грн., всього 546.672 грн.

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Моторного транспортного бюро України про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 33 442 грн.21 коп. суд вважає необхідним залишити без розгляду з наступних підстав :

Згідно вимогам ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик керуючись нормами цього закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування або про відмову у здійсненні страхового відшкодування. Суду не представлено позивачем даних про звернення до відповідача з вимогою про здійснення відшкодування, з представлених суду заперечень МТСБУ на позовну заяву вбачається, що позивач не зверталася с вимогою про відшкодування шкоди, тому суд вважає необхідним залишити позовні вимоги ОСОБА_3 до МТСБУ без розгляду.

Крім того, з ОСОБА_1 на користь держави підлягають стягненню судові витрати у вигляді витрат по проведенню судових експертиз у розмірі 4265 грн.40 коп. /комплексної судової транспортно-трасологічної експертизи № 313 від 19 червня 2013, на суму - 586 грн. 80 коп., судової автотехнічної експертизи № 3652-3653 від 17.01.2014, на суму 2 208 грн. 00 коп., судової автотехнічної експертизи № 507 від 25.09.2013, на суму 733 грн. 50 коп., судової автотехнічної експертизи № 338 від 01.09.2014, на суму 737 грн. 10 коп./

Суд позбавлений можливості вирішити питання про речові докази у справі у зв'язку з тим, що речовий доказ у справі, а саме автомобіль марки «Опель-омега » держзнак НОМЕР_4, переданий на зберігання ОСОБА_1 під зберігальну розписку, проданий ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 370, 371, 374 КПК України, ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році», суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винною за ст.286 ч .2 КК України і призначити покарання за ст. 286 ч. 2 КК України у вигляді позбавлення волі строком на три роки з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки.

Звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання, призначеного вироком Жовтневого районного суду Донецької області від 07.08.2015 року, на підставі п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014р.

Стянути з ОСОБА_1

- на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі 46.672 грн., моральну шкоду у розмірі 500 000 грн., а всього 546.672 грн. /п'ятсот сорок шість тисяч шістсот сімдесят дві грн./,

- на користь держави стягнути 4265 грн.40 коп. / чотири тисячі двісті шістдесят п`ять грн. 40 коп./ , одержувач платежу НДЕКЦ при ГУМВС України в Донецької області ЕДРПОУ 25574914 банк ГУДКСУ в Донецької області МФО 834016 р/р 31251201107041.

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Моторного транспортного бюро України про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 33 442 грн.21 коп. залишити без розгляду.

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області протягом 30 днів з моменту його оголошення.

Суддя О.Г. Васильченко