Постанова № 481083, 21.02.2007, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"21" лютого 2007 р. справа № 4/30

.

За позовом Прокурора Шевченківського району міста Чернівці в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у місті Чернівці

до відповідача Приватного підприємства “Ремжитлосервіс”

про стягнення податкового боргу –38161,32 грн.

Суддя О. Г. Проскурняк

Секретар судового засідання О.С. Тинок

Представники:

Від позивача –Гриф І.Т. –головний державний податковий інспектор (довіреність № 26538/10-017 від 21.11.2006 року)

Від відповідача –Коваленко А.В. –юрисконсульт (довіреність № 177 від 20.02.2007 року)

В засіданні приймав участь прокурор Філіпець В.П.

СУТЬ СПОРУ: Прокурор Шевченківського району міста Чернівці в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у місті Чернівці звернувся з позовом до Приватного підприємства “Ремжитлосервіс” про стягнення податкового боргу у сумі 38161,32 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор посилається на те, що відповідно до пункту 5.3.1 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181 від 21.12.2000 року платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації. Далі прокурор стверджує, що заборгованість відповідача перед бюджетом станом на 22 грудня 2006 року становить суму у розмірі 38161,32 грн. в тому числі з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 23248,20 грн. та податку на додану вартість по вітчизняних товарах у сумі 14913,13 грн. Згідно пункту 3.1.1. статті 3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181 від 21.12.2000 року активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.

21 лютого 2007 року відповідач надав суду пояснення на позов, якими визнав позовні вимоги у сумі 38161,32 грн. у повному обсязі.

Визнання відповідачем позову не суперечить законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Розглянувши подані прокурором та сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позову. При цьому, судом взято до уваги наступне.

Пунктом 5.1. статті 5 Закону України “Про порядок погашення податкових зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року № 2118- ІІІ визначено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до підпункту 5.3.1. пункту 5.3. стаття 5 Закону № 2118 передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпунктом 5.4.1. пункту 5.4. статті 5 Закону № 2118 передбачено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно пункту 3.1.1. статті 3 Закону України “Про порядок погашення податкових зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року № 2118 - ІІІ, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Так, відповідач не сплатив суму узгодженого податкового зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 23248,20 грн. та податку на додану вартість по вітчизняних товарах у сумі 14913,13 грн., а тому зобов’язаний сплатити загальну суму податкового боргу у розмірі 38161,32 грн.

Керуючись статтями 51, 94, 158, 160 –163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд —

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з активів Приватного підприємства “Ремжитлосервіс”, вул. Ентузіастів, 7, м. Чернівці, код 32652223, р/р 26008301827806 у ЧФ Промінвестбанку, МФО 356163 — 38161,32 грн. податкового боргу.

Постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Порядок і строки апеляційного оскарження.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя О. Г.Проскурняк