Рішення № 48106456, 08.06.2010, Семенівський районний суд Чернігівської області

07.08.2015

Справа № 2-89/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2010 року Семенівський районний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Смаги С. В.,

при секретарі Фільчаговій Г. В.,

з участю:

позивача ОСОБА_1»як Т. І.,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Семенівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1»як ОСОБА_4 до комунального підприємства «Семенівський ринок» про поновлення на роботі, оплату за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1»як ОСОБА_4, звернулася до Семенівського районного суду Чернігівської області з позовом до відповідача, комунального підприємства «Семенівський ринок», про поновлення на роботі на вищезазначеному підприємстві на посаді контролера - касира, стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 15 лютого 2010 року до дня ухвалення рішення суду, стягнення з відповідача моральної шкоди в сумі 3000 гривень, визнання незаконним наказу директора КП «Семенівський ринок» № 32 від 16 грудня 2009 року (про накладення на позивача дисциплінарного стягнення у виді догани). Свої позовні вимоги ОСОБА_1»як Т. І. умотивувала тим, що «вона працювала у комунальному підприємстві «Семенівський ринок» в якості контролера - касира з 05 липня 2006 року. 15 лютого 2010 року наказом № 7 її було звільнено з роботи за п. 3 ст. 40 КЗпП України з формулюванням: «у зв'язку з систематичним невиконанням обов'язків та порушенням ОСОБА_1»як Т. І. обов'язків покладених на неї трудовим договором та посадовими обов'язками, що виявлене в наступному: по акту перевірки податкової інспекції від 11 січня 2009 року № 1, в якому відображено, що книга реєстратора розрахункових операцій велась з порушенням, та рішенням про застосування штрафних санкцій № 000012340/0 від 22 січня 2010 року до підприємства. Підставою звільнення є акт перевірки підприємства податковою інспекцією в Семенівському районі Чернігівської області від 11 січня 2010 року та накладання штрафних санкцій на підприємство. Враховуючи факт застосувння до ОСОБА_5 заходів дисциплінарного стягнення наказ № 32 від 16.12.2009 року наказую звільнити ОСОБА_1»як Т. І. касира - контролера з 15 лютого 2010 року з займаної посади». Її звільнення проведено без достатніх правових підстав з порушеням норм трудового законодавства. Так керівник КП «Семенівський ринок» ОСОБА_3 наказом № 32 від 16.12.2009 року наклав на неї дисциплінарне стягнення у вигляді догани, за допущені порушення ведення книги реєстратора розрахункових операцій, що потягло за собою накладення штрафних санкцій на підприємство. 15 лютого 2010 року до неї було вдруге застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення за одне і те саме порушення трудової дисципліни. Так, у листі податкової інспекції зазначено, що було проведено перевірку КП «Семенівський ринок» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.12.2006 року по 30.11.2009 року, про що було складено акт від 11.01.2010 року. 11 лютого 2010 року керівник КП «Семенівський ринок» зажадав від неї пояснень з приводу порушення трудової дисципліни, які полягали на його думку в наступному: по акту перевірки податкової інспекції від 11.01.2009 року № 1 в, якому відображено, що книга реєстратора розрахункових операцій велась з порушенням, та рішенням про застосування штрафних санкцій № 000012340/0 від 22.01.2010 р. до підприємства, за період 2007 року по 2009 рік. Пояснення нею було написано. Як виявилося у 2009 році нею не було допущено порушень ведення книги розрахункових операцій. Позивач вважає, що накладання на неї дисциплінарного стягнення за 2007 - 2008 роки суперечить ч. 2 ст. 148 КЗпП України, згідно якої дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. З наказу № 32 від 16 грудня 2009 року не зрозуміло, коли саме нею була порушена трудова дисципліна, не зрозумло це із наказу № 7 від 15 лютого 2010 року. Враховуючи те, що перевірка податковою інспекцією проводилась за період з 01.12.2006 року по 30.11.2009 року, то можна прийти до висноку про те, що дисциплінарне стягнення у вигляді догани 16 грудня 2009 року і дициплінарне стягнення у вигляді звільнення застосовані до неї за один і той же період. Позивач вважає що на неї повинно було бути накладене стягнення за порушення трудової дисципліни в період з 17.12.2009 року по 15.02.2010 року, але підставою її звільнення став акт перевіркиподаткової інспекції за період з 01.12.2006 року по 30.11.2009 року про що зазначено в наказі про звільнення. При обранні виду стягнення директором КП «Семенівський ринок», як 16 грудня 2009 року так і 15 лютого 2010 року не було враховано ступень тяжкості вчиненого нею проступку і заподіяну шкоду за яких вчинено проступок. За період з 05.07.2006 року, коли вона почала працювати на посаді контролера - касира до 16.12.2009 року вона не мала жодного зауваження зі сторони директора, чи головного бухгалтера підприємства щодо ведення книги розрахункових операцій. В зв'язку з цим позивач вважає застосування до неї дисциплінарних стягнень 16 грудня 2009 року та 15 лютого 2010 року незаконними.

Також позивач вважає, що діями адміністрації підприємства грубо порушені її трудові права. Порушення її законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків, вирвало її із звичайного середовища товаришів по роботі друзів, спонукає її до пошуків іншої роботи. Все це вимагає додаткових зусиль для організації свого життя. Враховуючи явну неповагу до її законних прав, а також спосіб, у який її було звільнено, вважає, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відповідач повинен відшкодувати їй моральну шкоду в сумі 3000 гривень нанесену незаконними діями адміністрації підприємства.Крім того, позивач вважає, що на підставі ст. 235 КЗпП України за вимушений з вини адміністрації прогул підлягає стягненню середній заробіток, який становить 343 гривні 44 копійки.Розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу станом на 02 березня 2010 року (заробітна плата за грудень 2009 року - 666 гривень 00 копійок, січень 2010 року - 536 гривень 00 копійок ; 666 + 536 = 1202 гривні; 1202: 42 = 28 гривень 62 копійки - середньоденний заробіток, 42 кількість робочих днів - січень, лютий)».

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1»як ОСОБА_4 повністю підтримала позов, просила суд його задовольнити повністю за обставин, викладених нею у позовній заяві, та пояснила, що вважає незаконними винесені відносно неї директором комунального підприємства «Семенівський ринок» ОСОБА_3 наказ № 32 від 16 грудня 2009 року про оголошення догани та наказ № 7 від 15 лютого 2010 року «Про застосування дисциплінарного стягнення та розірвання трудового договору», яким вона була звільнена з роботи.

Представник позивача ОСОБА_2 повністю підтримав позов та пояснив, що позов підлягає задоволенню за обставин, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_3 позов не визнав повністю, просить суд повністю відмовити у його задоволенні.

Суд, вислухавши позивача, представника позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали цивільної справи, вважає за необхідне позов ОСОБА_1»як Т.І. до комунального підприємства «Семенівський ринок» задовольнити частково за наступних обставин.

За результатами розгляду цивільної справи за наявних наданих сторонами доказів, які досліджені у судовому засіданні, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1»як ОСОБА_4 працювала у комунальному підприємстві «Семенівський ринок» на посаді касира-контролера.

Наказом директора комунального підприємства «Семенівський ринок» ОСОБА_3 № 32 від 16 грудня 2009 року, копія якого була надана до суду позивачем, за допущені порушення у веденні книги реєстрації розрахункових операцій, що потягнуло за собою накладення штрафних санкцій на підприємство, касиру-контролеру ОСОБА_1»як Т.І. було оголошено догану. Як було встановлено у судовому засіданні, підставою для притягнення ОСОБА_1»як Т.І. до дисциплінарної відповідальності став акт проведеної у комунальному підприємстві «Семенівський ринок» державною податковою інспекцією у Семенівському районі Чернігівської області перевірки за дотриманням суб»єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 20 листопада 2009 року, В ході даної перевірки було виявлено відсутність фіскального звітного чека № 0131 при наявності фіскальних звітних чеків № 0130 від 07 березня 2009 року та № 0132 від 08 березня 2009 року, що потягнуло за собою застосування до підприємства штрафних санкцій. Згідно графіку роботи касир-контролер ОСОБА_1»як Т.І. працювала на підприємстві в наступні дні: понеділок, вівторок, середу, четвер та п»ятницю. 07 та 08 березня 2009 року припадали відповідно на суботу та неділю, тобто на дні тижня, по яких ОСОБА_1»як Т.І. не працювала, з чого необхідно зробити висновок, що вищевказане порушення сталося з вини іншої особи, що виключає дисциплінарну відповідальність ОСОБА_1»як Т.І. за вказане порушення.

Таким чином, наказ директора комунального підприємства «Семенівський ринок» ОСОБА_3 № 32 від 16 грудня 2009 року про накладення на касира-контролера комунального підприємства «Семенівський ринок» дисциплінарного стягнення у виді догани є незаконним.

Наказом директора комунального підприємства «Семенівський ринок» ОСОБА_3 № 7 від 15 лютого 2010 року «Про застосування дисциплінарного стягнення та розірвання трудового договору», копія якого була надана до суду позивачем, у зв»язку з систематичним невиконанням та порушенням касиром-контролером ОСОБА_1»як Т.І. обов»язків касира-контролера, покладених на неї трудовим договором та посадовими обов»язками, що виявлені в наступному: по акту перевірки податкової інспекції від 11 січня 2010 року № 1/2340/33141501, в якому відображено, що книга реєстратора розрахункових операцій велась з порушеннями, та рішенням про застосування штрафних санкцій № 0000012340/0 від 22 січня 2010 року до підприємства касира-контролера ОСОБА_1»як Т.І. було звільнено з 15 лютого 2010 року з займаної посади у зв»язку з систематичним невиконанням обов»язків, покладених на неї, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

У судовому засіданні встановлено, що згідно акту проведеної у комунальному підприємстві «Семенівський ринок» державною податковою інспекцією у Семенівському районі Чернігівської області позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.12.2006 р. по 30.11.2009 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.12.2006 р. по 30.11.2009 р. від 22 січня 2010 року № 0000012340/0 на підприємстві виявлено не щоденний друк на реєстраторах розрахункових операцій фіскальних звітних чеків, не забезпечено їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій. В акті зазначено, які саме фіскальні звітні чеки відсутні. У судовому засіданні встановлено, що останнім фіскальним звітним чеком, відсутність якого зафіксована у вказаному акті, дата якого припадає на робочий день ОСОБА_1»як Т.І., є фіскальний звітний чек від 26 листопада 2008 року (середа). Датою ж останнього фіскального звітного чека, відсутність якого зафіксовано у вищевказаному акті перевірки, є 23 травня 2009 року.

У відповідності з ч. 1 ст. 148 Кодексу законів про працю України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв»язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Датою виявлення зазначених в акті перевірки податкової інспекції порушень слід вважати дату складання акту, тобто 11 січня 2010 року. Дисциплінарне стягнення у виді звільнення було застосовано до ОСОБА_1»як Т.І. 15 лютого 2010 року, тобто після закінчення передбаченого ч. 1 ст. 148 Кодексу законів про працю України строку.

Крім того, дисциплінарне стягнення у виді звільнення з займаної посади було накладене на ОСОБА_1»як Т.І. пізніше шести місяців з дня вчинення проступків, зазначених в акті перевірки податкової інспекції від 11 січня 2010 року, чим було порушено ч. 2 ст. 148 Кодексу законів про працю України, згідно якої дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Таким чином, наказ директора комунального підприємства «Семенівський ринок» ОСОБА_3 № 7 від 15 лютого 2010 року «Про застосування дисциплінарного стягнення та розірвання трудового договору», яким на підставі п. 3 ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України було звільнено з займаної посади касира-контролера комунального підприємства «Семенівський ринок» Трет»як Т.І., є незаконним, у зв»язку з чим ОСОБА_1»як Т.І. підлягає поновленню на роботі.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Позивач ОСОБА_1»як Т.І. ніде не працювала з моменту звільнення з роботи до теперішнього часу.

Середній заробіток ОСОБА_1»як Т.І. складав 33 (тридцять три) гривні 66 копійок на день.

Звідси середній заробіток за час вимушеного прогулу ОСОБА_1»як Т.І. з 15 лютого 2010 року по 08 червня 2010 року включно складає 2760 (дві тисячі сімсот шістдесят) гривень 12 копійок (розрахунок: 33 (тридцять три) гривні 66 копійок, 82 робочі дні (10 робочих днів лютого 2010 року + 23 робочі дні березня 2010 року + 22 робочі дні квітня 2010 року + 21 робочий день травня 2010 року + 6 робочих днів червня 2010 року).

У звязку з порушенням законних прав позивача, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і спонукає позивача до пошуків іншої роботи, суд вважає за необхідне задовольнити вимогу позивача щодо стягнення моральної шкоди. Однак, заявлений розмір моральної шкоди суд вважає завищеним, оскільки він у повному обсязі не співставляється зі ступенем моральних страждань позивача. З урахуванням всіх обставин справи суд вважає за достатнє задовольнити позовну вимогу щодо стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 600 (шістсот) гривень 00 копійок.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212 - 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, п.1 ч.1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1»як ОСОБА_4 до комунального підприємства «Семенівський ринок» про поновлення на роботі, оплату за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати незаконним наказ директора комунального підприємства «Семенівський ринок» № 32 від 16 грудня 2009 року про накладення на ОСОБА_1»як ОСОБА_4 дисциплінарного стягнення у виді догани.

Поновити ОСОБА_1»як ОСОБА_4 на посаді контролера касира комунального підприємства «Семенівський ринок» з 15 лютого 2010 року.

Стягнути з комунального підприємства «Семенівський ринок» на користь ОСОБА_1»як ОСОБА_4 2760 (дві тисячі сімсот шістдесят) гривень 12 копійок за час вимушеного прогулу.

Стягнути з комунального підприємства «Семенівський ринок» на користь ОСОБА_1»як ОСОБА_4 на відшкодування моральної шкоди 600 (шістьсот) гривень 00 копійок.

Стягнути з комунального підприємства «Семенівський ринок» на користь ОСОБА_1»як ОСОБА_4 120 (сто двадцять) гривень 00 копійок судових витрат за інформаційно - технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

Від сплати державного мита ОСОБА_1»як ОСОБА_4 звільнити на підставі п.1 ч.1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито.

Рішення суду в частині поновлення на роботі ОСОБА_1»як ОСОБА_4 допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області через Семенівський районний суд Чернігівської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: С. В. Смага